Справа № 490/7780/25
нп 2/490/4403/2025
ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. МИКОЛАЄВА
вул. Захисників Миколаєва, 41/12, м. Миколаїв, 54607 тел. (0512) 53-31-08
e-mail: inbox@ct.mk.court.gov.ua, web: ct.mk.court.gov.ua Код ЄДРПОУ 02892528
23 вересня 2025 року м. Миколаїв
Суддя Центрального районного суду міста Миколаєва Саламатін О.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Миколаївського міського округу Середи Олени Олександрівни про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини,
19.09.2025 року до Центрального районного суду м. Миколаєва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Миколаївського міського округу Середи Олени Олександрівни про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.09.2025 року головуючим суддею по даній справі визначено суддю Саламатіна О.В.
22.09.2025 року матеріали справи передано судді.
При вирішенні питання щодо можливості відкриття провадження у справі суддею встановлено таке.
Статтею 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом. Аналогічні положення закріплені в частині 1 статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Територіальна підсудність - це компетенція із розгляду справ однорідними судами залежно від території, на яку поширюється їх юрисдикція.
Основними видами територіальної підсудності є, зокрема загальна, альтернативна та виключна.
Види підсудності передбачають в одних випадках пільги сторонам при виборі суду, в інших - створення найсприятливіших умов для вирішення справи, забезпечення незалежності та неупередженості суду, захист прав заінтересованих осіб.
Загальна територіальна підсудність встановлюється як загальне правило і застосовується у тому випадку, коли вона не змінена або доповнена іншим видом територіальної підсудності.
При цьому, загальне правило територіальної підсудності щодо пред'явлення позову за місцезнаходженням відповідача застосовується лише у випадку, коли інші правила підсудності не встановлені положеннями Цивільного процесуального кодексу України.
Статтею 30 ЦПК України встановлена виключна підсудність, зокрема в частині 1 цієї статті зазначено, що позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
У постанові від 09 вересня 2020 року у справі №910/6644/18 Верховний Суд дійшов висновку про те, що виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані із нерухомим майном.
У постанові від 16 лютого 2021 року у справі №911/2390/18 Велика Палата ВС визначила, що словосполучення "з приводу нерухомого майна" у ч. 3 ст. 30 ГПК України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов'язково виступає як безпосередній об'єкт спірних правовідносин.
Позиція Великої Палати ВС ґрунтується, зокрема, на висновку про те, що, враховуючи аналіз змін у законодавчому регулюванні та лексичне тлумачення поняття, виключна підсудність справ застосовується до відповідних правовідносин загалом, а не щодо їх окремих складових.
Згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
При цьому, встановлюючи підхід до тлумачення правових норм, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.07.1995 у справі "Толстой-Милославський" (Tolstoy Miloslavsky) проти Сполученого Королівства (скарга №18139/91), визначаючи зміст терміну "передбачений законом" сформулював наступну умову: положення національного законодавства повинні бути настільки ясними, зрозумілими і визначеними, щоб будь-яка людина, за необхідності скориставшись порадою юриста, могла б повністю зрозуміти зміст закону.
З огляду на зазначений підхід Європейського суду з прав людини до тлумачення правових норм, положення частини 1 статті 30 Цивільного процесуального кодексу України означають, що спір має розглядатися за правилами виключної підсудності, коли нерухоме майно, право власності на таке майно або інші вимоги, що стосуються нерухомого майна, є предметом спору.
Таким чином, виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, тобто спір може стосуватися як правового статусу нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані із нерухомим майном.
Водночас, як свідчить правозастосовна практика Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 20.09.2018 у справі №902/919/17, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
З матеріалів справи вбачається, що позивачка просить суд визнати поважними причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 та надати додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини.
При цьому, як вбачається зі змісту позовної заяви та долучених до неї документів, після смерті ОСОБА_2 - матері позивачки, відкрилася спадщина, яка складається з 38/100 часток у праві приватної спільної часткової власності на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 та приватним нотаріусом Миколаївського міського округу Середою Оленою Олександрівною було відмовлено позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на належне спадкодавиці майно, а саме на 38/100 часток у праві приватної спільної часткової власності на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1
Таким чином, безспірним є той факт, що у даній справі виникнення та існування спірних правовідносин безпосередньо пов'язане, саме з нерухомим майном - 38/100 часток у праві приватної спільної часткової власності на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 та вказане нерухоме майно територіально знаходиться в межах Заводського району міста Миколаєва.
З урахуванням зазначеного та враховуючи спірні правовідносини, які виникли між сторонами, вважаю, що відсутні передбачені законом підстави для розгляду зазначеної справи цим судом.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України передбачено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо: справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
При цьому, на підставі статті 378 ЦПК України наслідком прийнятя судом судового рішення яким закінчено розгляд справи з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності) є безумовне скасування судового рішення і направлення справи для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю.
Згідно ч. 3 ст. 31 ЦПК України передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються.
Таким чином, вважаю за необхідне зазначену позовну заяву передати за підсудністю до Заводського районного суду міста Миколаєва, за місцем знаходження нерухомого майна - 38/100 часток у праві приватної спільної часткової власності на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , безпосередньо з яким пов'язане виникнення та існування спірних правовідносин у даній справі та враховуючи повязаність предмету спору з вказаним нерухомим майном.
Відповідно до ч. 2 ст. 261 ЦПК України ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Керуючись ст. ст. 30, 32, 32, 260 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Миколаївського міського округу Середи Олени Олександрівни про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини, передати за підсудністю до Заводського районного суду міста Миколаєва (54020, м. Миколаїв, вул. Радісна, 3).
Ухвала набирає законної сили в порядку встановленому статтею 261 ЦПК України.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Миколаївського апеляційного суду.
Суддя О.В. Саламатін