Справа № 523/6005/25
Провадження №2/523/3908/25
"07" серпня 2025 р. м.Одеса
Пересипський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді Бокова О.М.,
за участю секретаря судового засідання Шаріпової Ю.М.,
представника позивача Панфілової І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 7 в м. Одесі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів, -
Представник позивача адвокат Панфілова І.І. звернулася до суду в інтересах позивача ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів.
Позов мотивувала тим, що 24 лютого 2007 року між сторонами було укладено шлюб. ІНФОРМАЦІЯ_1 від вказаного шлюбу у сторін народилась спільна дитина - ОСОБА_3 . 13 жовтня 2010 року шлюб між сторонами було розірвано, а 25 вересня 2021 року було змінено прізвище дитини з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 ».
Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси у справі № 2-5027/11 від 21.10.2011 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь позивача аліменти на утримання неповнолітньої дитини у розмірі 800 (вісімсот) гривень щомісяця з 02 вересня 2011 року до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 включно.
Наразі відповідач, повинен сплачувати на утримання неповнолітньої дитини 800 гривень, що станом на квітень 2025 року є меншим навіть за мінімальний гарантований законодавством розмір аліментів на утримання неповнолітніх дітей.
Дитині повинен бути забезпечений належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Такий рівень позивач одна не зможе забезпечити, оскільки наразі має скрутне матеріальне становище, через що змушена працювати додатково задля облаштування побуту та дозвілля дитини.
Крім того, збільшилися витрати на утримання дитини у зв'язку з її віком та розвитком, дитина вступила до коледжу, що також вимагає грошових коштів, зокрема на оплату навчання за контрактом, придбання додаткових підручників та іншого навчального приладдя, придбання ноутбуку, оскільки дитина навчається у Відокремленому структурному підрозділі «Фаховий коледж промислової автоматики та інформаційних технологій Одеського національного технологічного університету» та третьому курсі спеціальності 121 «Інженерія програмного забезпечення» з 01.09.2022 та відповідно дитині необхідний ноутбук, який дозволить виконувати фахові навчальні завдання для опанування вищевказаної професії.
Звертаючись до суду з вказаною заявою позивач також просить врахувати зміну фінансового стану відповідача, зокрема, за рахунок заробітної плати, яку ОСОБА_2 отримує у військовій частині НОМЕР_1 .
Враховуючи вищезазначене, позивач просила суд змінити розмір аліментів, визначений рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 21 жовтня 2011 року у справі № 2-5027/11, які стягуються з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на утримання неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 800 грн. щомісяця на 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісяця починаючи з дня подачі даного позову та до 01 жовтня 2025 року. Також просила стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 1211 гривні 20 копійок.
Ухвалою Пересипського районного суду міста Одеси від 15.05.2025 року відкрито провадження у справі та розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Позивач в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_6 заявлені вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечувала.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив. Заяв, клопотань на адресу суду не надходило, у зв'язку з чим суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних доказів відповідно до ст.280 ЦПК України.
Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи в порядку спрощеного позовного провадження, заслухавши позицію представника позивача та з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого повторно 25.09.2021 року Суворовським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_3 , про що складений актовий запис № 1569. Позивач вказана матір'ю ОСОБА_3 .
Згідно Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № 00033904820 від 26.11.2021 року, 25.09.2021 року було змінено прізвище дитини з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 », анульоване раніше видане свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 та видане нове серії НОМЕР_2 .
Як вбачається з рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 21.10.2011 року по справі № 2-5027-11, з ОСОБА_2 стягнуто на користь позивача аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 800,00 гривень щомісячно, починаючи з 02.09.2011 року і до 18 років - до ІНФОРМАЦІЯ_2 включно. Рішення суду набрало законної сили 01.11.2011 року.
Одним з основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття, закріплене у СК України.
Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Частиною 1 ст. 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених СК України.
З огляду на зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 зроблено висновок, що «розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів. СК України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження. Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки). Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»)».
У відповідності до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
З аналізу даних правових норм вбачається, що при вирішенні питання про збільшення розміру аліментів, слід з'ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров'я сторін, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених СК України і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі.
Як вбачається з рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 21.10.2011 року, з відповідача стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 у розмірі 800,00 гривень щомісячно.
17 травня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів», яким внесені зміни до ч. 2 ст. 182 СК України та визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. При цьому, статтю 183 СК України доповнено частиною 5 такого змісту: «Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину».
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» для дітей віком від 6 до 18 років встановлено прожитковий мінімум у розмірі 3196 гривень, тобто, мінімальний розмір аліментів для дитини відповідного віку складає 1598,00 гривень.
Таким чином, на відповідача покладено обов'язок сплачувати з 02.09.2011 року аліменти на утримання неповнолітньої доньки в розмірі 800 гривень, що станом на час розгляду справи є меншим за мінімальний гарантований законодавством розмір аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
Як було встановлено судом, на час ухвалення рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 21.10.2011 року, відповідач не працював, мав мінливий дохід, тому суд вважав можливим стягнути з нього аліменти на утримання неповнолітньої доньки у твердій грошовій сумі у розмірі 800,00 гривень щомісячно.
Разом тим, наразі мінливий фінансовий стан відповідача змінився, ОСОБА_2 проходить службу у військовій частині НОМЕР_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 , що підтверджується відповіддю на запит № 250473835 від 10.02.2025 року Пересипського ВДВС у місті Одесі ПМУМЮ (м. Одеса) до Пенсійного фонду України, і вказана зміна впливає на змогу відповідача сплачувати аліменти у визначеному розмірі.
Також суд бере до уваги, що згідно договору № 652 про надання платної освітньої послуги для підготовки фахівців між Одеським національним технологічним університетом та фізичною (юридичною особою) від 03.08.2022 року, довідки ФКПАІТ ОНТУ № 468 від 26.03.2025 року, ОСОБА_3 навчається у Відокремленому структурному підрозділі «Фаховий коледж промислової автоматики та інформаційних технологій Одеського національного технологічного університету» та третьому курсі за спеціальністю 121 «Інженерія програмного забезпечення» з 01.09.2022 року за кошти фізичних осіб, що створює додаткове навантаження на матеріальне утримання дитини.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно з частиною другою статті 3 Конвенції держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Таким чином, на підставі матеріалів цивільної справи судом встановлено, що з часу ухвалення Суворовським районним судом м. Одеси рішення від 21.10.2011 року про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання доньки, мінливий фінансовий стан відповідача змінився, наразі він працевлаштований. При цьому, позивач має скрутне матеріальне становище, фінансові потреби дитини зросли у зв'язку з її навчанням, а визначений рішенням суду розмір аліментів, які стягуються на утримання ОСОБА_3 , є меншим за мінімальний гарантований законодавством розмір аліментів на утримання неповнолітніх дітей вказаного віку, не забезпечує рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку ОСОБА_3 та не забезпечує неповнолітній такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя.
Згідно з частиною першою статті 3 Конвенції, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
При встановлених обставинах, з урахуванням того, що зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про зміну розміру аліментів, визначеного рішенням Суворовського районного суду м. Одеси рішення від 21.10.2011 року, які стягуються з ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої ОСОБА_3 з 800,00 грн. щомісяця на 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісяця, відповідають якнайкращому забезпеченню інтересів дитини, є обґрунтованими, і такими, що підлягають задоволенню.
Разом з тим, чинним законодавством передбачено, що у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн., з огляду на звільнення позивача від сплати судового збору при поданні позовної заяви про збільшення розміру аліментів та зміні способу їх стягнення.
Керуючись ст.ст. 181-184, 192 СК України, ст.ст.12, 13, 76, 81, 141, 263-265, 280, 284, 355, 430 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів - задовольнити.
Змінити розмір аліментів, визначений рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 21 жовтня 2011 року по справі № 2-5027/11, які стягуються з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , НОМЕР_5 ) на утримання неповнолітньої ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) з 800,00 гривень щомісяця на 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісяця починаючи з дня набрання рішенням законної сили та до повноліття дитини - до ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , НОМЕР_5 ) на користь держави судовий збір в розмірі 1211 гривень 20 копійок (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
Рішення підлягає негайному виконанню в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду в порядку ст. 355 ЦПК України.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення складено 07.08.2025 року.
Суддя Боков О.М.