Справа № 466/3681/25
Провадження № 2/466/2024/25
23 вересня 2025 року Шевченківський районний суд м. Львова
у складі головуючого судді Зими І.Є.
секретаря с/з Васинчик М.О.
представника відповідачки Кінаша Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором , -
18 квітня 2025 року, ТОВ «Ейс» звернулось до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором у розмірі 14 313,72 грн., судовий збір та витрати на правничу допомогу в сумі 7 000 грн.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 09.04.2024 між ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» та відповідачкою укладено договір кредитної лінії №136649 .
Відповідно до умов договору ОСОБА_1 отримала від ТзОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» кредитні кошти в розмірі 10 667 грн. , на термін до 02.07.2024, зі сплатою 390,00% річних (процентна ставка фіксована). ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» виконало взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надавши відповідачці кредит, відповідно до умов укладеного договору.
10.10.2024 між ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» та позивачем , ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» , укладено Договір факторингу №10102024, відповідно до умов якого та у відповідності до ст.512 ЦК України ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс», в тому числі і до відповідачки ОСОБА_1 , за Договором кредитної лінії №136649 від 09.04.2024року.
Згідно витягу з Реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги заборгованість відповідача перед позивачем становить 14 313,72 грн., з яких: - 9 268,05 грн. - заборгованість за сумою кредиту; - 4 644,67 грн. - заборгованість за відсотками ; - 401,00 грн.- заборгованість за комісією.
Враховуючи наведене, а також те, що на даний час відповідачка не погашає заборгованість, що є порушенням законних прав та інтересів позивача, просить позов задовольнити.
Ухвалою суду від 28.04.2025 року, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження з викликом сторін.
25.08.2025 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , згідно якого відповідачка просить суд відмовити в задоволенні позовних в вимог в частині стягнення нарахованих відсотків та комісії, оскільки фактично вона отримала лише 8 000грн. Відтак, просить стягнути 6 601 грн. 30 коп. заборгованості по тілу кредиту ( з 8000 грн.), а не з 10 667 грн., оскільки 2 666 грн.75 коп. вона сплатила комісії за кредитні кошти.
Відповідно до п. 2.4. Договору знижений тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 1,00 гривень. Стандартний (базовий) тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 100,00 гривень. Розмір комісії за управління та обслуговування кредиту не може бути змінено. Водночас, відповідно до частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування»
Враховуючи, що кредитодавець не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх із споживачем при укладенні Договору, то положення Договору щодо обов'язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемним, відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування»
Однак, встановивши у Договорі сплату комісії за обслуговування кредиту, кредитодавець не роз'яснив за які конкретні розрахунково-касові дії з відповідачки буде взята комісія за обслуговування кредитної заборгованості. Отже, відповідні дії кредитодавця вносять дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживачу, що в сукупності свідчить про те, що умови кредитного договору є несправедливими.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності.
Представник відповідачки, ОСОБА_2 , просив суд задовольнити вимоги позивача частково, покликаючись на обставини викладені у відзиві.
Заслухавши пояснення представника відповідачки, з'ясувавши дійсні обставини справи, права та обов'язки сторін, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
На підставі ст. ст. 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; а також питання щодо розподілу судових витрат, допуску рішення до негайного виконання, скасування заходів забезпечення позову.
Судом встановлено, що 09.04.2024 між ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» та відповідачкою укладено договір кредитної лінії №136649 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.
Договір складається з індивідуальної частини договору про споживчий кредит, графіку(ів) платежів, які містять персональні умови кредитування Позичальника та загальної для всіх клієнтів Кредитодавця, публічної частини про споживчий кредит , що розміщена на веб-сайті Кредитодавця https://finx.com.ua за посиланням: https://finx.com.ua/docs. Позичальник уклав Договір, приєднавшись до публічної частини, прийняв умови індивідуальної частини та графіку(ів) платежів, як невід'ємних частин (складових) Кредитного договору, шляхом підписання індивідуальної частини/акцепту, відповідно до розділу V цієї індивідуальної частини.
Відповідач добровільно без примусу чи тиску заявив про бажання отримання коштів, зареєструвався на Сайті, під час чого пройшов процедуру ідентифікації/верифікації, керуючись підказками Сайту Кредитодавця, тобто вказав свої особисті персональні ідентифікаційні дані.
Згідно з положеннями п. 1.2. індивідуальної частини Договору у випадку, якщо будь-яка інформація не отримана Позичальником або є йому незрозумілою, Позичальник мав право відмовитись від підписання акцепту/цієї індивідуальної частини Договору. Відповідно до п. 4 ст. 11 Закону «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом її розміщення в мережі Інтернет, в інших інформаційно-телекомунікаційних системах або шляхом надсилання електронного повідомлення, метою якого є пряме чи опосередковане просування товарів, робіт та послуг або ділової репутації особи, яка провадить господарську або незалежну професійну діяльність.
Закон «Про електронну комерцію» прямо передбачає, що оферта може включати всі необхідні умови шляхом перенаправлення споживача до іншого електронного документа. Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа. Електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/ або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа (ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).
Первісним Кредитором здійснено ідентифікація/верифікація у спосіб передбачений Постановою НБУ №107 від 28.07.2020р. «Про затвердження Положення про здійснення установами фінансового моніторингу» та залежно від технічних особливостей, результатів належної перевірки, умов фінансової послуги використовується один (або декілька) із зазначених способів ідентифікації та верифікації Клієнта: - отримання через Систему BankID НБУ ідентифікаційних даних; - отримання копії ідентифікаційного документа та довідки про присвоєння PHOKПП (якщо немає необхідної інформації в ідентифікаційному документі), засвідченої KEП власника ідентифікаційного документа.
Таким чином, ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» перед прийняттям рішення щодо видачі кредитних коштів та укладання Договору, перевірило не лише особисті дані Відповідача з метою ідентифікації, а і платіжну картку, а саме: приналежність платіжної картки Позичальнику.
Пунктом 5.2. індивідуальної частини Сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між Позичальником та Кредитодавцем у разі укладення електронного договору в якості підпису Сторін буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором з боку Позичальника та аналог власноручного підпису Кредитодавця, що відтворений засобами копіювання з боку Кредитодавця, відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу, що і власноручний підпис. Електронний підпис одноразовий ідентифікатор acd1809b відправлено на номер телефону 0673410032Відповідача та введено ним 09.04.2024 16:58:46 підтверджується на кожній сторінці індивідуальної частини.
Окрім цього, індивідуальна частина містить електронну печатку Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредіплюс» та підпис директора Македонського Олександра Євгеновича, що за необхідності можна підтвердити через Єдиний портал державних послуг Дія. Введення Позичальником одноразового ідентифікатора у відповідне поле в Особистому кабінеті на сайті Кредитодавця є підписанням Договору відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Згідно з порядком укладання Договору зазначеного в п.5.2 індивідуальної частини Підписанням індивідуальної частини договору/акцепту Позичальник приєднується до договору в цілому, включаючи публічну частину. Після укладення цей Кредитний договір надається Позичальнику шляхом розміщення в Особистому кабінеті Позичальника., у формі що унеможливлює зміну його змісту.
Відповідно до 2.2.1 Сума (загальний розмір) кредиту становить 10667.00 грн. тисяч шістсот шістдесят сім грн. 00 коп.) надається не пізніше наступного дня після укладення Договору в наступному порядку: у розмірі 8000.25 грн. на № рахунку/ картки Позичальника № НОМЕР_1 , у національній валюті (далі - рахунок Позичальника); у розмірі 2666.75 грн. шляхом погашення заборгованості Позичальника за комісією, нарахованою згідно п.2.5 індивідуальної частини.
Пунктом 2.5. індивідуальної частини передбачено, що комісія за надання кредиту складає 2 666,75 грн., що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення цього Договору за ставкою 25,00% від загальної суми кредиту за рахунок власних коштів Позичальника або за рахунок кредиту, якщо це передбачено п.2.2.1. цієї індивідуальної частини. Розмір комісії за надання кредиту не може бути змінено. Отже, відразу після вчинених дій Відповідача, 09.04.2024 ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДІПЛЮС" ініціювало переказ коштів згідно договору на платіжну картку № НОМЕР_1 , що в свою чергу, свідчить доказом того, що відповідачка прийняла пропозицію Кредитодавця. Виходячи з вищевказаного, первісний кредитор свої зобов'язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі, що підтверджується Довідкою №4 від 26.12.2024 яка підписана Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДІПЛЮС" .
10.10.2024 ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» та позивач уклали Договір факторингу № 10102024 згідно умов якого, позивач набув право грошової вимоги до відповідачки за Кредитним договором № 136649 від 09.04.2024. Згідно з п.1.1. Договору факторингу Клієнт передає (відступає) Фактору за плату, а Фактор приймає належні Клієнту грошової вимоги (Права Вимоги) до Боржників за Кредитними Договорами вказаними у Реєстрі Боржників, укладеними між Клієнтом і Боржниками Відповідно до вищезгаданого договору, Клієнт відступив Фактору Права Вимоги за укладеним кредитним договором згідно Реєстру Боржників, в обсязі та на умовах, що існують на Дату відступлення Прав Вимоги. Реєстр Боржників- погоджений Сторонами список з переліком персональних даних Боржників (ім'я, прізвище, ідентифікаційний номер) і розмірів грошових зобов'язань кожного з Боржників із зазначенням суми заборгованості, а також інші дані про Боржника у разі їх наявності у Клієнта, разом з додатком у електронному вигляді.
Форма Реєстру наведена в Додатку №1 до цього Договору, форма електронного реєстру наведена у Додатку № 1-1 до цього Договору. За цим Договором Клієнт передає, а Фактор приймає Права Вимоги в розмірі Портфеля Заборгованості (вказується в Реєстрі боржників) . Портфель Заборгованості Сукупність невиконаних грошових зобов'язань Боржників за Кредитними договорами перед Клієнтом, які складаються із заборгованості Боржників за тілом (основною сумою) кредиту, за неоплаченими відсотками за користування кредитом, за платою (комісією) за ведення кредитної справи, а також за неоплаченою неустойкою та вказуються у Реєстрі Боржників. Розмір Портфеля Заборгованості розраховується станом на день підписання Сторонами цього Договору.
Відповідно до п.6.2.3. Договору факторингу Права Вимоги переходять до Фактору у день здійснення фінансування (оплати) на користь Клієнта у повному обсязі в сумі, вказаній в п. 7.1. цього Договору, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно їх заборгованості. Оформлення відступлення Права Вимоги здійснюється шляхом підписання Акту приймання-передачі Реєстру Боржників (Додаток №2 до договору факторингу) відповідно до п. 8.3.2. Договору. Згідно з п. 7.1. Договору факторингу За придбання (відступлення) Прав Вимоги, Фактор протягом 5 (п'яти) робочих днів від дати підписання цього Договору сплачує Клієнту плату в розмірі, що станом на дату підписання Сторонами цього Договору складає 414 716,21 грн. (Чотириста чотирнадцять тисяч сімсот шістнадцять гривень 21 копійка).
При цьому оплата Прав Вимоги, які підлягають відступленню згідно цього Договору, щодо кожного окремого Боржника, визначається згідно з Додатком №1 до даного Договору. Таким чином, відповідно до витягу з Реєстру Боржників за Договором факторингу №10102024 від 10.10.2024 від ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 14313,72 грн. (Додаток №12). Даний факт підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу №10102024 від 10.10.2024 та платіжною інструкцією №4484 від 11.10.2024, яка свідчить про виконання Фактором своїх обов'язків за вищевказаним Договором факторингу.
Правовідносини, що виникли між сторонами є договірними.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (частини 1, 2 ст. 1054 ЦК України).
Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (ч. 1 ст. 205 ЦК України).
09.04.2024 між ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» та відповідачкою укладено договір кредитної лінії №136649 від 09.04.2024року, у формі електронного документа з використанням електронного підпису.
У даному випадку правовідносини між сторонами стосуються виконання договору кредитної лінії в електронному вигляді в інформаційно-телекомунікаційній системі відповідачки.
Особливості укладання договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», зокрема ст.ст.11,12 цього Закону, які суд застосовує при вирішенні спору.
Частиною 12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Суд вважає, що між сторонами був укладений кредитний договір, товариство виконало свої зобов'язання за договором, надавши відповідачу кредит, а останній користувався кредитними коштами, проте неналежним чином не виконував зобов'язання за кредитним договором, допустив заборгованість.
Згідно договору, а саме 2.2.1. Сума (загальний розмір) кредиту становить 10667.00 грн. (десять тисяч шістсот шістдесят сім грн. 00 коп.) надається не пізніше наступного дня після укладення Договору в наступному порядку: у розмірі 8000.25 грн. на № рахунку/картки Позичальника № НОМЕР_2 , у національній валюті (далі - рахунок Позичальника); у розмірі 2666.75 грн. шляхом погашення заборгованості Позичальника за комісією, нарахованою згідно п.2.5 індивідуальної частини.. 2.3 Проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 390,00 % річних. Тип процентної ставки - фіксована. Проценти за користування кредитом нараховуються з дня наступного за днем отримання кредиту Позичальником протягом строку кредитування, зазначений в п. 2.6. цієї індивідуальної частини та/або графіком платежів. Розмір процентної ставки незмінний.
2.4. Знижений тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 1,00 гривень. Стандартний (базовий) тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 100,00 гривень. Розмір комісії за управління та обслуговування кредиту не може бути змінено. 2.5. Комісія за надання кредиту складає 2 666,75 грн., що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення цього Договору за ставкою 25,00% від загальної суми кредиту за рахунок власних коштів Позичальника або за рахунок кредиту, якщо це передбачено п.2.2.1. цієї індивідуальної частини. Розмір комісії за надання кредиту не може бути змінено.
Відтак, враховуючи той факт, що ОСОБА_1 була ознайомлена з сумою кредитних коштів (оскільки сама брала такий кредит на вказану суму) 10 667 грн., та проінформована про те, що з цієї суми буде стягнуто 2 666, 75 грн. погашення заборгованості Позичальника за комісією, нарахованої згідно тарифів банку.
Окрім того, відповідачкою у відзиві вказано, що вона сплатила один платіж в розмірі 1 398 грн. 23.04.2025 року, і позивач врахував цю суму та нарахував відсотки та комісію з врахування сплати 1 398 грн.
Окрім цього, згідно покликань відповідачки про те, що вказана заборгованість суперечить ЗУ «Про споживче кредитування», судом встановлено, що сума нарахованих відсотків не перевищує суми основної заборгованості по кредиту, є меншою та відповідно співмірною до суми тіла кредиту, відтак не суперечить законодавству.
Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Розмір заборгованості за кредитом та процентами за користування ним суд визнає обґрунтованим.
Крім того, в силу дії 141 ЦПК України, з відповідачки слід стягнути в користь позивача судові витрати.
Щодо вимоги позивача про стягнення витрат на правничу допомогу, суд приходить до наступного висновку.
Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.
Згідно з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем подані: Договір про надання правничої допомоги №04/02/25-01від 04.02.2025, Додаткова угода № 18 від 04.02.2025 до Договору про надання правничої допомоги №04/02/25-01від 04.02.2025 року, Акт прийому-передачі наданих послуг до Договору про надання правничої допомоги №04/02/25-01від 04.02.2025.
Представник позивача просить стягнути витрати за надання професійної правничої допомоги на загальну суму 7 000 грн.
Під час вирішення питання про стягнення витрат на професійну правову допомогу, суд враховує висновки Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц у постанові від 19.02.2020 року. Так, суд наголосив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Важливими є також висновки у постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, де визначено, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Відтак, суд приходить до висновку, що витрати на професійну правничу допомогу у заявленому розмірі є завищеними, враховуючи категорію справи та час, який захисник міг би потратити на підготовку матеріалів. В цій частині заявлених вимог слід стягнути з відповідачки витрати на правничу допомогу в розмірі 3 000 грн., що буде співрозмірним, на думку суду, з ринковими цінами адвокатських послуг, та складністю вказаної цивільної справи, яка розглядалась в спрощеному провадженні.
Керуючись: ст.ст. 512, 526, 543, 1054 ЦК України, ст.ст. 10-13, 76-81, 141, 263-265 ЦПК України,-
позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за договором кредитної лінії №136649 від 09.04.2024 року в розмірі 14 313, 72 грн (чотирнадцять тисяч триста тринадцять гривень 72 коп.), що складається з 9 268,05 грн. - заборгованість за сумою кредиту; - 4 644,67 грн. - заборгованість за відсотками ; - 401,00 грн.- заборгованість за комісією.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» 2 422.40 грн ( дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок) судового збору.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 3 000 грн. (три тисячі гривень). В решті вимог відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його виготовлення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Сторони в справі:
Позивач: Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», код ЄДРПОУ:42986956, місцезнаходження: м. Київ, Харківське Шосе, буд.19, офіс 2005.
Відповідачка : ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_3 .
Суддя І. Є. Зима