Справа № 148/884/25
Провадження №2/148/530/25
Іменем України
22 вересня 2025 року Тульчинський районний суд
Вінницької області
в складі: головуючого судді Ковганича С.В.,
при секретарі Ліванчук А.Ф.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні місті Тульчині за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , поданим Кугутюком Олександром Васильовичем, до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, мотивуючи позовні вимоги тим, що 20.09.2010 сторони зареєстрували шлюб у відділі реєстрації актів цивільного стану Тульчинського районного управління юстиції Вінницької області, актовий запис №140.
Від даного шлюбу сторони мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Спільне життя сторін не склалося, вони не підтримують подружніх стосунків через відсутність любові, взаєморозуміння, спільних життєвих інтересів, розбіжностей поглядів на ведення спільного господарства. Сім'я розпалась остаточно, шлюб носить формальний характер. За таких обставин збереження сім'ї позивач вважає неможливим, а тому бажає шлюб розірвати. Судові витрати позивач лишає за собою.
В судове засідання позивач та його представник не з'явилися, від представника позивача надійшла заява, згідно якої він просить розглянути справу без його та позивача участі, позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, від її представника надійшла заява, згідно якої він вказав, що відповідач заперечує щодо задоволення позову і вважає, що сім'ю ще можна зберегти. Просив відкласти розгляд справи, а у разі неможливості розглянути справи без його та відповідача участі.
Відповідно до ст.223, ч.2 ст.247 ЦПК України суд вважає можливим розглянути справу у відсутність учасників справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи, вивчивши та оцінивши докази по справі та співставивши їх у відповідності до норм чинного законодавства, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що згідно повторного свідоцтва про шлюб від 18.09.2025 НОМЕР_1 (а.с.73) сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 20.09.2010.
Згідно копій повторних свідоцтв про народження від 19.11.2020 серія НОМЕР_2 (а.с.8) та серія НОМЕР_3 (а.с.9) сторони є батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Спільне життя сторін не склалось. Фактичні взаємини не відображають їхнього прагнення щодо збереження шлюбу та сім'ї. Наданий сторонам строк для примирення до позитивних результатів щодо збереження шлюбу і покращення взаємовідносин не призвів.
Причинами розірвання шлюбу є відсутність взаєморозуміння.
Згідно зі ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10.12.1948, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст.110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Відповідно до ч.3 ст.105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст.110 цього Кодексу.
Згідно з ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.
Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має наміру зберегти шлюб з відповідачем.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч.1, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.
Враховуючи, що сторони шлюбні відносини не підтримують, позивач наполягає на розірванні шлюбу, наміру зберегти сім'ю немає, наданий сторонам строк для примирення до позитивних результатів щодо збереження шлюбу і покращення взаємовідносин не призвів, за таких обставин суд вважає, що подальше збереження їх сім'ї неможливе, а тому є підстави для розірвання шлюбу.
Статтею 113 СК України визначено, що особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Оскільки відповідач не висловила своє побажання щодо прізвища, яким вона бажає іменуватись після розірвання шлюбу, тому суд вважає можливим залишити їй прізвище " ОСОБА_7 ".
Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України судові витрати, понесені позивачем, згідно позовних вимог, залишити за ним.
На підставі викладеного, керуючись ст. 24, 105, 110, 112, 113 СК України, ст. 4, 13, 19, 76-81, 141, ч.4 ст.206, ст. 223, ч. 2 ст. 247, ст. 263- 265 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 , поданий ОСОБА_8 , до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який був зареєстрований 20.09.2010 у відділі реєстрації актів цивільного стану Тульчинського районного управління юстиції Вінницької області, актовий запис №140.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_9 залишити прізвище "ОСОБА_7 ".
Судові витрати, понесені позивачем, залишити за ним.
Копію рішення після набрання ним законної сили надіслати до органу ДРАЦС за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: