Справа № 604/354/25
Провадження № 2/604/244/25
25 серпня 2025 року селище Підволочиськ
Підволочиський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючого - судді Сташківа Н.Б.,
за участю: секретаря судового засідання Крупи А.А.,
розглянувши в селищі Підволочиську Тернопільської області в залі суду у відкритому підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 від імені та в інтересах якого діє адвокат Хацквич Руслан Михайлович до Скалатської міської ради Тернопільського району Тернопільської області про визнання права на земельну частку (пай) та встановлення факту прийняття спадщини.
В березні 2025 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Хацкевич Р.М. звернувся до Підволочиського районного суду Тернопільської області з позовом до Скалатської міської ради Тернопільського району Тернопільської області про визнання права власності на спадкове майно та встановлення факту прийняття спадщини.
Позов мотивований тим, що позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем всього майна після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_2 , в свою чергу, була спадкоємцем ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а той, в свою чергу, був спадкоємцем після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Після смерті ОСОБА_4 залишилось неуспадковане її спадкоємцями майно, а саме середня земельна частка (пай), площею 1.90 га, розташована на території с. Остап'є Тернопільського (Підволочиського) району Тернопільської області, на яку ОСОБА_4 мала право як член КСП «Вільна Україна». Про сертифікат який посвідчує право ОСОБА_4 позивач дізнався випадково, коли знайшов його розбираючи домашній архів. Наразі вказане майно є неуспадкованим, та з метою набуття права на зазначену земельну ділянку, позивач звернувся до Соснівської державної нотаріальної контори. Однак нотаріусом було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, оскільки ОСОБА_3 не прийняв спадщину після смерті ОСОБА_4 , спадкова справа після її смерті не відкривалась.
У зв'язку із наведеним представник позивача просить суд (в новій редакції позовної заяви яка надійшла до суду 11 квітня 2025 року) визнати факт прийняття спадщини ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_4 та визнати за ОСОБА_1 право на середню земельну частку (пай) площею 1,90 га, що знаходиться на території с. Остап'є Підволочиського району Тернопільської області (згідно сертифікату №27 від 29 липня 1996 року).
Ухвалою судді Підволочиського районного суду Тернопільської області від 14 квітня 2025 року було відкрито провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Скалатської міської ради Тернопільського району Тернопільської області про визнання права на земельну частку (пай) та встановлення факту прийняття спадщини, розгляд справи вирішено провести в порядку загального позовного провадження та призначено дату підготовчого засідання.
Ухвалою Підволочиського районного суду Тернопільської області від 11 липня 2025 року у Підволочиської державної нотаріальної контори та Соснівської державної нотаріальної контори було витребувано відомості що стосуються даної справи.
У призначене підготовче засідання позивач та представник позивача не з'явились, представник позивача подав до суду заяву в якій просив справу розглядати за його відсутності та відсутності позивача.
Представник відповідача Скалатської міської ради у підготовче засідання не з'явився, подав до суду заяву, згідно якої Скалатська міська рада позов визнає та не заперечує щодо його задоволення, просить справу розглядати за відсутності представника відповідача.
Враховуючи, що в підготовче засідання учасники судового розгляду не з'явились, то відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України суд розглядає справу без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов слід задовольнити, виходячи з наступного.
Частиною 3 ст.200 ЦПК України передбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Відповідно до ч.1 ст.206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
На підставі письмових заяв сторін по справі, в зв'язку з визнанням відповідачем позову, суд вважає за можливе прийняти рішення у підготовчому засіданні на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку, передбаченому ст.ст.223,247 ЦПК України.
Суд, дослідивши та оцінивши докази по справі, встановив наступне.
Згідно копії заповіту від 10 квітня 1995 року, ОСОБА_4 на випадок смерті, все майно, де б воно не знаходилось і з чого б воно не складалось взагалі та все те що буде належати на день її смерті та на що за законом матиме право заповіла ОСОБА_3 жителю АДРЕСА_1 .
Згідно копії сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ТР №026027, ОСОБА_4 , як члену колективного сільськогосподарського підприємства «Вільна Україна», на підставі рішення Підволочиської райдержадмінстрації від 17 липня 1996 року №272 належить право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства «Вільна Україна». Розміром 1,90 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості). Сертифікат зареєстровано 29 липня 1996 року у книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №27.
Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 19 травня 1997 року, ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що 19 травня 1997 року зроблено запис за №14. Місце реєстрації с. Остап'є Підволочиського району Тернопільської області.
Згідно копії акту опитування №8-132 від 24 березня 2025 року, складеного старостою Остап'ївського старостинського округу, ОСОБА_4 проживала в с. Остап'є. зі слів сусідів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 виявлено що ОСОБА_3 доглядав і похоронив ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
З копії спадкової справи №61 заведеної Підволочиською державною нотаріальною конторою 07 квітня 1998 року до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 , наданої суду Державним нотаріальним архівом Тернопільської області, вбачається, що спадкоємцем майна після смерті ОСОБА_4 є ОСОБА_3 , про що, зокрема свідчить копія свідоцтва про право на спадщину від 07 квітня 1998 року.
Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 11 травня 2011 року, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що зроблено відповідний актовий запис за №56. Місце реєстрації: виконавчий комітет Соснівської міської ради.
З копії спадкової справи №39/2011 до майна померлого ОСОБА_3 , вбачається що після смерті ОСОБА_3 заяву про прийняття спадщини за заповітом до нотаріальної контори подала ОСОБА_2 . Спадкоємцем який має право на обов'язкову частку у спадщині згідно ст.1241 ЦК України є ОСОБА_7 , який 19 травня 2011 року подав до Соснівської державної нотаріальної контори заяву про відмову від одержання належної йому обов'язкової частки у спадщині після смерті батька ОСОБА_3 .
Крім того, з копії спадкової справи №39/2011, вбачається, що ОСОБА_2 була дружиною ОСОБА_3 , про що свідчить, зокрема, свідоцтва про одруження серії НОМЕР_3 .
Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 10 жовтня 2018 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 10 жовтня 2018 року складно відповідний актовий запис №114. Місце державної реєстрації: Виконавчий комітет Соснівської міської ради м. Червоноград Львівської області.
З копії спадкової справи №39/2011 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , вбачається, що ОСОБА_1 подав до Соснівської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини за законом, іншими спадкоємцями є діти спадкодавця ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (яка також є спадкоємцем за заповітом), які подали до Соснівської нотаріальної державної нотаріальної контори заяви про відмову від спадщини на користь ОСОБА_1 .
З постанови державного нотаріуса Соснівської державної нотаріальної контори про відмову у вчиненні нотаріальних дій №29/02-14 від 11 лютого 2025 року, вбачається, що нотаріусом було відмовлено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 у видачі свідоцтва про право на спадщину на майно що залишилось після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 і була спадкоємцем ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , який був спадкоємцем ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 і якій належить середня земельна частка (пай), що перебуває у колективній власності сільгосппідприємства «Вільна Україна» і знаходиться на території с. Остап'є Підволочиського району Тернопільської області, оскільки нотаріусом встановлено, що ОСОБА_3 спадщину після смерті ОСОБА_4 не прийняв, спадкова справа після її смерті не відкривалась.
Згідно ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до ч.2 ст.315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Факт того, що ОСОБА_3 є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_4 та спадщину після її смерті прийняв знайшов своє підтвердження в суді та доводиться дослідженими судом доказами.
Відповідно до ч.3 ст.1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Згідно зі ст.11 ЦК України цивільні права виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також можуть виникати з рішення суду.
Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права, та відповідно до вимог ст.16 ЦК України має право звернутися до суду за захистом свого особистого майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільного права особи є визнання такого права.
Відповідно до ч.1 ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до статті 1216 ЦК України, спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Частиною 1 статті 1218 цього Кодексу передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, які належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно положень ч.5 ст.1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч.1 ст.1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якого є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачою йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Згідно положень ст.1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
Відповідно до ч.3 ст.1269 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до положень ч.5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 спадщину після смерті баби ОСОБА_2 прийняв та звернувся до державного нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на право на земельну частку (пай), однак у видачі такого свідоцтва, йому було відмовлено, оскільки не доведено факт того Що ОСОБА_3 був спадкоємцем ОСОБА_4 .
Отже, з вищенаведеного випливає, що позивач є спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_2 , в свою чергу, була спадкоємцем ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а ОСОБА_3 , в свою чергу, був спадкоємцем після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . На даний час позивач свідоцтва про право на спадщину на земельну частку (пай), право на яку мала ОСОБА_4 отримати не може, оскільки у нього відсутні документи що підтверджують перехід такого права в порядку спадкування від ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до положень ст.2 ЗУ «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай). Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Згідно ч.3 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Відповідно до п.4.18 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженого наказом МЮ України від 22 лютого 2012 року № 296/5 за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів, нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку, що стало причиною звернення позивача до суду.
Оскільки жоден зі спадкодавців - ОСОБА_4 , ОСОБА_3 чи ОСОБА_2 за час свого життя не оформили своє право на земельну частку (пай) площею 1,90 умовних кадастрових гектарів із земель колективної власності «Вільна Україна», тому на даний час позивач як спадкоємець за законом позбавлений можливості підтвердити факт належності вказаної земельної частки (паю) спадкодавцеві, у зв'язку з чим і звернувся з даним позовом до суду.
Згідно положень ст.392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Так, відповідно до ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або законність набуття такого права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ч.2 ст.16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Враховуючи наведене, суд, належним чином оцінивши зібрані у справі докази кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв'язок у сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.81, 89, 247, 258-259, 264-265, 354, 355 ЦПК України, ст.ст.328,392,1216,1218,1261,1268,1269,1270ЦК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 від імені та в інтересах якого діє адвокат Хацквич Руслан Михайлович до Скалатської міської ради Тернопільського району Тернопільської області про визнання права на земельну частку (пай) та встановлення факту прийняття спадщини - задовольнити.
Встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_3 був спадкоємцем, який прийняв спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 право на земельну частку (пай) площею 1,90 умовних кадастрових гектарів із земель колективної власності КСП «Вільна Україна», без визначення меж земельної частки (паю) в натурі, згідно сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ТР №026027, зареєстрованого 29 липня 1996 року у книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №27, в порядку спадкування за законом після смерті баби ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Н.Б. Сташків