Номер провадження: 22-ц/813/4845/25
Справа № 523/8824/23
Головуючий у першій інстанції Кремер І.О.
Доповідач Комлева О. С.
02.09.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого-судді Комлевої О.С.,
суддів: Драгомерецького М.М., Сегеди С.М.,
з участю секретаря Громовенко А.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1 , представника Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 19 лютого 2025 року, постановленого під головуванням судді Кремер І.О., повний текст рішення складений 25 лютого 2025 року, у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання незаконним та скасування наказу про призупинення трудового договору, стягнення не виплаченого внаслідок дії трудового договору середнього заробітку та моральної шкоди, -
У травні 2023 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Новокаховського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Херсонській області, управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Херсонській області про визнання незаконним та скасування наказу про призупинення трудового договору, стягнення не виплаченого внаслідок дії трудового договору середнього заробітку та моральної шкоди, в якому просила:
- визнати незаконним та скасувати наказ Управління Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Херсонській області від 10.06.2022 року № 95-ос «Про призупинення дії трудового договору з ОСОБА_2 » та вважати поновленою дію трудового договору з 10.06.2022 року по 18.04.2023 року (день звільнення);
- стягнути на користь ОСОБА_2 середній заробіток внаслідок призупинення дії трудового договору за період з 10.06.2022 року по 18.04.2023 року в розмірі 211801,71 грн.;
- стягнути на користь ОСОБА_2 заподіяну моральну шкоду в розмірі 20000,00 грн.;
- стягнути судові витрати.
В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_2 зазначила, що з 02.08.2017 року вона перебувала у трудових відносинах з Управлінням Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Херсонській області (далі - Управління ВД ФСС України в Херсонській області). З 01.04.2019 року працювала на посаді головного спеціаліста обґрунтованості видачі листків непрацездатності Новокаховського відділення Управління ВД ФСС України в Херсонській області.
З 10.06.2022 року наказом Управління ВД ФСС України в Херсонській області від 10.06.2022 року № 95-ос «Про призупинення дії трудового договору з ОСОБА_2 » відповідно до ст. 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» із позивачкою було призупинено з 10 червня 2022 року дію трудового договору.
Однак, як довідалася позивачка не з усіма працівниками Управління ВД ФСС України в Херсонській області було призупинено дію строкового трудового договору.
Позивачка вказувала, що призупинення з нею дії трудового договору слугувала її підозра у співпраці з окупантами, що не відповідає дійсності та не знайшло свого жодного підтвердження даної обставини. Позивачка неодноразово зверталася до Управління ВД ФСС України в Херсонській області засобами зв'язку для з'ясування всіх обставин та надавала свої письмові пояснення, однак, в супереч поясненням ОСОБА_2 трудовий договір з нею поновлений не був.
У подальшому, в січні 2023 року від своїх колег позивачка дізналася про початок припинення (реорганізацію) Управління ВД ФСС України в Херсонській області і про те, що вони отримали відповідні попередження про наступне звільнення з 18.04.2023 року.
В кінці лютого 2023 року, враховуючи постійну загрозу життю та здоров'ю себе та своїх близьких через військові дії на території місця проживання та роботи, позивачка була вимушена виїхати за кордон.
З даного приводу вона направила звернення від 12.03.2023 року на адресу Голови комісії з реорганізації ФСС України щодо обставин призупинення укладеного трудового договору з проханням скасування оспорюваного наказу про призупинення трудового договору та відновлення порушених трудових прав.
Проте, у відповідь отримала листа ВД ФСС України від 15.03.2023 року про обставини призупинення з нею строкового трудового договору, де також було зазначено про можливість вирішення даного трудового спору у судовому порядку.
Також позивачка зазначила, що як станом на час початку збройної агресії, так і станом на час винесення оскаржуваного наказу підприємство працювало.
З огляду на вищевикладене, у даному випадку має свавільний та дискримінаційний характер наказу від 10.06.2022 року № 95-ос про призупинення дії трудового договору з позивачем та про порушення трудових прав позивача в контексті права щодо оплати праці, адже з іншими працівниками такого призупинення не було, а було оголошено простій на підприємстві відповідача.
Судом до участі у справі було залучено правонаступника відповідачів - Головнеуправління Пенсійного фонду України в Херсонській області.
Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 19 лютого 2025 року позов ОСОБА_2 задоволений частково.
Визнаний незаконним та скасований наказ Управління Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Херсонській області від 10.06.2022 року № 95-ос «Про призупинення дії трудового договору з ОСОБА_2 » та вважаючи поновленою дію трудового договору з 10.06.2022 року по 18.04.2023 року (день звільнення).
Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на користь ОСОБА_2 середній заробіток внаслідок призупинення дії трудового договору за період з 10.06.2022 року по 18.04.2023 року в сумі 211801 грн. 71 коп.
Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на користь ОСОБА_2 заподіяну моральну шкоду в розмірі 10000 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання про судові витрати.
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 , представник Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду, прийняти нове, яким відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи, порушення норм матеріального права.
В обґрунтування своєї апеляційної скарги апелянт зазначив, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про визнання незаконним та скасування наказу від 10.06.2022 року № 95-ос, оскільки вказаний наказ був виданий правомірно.
Суд першої інстанції не взяв до уваги, що призупинення дії трудового договору може здійснюватися за ініціативою однієї із сторін на строк не більше ніж період дії воєнного стану, а також, що призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин.
У відзиві на апеляційну скаргу, адвокат Бериндя О.О., представник ОСОБА_2 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду без змін, посилаючись на необґрунтованість доводів апеляційної скарги, які не можуть бути підставами для скасування законного рішення, ухваленого з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_1 , представника Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, адвоката Бериндя О.О., представника ОСОБА_2 , дослідивши доводи, наведенні в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, за наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
У відповідності до ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Статтею 263 ЦПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду зазначеним вимогам відповідає не в повній мірі, за таких підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_2 з 02 серпня 2017 року перебувала у трудових відносинах з Управлінням Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Херсонській області (далі - Управління ВД ФСС України в Херсонській області).
З 01.04.2019 року працювала на посаді головного спеціаліста обґрунтованості видачі листків непрацездатності Новокаховського відділення Управління ВД ФСС України в Херсонській області, що підтверджується копією Трудової книжки серії НОМЕР_1 від 08.08.1988 (а.с. 5 т. 2).
10.06.2022 року наказом в.о. начальника Управління ВД ФСС України в Херсонській області Стус С. № 95-ос «Про призупинення дії трудового договору з ОСОБА_2 » відповідно до ст. 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» із позивачкою було призупинено з 10 червня 2022 року дію трудового договору, що підтверджується копією наказу (а.с. 5 звор. т. 2).
18.04.2023 року ОСОБА_2 звільнено із займаної посади на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України.
Судом встановлено, що з 01.01.2023 року відповідно до Постанови КМУ № 1442 від 27.12.2020 року «Питання припинення Фонду соціального страхування України» і Прикінцевих та Перехідних положень ЗУ «Загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено припинити Фонду соціального страхування України та управління виконавчої дирекції Фонду, реорганізувавши їх шляхом приєднання до Пенсійного фонду України з 01.01.2023 року.
Відповідно до запису про припинення юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 01.05.2023 року № 1004991120032020413 управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Херсонській області (код за ЄДРПОУ 41313410) припинило свою діяльність внаслідок реорганізації шляхом приєднання до Пенсійного фонду України.
Згідно відкритих даних в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань вбачається про припинення статусу відокремленого підрозділу Новокаховського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Херсонській області (а.с. 7 т. 2).
Відповідно до Положення п. 7 Положення про Пенсійний фонду України, затвердженого постановою КМУ № 280 від 23.07.2014 року, Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Відповідно до п. 1 Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Постановою правління пенсійного фонду України № 28-2 від 22.12.2014 року, Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі є територіальними органами Пенсійного фонду України.
Переліком територіальний органів Пенсійного фонду України, який реорганізуються шляхом злиття, затвердженого Постановою КМУ № 821 від 08.11.2017 року, був встановлений єдиний територіальний орган Пенсійного фонду України в Херсонській області - Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області.
Встановлені судом вказані вище обставини є загальновідомими та в силу приписів ч. 3 ст. 82 ЦПК України доказуванню не підлягають.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 в частині визнання наказу № 95-ос від 10.06.2022 року «Про призупинення дії трудового договору з ОСОБА_2 » незаконним, суд першої інстанції виходив з того, що судом не встановлено обставин неможливості надання ОСОБА_2 роботи у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, а позивачу - її виконувати, тому суд вважав, що призупинення дії трудового договору із ОСОБА_2 було незаконним.
З таким висновком суду колегія суддів погоджується, за наступних підстав.
Стаття 43 Конституції України гарантує право кожного на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Відповідно до ст. 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень.
Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан, який діє на теперішній час.
Згідно з пунктом 3 цього Указу, у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України.
Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень (ст. ЗУ «Про правовий режим воєнного стану»).
15.03.2022 прийнято Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», яким визначені особливості трудових відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Частинами першою та другою статті 1 вказаного Закону (тут і надалі в редакції на день винесення оскаржуваного наказу) встановлено, що на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 Конституції України. У період дії воєнного стану не застосовуються норми законодавства про працю у частині відносин, врегульованих цим Законом.
Згідно з пунктом 2 Прикінцевих положень КЗпП України, під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», діють обмеження та особливості організації трудових відносин, встановлені Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
Відповідно до ст. 13 ЗУ Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» призупинення дії трудового договору - це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором. Дія трудового договору може бути призупинена у зв'язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи. Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин. Призупинення дії трудового договору роботодавець та працівник за можливості мають повідомити один одного у будь-який доступний спосіб. Відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам на час призупинення дії трудового у повному обсязі покладається на державу, що здійснює військову агресію проти України.
Наведена спеціальна норма права надає роботодавцю право тимчасово призупинити дію трудового договору з працівником у разі неможливості у зв'язку із військовою агресією проти України забезпечити працівника роботою.
Водночас таке право не є абсолютним. Для застосування цієї норми права роботодавець має перебувати в таких обставинах, коли він не може надати працівнику роботу, а працівник не може виконати роботу. Зокрема, у випадку, якщо необхідні для виконання роботи працівником виробничі, організаційні, технічні можливості, засоби виробництва знищені в результаті бойових дій або їх функціювання з об'єктивних і незалежних від роботодавця причин є неможливим, а переведення працівника на іншу роботу або залучення його до роботи за дистанційною формою організації праці неможливо.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 10.06.2022 року наказом в.о. начальника Управління ВД ФСС України в Херсонській області № 95-ос «Про призупинення дії трудового договору з ОСОБА_2 » відповідно до ст. 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» із позивачкою було призупинено з 10 червня 2022 року дію трудового договору, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією вказаного наказу.
12.07.2022 року ОСОБА_2 написала доповідну записку начальнику Управління ВД ФСС України в Херсонській області Стус С. про те, що до неї дійшла інформація, що її підозрюють в співпраці з окупантами, однак ця підозра є безпідставною та формується виключно на чутках окремих осіб з метою обмовити перед керівництвом (а.с. 7 звор. т. 2).
У подальшому, 29.07.2022 року ОСОБА_2 звернулась до начальника Управління ВД ФСС України в Херсонській області, що з нею призупинені трудові відносини,однак з наказом вона не була ознайомлена належним чином, та запросила відповідні пояснення з даного приводу (а.с. 8 т. 2).
У відповідь на дане звернення на електрону адресу позивачки надійшов лист Управління ВД ФСС України в Херсонській області від 05.08.2022 № 02-45-06-42з), в якому, зокрема, зазначено, що 09.06.2022 до Управління надійшла інформація від Новокаховського відділення Управління про працівників відділення, які співпрацюють з окупантами, серед яких присутня і ОСОБА_2 . Серед іншого також зазначено, що з 10.06.2022 року призупинено дію строкового трудового договору відповідно до наказу Управління від 10.06.2022 № 95-ос та на підставі ст. 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (а.с. 9 звор - 10 т. 2).
15.08.2022 року ОСОБА_2 звернулася зі зверненням на адресу Державної служби України з питань праці щодо даної ситуації з проханням розглянути її та об'єктивно розібратися в ній (а.с. 9 т. 2).
У відповідь на дане звернення позивачка отримала лист Управління Держпраці у Миколаївській області за № МК/2/190-ЦА-22 від 05.09.2022 про те, що в даний час Управління не може здійснити захід з контрою з питань викладених у її зверненні, оскільки на дату звернення Управління ВД ФСС України в Херсонській області територіально знаходиться на тимчасово окупованій території (а.с. 8 звор. т. 2).
Також у вказаному листі зазначено про те, що при вивчені додано до звернення листа Управління ВД ФСС України в Херсонській області від 05.08.2022 року № 02-45-06-42з встановлено, що наказом від 10.06.2022 № 95-ос призупинено дію строкового трудового договору з 10.06.2022 року на підставі інформації про співпрацю з окупаційною владою.
Судом першої інстанції встановлено, що під час розгляду справи у судовому засіданні на запитання суду представник відповідача пояснив, що з приводу факту співпраці ОСОБА_2 із окупаційною владою було проведено відповідне службове розслідування. Однак, за результатами вказаного розслідування, станом на сьогоднішній день, факт співпраці позивачки із окупантами не знайшов свого підтвердження жодними доказами, що підтверджується протоколом судового засідання.
За змістом статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України.
Як вбачається з аналізу положень частини 1 статті 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», право роботодавця на призупинення трудового договору настає за певних умов. Такими умовами призупинення трудового договору з працівником є абсолютна неможливість через збройну агресію: роботодавцем надати роботу, а працівником - виконувати її. До того ж побудова цієї норми закону вказує на те, що законодавець передбачив встановлення як неможливості роботодавцем надати роботу, так і неможливість виконувати цю роботу працівником, що має відбуватись саме у зв'язку із збройною агресією проти України.
Отже, спеціальна норма права передбачає право сторін призупинити дію трудового договору за умови наявності військової агресії проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи. При цьому, роботодавець має перебувати в таких обставинах, коли він не може надати роботу працівнику, а працівник не може виконати роботу. Лише наявність правової норми яка передбачає право сторін призупинити дію трудового договору не є достатньою. Для сторін мають наступити відповідні наслідки за наявності обставин, що передбачає така норма права.
З аналізу вказаних положень Закону вбачається, що законом надано право роботодавцю призупиняти дію трудового договору з працівниками, що не припиняє трудових відносин, однак таке право роботодавця не є абсолютним. Головною умовою призупинення трудового договору з працівником, є абсолютна неможливість роботодавця надати роботу, а працівника - виконувати її.
При цьому, слід вказати, що як станом на час початку збройної агресії, так і станом на час винесення оскаржуваного наказу підприємство первісного відповідача 1 (Новокаховське відділення Управління ВД ФСС України в Херсонській області) працювало, і як вбачається з відзиву відповідача на позов, лише 16.01.2023 року головою комісії з реорганізації Фонду соціального страхування в межах своїх повноважень видано наказ від 16.01.2023р. № 9-ОД «Про скорочення чисельності та штату працівників виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України та працівників управлінь виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України».
Згідно з пунктом 2 розділу «Прикінцеві положення» Закону «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» главу XIX «Прикінцеві положення» Кодексу законів про працю України доповнено пунктом 2 такого змісту: «2. Під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», діють обмеження та особливості організації трудових відносин, встановлені Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
З огляду на вищевикладене, положення Закону «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», які регулюють деякі аспекти трудових відносин інакше, ніж Кодекс законів про працю - мають пріоритетне застосування на період дії воєнного стану. Водночас, інші норми законодавства про працю, які не суперечать положенням Закону «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» також можуть або повинні застосовуватися у відносинах між працівником та роботодавцем.
У даному випадку спеціальна норма права передбачає право сторін призупинити дію трудового договору за умови наявності військової агресії проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи. Щодо абсолютної неможливості надавати роботу та виконувати її, то роботодавець має перебувати в таких обставинах коли він не може надати роботу працівнику, в свою чергу, працівник - не може виконати роботу. Зокрема, про абсолютну неможливість надання роботодавцем роботи в контексті призупинення трудового договору може свідчити випадки неможливості забезпечувати працівників умовами праці, внаслідок того, що необхідні для виконання роботи працівником виробничі, організаційні, технічні можливості, засоби виробництва знищені в результаті бойових дій або їх функціювання з об'єктивних і незалежних від роботодавця причин є неможливим, а переведення працівника на іншу роботу або залучення його до роботи за дистанційною формою організації праці неможливо.
В рамках розгляду даної справи судом встановлено, що дію трудових договорів було призупинено вибірково з окремими працівниками, у тому числі з ОСОБА_2 , але не з усіма працівниками.
Колегія суддів погоджується з висновком суду про те, що сама по собі обставина підозри співпраці позивачки із окупаційною владою, яке обґрунтоване виключно на словах працівників без належних доказів, та яке в результаті службового розслідування не знайшло свого підтвердження, не свідчить про неможливість роботодавця забезпечити позивача роботою.
Таким чином, в рамках розгляду даної справи судом не встановлено обставин неможливості надання ОСОБА_2 роботи у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, а позивачу - її виконувати, тому суд вважав, що призупинення дії трудового договору із ОСОБА_2 було незаконним.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів в повній мірі погоджується з висновком суду про те, що наказ Управління Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Херсонській області від 10.06.2022 року № 95-ос «Про призупинення дії трудового договору з ОСОБА_2 » підлягає скасуванню.
Однак, колегія суддів не погоджується з висновком суду щодо стягнення середнього заробітку та моральної шкоди, з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, суд першої інстанції, в рамках розгляду даної справи дійшов висновку, що підстав для застосування статті 13 ЗУ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» немає, тому і не підлягає застосуванню частина четверта цієї статті про те, що відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам за час призупинення дії трудового договору у повному обсязі покладається на державу, що здійснює збройну агресію проти України.
Проте, з таким висновком суду колегія суддів не погоджується, з огляду на наступне.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_2 працювала на посаді головного спеціаліста обґрунтованості видачі листків непрацездатності Новокаховського відділення УВД ФСС України в Херсонській області, яке розташоване в м. Нова Каховка Херсонської області.
У подальшому, Наказом голови комісії з реорганізації УВД ФСС України в Херсонській області від 06.04.2023 року № 100-ос відповідно до Постанови № 1442 було звільнено ОСОБА_2 з посади з посади головного спеціаліста обґрунтованості видачі листків непрацездатності Новокаховського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Херсонській області 18.04.2023 року, у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці та скороченням штатної чисельності, відповідно до пункту 1 частини першої статті КЗпП України.
Згідно зі звернень ОСОБА_2 , вона постійно перебувала в м. Нова Коховка, що підтверджується її листами з зазначенням адреси саме м. Нова Коховка (а.с. 7 звор., 8, 9 т. 2), в подальшому, як зазначала сама позивачка у своєму позові, вона в кінці лютого 2023 року, враховуючи постійну загрозу життю та здоров'ю себе та своїх близьких через військові дії на території місця проживання та роботи, була вимушена виїхати за кордон.
Колегія суддів звертає увагу на те, що з 24.02.2022 року по теперішній час м. Нова Каховка Херсонської області є тимчасово окупованою територією російською федерацією, яка включена до Переліку територій, на яких ведуться (велись) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 року № 309.
В умовах окупації, з 24.02.2022 року робота Новокаховського відділення УВД ФСС України в Херсонській області була припинена, система не працювала, поштовий, мобільний, та інтернет зв'язок у м. Нова Каховка був тимчасово обмежений або взагалі відсутній, цей факт є загальновідомим та не потребує додаткових підтверджень.
Також сама позивачка у своєму позові зазначала, що з іншими працівниками призупинення не було, а було оголошено простій на підприємстві відповідача.
Що підтверджує той факт, що у зв'язку з чим, виконання своїх функцій працівниками Новокаховського відділення УВД ФСС України в Херсонській області не здійснювалось, запропонувати інше робоче місце для здійснення своїх повноважень не було можливості з незалежних на те підстав. Таким чином, УВД ФСС України в Херсонській області при здійсненні передбачених заходів в межах своєї компетенції відповідно до Закону № 2136-IX було прийнято рішення (Наказ УВД ФСС України в Херсонській області від 10.06.2022 № 95-ос) про призупинення дії трудового договору з ОСОБА_2 відповідно до статті 13 Закону № 2136-IX у зв'язку із збройною агресією проти України, що виключило можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов'язки, передбачені трудовим договором.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки позивачка не працювала не з вини роботодавця, всі компенсаційні збитки за таких обставин покладаються на державу, що здійснює збройну агресію проти України.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374, п.п. 3, 4 ст. 1 ст. 376 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасовує судове рішення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з неповним встановленням обставин, які мають значення для справи, порушенням норм процесуального права або неправильному застосуванні норм матеріального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, рішення суду в частині стягнення середнього заробітку, стягнення моральної шкоди скасуванню, з прийняттям в цій частині постанови, якою в задоволені позовних вимог ОСОБА_2 про стягнення середнього заробітку, моральної шкоди відмовити.
Щодо розподілу судових витрат, колегія суддів зазначає наступне.
Оскільки, рішення суду в частині стягнення середнього заробітку та моральної шкоди підлягає скасуванню, колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення суду в частині розподілу судових витрат, та вважає, що судові витрати підлягають перерозподілу, відповідно до ст. 141 ЦПК України, а тому з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на користь ОСОБА_2 підлягають стягненню судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1 073,60 грн. та витрат на правничу допомогу в розмірі 2 000 грн.
Керуючись ст.ст. 368, 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , представника Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області - задовольнити частково.
Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 19 лютого 2025 року в частині стягнення середнього заробітку, стягнення моральної шкоди та розподілу судових витрат - скасувати.
Ухвалити постанову.
В задоволені позовних вимог ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про стягнення невиплаченого внаслідок призупинення дії трудового договору середнього заробітку та моральної шкоди - відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (ЄДРПОУ 21295057) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір в розмірі 1 073 гривні 60 копійок, а також витрати на правничу допомогу в розмірі 2 000 гривні.
В решті рішення залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складений 22 серпня 2025 року.
Головуючий ______________________________________ О.С. Комлева
Судді ______________________________________ М.М. Драгомерецький
______________________________________ С.М. Сегеда