Справа № 156/1090/25
Провадження № 3/156/741/25
23 вересня 2025 року сел. Іваничі
Суддя Іваничівського районного суду Волинської області Федечко М.О., дослідивши матеріали, які надійшли з Сектору поліцейської діяльності № 2 (сел. Іваничі) Володимирського відділу поліції ГУНП у Волинській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя: АДРЕСА_1 , місце робот: інше (згідно даних протоколу),
за ч.3 ст.130 та ч.5 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП)
учасники справи:
особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - не з'явився,
І. Опис обставин, установлених під час розгляду справи
Згідно з матеріалами про адміністративне правопорушення, які надійшли до суду з CПД №2 (сел. Іваничі) Володимирського відділу поліції ГУНП у Волинській області, ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення за таких обставин.
15.08.2025 року об 12:17 год. в сел. Іваничі, вул. Вільної України, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 2101, д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя). Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в передбаченому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі відмовився. Порушення вчинено двічі протягом року, від керування транспортними засобами відсторонений.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 Правил Дорожнього Руху, затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (зі змінами) - водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідальність передбачена за ч.3 ст.130 КУпАП (двічі протягом року вчинення правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП).
Крім того, 15.08.2025 року об 12:17 год. в сел. Іваничі, вул. Вільної України, водій ОСОБА_1 керував т/з ВАЗ, д.н.з. НОМЕР_1 будучи позбавленим права керування транспортним засобом. Порушення вчинено повторно протягом року, від керування транспортним засобом відсторонений.
Констатовано, що такими своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.1-А Правил Дорожнього Руху, затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (зі змінами) - водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Відповідальність передбачена за ч.5 ст.126 КУпАП.
На підставі положень ст. 36 КУпАП матеріали у справах про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 об'єднано в одне провадження.
ІІ. Пояснення учасників справи
В судове засідання ОСОБА_1 будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчить довідка про доставку SMS - повідомлення, за його заявкою, не з'явився, про причини неявки не повідомив.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.
В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatismutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява N 50966/99 від 14.10.2003).
Разом з тим, згідно ч. 2 ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст.130 та ст.126 КУпАП не є обов'язковою.
Беручи до уваги те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 достеменно знав про складання відносно нього адміністративних протоколів і що розгляд справ відбудеться 23.09.2025 року об 10:30 год. в Іваничівському районному суді Волинської області, суддя вважає, що є всі підстави для прийняття справедливого, законного та неупередженого рішення без участі такого.
ІІІ. Застосоване судом законодавство
Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з положеннями ст.ст. 245, 252, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасно, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
У ст. 251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Допустимість доказів це придатність їх для використання у адміністративному процесі за формою, на відмінну від їх належності придатність для використання за змістом.
При цьому, у відповідності до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозицією частини 5 статті 126 КУпАП передбачено, що повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами 2-4 ст. 126 КУпАП тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Згідно з п. 2.1 (а) Правил дорожнього руху, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (зі змінами) водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху, затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (зі змінами) водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції; а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Диспозиція ч.3 ст.130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до статті 35 Закону України «Про Національну Поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.
В п. 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно з п. 2 Загальних положень Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735: огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п. 3 ч. 1 зазначеної Інструкції ознаками алкогольного сп'яніння є: - запах алкоголю з порожнини рота; - порушення координації рухів;- порушення мови;- виражене тремтіння пальців рук; - різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя;- поведінка, що не відповідає обстановці.
Пунктом 6 частин 1 визначено, що огляд проводиться двома альтернативними способами: - поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); - лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У справі Проніна проти України, № 63566/00, від 18 липня 2006 року Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
ІV. Оцінка суду щодо фактичних обставин справи
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 130 та ч.5 ст. 126 КУпАП підтверджується:
- протоколом серії ЕПР 1 №423793 від 15.08.2025 року в якому викладено обставини вчинення ОСОБА_1 та зміст правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП;
- протоколом серії ЕПР 1 №423801 від 15.08.2025 року в якому викладено обставини вчинення ОСОБА_1 та зміст правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП;
- рапортом ЄО №4556 від 15.08.2025 року в якому зазначено, що 15.08.2025 року в сел. Іваничі було зупинено т/з ВАЗ під керуванням ОСОБА_1 , який має ознаки алкогольного сп'яніння. На останнього було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 130 КУпАП;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зазначено, що огляд відносно ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння не проводився, останній відмовився;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КНП «Іваничівська БПЛ» в якому зазначено, що огляд не проводився, ОСОБА_1 до медичного закладу не доставлявся, останній відмовився;
- письмовим поясненням від 15.08.2025 року ОСОБА_1 в якому, згідно ст.63 Конституції України, він відмовився надати будь-які пояснення;
- зобов'язанням ОСОБА_1 до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 423793 від 15.08.2025 року;
- рапортом І. Брися - інспектора СРПП СПД №2 (сел. Іваничі) Володимирського РВП ГУНП у Волинській області від 15.08.2025 року щодо події відносно ОСОБА_1 15.08.2025 року;
- рапортом І. Брися - інспектора СРПП СПД №2 (сел. Іваничі) Володимирського РВП ГУНП у Волинській області від 08.05.2025 року в якому зазначено, що ОСОБА_1 протягом року неодноразово протягувався до адміністративно за ч.ч. 1, 3, ст. 130 КУпАП;
- копією постанови з ЄДРСР від 17.12.2024 року Радехівського районного суду Львівської області, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126 та ч.1 ст.130 КУпАП у виді штрафу 17000 грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 5 років;
- копією постанови з ЄДРСР від 05.03.2025 року Червоноградського міського суду Львівської області, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.130 КУпАП у виді адміністративного арешту на строк 15 діб з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 10 років;
- копією постанови з ЄДРСР від 05.05.2025 року Сокальського районного суду Львівської області, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126 та ч.3 ст.130 КУпАП у виді штрафу 51000 грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 10 років;
- копією постанови з ЄДРСР від 25.10.2024 року Стрийського міськрайонного суду Львівської області, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126 КУпАП у виді штрафу 40800 грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 5 років;
- копією постанови з ЄДРСР від 20.11.2024 року Воловецького районного суду Закарпатської області, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126 та ч.1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу 40800 грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 5 років;
- відеозаписами на DVD-R дисках на яких зафіксовано, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ та був зупинений працівниками поліції. При перевірці документів та встановлення особи, ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, оскільки в останнього вбачалися його ознаки, однак водій відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі (відео № 00000_00000020250815121852_0003А, 09:53 - 09:55 хв.). ОСОБА_1 повідомили про його права та ознайомили зі змістом протоколів про адміністративні правопорушення за ч.3 ст.130 та ч.5 ст.126 КУпАП.
Проаналізовані документи, відповідно до ст. 251 КУпАП, є доказами у справі про адміністративне правопорушення, і доводять вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень і його винуватість.
При цьому судом враховується також те, що ОСОБА_1 дії працівників поліції щодо складання відносно нього протоколів про адміністративні правопорушення не оскаржував, доказів неправомірної поведінки останніх та доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться в протоколах про адміністративні правопорушення та додатках до них, - суду не скеровував.
На підставі досліджених доказів суддя дійшла висновку про те, що в діяннях ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративних правопорушень, передбачених ч.3 ст.130 та ч.5 ст.126 КУпАП, докази його вини є переконливими, достатніми, відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в матеріалах справи, котрі були повно та всебічно дослідження.
V. Накладення адміністративного стягнення
Згідно з положеннями ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
На виконання вимог ст.33 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення, судом враховується характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність за скоєння діяння, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП судом не встановлено.
Керування транспортним засобом в стані алкогольного чи іншого сп'яніння є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху. Тяжкість обумовлена ступенем суспільної небезпеки, яка завдається вказаним діянням. Водій у стані сп'яніння є загрозою для життя та здоров'я інших учасників дорожнього руху: водіїв, пішоходів, велосипедистів, а також і для самого себе та власності третіх осіб.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, беручи до уваги характер вчиненого правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, яке містить в собі суспільно-небезпечне діяння: дане правопорушення є грубим порушенням правил дорожнього руху та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю, здоров'ю, тяжких імовірних наслідків; особу та майновий стан правопорушника (відсутність характеризуючих даних особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, працездатний, не вперше притягується до адміністративної відповідальності), його поведінку під час та після вчинення адміністративного правопорушення, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, з метою належного виховання правопорушника, запобіганню вчинення нових правопорушень, за вчинення діяння, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП, суддя застосовує до правопорушника адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років, оскільки саме таке покарання за своїм видом та мірою відповідає завданню та меті накладення адміністративного стягнення і є необхідним й достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність за скоєння діяння, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП судом не встановлено.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, беручи до уваги характер вчиненого правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності (відсутність характеризуючих даних особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, працездатний, не вперше притягується до адміністративної відповідальності), його поведінку під час та після вчинення адміністративного правопорушення, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, суд вважає за необхідне застосувати до правопорушника адміністративне стягнення в межах санкції ч.5 ст.126 КУпАП у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотириста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортним засобом на строк п'ять років, оскільки саме таке покарання за своїм видом та мірою відповідає завданню та меті накладення адміністративного стягнення і є необхідним й достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст.36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Відтак, на підставі ст. 36 КУпАП на ОСОБА_1 слід накласти стягнення у межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п'ятдесят одна тисяча) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років.
Статтею 24 КУпАП передбачено, що за вчинення адміністративних правопорушень можуть застосовуватись такі адміністративні стягнення як позбавлення спеціального права, наданого даному громадянинові (права керування транспортними засобами, права полювання).
Частиною другою статті 30 КУпАП визначено, що позбавлення наданого даному громадянинові права керування транспортними засобами застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом або на строк до десяти років за систематичне порушення порядку користування цим правом.
Якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті (ч.3 ст.30 КУпАП).
Згідно з постановою від 05.05.2025 року Сокальського районного суду Львівської області, яка набрала законної сили 16.05.2025 року, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.130 та ч.5 ст.126 КУпАП у вигляді штрафу 51000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами 10 (десять) років з конфіскацією транспортного засобу, отже суд, на виконання вимог ст.30 КУпАП, до призначеного строку позбавлення спеціального права - позбавлення права керувати транспортними засобами на строк 10 років, приєднує невідбутий строк позбавлення права керування транспортними засобами, призначений постановою Сокальського районного суду Львівської області - 9 років 9 місяців 1 день. Відтак, загальний строк позбавлення права керування транспортними засобами слід обчислювати терміном 19 (дев'ятнадцять) років 9 (дев'ять) місяців та 1 (один) день.
Відповідно до пункту 28 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" № 14 від 23.12.2005 не можна накладати стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншим особам.
Як встановлено із протоколів про адміністративні правопорушення, автомобіль ВАЗ 2101, д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував (вчинив адміністративні правопорушення) ОСОБА_1 належить гр. ОСОБА_2 . Отже підстави для застосування додаткового адміністративного стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу, на даний час, відсутні.
VІ. Судові витрати
Також відповідно до ст. 40-1 КУпАП, ч.5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника стягується в доход держави судовий збір в розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 гривень
Керуючись ч. 3 ст. 130, ч. 5 ст. 126, ст.ст. 283, 284, 285 КУпАП, суддя -
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП, та застосувати відносно нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п'ятдесят одна тисяча) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 (десять) років.
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, та застосувати відносно нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п'ять) років.
На підставі ст.36 КУпАП накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягнення у межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п'ятдесят одна тисяча) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 (десять) років.
Приєднати невідбуту частину стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, згідно постанови Сокальського районного суду Львівської області від 05.05.2025 року (справа № 454/1084/25) та обчислювати загальний строк позбавлення права керування транспортними засобами терміном 19 (дев'ятнадцять) років 9 (дев'ять) місяців та 1 (один) день.
Встановити ОСОБА_1 строк для добровільної сплати визначеної суми штрафу - 15 днів з дня вручення йому цієї постанови. Реквізити для сплати штрафу: отримувач коштів: ГУДКСУ у Волинській області; код за ЄДРПОУ: 38009371; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA588999980313050149000003001; код класифікації доходів бюджету: 21081300.
У разі несплати штрафу правопорушником у встановлений строк стягнути в порядку примусового виконання цієї постанови з ОСОБА_1 в дохід держави подвійний розмір штрафу, визначеного в постанові, тобто 102 000 (сто дві тисячі) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/ м.Київ/ 22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету : 22030106) судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 коп.
Строк пред'явлення постанови для виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через Іваничівський районний суд Волинської області.
Суддя М.О. Федечко