22 вересня 2025 року Єдиний унікальний № 501/3899/25 Провадження № 1-кс/501/829/25
Іменем України
16 вересня 2025 року м. Чорноморськ
Слідчий суддя Чорноморського міського суду Одеської області ОСОБА_1
секретаря судових засідань - ОСОБА_2
номер справі № 501/3899/25 номер провадження 1-кс/501/829/25
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 , діючої в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого, стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, -
Стислий виклад правовідносин.
5 вересня 2025 року ОСОБА_3 , діюча в інтересах ОСОБА_4 звернулася до слідчого судді Чорноморського міського суду Одеської області із скаргою, в якій просить : визнати незаконною бездіяльність посадових осіб відділу поліції №1 Одеського районного управління поліції №2 в Одеській області, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання моєї заяви про вчинення кримінального правопорушення. Постановити ухвалу, якою зобов'язати посадових осіб відділу поліції №1 Одеського районного управління поліції №2 в Одеській області внести відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 23 серпня 2025 року про вчинення кримінального правопорушення, за фактом незаконного позбавлення волі ОСОБА_5 , передбаченого ст. 146 Кримінального кодексу України.
В обґрунтування скарги зазначено, що 23 серпня 2025 року, ОСОБА_4 , звернулась до відділу поліції №1 Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області з заявою про вчинення кримінального правопорушення передбаченого ст. 146 Кримінального кодексу України, а саме незаконне позбавлення волі її сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , катування, ненадання медичної допомоги.
17 серпня 2025 року, о 20:30 біля свого місця мешкання ОСОБА_5 невідомі особи в кількості 4 осіб, в масках затримали та відвезли в невідомому напрямку. 23 серпня 2025 року ОСОБА_4 дізналась що її син ОСОБА_6 знаходиться у ІНФОРМАЦІЯ_2 . Працівники ІНФОРМАЦІЯ_2 затримали ОСОБА_5 , без складення відповідного протоколу про адміністративне затримання, без повідомлення родичів чи адвоката, що є порушенням вимог ст. 29 Конституції України, ст. 259-263 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також ст. 5 Європейської конвенції з прав людини. На підставі викладеного прохала внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочате досудове розслідування.
Позиція учасників судового процесу.
Скаржник ОСОБА_4 та її представник ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилися, про розгляд скарги повідомлені через смс повідомлення на телефонний номер викладений у скарзі, не надіславши з цього приводу будь-яких заяв.
З метою дотримання розумних строків судового провадження, враховуючи положення ч. 6 ст. 9 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати загальні засади кримінального провадження, передбачені ст. 28 Кримінального процесуального кодексу України та розглянути дану скаргу без участі заявника без участі скаржника.
Слідчий та прокурор в судове засідання не прибули, про час та місце розгляду справи повідомлені, про причини неявки не повідомили.
Згідно до ч. 3 ст. 306 Кримінального процесуального кодексу України відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Клопотання про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час розгляду питання слідчим суддею від учасників процесуальної дії не надійшло, за ініціативою суду не здійснюється, що відповідає положенням ч. 4 ст. 107 Кримінального процесуального кодексу України.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали справи, приймає рішення про наступне.
Мотивувальна частина та застосовані судом правові норми.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що під час досудового розслідування може бути оскаржена бездіяльність слідчого/прокурора у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
Бездіяльність слідчого, прокурора щодо невнесення відомостей про злочин до ЄРДР після отримання заяви, відповідно до ст. 303 Кримінального процесуального кодексу України може бути оскаржена до суду.
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 214 Кримінального процесуального кодексу України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
Слідчий, який здійснює досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.
Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Згідно з ч. 5 ст. 214 Кримінального процесуального кодексу України до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про: 1) дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 2) прізвище, ім'я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; 3) інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 4) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; 5) попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) прізвище, ім'я, по батькові та посада службової особи, яка внесла відомості до реєстру, а також слідчого, прокурора, який вніс відомості до реєстру та/або розпочав досудове розслідування; 7) інші обставини, передбачені положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань.
Підставами вважати, що у заяві чи повідомленні містяться відомості саме про злочин, є об'єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину і підлягають доказуванню у кримінальному провадженні згідно зі статтею 91 Кримінального процесуального кодексу України. Такими даними є відомості на підтвердження реальності конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. При цьому реальність конкретної події злочину має визначатись наявністю об'єктивних даних, що свідчать про ознаки об'єктивної сторони злочину, тобто даних про наявність суспільно небезпечного діяння для злочинів з формальним складом та, додатково, даних про наслідки для злочинів з матеріальним складом.
Водночас, слідчий суддя звертає увагу, що для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами Єдиного реєстру досудових розслідувань такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті Кримінального кодексу України).
Кримінальний процесуальний кодекс України передбачає внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань інформації на підставі заяв та повідомлень про кримінальне правопорушення, а не будь-яких заяв, які надходять до органів досудового розслідування при здійсненні ними своїх повноважень.
У постанові від 16 травня 2019 року у справі № 761/20985/18 Верховний Суд зазначив, що «якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження розпочато, то воно негайно має бути припинено із позиції вимог правопорядку, з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин».
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 квітня 2019 року у справі №818/15/18 зауважила, що «у межах процедури за правилами пункту 1 частини першої статті 303 Кримінального процесуального кодексу України слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань».
У постанові Верховного Суду від 30 вересня 2021 року у справі № 556/450/18 вказано, що «за змістом статті 214 Кримінального процесуального кодексу України, підставою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та початку досудового розслідування є подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або самостійне виявлення слідчим, прокурором з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення.
Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Разом з тим слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до Єдиного реєстру досудових розслідувань».
Положення частини першої статті 214 Кримінального процесуального кодексу України не передбачає обов'язку слідчого, дізнавача, прокурора вносити до ЄРДР всі прийняті та зареєстровані ними заяви, зокрема, ті, що не містять у собі відомостей про склад кримінального правопорушення, передбаченого чинним Кримінального кодексу України.
Таким чином, реєстрації в Єдиного реєстру досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Як вбачається з матеріалів скарги ОСОБА_4 звернулася до відділу поліції №1 Одеського районного управління поліції №2 в Одеській області із повідомленням про незаконне утримання, на її думку, сина у приміщенні ВЛК.
При зверненні із заявою про вчинення кримінального правопорушення особа переслідує певний правовий інтерес, який має узгоджуватися із завданнями кримінального провадження, зокрема щодо забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.
Слід звернути увагу, що Указом Президента України «Про загальну мобілізацію» № 69/2022 від 24 лютого 2022 року, у зв'язку з військовою агресією рф проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті102, пунктів 1,17,20частини першої статті106 Конституції України, оголошено про проведення загальної мобілізації, тому, з огляду на викладене, призов громадян на військову службу під час мобілізації є обов'язком захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України.
Всі військовозобов'язані чоловіки до 60 років станом до 18 липня 2024 року повинні були оновити свої дані згідно вказаного вище закону, що відповідно до норм діючого законодавства слугує підставою для перевірки документів та здійснення адміністративного затримання у передбачених законом випадках.
Законом від 11 квітня 2024 року № 3633-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» статтю 24 Закону України «Про Національну поліцію» доповнено частиною п'ятою, згідно з якою за зверненням територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів Служби безпеки України або розвідувальних органів України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, беруть участь у здійсненні заходів щодо оповіщення військовозобов'язаних та резервістів спільно з представниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також здійснюють адміністративне затримання та доставлення до цих центрів та органів призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Повідомлення, яке надано стороною заявника про вчинення кримінального правопорушення ( пояснення, та талон про прийняття заяви) носить узагальнений характер, а обставини, викладені у ній, зводяться до незгоди із діями працівників ТЦК та СП, які у період введеного в Україні воєнного стану мають повноваження на виконання обов'язків по мобілізації військовозобов'язаних, здійснення заходів, спрямовані на виявлення призовників, резервістів, які порушують правила військового обліку; мобілізаційним процесом.
Жодних конкретних відомостей, які могли б бути перевірені в ході досудового розслідування, повідомлення не містить. Наведені у повідомлені та скарзі доводи не можуть свідчити про те, що існує ймовірність вчинення кримінальних правопорушень.
Порядок проведення мобілізації закріплений Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», відповідно до якого скарга на дії працівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки подається до вищестоящого органу в порядку підпорядкованості, а в разі незгоди з рішенням вищестоящого органу до суду в порядку адміністративного судочинства.
Також, чинним законодавством передбачено підстави для відстрочки від призову на військову службу, звільнення, а також можливість оскарження відповідних рішень, дій чи бездіяльності уповноважених суб'єктів у порядку адміністративного судочинства.
Водночас, слід зазначити, що слідчий суддя не може виконувати абсолютно формальну функцію судового примусу уповноважених осіб вносити до Єдиного реєстру досудових розслідувань всі без виключення заяви і повідомлення, які ними отримуються.
Відповідно до частини 2 статті 307 Кримінального процесуального кодексу України , ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Висновок суду.
На підставі наведеного, слідчий суддя дійшов висновку, що повідомлення ОСОБА_4 не містить фактичних даних на підтвердження того, що було подано саме повідомлення про злочин, яке містить достатні відомості про реальність конкретної події злочину із зазначенням конкретного часу, місця, способу, інші обставини вчинення злочину в розумінні ст. 11 Кримінального кодексу України, відповідно до якої злочином є передбачене Кримінального кодексу України суспільно небезпечне винне діяння (дія чи бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину.
Судом встановлено, що зі змісту заяв скаржника до ВП про вчинення кримінальних правопорушень та з наявних матеріалів не вбачається достатніх об'єктивних вагомих обставин вчинення будь-яких кримінальних правопорушень.
Окрім того, скаржник посилається на вчинення кримінальних правопорушень, проте викладені обставини не свідчать про їх ймовірність і доводи скаржника не є достатніми для отримання зазначеного вище висновку, не потребують перевірки засобами кримінального процесу, а тому такі повідомлення не мають вноситися до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Таким чином, скаржником не доведено обов'язок посадових осіб ВП№1 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про вчинення кримінальних правопорушень та як наслідок їх бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за наслідками надходження заяви про кримінальні правопорушення, й тому в задоволенні скарги належить відмовити.
Керуючись ст.ст. 214, 303-306,307 Кримінального процесуального кодексу України, слідчій суддя ,-
Скаргу ОСОБА_3 , діючої в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого, стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - залишити без задоволення.
Повний текст ухвали проголошено 22 вересня 2025 року о 8.45 годині.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з
моменту її оголошення.
Слідчий суддя