Справа № 521/9224/25
Провадження № 2/947/4369/25
23.09.2025 року
Київський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Гниличенко М.В.
при секретарі - Тіщенко О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Одеси у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, суд -
04.06.2025 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Торган Л.М., звернулась до Хаджибейського районного суду м.Одеси з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить розірвати шлюб укладений між сторонами та зареєстрований 17.07.2019 року Приморським районним у місті Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис №1046, посилаючись на те, що від шлюбу у сторін народилась дитина, однак, подружні стосунки не складаються, не має спільних інтересів, спільне господарство не ведуть, проживають окремо, збереження шлюбу є неможливим, у зв'язку із чим, позивач змушений звернутися до суду із позовом. Спор з приводу проживання дитини відсутній. Спору щодо поділу спільного майна на теперішній час не існує.
Ухвалою Хаджибейського районного суду м.Одеси від 05.06.2025 року передано цивільну справу № 521/9224/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу на розгляд Київському районному суду міста Одеси (вул. Варненська, 3Б, Одеса, Одеська область, 65080).
30.06.2025 року вказана цивільна справа надійшла на адресу Київського районного суду м.Одеси.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.06.2025 року вказану справу передано судді Гниличенко М.В.
Ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 01.07.2025 року справа була відкрита за правилами спрощеного позовного провадження, передбаченого ст.ст.274-279 ЦПК України, оскільки підпадає під ознаки малозначної справи, з повідомленням /викликом/ сторін за наявними у справі матеріалами.
Вищевказана ухвала була направлена сторонам по справі та відповідно до вимог цивільно-процесуального законодавства відповідачу був наданий строк для подання відзиву на позовну заяву, заперечень, подання зустрічного позову або клопотання про слухання справи у судовому засіданні з викликом сторін.
Відповідач правом на подання відзиву не скористалась.
Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду повідомлялись належним чином у порядку ст.ст.128, 131 ЦПК України.
Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Торган Л.М. до судового засідання не з'явились, через канцелярію суду надали заяву, якою позовні вимоги підтримали, та просили розглянути справу за їх відсутності.
Відповідач ОСОБА_2 до судового засідання не з'явилась, належним чином повідомлялась, через канцелярію суду надала заяву, якою позовні вимоги визнала, не заперечувала проти розірвання шлюбу та просила розглянути справу за її відсутності.
Відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України - неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених статтею.
Суд вважає, що докази, які є в матеріалах справи є повними та достатніми для розгляду справи по суті за відсутності сторін, належним чином повідомлених.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 17.07.2019 року уклали шлюб, який зареєстрований Приморським районним у місті Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис №1046, що вбачається із свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 17.07.2019 року /а.с.5/.
Судом встановлено, що від шлюбу у сторін народилась дитина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що вбачається із копії свідоцтва про народження, яке видано 05.10.2021 року серія НОМЕР_2 , батьками в якому вказані сторони по справі /а.с.10/.
Шлюб у сторін носить формальний характер, подружні стосунки між ними не підтримуються, спільного господарства сторони не ведуть, спору щодо поділу спільного майна на теперішній час сторони не заявляють, матеріальних претензій не існує.
Згідно з ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Загальна декларація прав людини у ч.2 ст.16 містить положення, за яким шлюб може укладатися тільки при вільній і повній згоді сторін, що одружуються, а за ст.23 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, жоден шлюб не може бути укладений без вільної і цілковитої згоди тих, що одружуються.
За аналогією можливо зробити висновок, що й подальше існування сім'ї як добровільного союзу у разі відсутності добровільної згоди чоловіка чи жінки на такий союз - сім'ю - шлюб, не може мати місце, а також, приймаючи бажання та право одного з них розірвати шлюб, не може бути незаконно порушене або одного з подружжя не можливо насильно, без його волі змусити перебувати у таких зареєстрованих як шлюб відносинах.
На підставі викладеного, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 12, 81, 89, 211, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 104, 105, 110, 112 СК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 17.07.2019 року Приморським районним у місті Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис №1046, які від шлюбу мають дитину - розірвати.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , вважати розірваним у день набрання чинності цим рішенням.
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення складено та підписано 23.09.2025 року.
Суддя М. В. Гниличенко