Справа № 573/1761/25
Провадження №1-кп/573/282/25
23 вересня 2025 року м. Білопілля
Білопільський районний суд Сумської області у складі:
головуючої судді: ОСОБА_1 ,
з участю секретаря: ОСОБА_2 ,
прокурора: ОСОБА_3 ,
обвинуваченого: ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження, зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12025200570000395 від 14 серпня 2025 по обвинуваченню
ОСОБА_5 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , фактично проживаючого в АДРЕСА_2 , із професійно-технічною освітою, неодруженого, працюючого монтером колій АТ «Укрзалізниця», на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуваючого, не особа з інвалідністю, згідно ст. 89 КК України не судимого,
за ч. 4 ст. 185 КК України,
Будучи обізнаним про дію воєнного стану в Україні, у тому числі і на території Сумського району Сумської області, введеного відповідно до Закону України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, яким затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», що неодноразово продовжувався в Україні, зокрема, Указом Президента України від 15.07.2025 № 4524-ІХ продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 7 серпня 2025 року строком на 90 діб, а саме: 14.08.2025 близько 12:00 год., більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_2 з метою особистого збагачення, вирішив здійснити крадіжку велосипеду за адресою: АДРЕСА_3 . Саме у цей час у ОСОБА_4 виник умисел на таємне викрадення чужого майна.
Вийшовши з території домогосподарства за місцем проживання, ОСОБА_4 , пройшов вулицею Сергія Гордієнка до вхідної хвіртки, що веде до подвір'я домогосподарства АДРЕСА_3 та не маючи дозволу від власника вказаного господарства, вільно відкривши хвіртку, пройшов на територію подвір'я, де проживає ОСОБА_6 та в подальшому до господарської споруди.
Зайшовши до приміщення господарської споруди ОСОБА_4 оглянув його та виявив, що в ньому знаходиться велосипед торгової марки «Україна», з технічними характеристиками: висотою рами - 580 мм, довжиною бази - 1175 мм, розміром шин - 28 (двадцять вісім), передньою зіркою, на 48 зубців; задньою зіркою на 19 зубців, з однією передачею, з встановленім роликовим ланцюгом, з одношвидкісною трансмісією, з заднім ножним гальмом, вагою 17 кг, жорстокою вилкою велосипеду, без амортизації, міського типу, виду унісекс, придбаний у травні 2022 новим, бувший у використанні ОСОБА_6 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, в той самий день та час, ОСОБА_4 будучи впевненим, що його дії є непомітними для сторонніх осіб, тобто діючи таємно, у період воєнного стану, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій у вигляді завдання матеріальної шкоди власнику майна, вивів з господарської споруди на території домогосподарства АДРЕСА_3 , належний ОСОБА_6 велосипед та вивівши з території домогосподарства через хвіртку, що веде до АДРЕСА_2 покинув місце вчинення крадіжки з викраденим майном та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, заподіявши ОСОБА_6 матеріальної шкоди на суму 3 383,00 грн.
Виконуючи вказані дії, ОСОБА_4 розумів їх суспільну небезпечність, усвідомлював можливість настання суспільно-небезпечних наслідків від цих дій та бажав їх настання, тобто діяв з прямим умислом.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав та пояснив, що у середині серпня 2025 близько обіду він перебуваючи за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_2 , вирішив піти до ОСОБА_6 , який проживає за адресою: АДРЕСА_3 . Вийшовши з території домогосподарства за місцем свого проживання, він пройшов вулицею до вхідної хвіртки, що веде до подвір'я домогосподарства АДРЕСА_3 та вільно відкривши хвіртку зайшов на територію подвір'я, де проживає ОСОБА_6 та в подальшому до господарської споруди. Зайшовши до приміщення господарської споруди він побачив велосипед «Україна», який вирішив забрати собі. Далі він вивів з домогосподарства велосипед через хвіртку, покинув місце вчинення крадіжки з викраденим майном та продав його. У вчиненому розкаюється.
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Крім того, такий порядок судового розгляду повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, відповідно до яких суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
При цьому встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 , прокурор та потерпілий правильно розуміють зміст цих обставин, тому у суду немає сумнівів у добровільності та істинності їх позицій. Також судом учасникам судового провадження роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку.
Враховуючи викладене, допитавши обвинувачену та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу останнього, суд прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті та описовій частині вироку суду, доведена повністю.
Таким чином, суд кваліфікує дії ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
Призначаючи ОСОБА_4 вид та міру покарання, суд на підставі ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості скоєного ним злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, його особу та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
У пункті 3 постанови Пленуму Верховного суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» зазначено про те, що досліджуючи дані про особу обвинуваченого, суд повинен з'ясувати його вік, стан здоров'я, поведінку до вчинення злочину як у побуті так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім'ї, його матеріальний стан, тощо.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_4 згідно із ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжували б покарання ОСОБА_4 , судом не встановлено.
Суд враховує особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який згідно ст. 89 КК України раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуваючий, не особа з інвалідністю, офіційно працюючий, за місцем проживання характеризується задовільною.
Також суд враховує думку потерпілого ОСОБА_6 , який у своїй заяві до суду зазначив, що претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого ОСОБА_4 не має, викрадене майно повернуто.
Злочин, вчинений обвинуваченим є дійсно небезпечним, оскільки посягає на власність громадян. Однак мета покарання - це те, чого прагне держава, застосовуючи його, щодо особи, яка вчинила злочин. Покарання повинно володіти силою впливу та стримування, що полягає не у жорстокості, а у невідворотності та можливої швидкості.
При обранні виду та міри покарання для ОСОБА_4 суд, реалізовуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним скоєному і сприяти виправленню обвинуваченого та запобіганню вчинення ним нових злочинів.
Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів.
Отже, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, з урахуванням принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, спрямованих на виправлення, виховання та соціальну реабілітацію засудженого.
Таким чином, враховуючи сукупність зазначених вище обставини, що пом'якшують відповідальність ОСОБА_4 , з урахуванням особи винного, його відношення до скоєного, суд прийшов до висновку, що за вчинення останнім кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів буде покарання, призначене в межах санкції статті у виді позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнити останнього від призначеного покарання з іспитовим терміном.
На думку суду, призначення покарання обвинуваченому забезпечить виконання завдань кримінального судочинства та слугуватиме цілям його застосування, встановленим ст. 2 КПК України.
Цивільний позов в кримінальному провадженні відсутній.
В ході досудового розслідування проводилась судова товарознавча експертиза №1642 від 27.08.2025, загальна вартість якої становить 9753,84 грн. (а. с.32). Відповідно до ст. 124 КПК України вказана сума процесуальних витрат підлягає стягненню з обвинуваченого на користь держави.
Ухвалою слідчого судді Білопільського районного суду від 19.08.2025 накладено арешт на майно, який необхідно скасувати, оскільки необхідність у ньому відпала (а. с. 35-36).
Долю речових доказів у кримінальному провадженні необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України (а. с. 33-34).
Під час досудового розслідування запобіжний захід відносно ОСОБА_4 у рамках даного кримінального провадження не обирався. За результатами судового розгляду кримінального провадження підстав для обрання обвинуваченій запобіжного заходу суд також не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 370, 374 КПК України, суд
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 ( п"ять ) років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_5 від відбуття покарання з випробуванням, якщо протягом 1 ( одного ) року він не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього відповідно до ст. 76 КК України наступні обов'язки:
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Контроль за поведінкою засудженого покласти на уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 до вступу вироку в законну силу не обирати.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави 9 753 (дев'ять тисяч сімсот п'ятдесят три) гривні 84 копійки процесуальних витрат за проведення експертизи.
Скасувати арешт, накладений 19.08.2025 ухвалою слідчого судді Білопільського районного суду Сумської області на вилучений під час огляду 15.08.2025 велосипед марки «Україна» з рамою зеленого кольору, білими щитками та сидінням з чорного шкірозамінника, який належить на праві власності ОСОБА_6 , мешканцю АДРЕСА_3 .
Відповідно до ст. 100 КПК України речові докази:
- велосипед торгової марки «Україна», з технічними характеристиками: висотою рами - 580 мм, довжиною бази - 1175 мм, розміром шин - 28, передньою зіркою на 48 зубців, задньою зіркою на 19 зубців, з однією передачею, з встановленим роликовим ланцюгом, з одношвидкісною трансмісією, з заднім ножним гальмом, вагою 17 кг, жорстокою вилкою велосипеду, без амортизації, міського типу, виду унісекс, придбаного у травні 2022 новим, бувшого у використанні, який знаходиться на зберіганні у ОСОБА_6 , - залишити останньому як власнику майна.
Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду через Білопільський районний суд протягом тридцяти днів з моменту його проголошення. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя