Справа № 677/1673/25
Провадження № 3/677/735/25
22.09.2025 року м. Красилів
Суддя Красилівського районного суду Хмельницької області Шовкун В.О., розглянувши матеріали об'єднаної справи про адміністративні правопорушення, які надійшли із відділення поліції № 4 Хмельницького РУП Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області стосовно громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , за ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
30.08.2025 року, о 16 год. 25 хв., в с. Кульчинки по вул. Миру, 25, ОСОБА_1 , повторно протягом року, керував мотоциклом «Спарк 250», будучи особою, яку постановою Серії ЕНА 5516942 від 18.08.2025 року притягнуто до відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП, чим порушив вимоги п. 2.1. а ПДР України, чим скоїв правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Також, 30.08.2025 року, о 16 год. 25 хв., в с. Кульчинки по вул. Миру, 25, ОСОБА_1 керував мотоциклом «Спарк 250», без реєстрації, з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, почервоніння обличчя). Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки та в медичному закладі водій відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується довідкою про доставку SMS-повідомлення у додаток «Viber», заяв про відкладення розгляду справи до суду не подавав, причин неявки суду не повідомив.
Згідно з ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП не є обов'язковою, за таких обставин, вважаю за можливе розглянути справу у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на підставі наявних матеріалів справи.
Приймаючи дане рішення, суд керується принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого частиною п'ятою статті 126 КУпАП полягає у повторному протягом року вчиненні порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, тобто керуванні транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, керуванні транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, керуванні транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Відповідно до п. 2.1 (а) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Згідно з ч. ч. 9, 10 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 року № 3353-XII, право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. Забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доходжу висновку про винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, оскільки його вина підтверджується наступними доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 № 441004 від 02.09.2025 року, серія ЕНА № 5516942 від 18.08.2025 року; відеозаписами з нагрудної камери поліцейських, збережених на DVD-R дисках.
Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (п.2.5 Правил дорожнього руху України).
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується: протоколами про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 438688 від 30.08.2025 року; розписками про інформування особи, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 30.08.2025 року, відповідно до якої ОСОБА_1 від проходження огляду відмовився; оглянутими файлами відеозаписів адміністративних правопорушень, із сукупності яких встановлено, що водій ОСОБА_1 керував мотоциклом, потрапив в ДТП, після прибуття працівників поліції на їхню пропозицію пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці та в медичному закладі відмовився, та такий огляд не пройшов.
Вказані докази узгоджуються між собою, є належними та допустимими, підстави ставити під сумнів їх достовірність у суду відсутні.
Будь-які дані, які б спростовували чи ставили під сумнів наведені докази, або вказували про порушення вимог ст. 266 КУпАП під час їх отримання у матеріалах справи відсутні, та не надані суду під час розгляду справи.
Згідно з ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Обставин, що обтяжують чи пом'якшують відповідальність правопорушника, судом не встановлено.
За таких підстав, враховуючи обставини справи, характер вчинених правопорушень, особу порушника, його майновий стан, відсутність обставин, що обтяжують чи пом'якшують відповідальність, та доходить висновку, що ОСОБА_1 слід визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП та призначити йому адміністративне стягнення в межах санкцій вказаних статей та, з урахуванням вимог ст. 36 КУпАП, в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених - у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п'ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Згідно з довідкою заступника начальника ВП з превентивної діяльності ВнП № 4 ХРУП ГУНП в Хмельницькій області полковника поліції О.Михайлюка № 143164-2025 від 02.09.2025 року ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував.
Європейським судом з прав людини у багаточисельних рішеннях висловлена правова позиція щодо розгляду національними судами справ про адміністративні правопорушення. Так, у рішенні Суду «Енгель та інші проти Нідерландів» були визначені критерії, за наявності одного із них будь-яке правопорушення повинне розцінюватись як кримінальне і розглядатись за процедурою, визначеною національним законодавством для кримінальних правопорушень.
Аналіз диспозиції та санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП дає підстави стверджувати те, що ці правопорушення відповідають критерію кола адресатів та критерію мети та тяжкості наслідків. Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Наведене вказує на те, що зазначене вище правопорушення повинне розглядатись за процедурою кримінального судочинства. У зв'язку із цим, при розгляді даної справи, при наданні оцінки доказам та вирішенні питання про законність та обґрунтованість судового рішення суд вважає за необхідне застосовувати відповідні положення кримінального процесуального закону, в тому числі і щодо сутності адміністративного правопорушення, яке за своєю юридичною природою фактично є обвинуваченням.
У зв'язку з наведеним, суд вважає за необхідне до даних правовідносин застосувати правовий висновок, зроблений Об'єднаною палатою Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 04.09.2023 року у справі № 702/301/20, згідно з яким, особі, яку визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого відповідною частиною статей 286, 286-1 КК, суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.
За таких підстав, враховуючи обставини справи, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, відсутність обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, доходжу висновку, що ОСОБА_1 слід визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосувати до нього стягнення у виді штрафу у розмірі, передбаченому санкцією цієї статті з позбавленням права керування транспортними засобами.
На підставі вищевикладеного, керуючись ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст.130, 34, 40-1, 283, 284 КУпАП, ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п'ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605 гривень 60 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається через Красилівський районний суд Хмельницької області.
Суддя: В.О. Шовкун