Справа № 592/15281/25
Провадження № 1-кс/592/6349/25
20 вересня 2025 року м.Суми
Слідча суддя Ковпаківського районного суду м. Суми ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , сторін кримінального провадження: прокурора - ОСОБА_3 , особи, щодо якої розглядається клопотання - ОСОБА_4 , захисника - ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми клопотання старшого слідчого СВ Сумського РУП ГУНП в Сумській області майора поліції ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Окружної прокуратури міста Суми ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12025200480002419, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.09.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 186 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають його небезпечну поведінку, щодо
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Суми, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
встановила:
Сторона обвинувачення просить застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають його небезпечну поведінку.
Старший слідчий обґрунтовує клопотання, погоджене з прокурором, тим, що під час досудового розслідування кримінального провадження №12025200480002419 від 19.09.2025 ОСОБА_4 19.09.2025 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, у зв'язку із вчиненням протиправних дій в умовах воєнного стану, які виразилися в закінченому замаху на відкрите викрадення майна, що належить ТОВ «РУШ» на загальну суму 2279,00 грн, тобто, в закінченому замаху на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), кваліфікуючими ознаками якого є «вчинено в умовах воєнного стану».
Підставою для винесення клопотання вказує на наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_4 перебуваючи на свободі, побоюючись покарання, може ухилятись від органів досудового розслідування та суду; також матиме можливість впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні щодо надання показів на підтвердження своєї версії подій з метою уникнення кримінальної відповідальності; до того ж може продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання, з викладених в ньому підстав, просив його задовольнити.
ОСОБА_4 та його захисник, адвокат ОСОБА_5 , заперечували проти задоволення клопотання. ОСОБА_4 пояснив, що проживає разом з мамою, зі свідками та потерпілим не знайомий, просив вибачення за вчинене. Захисник вважав, що прокурор не обґрунтував наявність ризиків, зазначених у клопотанні, та можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши думку прокурора, захисника та особи, щодо якої розглядається клопотання, слідча суддя, дійшла таких висновків.
Слідча суддя встановила, що Сумським районним управлінням поліції ГУНП в Сумській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025200480002419, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.09.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 186 КК України, в якому 19.09.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру.
Обставини, що дають підстави вважати, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 186 КК України, підтверджується заявою про вчинення кримінального правопорушення, протоколом огляду місця події, протоколом огляду предмета, протоколами допиту свідків, протоколами пред'явлення особи для впізнана за фотознімками, протоколом затримання та іншими доказами в їх сукупності.
Отже, наявні матеріали на думку слідчої судді свідчать, що існують факти та інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що ОСОБА_4 міг вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 186 КК України.
Частиною 2 ст. 503 КПК України встановлено, що якщо під час досудового розслідування будуть встановлені підстави для здійснення кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру, слідчий, дізнавач, прокурор виносить постанову про зміну порядку досудового розслідування і продовжує його згідно з правилами, передбаченими цією главою.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 508 КПК України до особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, можуть бути застосовані судом такі запобіжні заходи: 1) передання на піклування опікунам, близьким родичам чи членам сім'ї з обов'язковим лікарським наглядом; 2) поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають її небезпечну поведінку. Передбачені ч. 1 цієї статті запобіжні заходи застосовуються судом до особи з моменту встановлення факту розладу психічної діяльності чи психічної хвороби.
Застосування передбачених запобіжних заходів здійснюється згідно із загальними правилами, передбаченими цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 509 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані залучити експерта (експертів) для проведення психіатричної експертизи у разі, якщо під час кримінального провадження будуть встановлені обставини, які дають підстави вважати, що особа під час вчинення суспільно небезпечного діяння була в неосудному або обмежено осудному стані або вчинила кримінальне правопорушення в осудному стані, але після його вчинення захворіла на психічну хворобу, яка позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії або керувати ними. Такими обставинами, зокрема, є: 1) наявність згідно з медичним документом у особи розладу психічної діяльності або психічного захворювання; 2) поведінка особи під час вчинення суспільно небезпечного діяння або після нього була або є неадекватною (затьмарення свідомості, порушення сприйняття, мислення, волі, емоцій, інтелекту чи пам'яті тощо).
Водночас, у клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають його небезпечну поведінку, відсутні відомості про зміну порядку досудового розслідування в цьому кримінальному провадженні, так само й прокурор не посилався на те, що під час досудового розслідування були встановлені підстави для здійснення кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру та змінений порядок досудового розслідування.
Більш того в судовому засіданні прокурор зазначив, що така постанова про зміну порядку досудового розслідування не виносилась, оскільки ще не проведена психіатрична експертиза в цьому кримінальному провадженні.
У клопотанні про застосування запобіжного заходу та доданих до нього документах також відсутні відомості про проведення психіатричної експертизи у кримінальному провадженні №12025200480002419 від 19.09.2025, в якому ОСОБА_4 повідомлено про підозру, так само як і сам висновок за результатами такої експертизи.
Слідча суддя не бере до уваги наданий висновок судово-психіатричної експертизи №75 від 28.01.2025, оскільки ця експертиза проводилася 28.01.2025, тобто більш ж за півроку до вчинення кримінального правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_4 , в іншому кримінальному провадженні.
Також, прокурор не обґрунтував неможливість застосування до ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу, передбаченого ч. 1 ст. 508 КПК України, а саме, передання на піклування опікунам, близьким родичам чи членам сім'ї з обов'язковим лікарським наглядом, зважаючи на те, що в судовому засіданні останній зазначив, що він проживає разом зі своєю матір'ю.
До того ж слідча суддя вважає, що прокурор не довів наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Слідча суддя критично оцінює твердження прокурора про тяжкість покарання як підставу для можливого переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду.
Як неодноразово зазначав Європейський суд у своїх рішеннях, ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку.
Сама по собі тяжкість покарання, яке може бути призначене ОСОБА_4 в разі визнання його винним, не може бути єдиною та самостійною підставою для підтвердження ризику переховування від органів досудового розслідування або суду. Така обставина має значення лише в сукупності з іншими релевантними факторами.
Водночас, інших обставин на підтвердження наявності ризику втечі або переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та/або суду клопотання про застосування запобіжного заходу не містить. Не зазначав про такі обставини й прокурор у судовому засіданні.
Крім того, нічим не підтверджені ризики, передбачені пунктами 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки потерпілим у цьому кримінальному провадженні є юридична особа, а свідками - працівники цієї юридичної особи, з якими ОСОБА_4 не знайомий, також відсутні докази щодо притягнення останнього до кримінальної відповідальності за раніше вчинені кримінальні правопорушення.
Зважаючи на викладене, слідча суддя дійшла висновку про відмову в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають його небезпечну поведінку.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя, суд має право зобов'язати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом, якщо прокурор доведе обставини, передбачені п. 1 ч. 1 цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктами 2 та 3 частини 1 цієї статті.
З огляду на те, що слідча суддя дійшла висновку про те, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 186 КК України, однак, прокурор не довів наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, та неможливість застосування до ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу, слідча суддя приходить до висновку про необхідність зобов'язання останнього прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду.
Керуючись ст. 176-178, 193, 194, 196, 309, 376, 503, 508 КПК України, слідча суддя,
постановила:
У задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Сумського РУП ГУНП в Сумській області майора поліції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають його небезпечну поведінку - відмовити.
Зобов'язати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 негайно звільнити з під варти.
Копію ухвали негайно вручити ОСОБА_4 після її оголошення.
Ухвала слідчої судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Сумського апеляційного суду.
Повний текст ухвали оголошено в приміщенні суду 23 вересня 2025 року об 11 год 45 хв.
Слідча суддя ОСОБА_1