Провадження № 1-кп/742/620/25
Єдиний унікальний № 742/4504/25
04 вересня 2025 року м.Прилуки
Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області
в складі: головуючого-судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Чернігова матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12025275420000181 від 01.06.2025 р., за обвинуваченням:
ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Прилуки, офіційно непрацюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого -
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України
за участі сторін кримінального провадження:
обвинувачений - ОСОБА_3 ,
прокурор - ОСОБА_4 ,
І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним:
1.1 30.05.2025 р., близько 20 год. 00 хв., ОСОБА_3 , перебуваючи у дворі будинку АДРЕСА_2 , у стані алкогольного сп'яніння, на ґрунті раптово виниклого конфлікту, діючи умисно, з метою заподіяння тілесних ушкоджень та усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, наніс один удар кухонним ножем в область передньої черевної стінки потерпілому ОСОБА_5 , чим спричинив останньому тілесне ушкодження у вигляді непроникаючого сліпого колото-різаного поранення передньої черевної стінки, що відповідно до висновку судово-медичної експертизи №152 від 22.07.2025 р. відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, які потягли за собою короткочасний розлад здоров'я.
1.2 Вказаними діями, які виразились у заподіянні легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч.2 ст.125 КК України.
ІІ. Позиція прокурора та показання обвинуваченого.
2.1 Прокурор підтримав обвинувачення, сформульоване в обвинувальному акті, просив визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу.
2.2 В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину в пред'явленому обвинуваченні визнав повністю та надав показання, які за своїм змістом повністю відповідають викладеним вище обставинам, що дійсно у вечірній час 30.05.2025 р., на ґрунті раптово виниклого конфлікту, він, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, у дворі будинку АДРЕСА_2 , умисно наніс один удар кухонним ножем в область черевної стінки ОСОБА_5 .
Обвинувачений щиро розкаювався, просив суворо не карати та висловлював готовність понести призначене судом покарання.
ІІІ. Позиція потерпілого.
3.1 Потерпілий ОСОБА_5 , будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, до суду не з'явився. Надіслав письмову заяву про небажання приймати участь в судових засіданнях, зазначив про відсутність до обвинуваченого претензій матеріального характеру. Позиції щодо призначення виду та міри покарання не висловлював.
Судом, у зв'язку з можливістю з'ясування всіх обставин під час судового розгляду за відсутності потерпілого, керуючись положеннями ст.325 КПК України, було вирішено питання про проведення розгляду справи без їх участі, про що не заперечували сторони провадження.
ІV. Оцінка Суду.
4.1 З'ясувавши думку учасників судового провадження про те, які докази потрібно дослідити, та порядок їх дослідження, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, суд, вважає за недоцільне досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, оскільки про таке не заперечують всі учасники судового провадження, які показали, що правильно розуміють зміст цих обставин, така їх позиція є добровільною, вони розуміють, що будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Враховуючи показання обвинуваченого, які співвідносяться з пред'явленим обвинуваченням, добровільність його відмови від свого права на повний розгляд кримінального провадження, та приймаючи до уваги, що фактичні обставини справи ніким не оспорюються, суд вважає за необхідне дослідити виключно матеріали, що характеризують особу обвинуваченого.
4.2 За таких обставин суд вважає доведеними дії обвинуваченого ОСОБА_3 , які виразились у заподіянні легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, а відтак його дії кваліфікує за ч.2 ст.125 КК України.
V. Призначення покарання.
5.1 Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст.66 КК України, суд визнає щире каяття і активне сприяння у розкритті кримінального правопорушення.
Судом враховується, що щире каяття ОСОБА_3 під час судового розгляду проявилося в критичній оцінці ним свого діяння шляхом визнання вини, запевнення, що він більше подібного не вчинить і бажає виправитись.
Активне сприяння розкриттю злочину проявилось в тому, що обвинувачений добровільно своїми активними діями надавав допомогу органам досудового розслідування та суду у з'ясуванні тих обставин вчинення злочину, що мають істотне значення для повного його розкриття.
Прокурор підтвердив активну позицію обвинуваченого в розслідуванні кримінального правопорушення в ході досудового слідства, що стало наслідком його швидкого розкриття, вказані обставини останній підтвердив і в судовому засіданні, чим сприяв встановленню істини у кримінальному проваджені.
5.2 Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст.67 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп'яніння.
Факт перебування обвинуваченого у стані алкогольного сп'яніння під час вчинення кримінального правопорушення не заперечувалось останнім при даванні показань.
5.3 Вирішуючи питання про вид покарання ОСОБА_3 суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання та відповідно до ст.ст.66-67 КК України враховує:
- ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно із ст.12 КК України, є кримінальним проступком;
- фактичні обставини скоєного злочину (час, місце, спосіб, мотиви, наслідки скоєного злочину, поведінку обвинуваченого після вчинення кримінального правопорушення,);
- особу обвинуваченого (загально-соціальні дані): освіту та стан здоров'я, сімейний стан, офіційно непрацюючого, формально позитивну характеристика за місце проживання, проживає за зареєстрованим місцем проживання;
- обвинувачений раніше не судимий та до адміністративної відповідальності раніше не притягувався;
- відсутність даних про перебування обвинуваченого на обліку в лікаря-психіатра та перебування на обліку в лікаря-нарколога;
- наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання;
- позицію прокурора, який наполягав на призначенні обвинуваченому покарання у виді штрафу, відсутність позиції потерпілого з даного питання при наданні ним заяви до суду, та думку обвинуваченого щодо виду та міри покарання.
5.4 Визначені ст.65 КК України загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору покарання, ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного, обставин, що впливають на покарання.
Ефективність покарання безпосередньо залежить від диференційованого впливу на засудженого, а обсяг кари має бути доцільним і залежати не тільки від тяжкості злочину, але й від загально-соціальних відомостей про винну особу.
5.5 В судовому засіданні, під час допиту ОСОБА_3 встановлено, що останній на даний час офіційно непрацевлаштований та має мінливий дохід, зловживає спиртними напоями. Незважаючи на позицію прокурора щодо виду запропонованого покарання за вчинений обвинуваченим кримінальний проступок, яке за своїм видом є більш м'яким серед інших, передбачених санкцією інкримінованої статті, суд вважає, що для виправлення обвинуваченого не доцільно застосовувати штраф навіть в мінімальному розмірі, оскільки на даний час за встановлених обставин таке покарання буде надмірним тягарем для обвинуваченого та може стати заохочувальним поштовхом до вчинення злочинів проти власності, а відтак суперечитиме меті покарання.
Враховуючи вище викладене, з урахуванням фактичних обставин злочину та особи обвинуваченого, з огляду на його майновий стан та відношення до скоєного, суд вважає за доцільне призначити ОСОБА_3 покарання у мінімальній межі санкції інкримінованої статті у виді громадських робіт, що буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.
Обставини, передбачені ч.3 ст.56 КК України, що перешкоджали б ОСОБА_3 виконувати громадські роботи, в ході судового розгляду не встановлено. Так, на даний момент обвинувачений не є особою з інвалідністю першої або другої групи, не досяг пенсійного віку та не є військовослужбовцем, а тому до нього може бути застосований цей вид покарання.
5.6 Суд вважає, що призначення обвинуваченому покарання у виді штрафу, яке запропоновано прокурором, за вище наведених обставин не забезпечить досягнення мети його призначення, яка визначена ч.2 ст.50 КК України, та суперечитиме принципам невідворотності та індивідуалізації покарання.
VІ. Інші рішення, щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.
6.1 Цивільний позов по справі не заявлявся. Рішення щодо речових доказів необхідно прийняти відповідно до ст.100 КПК України.
6.2 Запобіжний захід у відношенні обвинуваченого ОСОБА_3 в ході досудового розслідування не обирався. Під час судового провадження клопотання від прокурора про застосування запобіжного заходу не надходило.
Керуючись ст.ст.370,373,374 КПК України, суд -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України та призначити йому покарання у виді 150 /ста п'ятдесяти/ годин громадських робіт.
Початок строку відбуття покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту початку виконання громадських робіт за визначеним місцем роботи.
Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирати.
Речові докази: лезо ножа, фрагмент рослин, ґрунту та рукоятки з нашаруванням на них РБК - знищити.
Витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні відсутні.
Вирок може бути оскаржений до Чернігівського апеляційного суду через Прилуцький міськрайонний суду Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1