Справа № 735/49/23 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/4823/728/25
Категорія - кримінальна Доповідач ОСОБА_2
22 вересня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
з участю: прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
засудженого - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_8 на ухвалу Менського районного суду Чернігівської області від 10 липня 2025 року,
Оскаржуваною ухвалою суду засудженому ОСОБА_8 повернуто його заяву про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Менського районного суду Чернігівської області від 31 березня 2023 року. Суд зазначив, що заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не була оформлена у відповідності з вимогами ст.462 КПК України і протягом наданого строку засуджений недоліки заяви не усунув, а тому заява підлягає поверненню.
Не погодившись із рішенням суду, засуджений ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу місцевого суду та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Зазначає, що подана ним заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами відповідає вимогам ст.462 КПК України, так як указані в ній факти не були відомі місцевому суду на час ухвалення вироку та є нововиявленими. Місцевий суд не допитав в якості свідка ОСОБА_9 , котрий надавав неправдиві свідчення щодо ОСОБА_8 за вказівкою прокурора, показання цього свідка є істотними для кримінального провадження. Також не були допитані свідки ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 .
Заслухавши доповідь судді; засудженого ОСОБА_8 та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити; думку прокурора, котрий просив ухвалу суду першої інстанції залишити без змін; дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.459 КПК України судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Нововиявленими обставинами визнаються: штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути; інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
Статтею 460 КПК України передбачено, що учасники судового провадження мають право подати заяву про перегляд за нововиявленими або виключними обставинами судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, вироком Менського районного суду Чернігівської області від 31 березня 2023 року ОСОБА_8 засуджено за ч.2 ст.125, п.13 ч.2 ст.115, ст.70 КК України до остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років.
Вироком Чернігівського апеляційного суду від 18 липня 2023 року вирок Менського районного суду від 31.03.2023 року скасовано в частині призначеного покарання, ухвалено новий вирок, яким ОСОБА_8 засуджено за ч.2 ст.125, п.13 ч.2 ст.115, ст.70 КК України до остаточного покарання у виді довічного позбавлення волі.
Постановою Верховного Суду від 29 листопада 2023 року вирок Менського районного суду Чернігівської області від 31.03.2023 року та вирок Чернігівського апеляційного суду від 18.07.2023 року залишено без змін.
Статтею 462 КПК України передбачені вимоги, які пред'являються до змісту заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
У своїй заяві від 04 червня 2025 року про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Менського районного суду від 31.03.2023 засуджений ОСОБА_8 зазначає, що свідок ОСОБА_9 надавав неправдиві свідчення щодо нього за вказівкою прокурора ОСОБА_13 , який приймав участь у справі. Ці обставини йому повідомив особисто ОСОБА_9 під час телефонної розмови.
17 червня 2025 року ухвалою колегії суддів Менського районного суду
заяву засудженого ОСОБА_8 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Менського районного суду Чернігівської області від 31.03.2023 залишено без руху, з підстав невідповідності її вимогам ст.462 КПК України.
Ухвалою колегії суддів Менського районного суду від 10 липня 2025 року заява засудженого ОСОБА_8 про перегляд вироку місцевого суду за нововиявленими обставинами була йому повернута, оскільки протягом наданого строку він подав доповнення до заяви, проте вказані судом недоліки не усунув.
Як убачається із заяви ОСОБА_8 , обставини, на які він посилається як на підстави скасування вироку суду за нововиявленими обставинами, не є нововиявленими в розумінні вимог ч.2 ст.459 КПК України, та не впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні; зводяться виключно до переоцінки доказів та його незгоди із прийнятим судовим рішенням.
Всі обставини вчинення ОСОБА_8 кримінального правопорушення були досліджені у сукупності з іншими доказами та їм надана належна правова оцінка при постановленні вироку Менського районного суду від 31.03.2023 та перевірені під час апеляційного і касаційного перегляду даного кримінального провадження.
Положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод становлять частину українського законодавства, а одна з основних засад кримінального провадження вимагає, щоб кримінальне процесуальне законодавство України застосовувалося з урахуванням практики ЄСПЛ (ч.5 ст.9 КПК України).
Важливо не порушувати балансу між можливістю переглянути судове рішення за нововиявленими обставинами і принципом юридичної визначеності, який є складовою верховенства права. Принцип юридичної визначеності вимагає серед іншого, що якщо суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не повинно братись під сумнів. Юридична визначеність передбачає повагу до принципу res judicata, що є принципом остаточності рішень. Цей принцип наголошує, що жодна сторона не повинна вимагати перегляду остаточного і обов'язкового судового рішення лише з метою повторного слухання та ухвалення нового рішення у справі.
Право на справедливий судовий розгляд, гарантований пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, належить розуміти в контексті преамбули цієї Конвенції, яка проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.
У справі «Пономарьов проти України» ЄСПЛ вказав про необхідність розуміння права на справедливий розгляд судом з урахуванням принципу юридичної визначеності, який є одним із аспектів верховенства права. В цьому рішенні ЄСПЛ тлумачить гарантії пункту 1 статті 6 Конвенції в контексті того, що «Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру …» (рішення у справі «Рябих проти Росії»).
Отже, принцип юридичної визначеності вимагає поваги до остаточного рішення суду і жодна сторона не має права вимагати перегляду цього рішення лише з однією метою домогтися повторного розгляду та ухвалення нового рішення у справі, що має місце в даному випадку.
Водночас, обставин, вичерпний перелік яких викладено у ч.2 ст.459 КПК України, що могли вплинути на судове рішення, та які існували, але не були відомі суду першої інстанції та особі, яка звертається, на час винесення вироку, засудженим не наведено, з посиланням на докази, що підтверджують наявність нововиявлених обставин.
Отже, заява про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Менського районного суду від 31.03.2023 обґрунтовано була повернута місцевим судом засудженому ОСОБА_8 , з чим погоджується і колегія суддів.
Відтак, ухвала місцевого суду є законною та обґрунтованою, а доводи апеляційної скарги засудженого не дають підстав для її зміни або скасування.
Керуючись ст.ст. 404, 407, 419 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_8 - залишити без задоволення, а ухвалу Менського районного суду Чернігівської області від 10 липня 2025 року щодо ОСОБА_8 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_4