Справа № 591/9964/25
Провадження № 1-кс/591/3341/25
Іменем України
19 вересня 2025 року м. Суми
Слідчий суддя Зарічного районного суду м. Суми ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисників підозрюваного: адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Сумській області ОСОБА_7 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42025200000000131 від 19.08.2025 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч.4 ст. 27, ч.3 ст. 369 КК України про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 -
Слідчий в порядку ст. 201 КПК України звернувся з вказаним клопотанням, яке мотивував тим, що до ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42025200000000131 від 19.08.2025 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч.4 ст. 27, ч.3 ст. 369 КК України ухвалою слідчого судді від 13.09.2025 застосований запобіжний захід у виді домашнього арешту, заборонивши йому цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , за виключенням необхідності з'явитись до слідчого, прокурора, суду та до медичного закладу за місцем роботи з метою проведення невідкладних та запланованих хірургічних операцій (з попереднім попередженням слідчого або прокурора), з покладенням наступних обов'язків: прибувати до слідчого, прокурора або суду по першому виклику; не відлучатися за межі населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду (залежно від стадії провадження); повідомляти слідчого, прокурора або суд (залежно від стадії провадження) про зміну свого місця проживання, засобів зв'язку та роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт(и), або інший документ(и), що дає підозрюваному право на виїзд за межі України; носити електронний засіб контролю; утриматись від спілкування зі свідками ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 . Однак під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 16.09.2025 стало відомо про розгляд клопотання про накладення арешту на автомобіль Кіа Sportage, 2021 р.в., днз НОМЕР_1 . З метою уникнення накладення арешту на майно ОСОБА_4 в порушення обов'язків, зазначених у вказаній вище ухвалі слідчого судді прибув до РСЦ ГСУ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях, за адресою м. Глухів, вул. Індустріальна, 19 А, де вчинив правочин з відчуження належного йому автомобіля «КІА SPORTAGE» 2021 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , на суму 550 000 грн.
Тобто, ОСОБА_4 свідомо достовірно знаючи про покладені на нього обов'язки не залишати місце мешкання за адресою АДРЕСА_1 , прибув до ТСЦ 5941 РСЦ ГСУ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях, за адресою м. Глухів, вул. Індустріальна, 19 А.
Зазначені обставини підтверджуються копією договору купівлі продажу транспортного засобу 5941/2025/5614933 від 16.09.2025, а також протоколом допиту свідка ОСОБА_15 , відповідно до якого, останній працює в.о. начальника ТСЦ 5941 РСЦ ГСУ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях. 16.09.2025 близько 13.00 год в приміщенні ТСЦ 5941 РСЦ ГСУ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях, за адресою м. Глухів, вул. Індустріальна, 19 А до нього звернувся ОСОБА_4 з проханням перереєструвати т.з. Кіа Sportage, 2021 р.в., днз НОМЕР_1 . Після отримання ОСОБА_4 електронного направлення здійснено перереєстрацію зазначеного автомобіля. Процедура перереєстрації зайняла близько 35 хвилин.
Вважає, що така поведінка підозрюваного, а також існування ризиків передбачених п.1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України є достатньою підставою вважати, що тільки один запобіжний захід - тримання під вартою забезпечить виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов'язків та забезпечить належну поведінку підозрюваного.
З метою запобігання спробам будь-якого перешкоджання здійсненню кримінального провадження, спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, просив змінити запобіжний захід у виді домашнього арешту, обраного ухвалою слідчого судді Зарічного районного суду м.Суми 13.09.2025 року на запобіжний захід у виді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування з правом внесення застави у розмірі 792 240 грн.
Прокурор підтримав клопотання слідчого та додав, що зазначені в клопотанні обставини щодо особистої присутності ОСОБА_4 під час укладення договору підтвердила і ОСОБА_16 , допитана в якості свідка, яка набула цей автомобіль у власність.
Захисники заперечували проти задоволення клопотання, вважаючи його необґрунтованим, оскільки обов'язки, покладені на нього ухвалою слідчого судді ОСОБА_4 виконував і виконує. А продати вказаний автомобіль ще у серпні 2025 виявила бажання дружина ОСОБА_4 , у зв'язку з чим, було розміщено оголошення про його продаж на AUTO.RIA, про що надали роздруківку з перепискою на вказаній платфомі. Тобто цей продаж жодним чином не пов'язаний з можливим арештом та конфіскацією, про які заявляє сторона обвинувачення. Акцентували увагу і на тому, що їх підзахисний не порушував умови запобіжного заходу, який до нього застосований, оскільки залишив житло з дозволу слідчого для здійснення планової операції, а потім заїхав до Глухівського відділу управління ДМС в Сумській області, де здав на зберігання свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон і після цього до ТСЦ 5941, де підписав договір купівлі-продажу і поїхав додому. Захисник ОСОБА_6 зазначив крім іншого, що ухвала слідчого судді від 13.09.25 про обрання запобіжного заходу ОСОБА_4 не набрала законної сили, оскільки була оскаржена стороною обвинувачення і застосування зараз запобіжного заходу у виді тримання під вартою створить певну правову дилему.
Підозрюваний підтримав позицію своїх захисників.
Заслухавши думку учасників провадження, дослідивши матеріали клопотання та додані документи, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Із матеріалів провадження вбачається, що 18 серпня 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025200000000131 внесені відомості за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч.4 ст. 27, ч.3 ст. 369 КК України.
12.08.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України
Під час розгляду клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу була встановлена обґрунтованість підозри та на даний час слідчий суддя переконаний про існування підстав об'єктивному спостерігачу вважати, що ОСОБА_4 міг вчинити кримінальне правопорушення, яке йому інкримінують органи досудового розслідування.
Суд бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, а саме Рішення Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об'єднаного Королівства», «Мюррей проти Об'єднаного Королівства», згідно з якими вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При судовому розгляді клопотання про зміну запобіжного заходу на тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Слідчий суддя, відмовляючи 13.09.2025 в застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою та застосовуючи щодо підозрюваного запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту зазначив, що саме такий вид запобіжного заходу здатен запобігти доведеним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку останнього.
При обранні вказаного запобіжного заходу слідчий суддя виходив із обґрунтованості підозри, з чим погоджується слідчий суддя і при вирішення цього клопотання.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 200 КПК України прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися в порядку, передбаченому статтею 184 цього Кодексу до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання. У клопотанні про зміну запобіжного заходу обов'язково зазначаються обставини, які: 1)виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу; 2)існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які слідчий, прокурор на той час не знав і не міг знати.
Сторона обвинувачення вважає, що прибувши 16.09.2025 до ТСЦ 5941 РСЦ ГСУ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях, за адресою м. Глухів, вул. Індустріальна, 19 А, та оформивши там угоду з продажу автомобіля, ОСОБА_4 порушив покладений на нього обов'язок не залишати місце мешкання за адресою АДРЕСА_1 і це є підставою для застосування до нього найсуворішого запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Згідно ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що в разі обрання іншого більш м'якого запобіжного заходу підозрюваний, обвинувачений може ухилитися від слідства або суду, знищити речові докази, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного у цьому ж провадженні, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність.
Відповідно до ст. 3 Загальної декларації прав людини, ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства», запобіжний захід у виді взяття під варту обирається лише тоді, коли на підставі наявних у справі фактичних даних із певною вірогідністю можна стверджувати, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.
Також, відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини, в тому числі й у рішенні у справі «Хайредінов проти України», ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує основоположне право на свободу та недоторканність, яке є найважливішим у «демократичному суспільстві» у розумінні Конвенції. Кожен має право на захист цього права, що означає не бути позбавленим або не мати продовження позбавлення свободи, крім випадків, коли таке позбавлення відбувалось за умов, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції. Цей перелік винятків є вичерпним і лише вузьке тлумачення цих винятків відповідає цілям цього положення, а саме гарантувати, що нікого не буде свавільно позбавлено свободи. Для того, щоб позбавлення свободи не вважалось свавільним, додержання національного закону при його застосуванні є недостатнім. Такий захід має бути необхідним за конкретних обставин. Таким чином, тримання під вартою у відповідності до підпункту (c) пункту 1 статті 5 Конвенції має задовольняти вимогу пропорційності. Тобто, суд повинен розглядати питання, чи взяття особи під варту конче необхідним та чи можуть інші, менш суворі заходи бути достатніми для досягнення цієї цілі.
Слідчий суддя вважає, що запобіжний захід, застосований ухвалою від 13.09.2025 є співмірним з наведеними ризиками, передбаченими п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, і відповідає даним про особу підозрюваного, тяжкості злочину та його наслідкам, тому можливо запобігти встановленим ризикам залишивши обраний запобіжний захід у виді домашнього арешту із покладеними обов'язками. При цьому доводи сторони обвинувачення про укладення підозрюваним угоди з продажу автомобіля в період дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту позицію суду не змінюють, оскільки стороною обвинувачення не було надано доказів про порушення покладених на підозрюваного процесуальних обов'язків, встановлених ухвалою слідчого судді від 13.09.2025, а саме, що ОСОБА_4 покинув житло без дозволу слідчого. Не була доведена і мета, на яку посилалась сторона обвинувачення щодо відчуження автомобіля з метою уникнення його арешту і подальшої можливої конфіскації, оскільки наданими стороною захисту доказами підтверджено, що на продаж автомобіль був виставлений ще до внесення повідомлення про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Тому з урахуванням положень ст.183 КПК України та практики Європейського Суду з прав людини слідчий суддя не знаходить переконливими доводи сторони обвинувачення для зміни запобіжного заходу на більш суворий, та відмовляє у задоволенні клопотання слідчого.
Керуючись ст.ст.26, 201 КПК України,
В задоволенні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Сумській області ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у кримінальному провадженні відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025200000000131 від 19.08.2025 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч.4 ст. 27, ч.3 ст. 369 КК України відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її проголошення, а особами, що не були присутні під час її оголошення - з моменту отримання копії ухвали.
Повний текст ухвали оголошений 23.09.2025 о 8 год.20хв.
Слідчий суддя ОСОБА_1