Справа 688/2769/25
№ 2/688/1210/25
Рішення
Іменем України
22 вересня 2025 року м. Шепетівка
Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області
у складі головуючого - судді Цідик А.Ю.,
за участю: секретаря судового засідання Кілікевич І.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань у м. Шепетівка цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
1. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позову вказувало на те, що 20.09.2017 між АТ «БАНК ФОРВАРД» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №200068822 відповідно до умов якого відповідачу було відкрито рахунок та надано кредит, а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплачувати плату за користування кредитом відповідно до умов цього договору.
АТ «БАНК ФОРВАРД» умови договору виконало в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти. Однак в подальшому відповідач не виконав свої зобов'язання щодо повернення кредиту.
25 липня 2024 року між АТ «БАНК ФОРВАРД» та ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» укладено договір про відступлення прав вимоги №№GL1N426202/1, згідно з яким позивач набув статусу кредитора та отримав право грошової вимоги до осіб, які були боржниками АТ «БАНК ФОРВАРД», в тому числі щодо ОСОБА_1 .
Оскільки позичальник добровільно заборгованість не сплатив, товариство просило суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №200068822 від 03.10.2017 у розмірі 11000,51 грн, з яких: 10578,19 грн - заборгованість за тілом кредиту, 414,12 грн - заборгованість за відсотками, 8,2 грн - заборгованість за комісією.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, надіслав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнав повністю, в частині стягнення витрат на правову допомогу визнав частково.
2. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 25.06.2025 відкрито спрощене позовне провадження, справу призначено до судового розгляду по суті на 23.07.2025, яке відкладено на 16.09.2025 у зв'язку з перебуванням судді у щорічній основні відпустці. 16.09.2025 судове засідання відкладено на 22.09.2025 у зв'язку з перебуванням судді у щорічній додатковій відпустці.
3. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Між сторонами виникли правовідносини щодо заборгованості за кредитним договором, які регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі ЦК України).
Судом встановлено, що 20.09.2017 між АТ «БАНК ФОРВАРД» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №200068822, шляхом підписання оферти та паспорта споживчого кредиту, що є додатком до договору. Договір підписано відповідачем власноручним підписом.
На виконання умов договору 03.10.2017 АТ «БАНК ФОРВАРД» надало відповідачу грошові кошти у розмірі 16323,06 грн у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок відповідача, а відповідач зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку та строки, визначені договором.
Відповідно до блоку 1 оферти сума кредиту - 16323,06 грн, строк кредиту - 1826 днів (з 03.10.2017 по 03.10.2022), ставка по кредиту - 25% річних на строкову частині основного боргу та 0,00001% річних на прострочену частину боргу. Сума внеску клієнта становить 450 грн, щомісячна комісія - 1,64 грн.
З копії квитанції №26274912 від 20.09.2017 слідує, що ОСОБА_1 було сплачено на рахунок АТ «БАНК ФОРВАРД» 450 грн для погашення кредиту.
Пунктом 4.1. договору передбачено, що акцептом оферти про укладення кредитного договору (оферти 1) будуть дії банку по зарахуванню кредитних коштів на рахунок та їх подальше перерахування з рахунку згідно з дорученням клієнта, викладених в п. 3 даної оферти, здійснених в межах строку для відповіді, зазначеного в п. 5 цієї оферти (30 днів з дня укладення даної оферти).
З виписки по особовим рахункам з 11.06.2023 по 24.07.2024 видно, що кредитні кошти були надіслані відповідачу на його рахунок, якими він користувався, кредитні кошти АТ «БАНК ФОРВАРД» відповідачем не були повернуті.
25 липня 2024 року між АТ «БАНК ФОРВАРД» та ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» укладено договір про відступлення прав вимоги №GL1N426202/1, згідно з яким позивач набув статусу кредитора та отримав право грошової вимоги до осіб, які були боржниками АТ «БАНК ФОРВАРД», в тому числі щодо ОСОБА_1 .
Позивач надіслав відповідачу досудову вимогу про погашення кредитної заборгованості за кредитним договором №200068822 від 03.10.2017. Однак станом на день подачі позову до суду, відповідач заборгованість на погасив, що стало приводом для звернення до суду з даним позовом.
Позивач зазначає, що на даний час відповідач ухиляється від виконання своїх зобов'язань за кредитним договором, а тому існує заборгованість за кредитним договором №200068822 від 03.10.2017 у розмірі 11000,51 грн, з яких: 10578,19 грн - заборгованість за тілом кредиту, 414,12 грн - заборгованість за відсотками, 8,2 грн - заборгованість за комісією.
Вказані обставини підтверджуються письмовими доказами: копією кредитного договору №200068822 від 03.10.2017; випискою по особовим рахункам з 11.06.2023 по 24.07.2024; копією паспорту споживчого кредиту; копією квитанції №26274912 від 20.09.2017; копією договору відступлення прав вимоги №GL1N426202/1 від 25.07.2024; копією реєстру боржників; копією досудової вимоги №23747227 від 09.06.2025; розрахунком заборгованості та іншими матеріалами справи.
4. Застосовані норми права.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 цього Кодексу встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в цьому випадку АТ КБ «Приватбанк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором (статті 514 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Згідно статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
5. Оцінка суду.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на таке.
З врахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів, суд дійшов висновку про укладеність вищевказаного кредитного договору між відповідачем та відповідною фінансовою установою, невиконання позичальником своїх зобов'язань щодо повернення, отриманих в борг коштів та наявності в нього боргових зобов'язань перед позивачем, який набув прав вимоги за вищевказаним кредитним договором за договором відступлення прав вимоги.
Оскільки боржник свої зобов'язання за даним кредитним договором не виконав, то розмір заборгованості за кредитним договором №200068822 від 03.10.2017 у розмірі 11000,51 грн, з яких: 10578,19 грн - заборгованість за тілом кредиту, 414,12 грн - заборгованість за відсотками, 8,2 грн - заборгованість за комісією.
6. Розподіл судових витрат.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При подачі позову позивачем сплачено судовий збір в сумі 2422,40 грн, позов задоволено повністю, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 2422,40 грн судового збору.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою, підлягають розподілу разом з іншими судовими витратами. Розмір витрат на правничу допомогу визначається згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Звертаючись до суду, представник позивача згідно вимог ст. 134 ЦПК України, в позовній заяві зазначив про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, що складається з витрат на правову допомогу та становить 7000 грн, на підтвердження понесення яких долучив до позовної заяви договір про надання правової (правничої) допомоги № 0206 від 02 червня 2025 року, детальний опис наданих послуг від 06.02.2025 до договору про надання правової (правничої) допомоги від 01.03.2024, акт №52 наданих послуг від 09.06.2025, детальний опис наданих послуг до акта №52 за договором про надання правової (правничої) допомоги № 0206 від 02 червня 2025 року.
Судом встановлено, що 02 червня 2025 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» та адвокатським об'єднанням «Апологет» укладено договір про надання правової (правничої) допомоги № 0206. Предметом вказаного договору є надання правничої допомоги в обсязі та на умовах, передбачених даним договором, деталі предмету договору встановлюються додатковими угодами.
Судом встановлено, що 09.06.2025 АО «Апологет» на виконання вимог договору надало детальний опис наданих послуг за період з 04.06.2025 по 09.06.2025, в т.ч. - усна консультація, ознайомлення з матеріалами справи, погодження правової позиції, складення позовної заяви та подання позову до суду, на що витрачено 6 год 30 хв часу.
Згідно акта №52 наданих послуг від 09.06.2025 ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» зобов'язане здійснити оплату за надані послуги у повному обсязі у сумі 7000 грн.
При визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд бере до уваги норми ч.ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України щодо співмірності витрат на професійну правничу допомогу з: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).
ЄСПЛ наголошує на необхідності об'єднання об'єктивного критерію (дійсність витрат) та суб'єктивного критерію, розподіляючи суб'єктивний критерій на якісні показники (необхідність витрат для цілей конкретної справи) та кількісні (їх розумність).
Суд керується тим, що подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом таких витрат у зазначеному розмірі з іншої сторони, оскільки цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критеріям реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності й потрібності) та розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи.
Подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23, провадження № 14-50цс24.
Стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (постанова Верховного Суду від 24 січня 2022 року у справі № 911/2737/17).
Отже, суд перевіряє, чи є судові витрати, зокрема неминучими, реальними, розумними, пов'язаними з розглядом справи, фактично понесеними, пропорційними.
Розгляд справи проведено без участі представника позивача.
Як видно із акта приймання передачі наданих послуг до договору про надання юридичних послуг послуги, які надавалися адвокатом складаються, зокрема з усної консультації, ознайомлення з матеріалами справи, погодження правової позиції, складення позовної заяви та подання позову до суду, які оцінені у 7000 грн, яка є завищеною сумою, з огляду на ціну позову.
Враховуючи наведене, суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в даній малозначній справі не є співмірним з складністю справи, виконаних адвокатом робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову, а тому, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, вважає, що витрати на правничу допомогу мають становити 3000 грн, які слід стягнути з відповідача.
Керуючись ст.ст. 81, 141, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 207, 512-516, 526, 530, 610, 611, 626, 628, 629, 634, 638, 1048, 1054, 1077 ЦК України, суд
ухвалив:
Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором № 200068822 від 03.10.2017 у розмірі 11 000 (одинадцять тисяч) 51 коп., що складається з: 10578,19 грн - тіло кредиту, 414,12 грн - заборгованість за відсотками, 8,2 грн - заборгованість за комісією.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» 3000 грн витрат на правову допомогу та 2422,40 грн судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи:
позивач - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» (вул. Смаль-Стоцького, 1, корп. 28 м. Львів, ЄДРПОУ 35234236);
відповідач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).
Суддя Алла ЦІДИК