Справа № 486/1169/25
Провадження № 2/486/963/2025
(заочне)
22 вересня 2025 року м. Південноукраїнськ
Південноукраїнський міський суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді Волощук О.О.,
за участю секретаря судового засідання Грабовської А.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,
У червні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики від 17.01.2021 року №3128914 у розмірі 13 552 грн, а також судового збору у розмірі 2422,40 грн. та витрат на правову допомогу у розмірі 3500 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 17.01.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики №3128914 на умовах повернення позики в кінці строку позики та за умовами якого позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 4 000,00 грн., строк позики - 30 днів зі сплатою процентів у розмірі 1.99 % в день (базова процентна ставка/фіксована). Договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису НОМЕР_4), що був надісланий на вказану відповідачем електронну адресу у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Електронні підписи сторін зазначені в розділі реквізити сторін. Згідно з довідкою про ідентифікацію, виданою позикодавцем, відповідач ідентифікований ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів». Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора). Одноразовий ідентифікатор: НОМЕР_4. Час відправки ідентифікатора позичальнику:17.01.2021 09:52:03. Електронна пошта, на яку направлено ідентифікатор: ІНФОРМАЦІЯ_1. Отже, договір укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України). Того ж дня позикодавець на виконання п.1 договору позики №3128914 від 17.01.2021 року, виконав свої зобов'язання, зокрема передав відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 4 000,00 грн. шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 , за посередництвом платіжної установи ТОВ «ФК Фінекспрес». Враховуючи умови договору позики №3128914 від 17.01.2021 та нездійснення оплати за ним, заборгованість останнього за договором позики складає 13 552,00 грн., а саме: 4 000 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 9 552,00 грн. сума заборгованості за відсотками. 21.06.2021 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» уклали договір факторингу №2106 від 21.06.2021 за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики №3128914 від 17.01.2021. 03.04.2023 ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та ТОВ «Фінпром Маркет» уклали договір факторингу №030423-ФК від 03.04.2023 за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики №3128914 від 17.01.2021. Відповідно до Реєстру прав вимог від 03.04.2023 року до договору факторингу №030423-ФК від 03.04.2023 року ТОВ «Фінпром Маркет» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 13 552,00 грн., з яких: 4 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 9 552,00 грн. - сума заборгованості за відсотками, які позивач просить стягнути з відповідача на свою користь.
Ухвалою Південноукраїнського міського суду від 24.06.2025 відкрито позовне провадження, розгляд справи призначено у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
У судове засідання представник позивача не з'явився, в позовній заяві зазначив про розгляд справи за його відсутності, проти заочного рішення не заперечував.
Також 18.07.2025 представник позивача надав суду заяву про розгляд справи без його участі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, причину неявки суду не повідомив, про дату, час та місце судового засідання за зареєстрованим місцем проживання був належним чином повідомлений, шляхом направлення рекомендованого поштового відправлення, однак судова повістка не була вручена під час доставки та була повернута до суду, у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою, отже відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений. Крім того, судом було здійснено виклик відповідача оголошенням, яке розміщено на сторінці веб-сайту суду офіційного веб-порталу "Судова влада України".
Відповідач відзив на позовну заяву не надав.
Враховуючи, що в судове засідання не з'явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідно до п.п. 1, 2, 3, 4 ч.1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідачка належним чином повідомлена про дату, час та місце судового засідання, відповідач не з'явися судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, відповідач не подав відзив та позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи, що відповідач не надав до суду відзив, не повідомив суд про причини неявки в судове засідання, та те, що представник позивача надав згоду на проведення судового засідання у відсутність відповідача, проти ухвалення заочного рішення не заперечував, тому суд вважає за необхідне розглядати справу в заочному порядку на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних у ній доказів, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 17.01.2021 року між TOB "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та ОСОБА_1 укладено договір позики N 3128914 на умовах повернення позики в кінці строку, за умовами якого позикодавець надав позичальнику грошові кошти у розмірі 4000 грн шляхом перерахування на банківський картковий рахунок відповідача НОМЕР_2 строк позики - 30 днів зі сплатою процентів у розмірі 1.99 в день (базова процентна ставка/фіксована). Договір підписано електронним підписом позичальника, вітворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису НОМЕР_4), що був надісланий на вказану відповідачем електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно наданої суду довідки про ідентифікацію позичальник ОСОБА_1 отримав одноразовий ідентифікатор НОМЕР_4, час відправки ідентифікатора 17.01.2021 року о 09:52:03, на електронну пошту позичальника.
На підтвердження перерахування коштів, до матеріалів справи долучено платіжну інструкцію №283847d6-a0fe-493ea3c0-330dd99e1699 від 17.01.2021 року.
Крім того, факт отримання коштів, у розмірі визначеному умовами договору, також підтверджується випискою з особового рахунку відповідача.
Відповідач належним чином зобов'язання щодо повернення основної суми боргу за договором позики та заборгованості за процентами не виконав.
Відповідно до розрахунку у відповідача ОСОБА_1 за договором позики N3128914 від 17.01.2021 виникла заборгованість у розмірі 13 552 грн., яка складається з суми заборгованості за основною сумою боргу - 4000,00 грн.; суми заборгованості за відсотками - 9552 грн.
21.06.2021 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» уклали договір факторингу №2106 від 21.06.2021 за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики №3128914 від 17.01.2021. 03.04.2023 ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та ТОВ «Фінпром Маркет» уклали договір факторингу №030423-ФК від 03.04.2023 за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики №3128914 від 17.01.2021.
Відповідно до Реєстру прав вимог від 03.04.2023 року до договору факторингу №030423-ФК від 03.04.2023 року ТОВ «Фінпром Маркет» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 13 552,00 грн., з яких: 4 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 9 552,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. (ст. 526 ЦК України).
За ч. 1 ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст. 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Статтею 8 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" визначено, що юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Механізм укладення електронного договору, який має використовуватися позивачем у взаємовідносинах із позичальниками, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульовано Законом України "Про електронну комерцію" та Законом України "Про електронний цифровий підпис".
Статтею 1 Закону України "Про електронний цифровий підпис" передбачено, що електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис" електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті. Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.
Згідно зі ст. 4 Закону України "Про електронний цифровий підпис" електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб'єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі. Використання електронного цифрового підпису не змінює порядку підписання договорів та інших документів, встановленого законом для вчинення правочинів у письмовій формі.
Статтею 6 Закону України "Про електронний цифровий підпис" передбачено, що сертифікат ключа містить такі обов'язкові дані: найменування та реквізити центру сертифікації ключів (центрального засвідчувального органу, засвідчувального центру); зазначення, що сертифікат виданий в Україні; унікальний реєстраційний номер сертифіката ключа; основні дані (реквізити) підписувача - власника особистого ключа; дату і час початку та закінчення строку чинності сертифіката; відкритий ключ; найменування криптографічного алгоритму, що використовується власником особистого ключа; інформацію про обмеження використання підпису. Посилений сертифікат ключа, крім обов'язкових даних, які містяться в сертифікаті ключа, повинен мати ознаку посиленого сертифіката ключа. Інші дані можуть вноситися у посилений сертифікат ключа на вимогу його власника.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов'язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію" встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Частиною 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
Отже, електронний документ, на підставі якого між сторонами виникають права та обов'язки, має відповідати положенням Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" (правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 16.03.2020 у справі N 910/1162/19 та від 19.01.2022 у справі N 202/2965/21).
Договір укладений між сторонами в електронній формі має силу договору, який укладений в письмовій формі та підписаний сторонами які узгодили всі умови, так як без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора (коду, що відповідно до домовленості є електронним підписом позичальника, який використовується ним як аналог власноручного підпису), без здійснення входу відповідачем на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між відповідачем та первісними кредиторами не було б укладено.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 14.06.2022 у справі N 757/40395/20-ц, від 12.01.2021 у справі N 524/5556/19, від 07.10.2020 у справі N 127/33824/19, від 23.03.2020 у справі N 404/502/18.
Отже, з матеріалів справи вбачається, що між позивачем та відповідачем укладено договір позики у формі електронного документу з електронними підписами сторін та з запропонованими умовами відповідач ознайомився та погодився з ними.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Згідно зі ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлюється договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Стаття 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.
Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму або не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Відповідачем не виконуються зобов'язання, визначені договором позики щодо погашення кредиту та нарахованих відсотків за його користування, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 13 552,00 грн., з яких: 4 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 9 552,00 грн. - сума заборгованості за відсотками, яка відповідачем не спростована.
Суд вважає, що позивач довів обґрунтованість заявлених позовних вимог, надавши належні докази на підтвердження заборгованості, якими є кредитний договір, розрахунок заборгованості та докази отримання відповідачем кредиту.
Отже, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором позики №3128914 від 17.01.2021 в загальному розмірі 13 552 грн. підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача судовий збір, витрати по сплаті якого понесені позивачем і документально підтвердженні.
Зокрема, згідно платіжної інструкції позивачем було сплачено 2422,40 грн. судового збору (при поданні до суду процесуальних документів, передбачених ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору), який підлягає стягненню з відповідача.
В частині стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 3500,00 грн. суд зазначає, що до матеріалів справи було долучено договір про надання правової допомоги N01-11/24 від 01.11.2021 року, укладений між позивачем та адвокатом Ткаченко Ю.О., витяг з Акту приймання - передачі наданої правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги N 01-11/24 від 01.11.2024 року, витяг з Акту N14-П від 19.05.2025 приймання -передачі наданої правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги N 01-11/24 від 01.11.2024 року, витяг з Акту N14-П приймання -передачі наданої правничої допомоги від 02.12.2024 за договором про надання правничої допомоги N 01-11/24 від 01.11.2024 року та платіжної інструкції.
Таким чином, оцінивши надані докази у їх сукупності надавши їм належну правову оцінку суд дійшов висновку що з відповідача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 500 грн.
Керуючись ст. ст. 76-81, 89, 141, 258-259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (код ЄДРПОУ 43311346, 08200, м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, буд. 9А, офіс 204) заборгованість за договором позики №3128914 від 17.01.2021 року у розмірі 13 552 грн. з яких: заборгованість за основною сумою боргу - 4000 грн; заборгованість за відсотками- 9552 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (код ЄДРПОУ 43311346, 08200, м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, буд. 9А, офіс 204) судовий збір у розмірі 2 422, 40 грн. та 3500 грн. витрати на правову допомогу.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення (або з дати складення повного заочного рішення суду).
Учасник справи, якому заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення (або в день складення повного заочного рішення суду), має право на поновлення пропущеного строку, на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного тексту заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку відповідачем шляхом подачі апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя О. О. Волощук