Справа № 686/21257/25
Провадження № 3/686/6188/25
19.09.25
19 вересня 2025 року м. Хмельницький
Суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Бурка С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду справу про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Звенигородка Черкаської області, жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, військовослужбовця,
за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
ОСОБА_1 о 01 год. 21 хв. 18 липня 2025 року по вул.Чорновола, 56, у м.Хмельницькому, в порушення п.2.9 «а» Правил дорожнього руху, керував транспортним засобом марки та моделі «Geely MR-7151А», номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння.
Факт вчинення вказаного порушення правил дорожнього руху ОСОБА_1 , який у суді заперечив свою винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення та просив закрити провадження в справі, підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, в їх сукупності, зокрема й наданими останнім поясненнями про те, що у вказані час та місці він керував автомобілем марки та моделі «Geely MR-7151А», номерний знак НОМЕР_1 , повертаючись із залізничного вокзалу, звідки забирав подругу, яка попросила її зустріти з потягу та підвезти додому, у комендантську годину, за порушення якої був безпідставно зупинений працівниками поліції, які, помилково сприйнявши його заторможену, через втому, поведінку та наявність у ОСОБА_1 постійного тремтіння рук за ознаки алкогольного сп'яніння, запропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер», що ОСОБА_1 і зробив, подувши у вказаний прилад, який показав стан сп'яніння ОСОБА_1 - 2.33 проміле, а також даними: протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №394919 від 18.07.2025 р. (з фіксацією порушення п.2.9 «а» Правил дорожнього руху ОСОБА_1 ); направлення на огляд водія транспортного засобу ОСОБА_1 , з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 18.07.2025 р. та акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у яких відображено наявність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук) та зафіксовано результати такого огляду ОСОБА_1 - позитивний (2,33 ‰), із яким останній погодився, поставивши підпис у відповідній графі цього акту; роздруківки тесту приладу «Drager Alcotest 7510» від 18.07.2025 р. (тест №727, результат - 2,33 ‰); здійснених за допомогою відеореєстратора службового автомобіля та нагрудних камер працівників поліції відеозаписів, в яких зафіксовані обставини вчинення вказаного правопорушення ОСОБА_1 .
Пояснення ОСОБА_1 про те, що його безпідставно зупинили працівники поліції та пропонували, не дивлячись на те, що ОСОБА_1 алкогольних напоїв не вживав, ознак сп'яніння не мав, пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер», сертифікат відповідності якого не пред'явили на вимогу ОСОБА_1 , який був не згідний із результатом огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та бажав пройти такий огляд у медичному закладі, про ведення відеофіксації останній не знав, суд відхиляє, оскільки ці пояснення, що розцінюються як намір ОСОБА_1 уникнути відповідальності за фактично скоєне, є суперечливими, непослідовними та повністю спростовуються вищенаведеними, дослідженими в суді, належними, достовірними та допустимими доказами, зокрема й показаннями самого ОСОБА_1 про те, що під час дії заборон, встановлених режимом комендантської години, керував зазначеним в протоколі автомобілем, а також здійсненими, за допомогою відеореєстратора службового автомобіля та нагрудних камер працівників поліції, відеозаписами, на яких зафіксовано факт керування ОСОБА_1 о 01 год. 21 хв. 18.07.2025 р. транспортним засобом. Також, на відео видно, як поліцейським було озвучено, що від ОСОБА_1 відчутний запах алкоголю та після перевірки координації рухів і огляду рук останнього, ОСОБА_1 було повідомлено, що у нього виявлені ознаки алкогольного сп'яніння та, для підтвердження такого стану, було запропоновано пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу, на що ОСОБА_1 погодився, при цьому, жодного разу прохання, щодо ознайомлення з сертифікатом відповідності приладу «Драгер», ОСОБА_1 не висловлював, натомість, на його натяки, останньому тричі було відмовлено поліцейським у вимкненні бодікамери. Крім того, після проходження огляду на стан сп'яніння за допомогою приладу «Драгер», із показниками якого - 2,33 проміле, ОСОБА_1 теж погодився, поставивши підпис у відповідній графі вищеозначеного Акту, окрім того, на запитання поліцейського щодо того, чи погоджується ОСОБА_1 із результатом, що показав прилад «Драгер», останній надав чітку відповідь: «Все добре, я згоден» (12 хв. 38 сек. відеофайлу під назвою « ОСОБА_1 1.130»), і щодо свого небажання проїхати в медичний заклад ОСОБА_1 теж висловився конкретно: «Ні, не бажаю» (12 хв. 44 сек. означеного відеофайлу). Отже, у працівника поліції були достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, і лише після підтвердження такого стану, поліцейський, роз'яснивши ОСОБА_1 його права, правомірно розпочав складання відносно останнього протоколу про адміністративне правопорушення.
За наведених обставин, суд також відхиляє зазначені захисником Барановою О.Л. у письмовому клопотанні аргументи про те, що поліцейським було порушено порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, передбачений КУпАП, «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 №1452/735 (далі - Інструкція № 1452/735) та «Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, оскільки вказаний порядок проведення огляду, як свідчить вищеозначений відеозапис, працівником поліції було дотримано. Окрім того, з урахуванням системного аналізу ст.ст.7, 256, 269 КУпАП, які вказують на те, що притягнення особи до адміністративної відповідальності починається з моменту складання протоколу про адміністративне правопорушення та його пред'явлення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, тому працівник поліції тим, що роз'яснив права ОСОБА_1 після проходження останнім огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки, вимог діючого законодавства не порушив.
Твердження захисника щодо недостовірності та недопустимості доказів, зокрема складеного відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення, результату приладу «Drager Alcotest» та відеозаписів, суд уважає безпідставними, з урахуванням наведених вище обставин, а також з огляду на таке.
Згідно зі ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, а також іншими документами.
Відповідно до п.4 ч.1 Розділу ІІ «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» від 07.11.2015 №1395 (далі - Інструкція №1395), до протоколу про адміністративне правопорушення, крім іншого, долучаються інші документи та матеріали, які містять інформацію про правопорушення.
Частиною 1 статті 40 Закону України «Про національну поліцію» врегульовано застосування поліцейськими технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
За змістом ст. 251 КУпАП технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису є доказами в справі про адміністративне правопорушення та, відповідно до положень статей 251, 252 КУпАП, є предметом оцінки суду, в сукупності з іншими доказами, при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
З огляду на викладене, у суду відсутні правові підстави вважати, що вищевказані відеозаписи є неналежними, недостовірними чи недопустимими доказами по справі. Разом з тим, відеозаписи, з підтвердженням факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, не є єдиним джерелом доказів адміністративного правопорушення, суд також враховує інші докази по справі (у тому числі й протокол про адміністративне правопорушення, зміст якого відповідає тим фактичним обставинам, що були встановлені судом), які походять з різних джерел, логічно та послідовно доповнюють та не протирічать один одному, що свідчить про їх об'єктивність.
Згідно з п.15 розділу ІІ «Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції» від 06.11.2015 № 1376, до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються інші матеріали про адміністративне правопорушення (пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, протокол про вилучення речей і документів, рапорти посадових осіб, а також інші документи та матеріали, що містять інформацію про правопорушення).
Аналогічні положення містить Інструкція № 1452/735, згідно з п.1 розділу ІІ якої протокол про адміністративне правопорушення складається в письмовій формі. До протоколу про адміністративне правопорушення долучаються: 1) письмові пояснення свідків правопорушення в разі їх наявності; 2) акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу в разі здійснення його затримання; 3) акт огляду на стан сп'яніння в разі проведення огляду на стан сп'яніння; 4) інші документи та матеріали, які містять інформацію про правопорушення.
Крім того, суд враховує, що ні Інструкція № 1452/735, ні Інструкція № 1395 не містять приписів про обов'язкове долучення до протоколу про адміністративне правопорушення повного відео з моменту зупинки транспортного засобу. До того ж, судом не встановлено порушень вимог безперервності відеозаписів, в розумінні «Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису», затвердженої наказом МВС №1026 від 18.12.2018 р., чи інших порушень при їх оформленні.
Органом поліції долучено до протоколу необхідні фрагменти відео файлів (навіть дублюючі, здійснені з різних ракурсів за допомогою декількох бодікамер працівників поліції), які підтверджують усі обставини та факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, а тому будь-яких сумнівів у достовірності та допустимості ці відеозаписи не викликають, оскільки на них у повному обсязі відображено подію, що зафіксована у протоколі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч.5 розділу ІІ Інструкції № 1452/735, перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та/або сертифікат перевірки типу засобів вимірювальної техніки, та/або декларацію про відповідність та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Однак, як видно з відеозаписів, надання документів на технічний прилад «Drager Alcotest» ОСОБА_1 не вимагав, поліцейським йому було озвучено назву приладу, за допомогою якого пропонувалось пройти огляд, заперечень чи будь-яких сумнівів щодо технічного засобу ОСОБА_1 не висловлював, тому твердження останнього та його захисника, щодо не надання поліцейським відповідного сертифікату та свідоцтва про повірку вказаного приладу, судом до уваги не приймаються, до того ж, вищеозначена роздруківки тесту приладу «Drager Alcotest 7510» від 18.07.2025 р. свідчить про те, що остання повірка вказаного приладу відбулась 10.07.2025 р.
Окрім того, як убачається з переглянутих у судовому засіданні відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції, водію ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер», на що останній погодився. Відображений на відеозаписі процес підготовки приладу до тестування свідчить про те, що самостійно обраний ОСОБА_1 муштук до вказаного приладу був запакований. Поліцейський зробив пробний забір повітря, що робиться саме для того, щоб встановити відсутність парів алкоголю в самому мундштуці. Після невдалої спроби, ОСОБА_1 зміг правильно продути прилад, при цьому був отриманий результат 2,33 ‰, зазначений у роздруківці вказаного приладу й результат пробного забору повітря (0,00‰), що вказує на те, що до того, як ОСОБА_1 подув у прилад, парів алкоголю у мундштуці не було. Будь-яких зауважень з приводу проведеного огляду на стан сп'яніння та отриманого результату огляду ОСОБА_1 не висловлював.
Також, відповідно до ДСТУ ЕN 15964:2014 пристрої для тестування алкоголю у видихуваному повітрі використовують мундштуки для відбору проб дихання. Пунктом 3.11 Стандарту визначено, що мундштук це гігієнічно запакована частина, призначена для одноразового використання, яку приєднують до приладу для виявляння алкоголю у видихуваному повітрі й через яку особа, що її перевіряють, подає пробу видихуваного повітря. Мундштук використовують, щоб запобігти змішуванню проби видихуваного повітря з навколишнім повітрям і розбавленню проби. При цьому слід зазначити, що згідно приписів пункту 5.2 Стандарту прилад повинен унеможливлювати вдихання забрудненого повітря від попередніх користувачів (тобто, використання мундштука, який вже використаний іншим п'яним водієм). Мундштук призначений тільки для одноразового використання. Мундштуки повинні бути в індивідуальній герметичній упаковці, яку можна легко відкрити.
При цьому, положеннями Інструкції по експлуатації приладу «Драгер» прямо передбачено необхідність використання саме нового мундштука для кожної особи.
Перед проходженням тесту, обраний ОСОБА_1 одноразовий мундштук був розпакований та встановлений поліцейським на прилад «Драгер» у присутності ОСОБА_1 , безпосередньо перед проходженням тестування, що підтверджується відеозаписом з місця події, тобто останній проходив огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Драгер» із встановленим стерильним мундштуком і одноособово, відповідно до положень ДСТУ, використовував його для отримання результату, тому підстав для визнання процедури проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Драгер» з використанням стерильного мундштука, яку проведено з дотриманням вимог ДСТУ та діючого законодавства, недійсною, немає.
Крім того, як убачається з відеозапису з нагрудних камер поліцейських, газоаналізатор показав результати тестування без будь-яких помилок, які у подальшому були роздруковані працівниками поліції.
Судом не встановлено порушень порядку проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, визначеного «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції». Також, відсутні обставини, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції у результатах розгляду справи або притягненні особи до адміністративної відповідальності.
До того ж, будь-яких зауважень чи заперечень, щодо порядку проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння та оформлення протоколу щодо нього, ОСОБА_1 не зазначав, із заявами про неправильність дій чи порушення його прав під час огляду та складання протоколу до компетентних органів не звертався і матеріали справи таких не містять.
Порушень чинного законодавства під час складання відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення, в ході судового розгляду, не встановлено, такий складений у відповідності до положень ст.256 КУпАП, згідно зі ст. 251 цього ж Кодексу, є належним, достовірним і допустимим доказом у справі.
Наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення докази повністю підтверджують вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому правопорушення та відображають обставини, які мають значення для вказаної справи, які, у своїй сукупності з іншими доказами, поза розумним сумнівом підтверджують його вину, тому немає підстав для закриття провадження в справі, про що клопотав як ОСОБА_1 , так і його захисник.
Оцінивши дослідженні в судовому засіданні докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення (винесення постанови про накладення адміністративного стягнення), суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у порушенні п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху повністю доведена, і його дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 130 КУпАП, як керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп'яніння.
З урахуванням характеру вчиненого правопорушення, що становить підвищену суспільну небезпеку, особи порушника, який не вперше притягується до адміністративної відповідальності, для досягнення мети адміністративного стягнення, визначеної у ст.23 КУпАП, з дотриманням закріплених у Конституції України принципів законності, гуманізму і справедливості, суд приходить до висновку, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції, передбаченої ч.1 ст.130 КУпАП, у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
При накладенні на ОСОБА_1 вказаних основного і додаткового стягнення, судом досліджені постанова серії ЕНА №5449614 від 18.07.2025 р., якою на ОСОБА_1 було накладено стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП, та видана інспектором відділу адміністративної практики управління патрульної поліції в Хмельницькій області ДПП довідка, згідно з якою, ОСОБА_1 посвідчення водія взагалі не отримував.
Разом з тим, ст.33 КУпАП визначено, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно з диспозицією ч.1 ст.130 КУпАП, суб'єктом правопорушення є особа, яка керує транспортним засобом, а відповідно до санкції цієї ж норми у спірних правовідносинах стягнення слід призначити водієві, як суб'єкту правопорушення.
Суд вважає, що водій у санкції вказаної статті є більш широким терміном, ніж це визначає національне законодавство у п.1.10 Правил дорожнього руху (особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі).
Відповідно до п.q) статті 1 глави I Конвенції про дорожні знаки та сигнали (постанова Ради Міністрів Української РСР від 16 лютого 1973 року №78 «Про приєднання Української РСР до європейських угод, що доповнюють Віденську конвенцію про шляховий рух 1968 року і Віденську конвенцію про дорожні знаки і сигнали 1968 року», дата внесення до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів: 12.12.2013 Реєстраційний код акта: 70656/2013) термін «водій» («погонич») означає будь-яку особу, яка керує транспортним засобом, автомобілем і т.д. (включаючи велосипеди).
Отже, водій, згідно з санкцією частини першої статті 130 КУпАП, це особа, що керує транспортним засобом, незалежно від наявності посвідчення водія.
Таким підхід відповідальності різних суб'єктів (з посвідченням водія чи без) є справедливим та однаково дисциплінує усіх громадян до відповідальності перед суспільством, що є завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення (стаття 1 КУпАП).
Відповідно до положень ст.15 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-XII право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. Забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Положенням про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 травня 1993 року № 340, передбачено, що позбавлення водіїв права на керування транспортними засобами здійснюється відповідно до законодавства (п. 20).
Так, внаслідок порушення особою, незалежно від наявності чи відсутності у неї посвідчення подія, правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту створюється реальна небезпека для життя і здоров'я інших осіб та спричиняється відповідна шкода, а тому стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в окремих випадках є необхідним, з метою попередження спричинення такою особою шкоди здоров'ю чи навіть смерті іншим особам, через порушення нею правил дорожнього руху в майбутньому, а також для дієвого впливу на сприйняття суспільством, у тому числі іншими водіями.
При цьому, слід звернути увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши у передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність настання дорожньо-транспортної пригоди у такому випаду є значно вищою, а тому попереджувальна мета стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами у такому випадку набуває особливого значення.
Підхід щодо неможливості призначення покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами особі, яка не отримувала посвідчення водія на право керування транспортними засобами, не відповідає засаді справедливості та принципу рівності всіх перед законом, а також нівелює превентивну мету стягнення.
Зазначене узгоджується з правовим висновком Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду викладеним в постанові від 04 вересня 2023 року у справі № 702/301/20.
Отже, особі, яку визнано винуватою у вчинення адміністративного правопорушення, суд може призначити передбачене санкцією відповідної статті додаткове стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа, на момент вчинення адміністративного правопорушення, отримане у передбаченому законом порядку посвідчення водія на право керування транспортними засобами.
На переконання суду, визначене ОСОБА_1 стягнення, у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, буде справедливим, необхідним і достатнім для запобігання вчиненню нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП, у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у відповідності до ст.4 Закону України «Про судовий збір», що становить 605 грн. 60 коп.
Керуючись ст.ст. 27, 30, 40-1, 283, 284, 294 КУпАП, -
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. (сімнадцять тисяч гривень), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 605 грн. 60 коп. судового збору.
Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці з дня її винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Штраф вноситься порушником в установу банку України.
У разі несплати правопорушником штрафу у вищевказаний строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:
подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;
витрати на облік зазначеного правопорушення, розмір яких визначається Кабінетом Міністрів України.
Особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.
Якщо посвідчення водія не було тимчасово вилучено в порядку, передбаченому статтею 265-1 КУпАП, особа, позбавлена права керування транспортним засобом, зобов'язана негайно здати посвідчення водія до уповноважених органів Національної поліції.
У разі виявлення в особи посвідчення водія, яке підлягає здачі, його вилучення здійснюється поліцейським.
Після закінчення строку позбавлення права керування транспортним засобом посвідчення водія повертається в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Після набрання постановою законної сили:
стягувачем штрафу є: Управління патрульної поліції в Хмельницькій області ДПП, місцезнаходження: м.Хмельницький, пров.Коцюбинського, 35/2;
стягувачем судового збору є: Державна судова адміністрація України, місцезнаходження: м.Київ, вул.Липська, 18/5;
боржником є: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м.Звенигородка Черкаської області, житель АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Реквізити для сплати штрафу: призначення платежу: 21081300, отримувач коштів: ГУК у Хмельницькій області; код отримувача (код ЄДРПОУ) 37971775; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA748999980313060149000022001, код класифікації доходів бюджету 21081300 (протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №394919 від 18.07.2025 р.).
Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету 22030106; пункт 5.
Суддя