Справа № 127/17851/24
Провадження № 2/127/2395/24
Іменем України
16 вересня 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі головуючого судді Бойко В.М.,
при секретарі Мельник А.С.,
представників позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності на спадщину в порядку спадкування за законом, -
В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності на спадщину в порядку спадкування за законом.
В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 заявила клопотання про зупинення провадження у справі. Клопотання мотивоване тим, що відповідно до заповіту від 18.12.2019 року померлий спадкодавець - ОСОБА_5 заповів усе своє майно своєму білогічному сину - відповідачу у справі ОСОБА_4 . Не погодившись з волею свого прийомного батька його усиновлений син ОСОБА_3 звернувся до Оболонського районного суду м. Києва з позовною заявою до ОСОБА_4 про визнання заповіту батька недійсним. Своєю ухвалою від 25.08.2023 року Оболонський районний суд м. Києва відкрив загальне позовне провадження. При цьому, незважаючи на перебування на розгляді в Оболонському районному суді м Києва справи 756/10627/23 щодо визнання заповіту недійсним, позивач ОСОБА_6 ініціював ще одну справу у Вінницькому міському суді про визнання права власності на спадщину в порядку спадкування за законом, яка не може бути розглянута до моменту прийняття рішення по справі щодо оскарження заповіту.
Таким чином, між зазначеними справами існує тісний тісний матеріально-правовий зв'язок, який виражається в тому, що факти встановленні у справі 756/10627/23, що розглядається Оболонським районним судом м.Києва можуть мати преюдиційне значення для справи, яка розглядається у Вінницькому міськом суді Вінницької області.
Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечувала щодо задоволення вказаного клопотання, вказала, що предмет розгляду справи №756/10627/23 не стосується розгляду справи №127/17851/24, вони не є взаємопов'язаними та результат розгляду справи №756/10627/23 не буде впливати на справу №127/17851/24.
Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матерали справи, суд прийшов до наступних висновків.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Отже, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі лише у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи.
Зупинення провадження у справі це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.
Окрім того, визначаючи наявність підстав, передбачених п.6 ч.1 ст.251 ЦПК України, за яких провадження у справі підлягає обов'язковому зупиненню, суд, зокрема, враховує, що така підстава для зупинення провадження у справі застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.
З огляду на вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному конкретному випадку з'ясовує: як пов'язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об'єктивна неможливість розгляду справи.
Неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені судом самостійно у даній справі.
Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи (постанова ВС від 13 липня 2020 року у справі № 461/147/18)
Отже, при вирішенні клопотання про зупинення провадження у справі суд має з'ясувати ключове питання про те, чи є можливість у межах розгляду цієї справи самостійно встановити обставини та зібрати необхідні докази для правильного вирішення спору по суті.
Пленум Верховного Суду України в абзаці 4 пункту 33 своєї постанови «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року № 2 зазначив, що, визначаючи наявність передбачених цивільним процесуальним законодавством підстав, за яких провадження у справі підлягає обов'язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.
Відповідно до висновків, викладених у постанові Верховного Суду України від 01 лютого 2017 року у справі № 1957цс16, визнаючи наявність підстав, передбачених статтею 251 ЦПК України, за яких провадження у справі підлягає обов'язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, визначена у пункті 6 частини першої статті 251 цього Кодексу, застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.
Таким чином, необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у даній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв'язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи.
Підставою для зупинення провадження у цій справі представник відповідача зазначає факт розгляду в Оболонському районному суді м.Києва цивільної справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа - Третя київська державна нотаріальна контора про визнання заповіту недійсним. Предметом розгляду цивільної справи справи 127/17851/24 є визнання заповіту від 18.12.2019 року недійсним. При цьому, предметом розгляду цивільної справи №127/17851/24 є визнання права власності в порядку спадкування за законом, що на переконання суду не перешкоджає розгляду даної справи та не зумовлює об'єктивну неможливість розгляду до вирішення справи №756/10627/23, зібрані докази у справі дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Отже, підстав, як то визначено ст.251 ЦПК України, для зупинення провадження у справі у суду не має.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі, оскільки судом не встановлені обставини неможливості розгляду даної цивільної справи до закінчення розгляду справи № 756/10627/23 а лише призведе до затягування розгляду цивільної справи № 127/17851/24.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 251, п. 7 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд,-
У задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_2 про зупинення провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності на спадщину в порядку спадкування за законом- відмовити.
Ухвала остаточна та окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Суддя: