Справа № 686/13186/25
Провадження № 2/686/4897/25
12 вересня 2025р. м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд в складі: головуючого судді - Продана Б.Г., при секретарі - Боднар А.П., представника позивача - Стаднік В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Хмельницької міської ради, третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТОВ «Житлово-експлуатаційне об'єднання» про визнання права власності на квартиру,
09 травня 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Хмельницької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТОВ «Житлово-експлуатаційне об'єднання» про визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позову вказує, що на підставі рішення виконавчого комітету №18/Т від 17.01.1985 року їй було видано Ордер на право вселення в житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_2 у складі сім'ї. З березня 1985 року і по теперішній час позивач зареєстрована та проживає у квартирі. Впродовж 1985 року по 1989 рік вона сплачувала пайові внески за квартиру, проте після сплати в повному об'ємі пайових внесків не зареєструвала право власності на квартиру.
В квітні 2025 року позивач звернулась до державного реєстратора Хмельницької міської ради з метою реєстрації права власності на квартиру, проте їй було відмовлено в проведенні реєстраційних дій. При звернені до ТОВ «ЖЕО», в управлінні якого знаходиться багатоквартирний будинок по АДРЕСА_3 , з метою отримання довідки про членство в кооперативі та про повну сплату пайових внесків за квартиру, їй було повідомлено, що у товариства відсутні первинні бухгалтерські документи, які би підтверджували внесення членами кооперативів пайових внесків за квартири, а квитанції про оплату внесків до уваги не прийнято.
Відтак, на даний час ОСОБА_1 , позбавлена можливості зареєструвати своє право власності на квартиру у відповідних органах, а тому змушена звертатися до суду за захистом своїх прав та інтересів, як власника нерухомого майна.
21.05.2025 року по справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.
23.05.2025 року представником відповідача надано відзив на позов, проти позовних вимог заперечує, вказує, що до матеріалів позовної заяви не додано документів, які б підтверджували внесення позивачем пайових внесків на квартиру АДРЕСА_1 в повному обсязі. До того ж позивач просить визнати право власності на спірну квартиру лише за собою, хоча відповідно до копії архівного витягу з рішення Хмельницького міськвиконкому від 17 січня 1985 року № 18/Г, квартира в ЖБК № 74 надавалась ОСОБА_1 в складі сім'ї: чоловік ОСОБА_2 , донька ОСОБА_3 , тобто за час перебування позивача у шлюбі. Вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить відмовити в їх задоволенні.
23.06.2025 року позивачем надано відповідь на відзив, вказує, що впродовж 1985 року по 1989 рік позивач справно сплачувала пайові внески за квартиру АДРЕСА_1 , що підтверджується копіями квитанцій доданих до матеріалів справи, а тому заперечення відповідача в цій частині є необґрунтованими. На рахунок того, що позивач квартиру просить визнати лише за нею - то варто зазначити, що чоловік ОСОБА_2 з яким позивач перебувала у шлюбі на момент отримання ордеру на вселення до квартири помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть. Наполягає на задоволенні позовних вимог.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задоволити із наведених підстав.
В судове засідання представник відповідача не з'явився, у поданому відзиві заперечував проти задоволення позову, просив слухати справу у його відсутності.
Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи та надані докази, оцінивши їх у сукупності, суд встановив наступні обставини та правовідносини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 на підставі рішення виконавчого комітету №18/Т від 17.01.1985 року було видано Ордер №2658 серії Р №9 від 26.01.1985 року на право вселення в житлове приміщення - трьох кімнатну квартиру в будинку житлово-будівельного кооперативу за адресою: АДРЕСА_2 у складі сім'ї, чоловіка ОСОБА_4 , та дочки ОСОБА_3 .
З березня 1985 року і по теперішній час позивач зареєстрована та проживає у квартирі, що підтверджується довідкою №Р-03-35997 про зареєстрованих осіб у житловому приміщенні/будинку.
Впродовж 1985 року по 1989 рік ОСОБА_1 сплачувала пайові внески за квартиру АДРЕСА_1 , що підтверджується копіями квитанцій доданих до позовної заяви. Проте після сплати в повному об'ємі пайових внесків позивач не зареєструвала право власності на вказану квартиру.
Як вбачається із повідомлення Хмельницького бюро технічної інвентаризації №748760 від 18.09.2014 року право власності на кв. АДРЕСА_1 - не зареєстроване.
В квітні 2025 року позивач звернулась до державного реєстратора Хмельницької міської ради з метою реєстрації права власності на квартиру, проте їй було відмовлено в проведенні реєстраційних дій.
Багатоквартирний будинок за адресою: АДРЕСА_3 , знаходиться в управлінні ТОВ «Житлово-експлуатаційне об'єднання». При звернені до ТОВ «ЖЕО», з метою отримання довідки про членство в кооперативі та про повну сплату пайових внесків за квартиру, останнє повідомило, що у товаристві відсутні первинні бухгалтерські документи, які би підтверджували внесення членами кооперативів пайових внесків за квартири, а квитанції про оплату внесків до уваги не прийнято.
Дані обставини підтверджуються матеріалами справи.
Відтак, на даний час ОСОБА_1 , позбавлена можливості зареєструвати право власності на квартиру у відповідних органах, у зв'язку із чим звернулась до суду.
Положенням ст. 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Стаття ст. 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого ін ересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Стаття 41 Конституції України зазначає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
Доказом того, що ОСОБА_1 , законним чином набула право власності на квартиру АДРЕСА_1 підтверджується: копією рішення Хмельницького міськвиконкому від 17.01.1985 року, архівним витягом з додатку до рішення, копією ордеру №2658 серії Р №9, копіями квитанцій про сплату пайових внесків в повному обсязі. А тому суд вважає безпідставними заперечення представника відповідача на позов в цій частині.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, які викладені в постановах від 18 вересня 1987 р. № 9 «Про практику застосування судами законодавства про житлово-будівельні кооперативи» та від 22 грудня 1995 р. № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», у випадку сплати паю в житлово-будівельному кооперативі членом такого кооперативу, квартира після повної сплати пайового внеску є його майном.
Згідно з абзацом 3 ч. 2 ст. 331 ЦК України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Частиною 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Статтею 15 Закону України «Про власність», (який регулював відносини власності після законодавства УРСР) було передбачено, що член житлового, житлово будівельного кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, надану йому в користування, набуває права власності на це майно.
Отже, позивачем, в передбаченому законом порядку доведено належними та допустимими доказами те, що вона набула права власності на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, тоді як заперечення відповідача на позов не знайшли свого підтвердження під час слухання справи.
Керуючись ст.ст. 15, 16, 392 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 81, 82, 141, 263 - 265 ЦПК України, суд
Позовну заяву задоволити.
Визнати за ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_1 , тел. НОМЕР_2 ) право власності на квартиру АДРЕСА_1 .
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення суду.
Повний текст рішення суду виготовлено 22.09.2025 року.
Суддя: