Провадження № 3/734/2216/25 Справа № 734/3745/25
іменем України
23 вересня 2025 року селище Козелець
Суддя Козелецького районного суду Чернігівської області Бузунко О.А., розглянувши матеріали, які надійшли від Відділення поліції № 1 Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
встановив:
відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 23 серпня 2025 року о 22 годині 30 хвилин за місцем свого проживання АДРЕСА_1 , вчинила відносно свого чоловіка ОСОБА_2 домашнє насильство, тобто умисні дії фізичного та психологічного характеру, а саме ображала нецензурною лайкою та вдарила тарілкою в обличчя, внаслідок чого була завдана шкода фізичному та психологічного здоров'ю потерпілого.
У судове засідання, особа, що притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась неодноразово.
Про те, що справа про притягнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП буде розглядатися Козелецьким районним судом Чернігівської області ОСОБА_1 була обізнана ще під час складення протоколу про адміністративне правопорушення. Однак ОСОБА_1 розглядом справи не цікавилась.
Слід зазначити, що відповідно до положень ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» та ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права
У своїх рішеннях ЄСПЛ визначає правові підходи щодо розуміння порушення права особи на участь у судовому розгляді як з точки зору принципу процесуальної рівності, так й самої процесуальної поведінки сторони провадження, та наголошує, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження («Олександр Шевченко проти України», «Трух проти України», «Пономарьов проти України»).
За таких обставин, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Також слід зазначити, що положення ст. 268 КУпАП не містять заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173-2 КУпАП, без присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Крім того, судом вживалися заходи для участі в судовому засіданні ОСОБА_2 , однак останній жодного разу в судове засідання не з'явився.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП завданням провадження в справі про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин, вирішення її в точній відповідності з законом.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення в обов'язковому порядку має бути з'ясовано: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують її відповідальність, тощо.
Згідно з вище вказаними протоколами про адміністративне правопорушення дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Разом з тим, дана норма передбачає адміністративну відповідальність за вчинення особою домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до п. п. 3, 4, 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашнього насильства» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.
Домашнє насильство передбачає домінування кривдника над постраждалою особою.
Об'єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого зазначеною статтею, полягає в умисному вчиненні будь-яких з зазначених в диспозиції дій та передбачає існування обов'язкової ознаки - можливість настання чи настання фізичної або психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
Системний аналіз існуючого національного та міжнародного законодавства свідчить про те, що домашнє насильство істотно відрізняється від звичайних конфліктних відносин, оскільки має певні ознаки та характеризується тим, що особа, яка застосовує домашнє насильство, маючи значну перевагу в своїх можливостях, діє умисно з наміром досягти бажаного результату, який полягає у заподіянні шкоди потерпілому шляхом порушення його прав і свобод.
В той час, як під конфліктом необхідно розуміти такий стан взаємовідносин, який характеризується наявністю зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що може призвести до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями; ситуація, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію несумісну з інтересами іншої сторони.
Виникнення конфлікту залежить не лише від об'єктивних причин, але й від суб'єктивних факторів, до яких необхідно віднести власні уявлення учасників конфлікту про себе, свої потреби, мотиви, життєві цінності та ставлення до іншої сторони конфлікту.
На підтвердження наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення суду надано пояснення ОСОБА_1 , відповідно до яких вона перебувала на кухні, її чоловік, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, вдарив її по обличчю, на що вона у відповідь кинула в його обличчя тарілкою з борщем (в протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 вказала про самозахист); пояснення ОСОБА_2 , відповідно до яких у нього з дружиною виникла сварка, під час якої його дружина ображала та кинула йому тарілкою в обличчя.
Матеріали справи не містять доказів наявності в діях ОСОБА_1 ознак домашнього насильства фізичного та психологічного характеру. З матеріалів справи вбачається, що в даному випадку мав місце побутовий конфлікт, який виник раптово.
За відсутності належних та допустимих доказів провини особи, суд приходить до висновку про відсутністю події та складу правопорушення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю при відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 173-2, 247, 251-252, 256, 280, 283, 284 КУпАП,
постановив:
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, закрити у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга подається до Чернігівського апеляційного суду.
Суддя Олена БУЗУНКО