Ухвала від 19.09.2025 по справі 673/1036/25

Справа №673/1036/25

Провадження № 2-н/673/30/25

УХВАЛА

про відмову у видачі судового наказу

19.09.2025 року м.Деражня

Суддя Деражнянського районного суду Дворнін О.С., ознайомившись із матеріалами заяви Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ,-

ВСТАНОВИВ:

17.09.2025 року Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" звернулося із заявою про видачу судового наказу, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 , PHOKПП НОМЕР_1 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; борг за спожитий природний газ за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», код ЄДР 40121452 основного боргу (заборгованості за спожитий природний газ) в розмірі 29 079,90 грн. на розрахунковий рахунок із спеціальним режимом використання: НОМЕР_2 в AT «Ощадбанк» м. Києва, МФО 300465 та судовий збір в розмірі 242,24 на розрахунковий рахунок НОМЕР_3 в АБ «Укргазбанк», МФО 320478.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що у видачі судового наказу слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.163, п.4 ч.3 ст.163 ЦПК України, у заяві повинно бути зазначено перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, а також до заяви про видачу судового наказу додаються інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

При цьому, до заяви про видачу судового наказу, одним із доказів права вимоги, долучено Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 12.09.2025 року, згідно якої ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності належить 1/2 квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Натомість, інша 1/2 частки належить ОСОБА_2 .

Згідно зі ст. 322 Цивільного кодексу України, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

За положеннями ч. 1, 2 ст.355 Цивільного кодексу України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» № 14 від 23 грудня 2012 року, наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.

Виходячи з того, що наказне провадження є безспірним, в його порядку задовольняються тільки ті вимоги заявника, що мають безспірний характер.

Отже, як встановлено із заяви про видачу судового наказу та доданих до неї документів квартира на праві спільної власності належить двом співвласникам, отже, тягар сплати за спожитий газ, зобов'язані були б нести два співвласника, що спільно користуються майном, тоді як вимога пред'явлена лише до одного співвласника.

Власник несе тягар щодо утримання свого майна відповідно до розміру його частки у праві власності на таке майно. Проте із заяви не вбачається безспірне виникнення або порушення права грошової вимоги виключно до боржника, також в матеріалах заяви відсутня згода іншого співвласника щодо розпорядження спільним майном.

Відповідно до ч. 2 ст. 167 ЦПК України, за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушенням вимог статті 163 цього Кодексу.

Таким чином, наведені обставини не вказують на безспірність заявлених вимог. Враховуючи вказане, суддя вважає доцільним відмовити заявнику у видачі судового наказу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.165, 354 ЦПК України, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

У видачі судового наказу за заявою Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ - відмовити.

Роз'яснити заявнику, що відповідно до ч. 1 ст. 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 2-1, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення та підписання.

Суддя: О. С. Дворнін

Попередній документ
130397538
Наступний документ
130397540
Інформація про рішення:
№ рішення: 130397539
№ справи: 673/1036/25
Дата рішення: 19.09.2025
Дата публікації: 24.09.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Деражнянський районний суд Хмельницької області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи наказного провадження; Справи щодо стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (19.09.2025)
Дата надходження: 17.09.2025
Предмет позову: про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за надання послуг ЖКГ