Провадження № 3/734/2400/25 Справа № 734/4103/25
іменем України
23 вересня 2025 року селище Козелець
Суддя Козелецького районного суду Чернігівської області Бузунко О.А., розглянувши матеріали, які надійшли від Відділення поліції № 1 Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, не працюючу, проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП,
у присутності ОСОБА_1 ,
ОСОБА_2 ,
встановив:
відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 16 вересня 2025 року о 14 годині 30 хвилин за місцем проживання АДРЕСА_1 , вчинила відносно своєї матері ОСОБА_2 домашнє насильство, тобто дії фізичного та психологічного характеру, а саме штовхнула її та ображала нецензурною лайкою, внаслідок чого могла бути завдана шкода її фізичному та психологічному здоров'ю.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнала та повідомила суду, що того дня на неї мама кидалася з палкою та втручалася з процес навчання її сина. Будь-яких дій стосовно своєї матері вона не вчиняла. Конфлікт пов'язаний зі спільним проживанням в одній квартирі з ОСОБА_2 (матір'ю) та батьком.
ОСОБА_2 повідомила суду, що 16 вересня 2025 року ОСОБА_1 хотіла зайти до кімнати, де проживає вона з чоловіком, який є інвалідом ІІ групи і самостійно не пересувається. Вона ОСОБА_1 не пускала до кімнати з певних етичних міркувань, внаслідок чого ОСОБА_1 її штовхнула в обличчя.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , суд дійшов таких висновків.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Суд, відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст. 173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність зокрема, за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а ч. 3 вказаної статті - за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 1 зазначеного Закону фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
На підтвердження наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення суду надано пояснення ОСОБА_1 , які по суті відповідають тим, які надані нею в судовому засіданні; пояснення ОСОБА_2 , відповідно до яких ОСОБА_1 відносно своєї матері нецензурно висловлювалася (в протоколі також вказано про вчинення фізичного насильства - штовхання (один раз), про що також повідомила ОСОБА_2 в судовому засіданні). Фактично, до матеріалів справи додані пояснення осіб, які суперечать один одному. В судовому засіданні так само ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надали суперечливі пояснення. Отже, для встановлення вини ОСОБА_1 стороною обвинувачення повинні бути надані інші докази.
Додані до протоколу про адміністративне правопорушення форма оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, копія термінового заборонного припису стосовно кривдника самі по собі не доводять факт вчинення домашнього насильства 16 вересня 2025 року і підлягають оцінці в сукупності з іншими доказами по справі.
Однак, будь-яких об'єктивних доказів, в тому числі пояснень свідків тощо, які б давали можливість встановити вину ОСОБА_1 та довести об'єктивну сторону правопорушення, яке полягає у вчиненні домашнього насильства, матеріали справи не містять. При цьому, в судовому засіданні встановлено, що під час конфлікту в квартирі був присутній батько ОСОБА_3 (він же чоловік ОСОБА_2 ), проте працівниками поліції в нього пояснення не були відібрані.
Судом дійсно встановлено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 була конфліктна ситуація, проте суду не надано належних доказів на підтвердження того, що мало місце саме вчинення домашнього насильства.
Відтак, враховуючи, що на підтвердження психологічного та фізичного насильства, вчиненого відносно ОСОБА_2 , матеріали справи містять лише пояснення останньої, і не підтверджуються будь-якими іншими належними доказами, суд дійшов висновку про доведеності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 247 КУпАП, суд
постановив:
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга подається до Чернігівського апеляційного суду.
Суддя Олена БУЗУНКО