Справа № 152/1372/24
1-в/152/26/25
Іменем України
19 вересня 2025 року м. Шаргород
Шаргородський районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
представника органу пробації ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
засудженої ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні подання начальника Жмеринського районного сектору №2 філії Державної установи «Центр пробації» у Вінницькій області ОСОБА_7 про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженої особи для відбування призначеного судом покарання, відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки с. Пеньківка Шаргородського району Вінницької області, мешканки АДРЕСА_1 , раніше судимої вироком Шаргородського районного суду Вінницької області від 7 жовтня 2024 року за частиною першою статті 357, частиною четвертою статті 185, частиною першою статті 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років, на підставі статті 75 та 76 КК України звільненої від відбуття призначеного покарання з іспитовим строком на 1 (один) рік, -
1 липня 2025 року начальник Жмеринського районного сектору №2 філії Державної установи «Центр пробації» у Вінницькій області ОСОБА_8 звернулася до суду із цим поданням та вказала, що 11 листопада 2024 року на виконання до Жмеринського районного сектору №2 філії Державної установи «Центр пробації» у Вінницькій області надійшов вирок відносно засудженої ОСОБА_6 .. ОСОБА_6 з'явилася до органу пробації 13 листопада 2024 року, де її було ознайомлено з вимогами щодо звільнених від відбування покарання з іспитовим терміном та роз'яснено обов'язки, які на неї покладені судом, про що свідчить власноручно заповнена підписка.
Під час соціально-виховної роботи при постановці на облік засудженій ОСОБА_6 було роз'яснено про те, що відповідно до частини третьої статті 164 Кримінально-виконавчого кодексу України звільнені від відбування покарання з випробуванням зобов'язані виконувати обов'язки, які покладені на неї судом. Крім того, засуджена ОСОБА_6 була попереджена, що згідно зі статті 166 Кримінально-виконавчого кодексу України особи, які звільнені від відбування покарання з випробуванням з встановленим з іспитовим строком, які не виконують обов'язки суду або систематично вчиняють правопорушення, що призводять до адміністративних стягнень і свідчать про небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженої для відбування призначеного покарання.
Вивчаючи статичні фактори історії правопорушень ОСОБА_6 було встановлено, що вона неодноразово притягувалась до кримінальної відповідальності за вчинення умисних злочинів, за які перебувала на обліку уповноваженого органу з питань пробації та відбувала реальну міру покарання, тому органом пробації було визначено у неї високий рівень вчинення нового кримінального правопорушення та необхідність здійснення інтенсивного нагляду та застосування соціально-виховних заходів з боку органу пробації, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень, а саме участі її у виховних заходах, проведення індивідуально-профілактичної роботи спільно з правоохоронними органами, щодо виконання обов'язку суду, в частині періодичності явки для реєстрації. Під час проведення бесіди із ОСОБА_9 було визначено періодичність явки для реєстрації, а саме, перший та третій четвер кожного місяця. З даною постановою засуджена була ознайомлена під підпис, ОСОБА_6 вручено календар з відміткою щодо прибуття до органу пробації для реєстрації у визначений для неї день.
Узагальнюючи інформацію, яка характеризує засуджену ОСОБА_6 та виявлені її криміногенні потреби під час складання оцінки ризиків було встановлено, що ОСОБА_6 раніше неодноразово судима, розлучена, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, не має постійної роботи, виявлено криміногенну потребу, а саме: «Матеріальне становище». Під час бесіди засуджена повідомила, що вона має середню-спеціальну освіту, тому для покращення матеріального становища засуджену ОСОБА_6 направлено до Шаргородського управління Жмеринської філії Вінницького обласного центру зайнятості для працевлаштування. Відповідно до повідомлення Шаргородського управління Жмеринської філії Вінницького обласного центру зайнятості стало відомо, що ОСОБА_6 звернулася до центру зайнятості, де її було ознайомлено з актуальними вакансіями на ринку праці, надано консультацію з працевлаштування, але незважаючи на потребу у працевлаштуванні та матеріальне становище, ОСОБА_6 від реєстрації в службі зайнятості відмовилася. Під час проведення бесіди працівником сектору з засудженою було з'ясовано причину відмови від запропонованих послуг, а саме те, що ОСОБА_6 самостійно знайшла роботу, яка її влаштовує.
За час перебування на обліку було виявлено, що сім'я ОСОБА_6 перебуває на обліку сімей, що опинилися в складних життєвих обставинах, у зв'язку з чим Комунальною установою «Центр надання соціальних послуг» Мурафської сільської ради взято дану сім'ю на облік та надано послугу «Соціальний супровід». Соціальними працівниками неодноразово відвідано дану сім'ю, складено план соціального супроводу щодо покращення становища даної сім'ї, але ОСОБА_6 не дотримувалася цього плану, від неї неодноразово відбиралися розписки, на які вона не реагувала.
В ході подальшого перебування на обліку засудженої ОСОБА_6 з характеристики виконавчого комітету Мурафської сільської ради стало відомо, що до старостинського округу надходили скарги на поведінку ОСОБА_6 від сусідів та жителів села про неналежний догляд за дітьми, про антисанітарні умови проживання, появу в громадських місцях в нетверезому стані. У засудженої ОСОБА_6 виявлено новий криміногенний фактор, який впливає на її поведінку та виховання дітей, а саме «Вживання алкоголю», відповідно чого дану особу під час проведення реєстрації та перевірки за її місцем проживання було попереджено про наслідки впливу алкоголю на її спосіб життя.
Під час проведення соціально-виховної роботи засудженій наголошувалося про наслідки ухилення від покладених на неї судом обов'язків, але незважаючи на ознайомленість з обов'язками та датами явки для реєстрації засуджена ОСОБА_6 порушила даний обов'язок і не з'явилася для реєстрації у визначений для неї день, а саме: 2 січня 2025 року, 16 січня 2025 року, 15 травня 2025 року. Для встановлення причини порушень покладеного на засуджену судом обов'язку, органом пробації було здійснено перевірку щодо можливості перебування на стаціонарному або амбулаторному лікуванні засудженої та її дітей, було встановлено, що за медичною допомогою не зверталася, так як ОСОБА_6 офіційно не працевлаштована, постійних заробітків не має, виявлених поважних причин порушень обов'язку органом пробації не виявлено.
З метою встановлення причин порушень вимог вироку суду органом пробації спільно з працівниками Комунальної установи «Центр надання соціальних послуг» та «Службою у справах дітей» Мурафської сільської ради було здійснено 28 травня 2025 року візит за місцем проживання ОСОБА_6 .. Під час візиту засуджена була відсутня, в будинку знаходилася лише її малолітня дитина ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , протягом тривалого часу вдома нікого не було, ОСОБА_6 з'явилася в нетверезому стані, з нею було повторно проведена профілактична робота про наслідки невиконання умов іспитового терміну, а також в ході обстеження умов проживання неповнолітніх дітей зафіксовано наявність ризиків для їх життя та здоров'я. Але, незважаючи неодноразові попередження та проведення профілактичних заходів, засуджена ОСОБА_6 належних висновків не зробила і 5 червня 2025 року не з'явилася для реєстрації до органу пробації, поважних причин для своєчасної явки для реєстрації із пояснення засудженої виявлено не було, тому за порушення даного обов'язку було винесено письмові попередження.
Начальник Жмеринського районного сектору №2 філії Державної установи «Центр пробації» у Вінницькій області ОСОБА_8 просила суд вирішити питання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням ОСОБА_6 і направити засуджену для відбування призначеного судом покарання.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 зазначив, що подання підлягає задоволенню, оскільки засуджена не виконувала обов'язків під час іспитового строку, а саме без поважних причин чотири рази не з'явилася для реєстрації до органу пробації, що свідчить про її небажання стати на шлях виправлення.
Представник органу пробації подання підтримала з мотивів викладених в ньому та просила його задовольнити.
Засуджена ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що 2 січня 2025 року не з'являлася до органу пробації, оскільки хворіла, однак до лікаря не зверталась. Іншим разом не з'явилась, оскільки перебувала на роботі. Працевлаштувалась ОСОБА_6 неофіційно, а тому підтвердити своє перебування на роботі жодним чином не може. Ще одною причиною неявки на реєстрацію стало те, що ОСОБА_6 перебеувала в м. Жмеринка у матері, яка потребувала догляду після операції. Однак документального підтвердження такої обставини засуджена також суду надати не змогла. В цілому ОСОБА_6 просила суд не позбавляти її волі, оскільки вона намагається виправитись.
Захисник ОСОБА_5 заперечував щодо задоволення подання, зазаначив, що у засудженої були поважні причини не з'явитись на реєстрацію, про які вона завчано повідомляла орган пробації. Крім цього, захисник просив звернути увагу на те, що в засудженої є троє малолітніх дітей, які потребують матері.
Заслухавши учасників процесу та дослідивши матеріали подання, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд. Виконання судового рішення є складовою частиною судового розгляду.
Згідно із частинами першою та третьою статті 3 КК України, законодавство України про кримінальну відповідальність становить Кримінальний кодекс України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. Кримінальна протиправність діяння, а також його караність та інші кримінально-правові наслідки визначаються тільки цим Кодексом.
Судом встановлено, що згідно з вироком Шаргородського районного суду Вінницької області від 7 жовтня 2024 року ОСОБА_6 була засуджена за частиною четвертою статті 185, частиною першою статті 357 КК України, частиною першою статті 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, на підставі статті 75 КК України звільнена від відбуття призначеного покарання, якщо вона протягом іспитового строку в 1 рік не вчинить нового злочину. Відповідно до статті 76 КК України ОСОБА_6 зобов'язано: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання..
Засуджена була ознайомлена з порядком та умовами відбування покарання, що підтверджується відповідною розпискою.
Постановою від 13 листопада 2024 року засудженій було встановлено дні явки на реєстрацію.
2 січня 2025 року, 16 січня 2025 року, 15 травня 2025 року та 5 червня 2025 року засуджена не з'явилася на реєстрацію, що підтверджується листком реєстрації (а.о.с.18).
7 січня 2025 року, 23 січня 2025 року, 19 травня 2025 року, 19 червня 2025 року ОСОБА_6 було винесено попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.
Згідно з пунктом 8 частини першої статті 537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком.
Застосування до засудженого звільнення від відбування покарання з випробуванням КК України пов'язує із здійсненням контролю за поведінкою такого засудженого з метою встановлення факту його виправлення. Зміст контролю полягає у встановленні того, чи належно засуджений виконує покладені на нього обов'язки.
Відповідно до частини другої статті 78 КК України, якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.
Згідно з частинами першою - третьою статі 166 КВК України, якщо засуджений не виконує обов'язки, встановлені цим Кодексом, Законом України «Про пробацію», а також покладені на нього судом, або систематично вчиняє правопорушення, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання. Подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання вноситься до суду після застосування уповноваженим органом з питань пробації до засудженого письмового попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання. У разі невиконання засудженим, звільненим від відбування покарання з випробуванням, обов'язків, визначених законом та покладених на нього судом, систематичного вчинення правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації застосовує до нього письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.
Отже, в даному випадку, ОСОБА_6 , яку звільнено від відбування покарання з випробуванням, не виконує покладені на неї вироком суду обов'язки. Не зважаючи на численні роз'яснення та попередження працівників органу пробації, без поважних причин, ОСОБА_6 чотири рази не з'явилась для реєстрації, що свідчить про її небажання стати на шлях виправлення, у зв'язку з чим необхідно скасувати звільнення від відбування покарання з випробуванням відносно ОСОБА_6 та направити засуджену для відбування призначеного покарання.
Керуючись статтями 370, 371, 372, 376, 537, 539 КПК України, на підставі статті 78 КК України, статті 166 КВК України, суд, -
Подання начальника Жмеринського районного сектору №2 філії Державної установи «Центр пробації» у Вінницькій області ОСОБА_7 відносно ОСОБА_6 про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженої особи для відбування призначеного судом покарання - задовольнити.
Скасувати звільнення засудженої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки с. Пеньківка Шаргородського району Вінницької області, мешканки АДРЕСА_1 , від відбування покарання з випробуванням та направити її для відбування призначеного за вироком Шаргородського районного суду Вінницької області від 7 жовтня 2024 року за частиною першою статті 357, частиною четвертою статті 185, частиною першою статті 70 КК України покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
Початок строку відбування покарання засудженій ОСОБА_6 рахувати з дня її фактичного затримання на виконання цієї ухвали.
На ухвалу може бути подана апеляція до Вінницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення через Шаргородський районний суд.
Повний текст ухвали проголошено 23 вересня 2025 року о 08-30 год.
Головуючий суддя ОСОБА_11