Справа № 454/2397/20
18.09.2025 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сокаль клопотання начальника Червоноградської районної філії державної установи «Центр пробації» у Львівській області про приведення вироку у відповідність щодо
ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, українки , уродженки с.Романівка Сокальського району Львівської області, та жительки АДРЕСА_1 , освіти середньої, працюючої прибиральнецею на АЗС "WOG ", раніше не судимої
Начальник Червоноградської районної філії ДУ «Центр пробації» у Львівській області звернувся в суд з даним клопотанням та просить звільнення засудженого від призначення покарання у зв'язку із декриміналізацією вчинених ним діянь стосовно засудженої ОСОБА_3 .
Подання мотивоване тим, що на обліку Червоноградської районної філії ДУ «Центр пробації» у Львівській області перебуває ОСОБА_3 , яка засуджена 28.02.2024 року вироком Сокальського районного суду Львівської області за ч.2 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік з іспитовим строком 1 рік.
09 серпня 2024 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року № 3886-ІХ, яким встановлено, що дії щодо викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян є дрібною крадіжкою, за яку настає відповідальність за статтею 51 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
За вироком Сокальського районного суду Львівської області від 03.05.2020 року ОСОБА_3 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 185 КК України, заподіявши матеріальну шкоду на суму 1625 грн., а з огляду на положення Податкового Кодексу та Закону України № 3886-ІХ, на момент скоєння цього злочину розмір вартості викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за статтею 185 КК України, становив 2102,00 грн.
Дослідивши матеріали клопотання, доходжу наступного висновку.
Згідно із частиною 1 статті 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Відповідно до пункту 13 частини 1 статті 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
Пунктом 2 частини 2 статі 539 КПК України передбачено, що клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, у разі необхідності вирішення, зокрема, питань, передбачених пунктом 13 частини першої статті 537 цього Кодексу.
З матеріалів подання вбачається, що на виконанні Червоноградської районної філії ДУ «Центр пробації» у Львівській області виконується вирок Сокальського районного суду Львівської області від 28.02.2024 року, що надає Сокальському районному суду Львівської області право розглянути подане подання.
Судом встановлено, що вироком Сокальського районного суду Львівської області від 28.02.2024 року ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України і призначено покарання у виді 1 року позбавлення волі. На підставі статті 75 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 1 рік.
Сума заподіяних збитків, на момент вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення 03.05.2020 року становила суму 1625 грн.
Відповідно до частини 5 підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Станом на 01 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» становив 2 102 грн., 50 відсотків його розміру становили 1051грн.
Отже, з огляду на зміст положень Податкового кодексу України та Закону № 3886-IX, на момент вчинення ОСОБА_3 злочину, передбаченого ч.2 ст.185КК України, розмір вартості викраденого майна, з якого наставала кримінальна відповідальність за статтею 185 КК України, становив 2102 грн. (1051х2=2102 грн.).
Згідно із частиною 1 статті 3 КК України, законодавство України про кримінальну відповідальність становить Кримінальний кодекс України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права.
Відповідно до частини 6 статті 3 цього Кодексу, зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.
09 серпня 2024 року набув чинності Закон України від 18 липня 2024 року № 3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», яким внесені зміни до статті 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Зокрема цим законом викладено нову редакцію статті 51 КУпАП, де частинами 1, 2 визначено, що дрібним викраденням чужого майна шляхом крадіжки є викрадення майна, вартість якого на момент вчинення правопорушення не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, відповідно до вказаного Закону, дрібною крадіжкою, за яке передбачене адміністративне стягнення, вважається крадіжка, вартість майна якої на момент вчинення правопорушення не перевищує двох неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Відповідно до частини 1 статті 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Об'єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду за результатами розгляду справи № 278/1566/21 (постанова від 07.10.2024 року) дійшла висновку, що питання, які виникають у кримінальних провадженнях у зв'язку з набуттям чинності Законом № 3886 IX, вирішуються судами за правилами, передбаченими для випадків, коли втратив чинність закон, яким установлювалася кримінальна протиправність діяння.
Згідно із частиною 2 статті 74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Таким чином, оскільки вартість таємно викраденого ОСОБА_3 майна становить меншу суму за розмір, з якого відповідно до Закону № 3886-IX та положень Податкового кодексу України настає кримінальна відповідальність, зважаючи на норми статті 58 Конституції України, статті 3 та статті 5 КК України, діяння, за вчинення якого остання була засуджена, не підпадає під кримінально каране діяння, передбачене Особливою частиною КК України.
У зв'язку з зазначеним, суд приходить до висновку про те, що оскільки ОСОБА_3 на теперішній час відбуває покарання за вчинення діяння, кримінальна караність якого усунута, остання підлягає негайному звільненню від призначеного покарання.
Зважаючи на вищезазначене в сукупності суд дійшов висновку, що подання підлягає до задоволення.
На підставі викладеного, відповідно до статей 3, 5, 74 КК України, Закону України від 18.07.2024 № 3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», керуючись статтями 537, 539 КПК України, суд,-
Клопотання - задовольнити.
ОСОБА_3 засуджену вироком Сокальського районного суду Львівської області від 28 лютого 2024 року за ч.2 ст.185 КК України до 1 (одного) року позбавлення волі, на підставі статті 75 КК України звільненої від відбування покарання з іспитовим строком на 1 (один) рік, звільнити від призначеного покарання у зв'язку з усуненням Законом України № 3886-IX від 18 липня 2024 року «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органівв», карності діяння, за яке вона була засуджена.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий: ОСОБА_1