Справа № 452/1895/25
Провадження № 2/455/595/2025
Іменем України
23 вересня 2025 року м.Старий Самбір
Старосамбірський районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді Івасенко С.М.,
секретаря судового засідання Бобельської Н.М.,
учасники справи - не з'явилися
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “САНФОРД КАПІТАЛ» (ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДР 43575686, місцезнаходження: м. Дніпро, вулиця Сімферопольська, будинок 21, приміщення 68, 69) до ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості,
Товариство з обмеженою відповідальністю“САНФОРД КАПІТАЛ» (надалі - позивач, новий кредитор) звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 (надалі - відповідач, позичальник) про стягнення заборгованості за угодою С20.144.75269 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки від 25.05.2017 року (надалі - кредитний договір) у розмірі 24 940,83 грн. та судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач 25.05.2017 року уклав з АТ »Ідея Банк» (надалі - кредитор) кредитний договір. Кредитор свої обов'язки виконав - надав кредит в межах кредитного ліміту. Відповідач належним чином взяті на себе зобов'язання, визначені кредитним договором, не виконав, що є підставою для стягнення заборгованості в судовому порядку. При цьому, кредитор відступив право вимоги за кредитним договором Товариству з обмеженою відповідальністю « ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ'СОНАТІ» ( надалі - проміжний кредитор), яке відчужило право вимоги за кредитом відповідача позивачу. Також просить стягнути судові витрати.
09 липня 2025 року суд відкрив провадження у справі та постановив слухати справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Суд не визнавав явка сторін обов'язковою.
Судове засідання, призначене на 13.08.2025 року, суд відклав на 05.09.2025 рік, оскільки це була перша неявка відповідача, повідомленого належним чином і який не проінформував суд про причини неявки. Відзиву відповідач не подав.
Судове засідання, призначене на 05.09.2025 року, суд відклав на 23.09.2025 рік за заявою представника відповідача, адвоката Гачака І.О. Суд надав доступ представнику до електронної справи.
В судове засідання, призначене на 23.09.2025 рік, сторони та їх представники не з'явилися.
Позивач та його представник повідомлені про дату час та місце судового засідання через електронний суд.
В позовній заяві позивач просить розглядати справу без участі свого представника та не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач повідомлений про місце, дату та час судового засідання шляхом скерування судової повістки про виклик поштовим рекомендованим відправленням з повідомленням про вручення за адресою реєстрації місця проживання (штрихкодовий ідентифікатор АТ «Укрпошта» 0610278103822). Судову повістку отримав 16.09.2025 року. Про причини неявки не повідомив.
Представник відповідача, адвокат Гачак І.О., повідомлений про дату час та місце судового засідання через електронний суд. Причини неявки не повідомив.
Суд вважає, що для забезпечення участі сторін в розгляді справи вжито всі можливі засоби, однак, в судове засідання, призначене на 23 вересня 2025 року, вони не з'явилася. Їх неявка не перешкоджає розгляду справи по суті.
Враховуючи, що представник позивача не заперечив проти ухвалення заочного рішення у справі, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, однак повторно не з'явився в судове засідання без повідомлення причин, відзиву не подав, тому у відповідності до вимог ст. 280, 281 ЦПК України, суд постановив провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів та ухвалити заочне рішення.
Суд на підставі частини другої статті 247 ЦПК, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, не здійснював фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши докази та здійснивши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також проаналізувавши їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, суд встановив такі фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.
25.05.2017 року кредитор та відповідач уклали кредитний договір. За умовами якого банк надав останньому грошові кошти у тимчасове платне користування на поточні потреби, ліміт кредитної лінії доступний клієнту на момент укладення договору - 5 500 грн (п. 3.2. кредитного договору), максимальний ліміт кредитної лінії - 200 000 грн ( п.3.1. кредитного договору). Процентна ставка за користування кредитними коштами кредитної лінії становить 24,0000% річних (п. 3.3. кредитного договору). В рамках кредитного договору кредитор відкрив відповідачу поточний рахунок НОМЕР_2 у гривні ( п. 2 кредитного договору). Перед підписанням кредитного договору, відповідач отримав інформацію про умовим кредитування, що підтверджується довідкою-повідомленням від 25.05.2017 року.
Кредитор свої зобов'язання виконав, відкрив поточний рахунок у національній валюті та надав відповідачу можливість користуватись кредитними коштами в межах кредитного ліміту, що підтверджується випискою по рахунку № НОМЕР_2 , ОСОБА_1 .
16.11.2023 кредитор та проміжний кредитор уклали договір факторингу №16/11-23, за яким кредитор відступає проміжному кредитору, а проміжний кредитор приймає право вимоги та в їх оплату зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження кредитора за плату та на умовах, визначених договором факторингу №16/11-23 ( п.2.1. договору факторингу №16/11-23). Право вимоги переходить до проміжного кредитора в день підписання сторонами друкованого реєстру боржників за умови сплати фінансування ( п.5.1. договору факторингу №16/11-23).
16.11.2023 року кредитор та проміжний кредитор підписали друкований реєстр боржників №1. Згідно цього реєстру кредитор відступив проміжному кредитору право вимоги за кредитним договором відповідача (рядок 239). За розрахунком кредитора заборгованість відповідача перед ним на день відступлення права вимоги становило 6440,69 грн - заборгованість по основному боргу та 14004,81 грн. - заборгованість по процентам, що підтверджується копією довідки-розрахунку заборгованості від 16.11.2023 року. Проміжний кредитор сплатив кредитору суму фінансування, що підтверджується копіями платіжних інструкцій №566 та 608 від 17.10.2023 року та від 17.11.2023 року відповідно.
29.12.2023 проміжний кредитор та позивач уклали договір факторингу №29/12-23, за яким проміжний кредитор відступає новому кредитору, а новий кредитор приймає право вимоги та в їх оплату зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження проміжного кредитора за плату та на умовах, визначених договором факторингу №29/12-23 ( п.2.1. договору факторингу №29/12-23). Право вимоги переходить до нового кредитора з моменту підписання сторонами цього договору ( п.5.1. договору факторингу №29/12-23).
Згідно копії витягу з друкованого реєстру боржників №1 позивач набув право вимоги за кредитним договором відповідача (рядок 239) на ту ж суму, що і проміжний кредитор: 6440,69 грн - заборгованість по основному боргу та 14004,81 грн. - заборгованість по процентам.
Додатково на набуту суму права вимоги за кредитним договором відповідача позивач нарахував інфляційні втрати за період з 26.07.2020 року до 23.02.2022 року в сумі 3524,76 грн та 3 % річних за період з 26.07.2020 року до 23.02.2022 року в сумі 970,57 грн.
Копіями виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та витягу із державного реєстру фінансових установ про видачу ліцензії для здійснення діяльності з надання фінансових послуг підтверджується, що позивач є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому законом порядку, та має право на надання фінансових послуг ( крім страхування та пенсійного забезпечення).
Із встановлених обставин вбачається, що спір виник щодо заборгованості, яка утворилася внаслідок неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за кредитним договором. Між сторонами виникли зобов'язальні правовідносини на основі споживчого кредиту, що врегульовано статтею 1054 Цивільного кодексу України (далі ЦК) із врахуванням Закону України »Про споживче кредитування».
Сторони підписали кредитний договір та взяли на себе зобов'язання належним чином його виконувати. Кредитор надав кредит в межах кредитного ліміту, а відповідач активно користувався кредитними коштами.
Необхідність виконання належним чином взятих на себе зобов'язань, обов'язковість договору і наслідки не виконання зобов'язання передбачені статтями 525, 526, 530 , 610, 611 ЦК.
У порушення вимог Закону, відповідач в односторонньому порядку відмовився від виконання договірних зобов'язань, в установлені строки заборговані суми не повернув.
В силу статей 512, 1077, 1078 ЦК позивач в законному порядку набув право вимоги за кредитним договором до відповідача 29.12.2023 року.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Надані позивачем докази в частині, що підтверджують існування зобов'язальних правовідносин між сторонами та неналежну поведінку відповідача суд визнає належними і допустимими, достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов'язані з тими обставинами, які підтверджують існування договірних правовідносин між сторонами та неналежну поведінку відповідача. Однак надані позивачем докази не підтверджують заявлену до стягнення суму заборгованості.
Визначаючи розмір заборгованості відповідача, суд зобов'язаний належним чином дослідити подані стороною докази (у цьому випадку - зроблений позивачем розрахунок заборгованості), перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв'язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю або частково - зазначити правові аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов'язок суду. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру стягуваних сум нарахувань Вказану позицію висловив Верховний Суд у своїй постанові від 12 січня 2021 року по справі № 462/5025/20 (провадження № № 61-11608св22), яка враховується судом при застосуванні відповідних норм права згідно із частиною четвертою статті 263 ЦПК.
Суд погоджується із розрахованою сумую заборгованості по основному боргу та процентам, оскільки відповідач не надав доказів щодо їх частково чи повного погашення, а здійснений розрахунок відповідає умовам договору.
Суд не погоджується з наявністю у позивача підстав для нарахування та стягнення з відповідача інфляційних та 3-х % річних відповідно до ст. 625 ЦК України за період з 26.07.2020 року до 23.02.2022 року. Кредитор, відступив право вимоги за кредитним договором відповідача проміжному кредитору, а той - позивачу в частині сплати основного боргу та процентів за користування кредитом. Доказів, що кредитор відступив позивачу право вимоги сум, нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України, не надав, а тому не має підстав для їх стягнення.
Враховуючи вищенаведене суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 20445,50 грн, з яких заборгованість по основному боргу - 6440,69 грн та по процентам - 14004,81 грн. В стягненні інфляційних втрат за період з 26.07.2020 року до 23.02.2022 року в сумі 3524,76 грн та 3-х % річних за період з 26.07.2020 року до 23.02.2022 року в сумі 970,57 грн - відмовити.
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При зверненні до суду позивач сплатив 2 422,40 грн. судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією від 29 травня 2025 року
Крім цього, представник позивача просить суд стягнути на користь позивача витрати на правову допомогу у розмірі 7200,00 грн. На підтвердження понесених витрат на правову допомогу представник позивача надав договір про надання правничої допомоги №1/04 від 01.04.2024 року та акт приймання-передачі послуг з правничої допомоги від 05.05.2025 року. Відповідач не подавав клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката. Здійснивши аналіз та оцінку наданих доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу у справі, суд виснує про доведеність факту надання позивачеві професійної правничої допомоги на суму 7200,00 грн.
Позовні вимоги задоволені частково в розмірі 20 445,50 грн, що становить 81,98 % від заявленого розміру (20 445,50 грн/24940,83 грн Х 100%), а тому судовий збір та витрати на правову допомогу потрібно покласти на відповідача у пропорційному розмірі: 1985,88 грн - судовий збір та 5 902,56 грн. - витрати на правничу допомогу.
Керуючись ст.12, 13, 81, 89, 141, 247, 259, 263-265, 268, 280-282, 352, 354 ЦПК України,
Товариства з обмеженою відповідальністю “САНФОРД КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “САНФОРД КАПІТАЛ» заборгованість за угодою С20.144.75269 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки від 25.05.2017 року у розмірі 20445 грн 50 коп (двадцять тисяч чотириста сорок п'ять гривень 50 копійок), з яких заборгованість по основному боргу - 6440,69 грн, по процентам - 14004,81грн.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “САНФОРД КАПІТАЛ» судові витрати, що становлять 1985 грн 88 коп. (одну тисячу дев'ятсот вісімдесят п'ять гривень 88 копійок) судового збору.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “САНФОРД КАПІТАЛ» судові витрати, що становлять 5 902 грн. 56 коп. ( п'ять тисяч дев'ятсот дві гривні 56 копійок) - витрати на правничу допомогу.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільного процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.
Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 23 вересня 2025 року.
Учасники справи:
позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю “САНФОРД КАПІТАЛ», ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДР 43575686, місцезнаходження: м. Дніпро, вулиця Сімферопольська, будинок 21, приміщення 68, 69.
відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя С.М. Івасенко