22 вересня 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 686/16972/25
Провадження № 33/820/594/25
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Хмельницького апеляційного суду Преснякова А.А.
за участю секретаря судового засідання Романової А.В.
особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Хмельницькому апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької областівід 29 липня 2025 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,особи з 2 групою інвалідності, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, та
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені суддею І інстанції обставини
Відповідно до постанови судді, 01 червня 2025 року о 17 год. 50 хв. ОСОБА_1 по вул. Прибузькій, 14/1 в м. Хмельницькому, повторно протягом року (постанова БАД 19118 від 01.08.2024 року) керував транспортним засобом «Hyndai H-1», д.н.з. НОМЕР_1 будучи особою, яка не має права керувати транспортними засобами, чим порушив вимоги ч. 15 ст. 15 ЗУ «Про дорожній рух», п. 2.1 (а) Правил дорожнього руху та вчинив правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької областівід 29 липня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на п'ять років та без оплатного вилучення транспортного засобу. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
В апеляційній скарзі особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати, а провадження у справі закрити.
Зазначає, що 14.02.2020 року він дійсно притягувався до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та на нього було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, однак строк виконання даного адміністративного стягнення в частині позбавлення права керування транспортними засобами сплив 14.02.2021 року, тому, після закінчення річного строку від цієї дати, з 14.03.2022 по 01.08.2024 року він вважався особою, що не була піддана адміністративному стягненню.
Вказує, що 01.08.2024 року, коли було винесено постанову серія БАД № 19118 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП, він мав право керування транспортними засобами і пред'явив особі, яка складала цю постанову дійсне посвідчення водія. Санкція даної статті не передбачає позбавлення права керування транспортними засобами, тому зазначена постанова не містить і не може містити даних про повторне протягом року вчинення мною порушень, передбачених частинами 2 - 4 ст. 126 КУпАП, а відтак, - не є належним доказом у даній справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Апелянт зазначає, що 01.06.2025 року він мав право керування транспортним засобом і пред'явив інспектору ВАП УПП в Хмельницькій області посвідчення водія, яке ним було безпідставно вилучене. Факт вилучення посвідчення підтверджує сам інспектор у своїй довідці, на яку посилається суд, а також це має бути зафіксовано у повних відеозаписах події з відеореєстраторів поліцейських.
Вказує, що наявність у нього станом на 01.08.2024 і на 01.06.2025 року посвідчення водія виключає можливість порушення пункту 2.1 (а) Правил дорожнього руху, а сплив 14.02.2021 року строку дії даного адміністративного стягнення в частині позбавлення права керування транспортними засобами і відсутність нового такого стягнення до 01.06.2025 року свідчить про відсутність з його сторони повторного протягом року порушення вимог частин 2 - 4 ст. 126 КУпАП, а отже, - про відсутність підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст.126 КУпАП.
На думку апелянта, складений інспектором протокол не є рішенням суб'єкта владних повноважень, і як самостійний доказ у справі розглядатись не може, а наведені в протоколі обставини ніяк не підтверджені наявними доказами.
Посилається на те, що позбавлення його на тривалий час права керування транспортними засобами позбавляє його життєво необхідного засобу пересування та створює для нього значні додаткові труднощі в реалізації щоденних побутових потреб, оскільки він є інвалідом другої групи, що підтверджується довідкою Хмельницької обласної медико-соціальної експертної комісії АВ № 0901885 від 10.03.17 року.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги, просив їх задовольнити з підстав наведених в апеляційній скарзі.
Заслухавши особу, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доводи апеляційної скарги, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Мотиви суду
Відповідно до вимог статті 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
У поданій апеляційній скарзі особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 вказує, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, оскільки на час складання протоколу серії ЕПР 1 № 348356 від 01 червня 2025 року він не був позбавлений права керування транспортними засобами.
Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. В ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, а статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Суддею суду першої інстанції було дотримано вказаних вимог закону, зміст постанови судді про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 5 статті 126 КУпАП, вчинене ОСОБА_1 відповідає вимогам, передбаченим статтями 283-284 КУпАП, справу суддею розглянуто відповідно до вимог статті 280 КУпАП.
Дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, а саме протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 348356 від 01.06.2025 року, яким зафіксовано, що ОСОБА_1 , який протягом року згідно постанови серії БАД № 19118 від 01.08.2024 року був підданий адміністративному стягненню за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП, суддя, встановив, що 01 червня 2025 року о 17 год. 50 хв. ОСОБА_1 по вул. Прибузькій, 14/1 в м. Хмельницькому, повторно протягом року керував транспортним засобом «Hyndai H-1», д.н.з. НОМЕР_1 , будучи особою, яка не має права керувати транспортними засобами, чим порушив вимоги ч. 15 ст. 15 ЗУ «Про дорожній рух», п. 2.1 (а) ПДР (а/с 1).
Факт притягнення ОСОБА_1 протягом року до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП підтверджується долученою до матеріалів справи копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 19118 від 01.08.2024 року. Цією постановою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП (а/с 18).
ОСОБА_1 визнав, що ним не оскаржувалась постанова серії БАД № 19118 від 01.08.2024 року, якою він був підданий адміністративному стягненню за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП, штраф сплачено.
Згідно копії постанови Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14.02.2020 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік (а/с 7).
Як убачається з довідки т.в.о. інспектора ВАП УПП в Хмельницькій області ДПП Зінчук І., згідно з НАІС посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 06.05.2016 року знаходиться у статусі «підлягає вилученню», вилучено згідно акта вилучення п/в, направлено на ТСЦ (а/с 10).
Доданим до протоколу про адміністративне правопорушення відеозаписом, який здійснювався поліцейським, зафіксовано факт керування ОСОБА_1 01 червня 2025 року о 17 год. 50 хв. по вул. Прибузькій, 14/1 в м. Хмельницькому транспортним засобом «Hyndai H-1», д.н.з. НОМЕР_1 , не маючи права керування таким транспортним засобом (а/с 11).
Адміністративна відповідальність за ч.5 ст.126 КУпАП настає за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, зокрема: керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом; керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Згідно вимог пункту 2.1.а Правил дорожнього руху України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Таким чином, як в суді першої, так і апеляційної інстанції встановлено, що будучи протягом року притягнутим до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП постановою серії БАД № 19118 від 01.08.2024 року, ОСОБА_1 01 червня 2025 року о 17 год. 50 хв. по вул. Прибузькій, 14/1 в м. Хмельницькому, повторно протягом року керував транспортним засобом «Hyndai H-1», д.н.з. НОМЕР_1 будучи особою, яка не має права керувати транспортними засобами, чим порушив вимоги п.2.1 а ПДР.
Суд визнав винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 126 КУпАП та наклав на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 гривень, з позбавленням права керування транспортним засобом строком на 5 (п'ять) років та без оплатного вилучення транспортного засобу.
Не заслуговують на увагу доводи про наявність у ОСОБА_1 посвідчення водія, яке не було вилучене у нього працівниками поліції, оскільки центральним органом виконавчої влади встановлено порядок отримання заново посвідчень водія особами, позбавленими права на керування транспортними засобами.
Крім того, згідно довідки про адміністративні правопорушення та наявної в матеріалах справи інформації, ОСОБА_1 притягувався до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП 14.02.2020 року, з цієї дати позбавлений права керування транспортним засобом, посвідчення водія у нього знаходилося в статусі «підлягає вилученню» та було вилучено 01.06.2025 року, тобто ОСОБА_1 01.06.2025 року керував транспортним засобом не маючи права керування ним.
Відповідно до вимог статті 317-1 КУпАП виконання постанови про позбавлення права керування транспортним засобом здійснюється шляхом вилучення посвідчення водія на строк позбавлення права керування транспортними засобами та внесення до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про позбавлення права керування транспортним засобом на строк, визначений постановою, та про вилучення посвідчення водія.
Особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.
Якщо посвідчення водія не було тимчасово вилучено в порядку, передбаченому статтею 265-1 цього Кодексу, особа, позбавлена права керування транспортним засобом, зобов'язана негайно здати посвідчення водія до уповноважених органів Національної поліції.
У разі виявлення в особи посвідчення водія, яке підлягає здачі, його вилучення здійснюється поліцейським.
Після закінчення строку позбавлення права керування транспортним засобом посвідчення водія повертається в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
З огляду на зазначене, доводи, що строк виконання адміністративного стягнення в частині позбавлення права керування транспортними засобами сплив 14.02.2021 року, тому, після закінчення річного строку від цієї дати, з 14.03.2022 по 01.08.2024 року ОСОБА_1 вважається особою, що не була піддана адміністративному стягненню, є неспроможними, оскільки 01.06.2025 року ОСОБА_1 керував транспортним засобом на підставі посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 06.05.2016, яке ним не було здано до уповноважених органів Національної поліції після набрання законної сили постанови судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14.02.2020 року за ч.1 ст.130 КУпАП та підлягало вилученню, однак було вилучено тільки 01.06.2025, тоді як після закінчення строку позбавлення права керування транспортним засобом посвідчення водія повертається в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. ОСОБА_1 не надано доказів повернення йому посвідчення водія у передбаченому законом порядку.
Також не підлягають задоволенню доводи ОСОБА_1 , що він, як особа з 2 групою інвалідності не може бути позбавлений права керування транспортними засобами, оскільки ОСОБА_1 не надано доказів, які би підтверджували, що він користується транспортними засобами в зв'язку з інвалідністю, наявна довідка МСЕК від 10.03.2017 року не містить будь-яких рекомендацій з цього питання (а/с 32-33).
З огляду на наведене, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги, що в матеріалах справи відсутні фактичні дані, які б дозволили дійти висновку про настання події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, є безпідставними, зазначені доводи спростовуються матеріалами справи, а будь-яких інших доказів щодо відсутності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, з матеріалів справи не вбачається і вони не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду.
Таким чином, вважаю, що в апеляційній скарзі не наведено належних і достатніх підстав для спростування висновків суду першої інстанції, не було здобуто таких доказів і при проведенні апеляційного розгляду. Суддя суду першої інстанції дійшов висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, та правильно визначив вид стягнення і його розмір у межах, установлених ч.5 ст.126 КУпАП, у межах строку, передбаченого статтею 38 КУпАП.
Разом з тим, відповідно до статті 40-1КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» №3674-VI від 8 липня 2011 року, з наступними змінами, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.
Як вбачається із доданої до апеляційної скарги довідки, виданої 10.03.2017 року, ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи, що згідно п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» є підставою для звільнення його від сплати судового збору (а/с 32).
За таких обставин, апеляційна скарга особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, постанова судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 липня 2025 року в частині стягнення з ОСОБА_1 судового збору в розмірі 605 грн. 60 коп. підлягає зміні, зі звільненням останнього від його сплати, в іншій частині постанова судді залишається без змін, апеляційні доводи про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись статтями 285, 294 КУпАП,
Апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 задовольнити частково.
Постанову судді, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на п'ять років та без оплатного вилучення транспортного засобу, змінити.
Виключити з мотивувальної та резолютивної частини рішення про стягнення з ОСОБА_1 судового збору в розмірі 605, 60 грн.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» №3674-VI від 8 липня 2011 року.
В іншій частині постанову судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 липня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя