"22" вересня 2025 р. с-ще Тиврів 145/1112/25
2/145/831/2025
Тиврівський районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Іванця В. Д. ,
за участю секретаря Урсуляк Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , до Тиврівської селищної ради Вінницького району Вінницької області про визнання права власності на майно в порядку спадкування,
ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою до Тиврівської селищної ради Вінницького району Вінницької області про визнання права власності на майно в порядку спадкування.
Позов обґрунтований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_3 , який до дня смерті проживав та був зареєстрований: по АДРЕСА_1 .
Після його смерті відкрилася спадщина, зокрема, на частку житлового будинку по АДРЕСА_2 та земельну ділянку для обслуговування та будівництва житлового будинку та господарських споруд, розташовану за цією ж адресою. Нерухомість належала ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу, земельна ділянка на підставі витягу з Державного реєстру речових прав на майно № 409021318.
За життя її батько склав заповіт на її користь.
На право на обов'язкову частку в спадковому майні могла б претендувати мати позивача ОСОБА_4 , однак вона від обов'язкової частки в спадковому майні відмовилася у своїй заяві від 27.05.2025, яку вона подала до приватного нотаріуса Вінницького районного нотаріального округу Смоляк Л.С.
Спадщину після смерті батька вона прийняла шляхом подання заяви про прийняття спадщини до нотаріуса Вінницького районного нотаріального округу Смоляк Л.С. Заведена спадкова справа 49\95 (номер у Спадковому реєстрі 73956363).
Отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом на частину житлового будинку та земельну ділянку, які розташовані по АДРЕСА_2 не має можливості, оскільки в договорі купівлі-продажу від 21.10.1992, яким підтверджувалося право власності її батька на 437/1000 часток житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель вказано, що йому на підставі договору купівлі-продажу від 21.10.1992 належить не 437/1000 часток житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_2 , а квартира АДРЕСА_3 . Відповідно земельна ділянка призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку, а не квартири.
Просить визнати за нею право власності на 437/1000 часток житлового будинку, означеного в технічному паспорті літ. «А» з прибудовою «а», погребом з шиєю П/а, ґанком з козирком, прибудовою «а2», ґанком, житловою площею 140,8 кв.м., житловою 75,9 кв.м., допоміжною 40,9 кв.м., площею літніх, неопалювальних приміщень - 24,0 кв.м., літню кухню, сарай «Б», гараж «Б1», літню кухню, сарай «Б2», погріб ПБ2, ґанок, ґанок, сарай «б1», сарай «В», убиральню «Д», котельню «Е», убиральню «Ж», ворота №1, хвіртка №2, хвіртка №3, хвіртка №4, огорожа №5, розташованого по АДРЕСА_2 та земельну ділянку з кадастровим номером 0524584400:01:002:0203 площею 0,1122 га призначену для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка розташована по АДРЕСА_2 в порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 12.08.2025 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 04.09.2025 клопотання представника позивача про витребування доказів задоволено, витребувано копію спадкової справи заведеної після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . Підготовче провадження у справі закрито призначено справу до судового розгляду по суті.
16.09.2025 до суду надійшла витребувана копія спадкової справи.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 не з'явились, згідно з поданою заявою, представник позивача просить розгляд справи провести за її відсутності, позов підтримує і просить його задоволити.
Представник відповідача Тиврівської селищної ради в судове засідання не з'явився, надав заяву, у якій просить розгляд справи проводити за його відсутності, позовні вимоги визнає, проти їх задоволення не заперечує.
Згідно з ч. 3 ст. 211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Оскільки всі учасники в судове засідання не з'явилися, тому фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснюється.
Згідно з ч. 1 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
За нормами ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд, всебічно, об'єктивно, повно та безпосередньо у судовому засіданні дослідивши наявні у справі докази, оцінюючи їх на предмет належності, допустимості, достовірності, кожного окремо, а також достатності і взаємного зв'язку наданих доказів у їх сукупності, дійшов до таких висновків.
Статтею 41 Конституції України визначено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Згідно з ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно з ч.1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Стаття 1 Протоколу № 1 до Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини гарантує право на вільне володіння своїм майном: «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права».
Згідно зі ст. 55 Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого не майнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав, передбачених ч. 2 ст. 16 ЦК України є визнання права.
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно з ч. 3 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.
Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.3), який на день смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що стверджується довідкою виданою Тиврівською селищною радою від 17.04.2025 № 03.1-22/544 (а.с.6), випискою з погосподарської книги № 7 Новоміського старостинського округу Тиврівської селищної ради за 2021 - 2025 роки від 06.05.2021 №253 (а.с.8).
Після його смерті відкрилася спадщина, зокрема, на 437/1000 частки житлового будинку по АДРЕСА_2 , яка належала ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 21.10.1992, посвідченого державним нотаріусом Данилишеною Г.О., зареєстрованого за № 2040 (а.с.9), зареєстрований в БТІ і записаний в реєстрову книгу за № 145, що стверджується реєстраційним свідоцтвом (а.с.10) та земельну ділянку для обслуговування та будівництва житлового будинку та господарських споруд, розташовану за цією ж адресою, яка належала ОСОБА_3 , що стверджується витягом з Державного реєстру речових прав №409021318 від 22.01.2025 (а.с.11), витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-5300942822024 (а.с.16-21).
За життя ОСОБА_3 розпорядився своїм майном, склавши заповіт, відповідно до якого на випадок його смерті зробив таке розпорядження: все його майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що йому буде належати на день смерті і на що він за законом матиме право, заповідає ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.5).
Відповідно до свідоцтва про народження від 10.08.1989 серії НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася позивач ОСОБА_1 , батьком якої є ОСОБА_3 , матір'ю - ОСОБА_4 (а.с. 7).
Мати позивачки ОСОБА_4 від обов'язкової частки в спадковому майні відмовилася, подавши 27.05.2025 до приватного нотаріуса Вінницького районного нотаріального округу Смоляк Л.С. відповідну заяву, що стверджується матеріалами спадкової справи № 49/2025 щодо спадщини померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 (а.с.59-74).
Згідно з довідкою Гніванського відокремленого підрозділу КП "Вінницьке обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації" від 22.05.2025 № 257 право власності на 437/1000 часток житлового будинку (квартира АДРЕСА_3 03.11.1992 зареєстроване КП "Вінницьке ООБТІ" та записано в реєстрову книгу №1 за реєстровим № 143, за ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу квартири (а.с.15).
Відповідно до рішення 5 сесії 7 скликання Новоміської сільської ради Тиврівського району Вінницької області № 44 від 05.02.2016 номер будинку змінено з АДРЕСА_4 (а.с.22).
Як убачається з характеристики будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, який розташований по АДРЕСА_5 , складається з житлового будинку, означеного літ. «А» з прибудовою «а», погребом з шиєю П/а, ґанком з козирком, прибудовою «а2», ґанком, житловою площею 140,8 кв.м., житловою 75,9 кв.м., допоміжною 40,9 кв.м., площею літніх, неопалювальних приміщень - 24,0 кв.м., літню кухню, сарай «Б», гараж «Б1», літню кухню, сарай «Б2», погріб ПБ2, ґанок, ґанок, сарай «б1», сарай «В», убиральню «Д», котельню «Е», убиральню «Ж», ворота № 1, хвіртка № 2, хвіртка № 3, хвіртка № 4, огорожа № 5(а.с.13-14).
Відповідно до постанови від 02.06.2025 № 307/02-31 про відмову у вчиненні нотаріальної дії, позивачці відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, оскільки вона не пред'явила ніяких документів, які б підтверджували б реєстрацію права власності на 437/1000 частку житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель, який розташований в АДРЕСА_2 , за померлим ОСОБА_3 , а надала договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_3
Враховуючи наведені вище обставини, суд дійшов висновку, що позивач довів належними та допустимими доказами, що її батько був власником 437/1000 частки житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель, який розташований в АДРЕСА_2 , а також земельної ділянки площею 0,1122 га, кадастровий номер 0524584400:01:002:0203, на якій цей об'єкт розташований, а також, враховуючи визнання позову представником відповідача, що не суперечить закону та не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб, тому позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 41, 55 Конституції України, ст. 4, 10, 11, 79, 80, 81, 200, 206, 211, 263-265, 268, 273 ЦПК України, ст. 16, 316, 319, 321, 392 ЦК України, суд, -
Позов задоволити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на 437/1000 часток житлового будинку, означеного в технічному паспорті літ.«А» з прибудовою «а», погребом з шиєю П/а, ґанком з козирком, прибудовою «а2», ґанком, житловою площею 140,8 кв.м., житловою 75,9 кв.м., допоміжною 40,9 кв.м., площею літніх, неопалювальних приміщень - 24,0 кв.м., літню кухню, сарай «Б», гараж «Б1», літню кухню, сарай «Б2», погріб ПБ2, ґанок, ґанок, сарай «б1», сарай «В», убиральню «Д», котельню «Е», убиральню «Ж», ворота № 1, хвіртка № 2, хвіртка № 3, хвіртка № 4, огорожа № 5, розташованого по АДРЕСА_2 та земельну ділянку з кадастровим номером 0524584400:01:002:0203 площею 0,1122 га призначену для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка розташована по АДРЕСА_2 в порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання рішення в повному обсязі, тобто з 22 вересня 2025 року.
Учасник справи, якому повне судове рішення не буде вручено в день його складання або проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу на рішення буде подано протягом 30 днів з дня отримання повної копії судового рішення.
Повний текст рішення складено 22 вересня 2025 року.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: житловий масив " АДРЕСА_6 .
Відповідач: Тиврівська селищна рада Вінницького району Вінницької області, код ЄДРПОУ 04326201, юридична адреса, вул. Тиверська, буд. 40, с-ще Тиврів Вінницького району Вінницької області.
Суддя Іванець В. Д.