15.09.2025
Справа № 497/2188/25
Провадження № 1-кп/497/193/25
15.09.25 року Болградський районний суд Одеської області у складі суду:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретаря - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
потерпілого - ОСОБА_6
розглянувши в підготовчому судовому засіданні, в залі суду міста Болграда Одеської області, обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12025162270000333 від 01.06.2025 року за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Залізничне, Болградського району Одеської області, громадянина України, із середньою освітою, не працюючого, раніше судимого 13.11.2012 року вироком Болградського районного суду Одеської області за ч.2,3 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 8 років, 01.01.2019 року звільнений умовно-достроково, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 194 КК України,-
Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст. 194 КК України підсудне Болградському районному суду Одеської області.
Обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України.
В судовому засіданні прокурор Болградської окружної прокуратури ОСОБА_3 заявив клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , в якому посилається на те, що він обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, до нього під час досудового розслідування застосовувався запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком. Зібрані в ході досудового розслідування докази є вагомими та обумовлені тим, що обвинувачений може переховуватися від органів досудового розслідування, скоїв тяжкий злочин, може ухилитися від суду, впливати на потерпілого, свідків, перешкоджати встановленню істини іншим чином.
Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні не погодилися із клопотанням прокурора, посилаючись на те, що він бажає бути поруч із дітьми.
Захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні вважає можливим призначити обвинувальний акт до розгляду у відкритому судовому засіданні, клопотання про обрання запобіжного заходу обвинуваченому у вигляді тримання під вартою підтримав та просив його задовольнити.
Згідно з ч.3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.
У відповідності до Рішення Конституційного суду України від 23 листопада 2017 року № 1-р/2017 не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення третього речення частини третьої статті 315 Кримінального процесуального кодексу України.
Рішенням Конституційного суду України від 23.11.2017 № 1-р/2017 встановлено, що зміна процесуального статусу особи з підозрюваного на обвинуваченого (підсудного) та початок стадії судового провадження у суді першої інстанції виключають автоматичне продовження застосування запобіжних заходів, обраних слідчим суддею до такої особи на стадії досудового розслідування як до підозрюваного. Отже, у разі відсутності вмотивованого рішення суду, яким дозволено позбавлення особи свободи на період, визначений цим судовим рішенням, така особа має бути негайно звільнена.
Дане клопотання про застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою внесено з наступних підстав.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою та підставами застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, встановленим в ході досудового слідства.
Згідно з ч.1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років.
Відповідно до пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканості можливо лише в передбачених законом випадків за встановленою процедурою. Небезпеку переховування від правосуддя не можна виміряти тільки залежно від суворості можливого покарання; її треба визначати з врахуванням низки факторів, які можуть або підтвердити наявність небезпеки переховування від правосуддя, або зробити її настільки незначною, що вона не може слугувати виправданням для тримання під вартою… При цьому треба враховувати характер обвинуваченого, його моральні якості, його кошти, зв'язки з державою, у якій його переслідували за законом…(рішення В. проти Швейцарії, 14379/88 від 26.01.1993 року).
На цій стадії процесу суд повинен оцінювати лише підстави вважати обґрунтованим зникнення або зменшення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які існували під час обрання стосовно ОСОБА_5 запобіжного заходу, а ні в якому разі достатність доказів для визнання обвинуваченого винним, тому що вказане питання вирішується в нарадчій кімнаті при винесенні вироку, лише при оцінці усіх доказів у сукупності.
На цей час вказані ризики для кримінального провадження не зникли, вони не зменшились, залишились актуальними до цього часу.
Застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою з урахуванням обставин, передбачених ст. 178 КПК України, у тому числі: тяжкості вчиненого злочину, тяжкості покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину, міцністю соціальних зв'язків обвинуваченого за місцем його проживання, не є доцільним з точки зору мети і підстав застосування запобіжного заходу.
Крім цього, відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим кодексом.
Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суддя вважає за необхідне визначити обвинуваченому розмір застави.
Відповідно до ч.4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Враховуючи матеріальне становище обвинуваченого, тяжкість кримінального злочину, за яким він підозрюється, особливості вчинення кримінального правопорушення, суд вважає за необхідне визначити заставу в сумі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 60560 грн., оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не буде непосильним тягарем для нього.
Окрім цього, застосовуючи щодо обвинуваченого альтернативного запобіжного заходу у виді застави, суддя вважає за необхідне покласти на нього наступні обов'язки: прибувати за кожною вимогою суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну..
Відповідно до ч.4 ст. 202 КПК України обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд вважає можливим призначити обвинувальний акт до розгляду у відкритому судовому засіданні та є всі підстави для задоволення клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому, виклику свідків обвинувачення та доручення щодо складання досудової доповіді.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 183-184, 194-199, 314-316, 395 КПК,-
Призначити судовий розгляд по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 194 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025162270000333 від 01.06.2025 року, у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Болградського районного суду Одеської області на 25.09.2025 року о 13:30 годині.
В судове засідання викликати свідків обвинувачення - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 .
Доручити представнику органу пробації скласти досудову доповідь щодо обвинуваченого ОСОБА_5 , та надати її суду в строк до 25.09.2025 року. У разі неможливості з об'єктивних причин скласти досудову доповідь у зазначений строк, продовжити такий строк до 29.10.2025 року.
З метою підготовки досудової доповіді зобов'язати прокурора надати можливість представнику органу пробації ознайомитися з матеріалами кримінального провадження, в обсязі необхідного для підготовки досудової доповіді.
Клопотання прокурора про обрання обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під варто - задовольнити.
Обрати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 (шістдесят) днів з утриманням його в Державній установі "Ізмаїльський слідчий ізолятор".
Строк дії ухвали - до 13 листопада 2025 року включно.
Одночасно визначити розмір застави у межах 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 60560 (шістдесят тисяч пятсот шістдесят) гривень, 00 копійок у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 у разі внесення застави наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою суду;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 13 листопада 2025 року включно.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Державної установи "Ізмаїльський слідчий ізолятор".
У разі внесенні застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, він зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення і в частині запобіжного заходу може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складено 19.09.2025 року.
Суддя ОСОБА_1