Справа № 331/3380/25
Провадження № 3/331/1223/2025
17 вересня 2025 року м. Запоріжжя
Суддя Олександрівського районного суду міста Запоріжжя Кольц Д.М., розглянувши матеріал про адміністративне правопорушення за протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №354561 від 07.06.2025 року, що надійшов з Управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції Національної поліції в Запорізькій області відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 130 КУпАП,-
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 07.06.2025 року серії ЕПР1 №354561 - 07.06.2025 року о 14-25 годин в м. Запоріжжя, вул. Троїцька біля буд. 48 ОСОБА_1 керував транспортним засобом CHERY AMULET державний номерний знак НОМЕР_2 , перебуваючи в стані алкогольного та наркотичного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому законодавством порядку у медичному закладі у лікаря нарколога, що підтверджується висновком лікаря нарколога №3985 від 07.06.2025, таким чином ОСОБА_1 порушив п. 2.9 «а» ПДР України. Від керування відсторонення, шляхом паркування транспортного засобу без порушень ПДР України, про повторність попереджений.
Відповідальність за вказане адміністративне правопорушення передбачена ч. 3 ст. 130 КУпАП.
У судові засідання призначені на 16.07.2025, 17.09.2025 року ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом направлення судової повістки на адресу зазначену у протоколі. Також ОСОБА_1 повідомлявся про слухання справи шляхом направлення судових повісток sms-повідомлення, про що свідчать роздруківки про доставку.
Крім того, відомості про час розгляду справи оприлюднені на офіційному сайті Олександрівського районного суду міста Запоріжжя, який є загальнодоступним. При цьому, ОСОБА_1 було достовірно відомо про наявність в суді справи про адміністративне правопорушення стосовно нього. Так, ОСОБА_1 був обізнаний щодо вищевказаної події, йому було повідомлено, у вчиненні якого адміністративного правопорушення йому висувається обвинувачення.
Стаття 7 КУпАП України вказує на те, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до Глави 21 КУпАП України особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, зобов'язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Враховуючи той факт, що ОСОБА_1 не виконує процесуального обов'язку щодо своєчасної явки до суду за викликом, не повідомляє про причини неявки, клопотань по відкладення розгляду справи із зазначенням причин неможливості розгляду справи не надає, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Кодексом України про адміністративні правопорушення визначено форму і основні елементи змісту рішення (постанови), що приймається в конкретній справі. В ній, зокрема, повинні бути викладені всі обставини вчинення правопорушення, отримані на підставі сукупності досліджених доказів на обґрунтування наявності складу правопорушення та правильності його юридичної кваліфікації.
Відповідно до ст. 9 КпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280, 256 КУпАП, одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам, суд повинен дати належну оцінку.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001.
Відповідно до п.2.9 а Правил дорожнього руху України, водієві забороняється:керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п.2.5. Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до частини п'ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
У пункті 1.9 Правил дорожнього руху встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Для притягнення особи до відповідальності за ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення необхідно встановити або: 1) керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також 2) передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само 3) відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Правопорушення, передбачені ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, вважають закінченим з того моменту, коли транспортний засіб почав рухатись.
Тобто, обов'язковим елементом об'єктивної сторони є керування транспортним засобом та відмова особи, яка керує таким засобом від проходження огляду на стан сп'яніння.
Складений працівником поліції щодо ОСОБА_1 протокол відповідає вимогам ст. 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення, містить виклад суті вчиненого правопорушення та є джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу, яка його вчинила.
Вина ОСОБА_1 підтверджується достатніми, належними та допустимими доказами по справі, а саме:
-протоколом про адміністративне правопорушення від 07.06.2025 року серії ЕПР1 №354561, з якого вбачається, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 а ПДР, в якому в повній мірі викладено суть правопорушення, зокрема він складений за керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного та наркотичного сп'яніння, що передбачено ч. 3 ст. 130 КУпАП;
-копією електронного рапорту, відповідно до якого надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 07.06.2025 року о 14-29 годин за адресою м. Запоріжжя, вул. Троїцька біля буд. 48 сталось ДТП між автомобілем NISSAN JUKE державний номерний знак НОМЕР_3 та CHERY AMULET державний номерний знак НОМЕР_2 ;
-копією протоколу серії ЕПР1 №354366 від 07.06.2025, відповідно до якого ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом CHERY AMULET державний номерний знак НОМЕР_2 по вул. Троїцька 48 в м. Запоріжжя порушив вимоги п. 2.3 б, 12.1, 11.4 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП. До протоколу додано матеріали щодо притягнення до відповідальності ОСОБА_1 за подіями ДТП, де в письмових поясненнях ОСОБА_1 не заперечує керування транспортним засобом;
-висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 07.06.2025 року за №3985, діагноз: змішаний тип сп'яніння, а саме алкогольне та метамфетамін;
-відеозаписом із нагрудної камери поліцейського 470535, де зафіксовано прибуття екіпажу патрульної поліції до місця виклику про ДТП. На місці події ОСОБА_1 повідомив обставини ДТП та не заперечував щодо керування транспортним засобом. Після, працівники поліції ОСОБА_1 доставили до медичного закладу для проведення медичного огляду на виявлення стану сп'яніння. Після проходження огляду ОСОБА_1 було роз'яснено права, передбачені ст. 268 КУпАП та Конституцією України, після чого складено протокол за ст. 130 КУпАП, з яким ОСОБА_1 було ознайомлено;
-довідкою з бази даних підсистеми «Адмінпрактика», а саме інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України», згідно якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 посвідчення водія не отримував;
-постанова Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 16.01.2025 ( провадження 336/10018/24), якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік;
-постанова Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 20.03.2025 ( провадження №336/1044/25), якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 34000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки;
Зазначені вище докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.130 КУпАП.
Суд бере до уваги характер та обставини вчинення правопорушення, його суспільну небезпеку, враховуючи особу правопорушника, його ставлення до скоєного та ті обставини, що ОСОБА_1 вчинив суспільно-небезпечне, грубе адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.130 КУпАП, яке відноситься до категорії підвищеної суспільної небезпечності, крім того, ОСОБА_1 протягом року неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за аналогічне правопорушення, передбачене ст.130 КУпАП, проте взагалі певні та належних висновків для себе не зробив та знову вчинив суспільно-небезпечне грубе адміністративне правопорушення повторно протягом року, що свідчить про небажання ОСОБА_1 робити для себе відповідні висновки та ставати на шлях виправлення, тому суддя вважає за потрібне накласти найсуворіше адміністративне стягнення, передбачене санкцією частини 3 статті 130 КУпАП у вигляді адміністративного арешту.
Санкцією частини третьої статті 130 КУпАП передбачене додаткове покарання у вигляді конфіскації транспортного засобу, який є у приватній власності порушника.
Відповідно до положень частини першої ст. 29 КУпАП конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, полягає в примусовій безоплатній передачі цього предмета у власність держави за рішенням суду. Конфісковано може бути лише предмет, який є у приватній власності порушника, якщо інше не передбачено законами України.
Згідно зі ст. 41 Конституції України (норма прямої дії), кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до роз'яснень, що містяться у п. 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14, оплатне вилучення транспортного засобу є допустимим тільки як додаткове адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, за які встановлена відповідальність ч. 6 ст. 121, ч. 2 та 3 ст. 130 КУпАП. Застосування його як основного стягнення законом не передбачено. Не можна накладати це стягнення й на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі.
За таких обставин, суд вважає за неможливе застосування до ОСОБА_1 додаткового покарання у вигляді конфіскації транспортного засобу, оскільки за протоколом про адміністративне правопорушення транспортний засіб CHERY AMULET державний номерний знак НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_1 належить ОСОБА_2 .
Даних про належність ОСОБА_1 транспортних засобів на праві приватної власності до матеріалів справи про адміністративне правопорушення не надано.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до положень частини другої ст. 30 КУпАП, позбавлення наданого даному громадянинові права керування транспортними засобами застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом або на строк до десяти років за систематичне порушення порядку користування цим правом.
Судом було досліджено довідку з Інформаційного порталу Національної поліції, підсистеми «Адмінпрактика» відповідно до якої гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 посвідчення водія не отримував.
З огляду на те, що ОСОБА_1 право керування транспортним засобом не набував, позбавлення його такого права суперечить суті ст. 30 КУпАП
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про необхідність накладення на винного ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Таким чином, суддя вважає за потрібне накласти адміністративне стягнення, передбачене санкцією частини 3 статті 130 КУпАП - адміністративний штраф.
Сплаті у відповідності до ст. 40-1 КУпАП підлягає також судовий збір у розмірі встановленому п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011 року.
Керуючись ст. ст. 23, 27, 33-36, 40-1, 130 ч. 1, 251-252, 268, 279, 280, 283-285, 294, 307, 308 КУпАП, суддя
Визнати винуватим ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та піддати ОСОБА_1 адміністративному стягненню у вигляді адміністративного арешту на строк 15 (п'ятнадцять) діб.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривні 60 копійок.
Реквізити для сплати судового збору: Отримувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Номер рахунку (IBAN): UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106, Судовий збір Стягувач: Державна судова адміністрація України. Сплата судового збору по справі №331/3380/25, провадження №3/331/1223/2025
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду, через Олександрівський районний суд міста Запоріжжя, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Д.М. Кольц