Справа № 577/3664/23
Провадження № 2/577/1596/25
22 вересня 2025 року Конотопський міськрайонний суд Сумської області
в складі:
головуючого судді Кравченка В.О.
за участю секретаря
судового засідання Степаненко Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення майнової шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-
Звернувшись до суду з вказаним позовом, ОСОБА_1 просить стягнути з ОСОБА_2 70073,76 грн. майнової шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
На обґрунтування у позові зазначено, що 08.02.2023 року о 09:40 год. в м. Конотоп по вул. Вирівській керуючи автомобілем «Кіа Sportage», д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_2 в порушення вимог п. 2.3б, 12.1 ПДР України, не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміну, виїхав на зустрічну смугу, де допустив зіткнення з автомобілем «Chevrolet Equinox», д.н.з. НОМЕР_2 , належним позивачу на праві власності.
За постановою судді Конотопського міськрайонного суду від 21.02.2023 року ОСОБА_2 визнаний винним за ч. 1 ст. 124 КУпАП з накладенням штрафу в розмірі 850 грн.
Внаслідок ДТП автомобіль позивача був пошкоджений.
Відповідно до Звіту № 01/03/23 вартість відновлювального ремонту автомобіля «Chevrolet Equinox», д.н.з. НОМЕР_2 , становить 346727,72 грн., а ринкова вартість - 320468,72 грн., тобто відновлення цього транспортного засобу є недоцільним.
Цивільно-правова відповідальність власника авта «Кіа Sportage», д.н.з. НОМЕР_1 , була застрахована, у зв'язку з чим страхова виплатила позивачу 127400,00 грн.
Згідно Звіту № 01/03/2023 про оцінку ринкової вартості аварійно-пошкодженого колісного транспортного засобу (КТЗ) ринкова вартість автомобіля «Chevrolet Equinox», д.н.з. НОМЕР_2 , після ДТП становить 120994,00 грн.
Таким чином залишилась невідшкодованою шкода в розмірі 70073,76 грн. (320468,72 - 124400 - 120994,96), яку і просить стягнути з відповідача.
Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Суслін Є.В. звернувся із клопотанням про розгляд справи за його відсутності, вимоги підтримує.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, поважність причин неявки не сповістив, заяви про відкладення розгляду справи від нього не надходило. Про день і час розгляду справи був повідомлений завчасно шляхом направлення ухвали суду на електронну адресу вказану відповідачем (а.с.78). Крім того, про обізнаність перебування в суді справи свідчить і відзив поданий ОСОБА_2 до суду, у якому останній не спростовуючи факту ДТП і доведеності завданих збитків, з посиланням на правову позицію ВП ВС по справі №125/1216/20 просить відмовити у задоволенні вимог з підстав того, що пошкоджене авто позивача не було йому передано, а відтак, на його переконання, виключається можливість отримання відшкодування за пошкодження автомобіля у розмірі вартості до ДТП (а.с. 82-84).
З урахуванням наведеного, висловленої відповідачем власної правової позиції суд дійшов переконання, що неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи і винесенню судового рішення (п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК).
Дослідивши представлені докази суд дійшов такого висновку.
Згідно зі ст. 22 ЦК України (далі ЦК) особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
За положеннями частин 1, 2 ст. 1166 ЦК майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Частинами 1, 2 ст. 1187 ЦК визначено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ч. 1 ст. 1188 ЦК шкода,завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Правилами ч. 4 ст. 82 ЦПК України регламентовано, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Як установлено судом, з вини відповідача ОСОБА_2 який, керуючи транспортним засобом, порушив Правила дорожнього руху, належний позивачу автомобіль був пошкоджений (а.с. 3, 4).
Таким чином, внаслідок взаємодії двох джерел підвищеної небезпеки з вини відповідача було завдано майнової шкоди ОСОБА_1 .
Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Кіа Sportage», д.н.з. НОМЕР_1 , винного у ДТП, була застрахована, у зв'язку з чим страхова виплатила позивачу 127400,00 грн. (а.с. 10).
Згідно Звіту № 01/03/23 ринкова вартість на момент пошкодження автомобілю «Chevrolet Equinox», д.н.з. НОМЕР_2 (матеріальний збиток), становить 320468,72 грн., вартість відновлювального ремонту - 346727,70 грн. (включаючи ПДВ), вартість відновлювального ремонту КТЗ з врахуванням фізичного зносу та ВТВ - 175274,77 грн. (а.с. 5)
З наданого позивачем Звіту № 01/03/2023 видно, що ринкова вартість аварійно-пошкодженого автомобілю «Chevrolet Equinox», д.н.з. НОМЕР_2 , становить 120994,96 грн. (без ПДВ) (а.с. 7).
Отже, вартість ремонтно-відновлювальних робіт автомобіля марки «Chevrolet Equinox», д.н.з. НОМЕР_2 , станом на момент його пошкодження склала 346727,70 грн., а розмір матеріального збитку, завданого власнику автомобіля, станом на момент його пошкодження, що дорівнює його ринковій вартості до ДТП, становить 320468,72 грн.
Тобто, вартість ремонтно-відновлювальних робіт автомобіля перевищує його ринкову вартість до моменту ДТП.
У статті 1194 ЦК передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулює Закон України від 01 липня 2004 року № 1961-IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі Закон № 1961-IV), який спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
Велика Палата Верховного Суду в постановах від 03 жовтня 2018 року у справі №760/15471/15-ц (провадження № 14-316цс18), від 14 грудня 2021 року у справі №147/66/17 (провадження № 14-95цс20) виснувала, що відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно із Законом № 1961-IV у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування або розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов'язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону № 1961-IV).
Згідно з пунктом 30.1. ст. 30 Закону № 1961-IV транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно зі звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до ДТП.
Відповідно до п. 30.2 ст. 30 Закону № 1961-IV якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця ДТП.
Статтями 28, 29 Закону № 1961-ІV унормовано, що шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого, - це шкода, пов'язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті ДТП; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров'я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця ДТП.
Таким чином, враховуючи наведений вище Звіт, ремонт автомобіля марки «Chevrolet Equinox», д.н.з. НОМЕР_2 , вважається економічно необґрунтованим, а автомобіль - фізично знищеним.
З огляду на викладене відшкодування завданої позивачу шкоди мав відбуватися в порядку, визначеному статтею 30 Закону № 1961-IV, і позивач мав передати залишки транспортного засобу відповідачу як особі, яка відповідає за завдану шкоду, чим набути право отримати від останнього відшкодування шкоди в розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до ДТП.
Наведений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.06.2023 у справі № 125/1215/20.
Однак позивач продав залишки транспортного засобу, що підтверджено Витягом з ЄДР Міністерства внутрішніх справ стосовно зареєстрованих транспортних засобів (а.с.102, 103) і про що також зазначив представник позивача адвокат Суслін Є.В. у поданій заяві.
Проте, ця обставина не впливає на визначення розміру відшкодування матеріального збитку, на яке має право позивач від винуватця ДТП, як то визначено приписами пункту 30.2 ст. 30 Закону №1961-IV, і про що фактично ставиться питання у поданому позові. Вимоги про відшкодування шкоди, яка відповідає вартості транспортного засобу до ДТП позивачем не заявлялося.
Підсумовуючи викладене матеріальний збиток слід обраховувати як різницю у вартості транспортного засобу в непошкодженому стані до ДТП (320468,72 грн.) і в пошкодженому стані на момент після ДТП (120994,96 грн), за вирахуванням суми відшкодування, що виплачено страховиком (127400 грн). Відтак, розмір відшкодування за пошкодження транспортного засобу позивача, який слід стягнути з відповідача становить 72073,76 грн. (320468,72 - 120994,96 - 127400 = 72073,76).
Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Оскільки позивачем арифметична помилка не усунута, а суд розглядає позов в межах заявлених вимог, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню - 70073,76 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України при задоволенні позову компенсуються фактично понесені позивачем судові витрати, які в даному випадку складаються із судового збору в розмірі 1931,00 грн.
Керуючись: ст.ст. 10-13, 76-81, 141, 263-265 ЦПК України,-
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (паспорт НОМЕР_4 , зареєстрованого у АДРЕСА_2 ) 70073 грн. 76 коп., а також 1931 грн. 00 коп. в рахунок відшкодування понесених судових витрат, всього 72004 грн. 76 коп.
Рішення може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання.
Суддя Кравченко В. О.