Справа № 686/26954/25
Провадження № 1-кс/686/9045/25
22 вересня 2025 року м. Хмельницький
Слідча суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , ознайомившись із матеріалами клопотання прокурора Окружної прокуратури міста Хмельницького ОСОБА_2 про арешт майна у кримінальному провадженні № 1202524300002889,
установила:
19.09.2025 прокурор Окружної прокуратури міста Хмельницького ОСОБА_2 звернувся до слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду із клопотанням про накладення арешту на вилучений під час проведення огляду автомобіль марки «Audi A4 B9», 2019 року випуску, VIN: НОМЕР_1 , чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_2 , ключі до автомобіля та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , шляхом заборони користування, відчуження та розпорядження ними.
Дослідивши наявні матеріали, приходжу до висновку, що клопотання підлягає поверненню, у зв'язку із наступним.
СВ ХРУП ГУНП в Хмельницькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 1202524300002889 від 18.09.2025, відомості у якому внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України.
Під час проведення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні установлено, що 15.09.2025, близько 12:00 год. невстановлена особа, перебуваючи у дворі будинку №8, що по вул. Зарічанській у м. Хмельницькому, з метою заволодіння чужим майном, з корисливих мотивів, незаконно заволоділа транспортним засобом марки «Audi A4 B9», 2019 року випуску, чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_2 , який зареєстрований на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та фактично належить ОСОБА_4 , чим заподіяла останньому майнового збитку на суму, що встановлюється.
У ході проведення досудового розслідування було допитано в якості потерпілого ОСОБА_4 , який повідомив, що 15.09.2025 близько 12:00 год., повернувшись до офісного приміщення по вул. Січових Стрільців м. Хмельницький, під тиском ОСОБА_5 він передав йому ключі та технічний паспорт на свій автомобіль марки «Audi A4 B9», 2019 року випуску, чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_2 . Указані речі він передав, оскільки ОСОБА_3 погрожував фізичною розправою його сім'ї та в рахунок відшкодування за начебто крадіжку коштів.
У подальшому, у ході проведення оперативно-розшукових заходів установлено, що автомобіль марки «Audi A4 B9», 2019 року випуску, чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_2 знаходиться у м. Хмельницькому по вул. Січових Стрільців, 5.
У період часу із 18 год. 20 хв. по 19 год. 30 хв. 18.09.2025, у ході проведення огляду ділянки місцевості за адресою: м. Хмельницький, вул. Січових Стрільців, 5, було виявлено та вилучено автомобіль марки «Audi A4 B9», 2019 року випуску, VIN: НОМЕР_1 , чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_4 , ключі до автомобіля та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 .
18.09.2025 постановою слідчого автомобіль марки «Audi A4 B9», 2019 року випуску, VIN: НОМЕР_1 , чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_2 , ключі до автомобіля та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 було визнано речовими доказами.
Відповідно до вимог ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06 листопада 2008 року вказувалося на порушення ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Так, при розгляді клопотання про накладення арешту на майно у порядку ст.ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя для прийняття законного та обґрунтованого рішення повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або інших осіб можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому КПК порядку.
Згідно ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу; можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.
Так, до клопотання прокурором не долучено документів, які підтверджують право власності на автомобіль марки «Audi A4 B9», 2019 року випуску, VIN: НОМЕР_1 , чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_2 , а також доказів того, що ОСОБА_4 є належним володільцем транспортного засобу.
Відповідно до ч.3 ст.172 КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.
За таких обставин клопотання прокурора про арешт майна не може бути розглянуто по суті і підлягає поверненню прокурору.
Керуючись ст.ст.171-173 КПК України, слідча суддя -
постановила:
Повернути прокурору клопотання прокурора Окружної прокуратури міста Хмельницького ОСОБА_2 про арешт майна у кримінальному провадженні № 1202524300002889.
Установити строк у сімдесят дві години для усунення недоліків.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідча суддя