Справа № 461/3347/25
Провадження № 1-кс/461/4779/25
22.09.2025 року. м. Львів.
Слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові погоджене прокурором клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні за №42025142410000147 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, відомості про яке 15.04.2025 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, -
До суду надійшло погоджене прокурором клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні за №42025142410000147 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, відомості про яке 15.04.2025 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Клопотання вмотивоване наступним. Під час досудового розслідування встановлено, що в ході проведення оперативно - розшукових заходів було встановлено громадян ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які діючи за попередньою змовою, з корисливих мотивів, користуючись уразливим станом зумовленим психічним захворюванням особи, яка має обмежену здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, приймати за своєю волею самостійні рішення було здійснено незаконний правочин - укладення фіктивного шлюбу між ОСОБА_8 - особою, яка має психічні захворювання та військовослужбовцем ОСОБА_4 , з метою звільнення останнього з лав ЗСУ та можливості в подальшому, у випадку необхідності, на законних підставах перетнути державний кордон України.
В рамках досудового розслідування оперативному підрозділу Управління міграційної поліції ГУНП у Львівській області в порядку ст. 40 КПК України надано доручення для проведення розшукових заходів з метою встановлення причетних осіб до вчинення даного кримінального правопорушення.
Проведеними розшуковими заходами встановлено, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 користуючись уразливим станом, зумовленим психічним захворюванням особи, яка має обмежену здатність усвідомлювати свої дії або керувати ними, приймати за своєю волею самостійні рішення з боку ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (донька ОСОБА_7 ), здійснили незаконний правочин, уклавши фіктивний шлюб між ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (син ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ) з метою можливості подальшого звільнення ОСОБА_4 з військової служби та її уникнення, а також у випадку необхідності, на законних підставах перетнути державний кордон України.
Згідно витягу з актового запису про шлюб, укладання шлюбу між ОСОБА_4 та ОСОБА_8 відбулось 19.12.2023 року (актовий запис про шлюб №208) Золочівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Золочівському районі.
В ході досудового розслідування, 30.07.2025 проведено санкціоновані обшуки за адресами проживання осіб, які можуть бути причетні до скоєння даного правопорушення.
Так, 30.07.2025 в ході проведення обшуку у будинку АДРЕСА_1 (на праві власності належить ОСОБА_7 ), де проживає ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , виявлено та вилучено:
- особистий мобільний телефон ОСОБА_7 марки iPhone 8 в чохлі рожевого кольору, з сім-карткою з абонентським номером НОМЕР_1 , з ІМЕІ НОМЕР_2 ;
- оригінал свідоцтва про шлюб Серія НОМЕР_3 ; копії довідок про перебування ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_4 на стаціонарному лікуванні на 6 арк.; протокол ультразвукового обстеження ОСОБА_8 №259 на 1 арк.; оригінали заключень лікарсько-консультативної комісії ОСОБА_8 на 2 арк.; оригінал повідомлення акт №770 лікаря ОСОБА_9 на 1 арк.; результати дослідження № 271128 від 22.12.2021 р.н. на 1 арк.; копія висновку лікарської комісії №19 від 11.02.2025 ОСОБА_8 на 1 арк.; копія довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ № 745314 на 1 арк.; копія заключення лікарсько-консультативної комісії ОСОБА_8 на 1 арк.; біологічний аналіз крові №9 від 29.12.2023 року на 1 арк.; аналіз гемоглобін 25 від 02.01.2024 року на 1 арк.
Слідчий зазначає, що всі вище перелічені речі, які були вилучені в ході обшуку мають доказове значення, оскільки містять інформацію щодо обставин вчинення кримінального правопорушення.
Вилучені в ході обшуку речі та документи визнано та прилучено до матеріалів кримінального провадження в якості речових доказів.
Відтак з метою виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України, слідчий просить накласти арешт на дане майно з метою збереження речових доказів.
ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в судове засідання не з'явилися, належним чином були повідомлені про час, дату та місце розгляду справи шляхом скерування судової повістки. Згідно з інформацією поштового відстеження листи вручено адресату. 14.08.2025 року на адресу суду надійшла заява ОСОБА_7 , відповідно до якої просила проводити розгляд справи у її відсутності. Щодо задоволення клопотання заперечила, просила повернути їй вилучений мобільний телефон.
Слідчий в судове засідання не з'явився, належним чином був повідомлений про час, дату та місце розгляду справи. Відповідно до клопотання просить проводити розгляд справи у його відсутності.
Перевіривши надані матеріали та дослідивши докази по цих матеріалах, слідчий суддя встановив наступне.
З матеріалів клопотання вбачається, що Під час досудового розслідування встановлено, що в ході проведення оперативно - розшукових заходів було встановлено громадян ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які діючи за попередньою змовою, з корисливих мотивів, користуючись уразливим станом зумовленим психічним захворюванням особи, яка має обмежену здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, приймати за своєю волею самостійні рішення було здійснено незаконний правочин - укладення фіктивного шлюбу між ОСОБА_8 - особою, яка має психічні захворювання та військовослужбовцем ОСОБА_4 , з метою звільнення останнього з лав ЗСУ та можливості в подальшому, у випадку необхідності, на законних підставах перетнути державний кордон України.
В рамках досудового розслідування оперативному підрозділу Управління міграційної поліції ГУНП у Львівській області в порядку ст. 40 КПК України надано доручення для проведення розшукових заходів з метою встановлення причетних осіб до вчинення даного кримінального правопорушення.
Проведеними розшуковими заходами встановлено, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 користуючись уразливим станом, зумовленим психічним захворюванням особи, яка має обмежену здатність усвідомлювати свої дії або керувати ними, приймати за своєю волею самостійні рішення з боку ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (донька ОСОБА_7 ), здійснили незаконний правочин, уклавши фіктивний шлюб між ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (син ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ) з метою можливості подальшого звільнення ОСОБА_4 з військової служби та її уникнення, а також у випадку необхідності, на законних підставах перетнути державний кордон України.
Згідно витягу з актового запису про шлюб, укладання шлюбу між ОСОБА_4 та ОСОБА_8 відбулось 19.12.2023 року (актовий запис про шлюб №208) Золочівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Золочівському районі.
В ході досудового розслідування, 30.07.2025 проведено санкціоновані обшуки за адресами проживання осіб, які можуть бути причетні до скоєння даного правопорушення.
Так, 30.07.2025 в ході проведення обшуку у будинку АДРЕСА_1 (на праві власності належить ОСОБА_7 ), де проживає ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , виявлено та вилучено:
- особистий мобільний телефон ОСОБА_7 марки iPhone 8 в чохлі рожевого кольору, з сім-карткою з абонентським номером НОМЕР_1 , з ІМЕІ НОМЕР_2 ;
- оригінал свідоцтва про шлюб Серія НОМЕР_3 ; копії довідок про перебування ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_4 на стаціонарному лікуванні на 6 арк.; протокол ультразвукового обстеження ОСОБА_8 №259 на 1 арк.; оригінали заключень лікарсько-консультативної комісії ОСОБА_8 на 2 арк.; оригінал повідомлення акт №770 лікаря ОСОБА_9 на 1 арк.; результати дослідження № 271128 від 22.12.2021 р.н. на 1 арк.; копія висновку лікарської комісії №19 від 11.02.2025 ОСОБА_8 на 1 арк.; копія довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ № 745314 на 1 арк.; копія заключення лікарсько-консультативної комісії ОСОБА_8 на 1 арк.; біологічний аналіз крові №9 від 29.12.2023 року на 1 арк.; аналіз гемоглобін 25 від 02.01.2024 року на 1 арк.
30.07.2025 року перелічені речі та документи постановою старшого слідчого СУ ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 були визнані речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні.
Згідно положень ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 року у справі "Смирнов проти Росії" було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.
Також, у рішенні Європейського суду з прав людини від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України" судом наголошено на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див.також рішення у справі "Іатрідіс проти Греції"). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див.рішення у справі "Лемуан проти Франції", від 22 вересня 1994 року та "Кушоглу проти Болгарії" від 10 травня 2007 року).
Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (Рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льон рот проти Швеції"). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див. Рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства").
Відповідно до ч.11 ст.170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.
Арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності у підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб, а також які перебувають у власності юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, спеціальної конфіскації або цивільного позову.
Арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
При обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном (ч. 7 ст. 236 КПК України).
Згідно з ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження.
Як вбачається з матеріалів клопотання, слідчий просить накласти арешт на майно, з метою збереження речових доказів, яке було вилучене в ході проведення обшуку у будинку АДРЕСА_1 , де проживає ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а саме:
- особистий мобільний телефон ОСОБА_7 марки iPhone 8 в чохлі рожевого кольору, з сім-карткою з абонентським номером НОМЕР_1 , з ІМЕІ НОМЕР_2 ;
- оригінал свідоцтва про шлюб Серія НОМЕР_3 ; копії довідок про перебування ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_4 на стаціонарному лікуванні на 6 арк.; протокол ультразвукового обстеження ОСОБА_8 №259 на 1 арк.; оригінали заключень лікарсько-консультативної комісії ОСОБА_8 на 2 арк.; оригінал повідомлення акт №770 лікаря ОСОБА_9 на 1 арк.; результати дослідження № 271128 від 22.12.2021 р.н. на 1 арк.; копія висновку лікарської комісії №19 від 11.02.2025 ОСОБА_8 на 1 арк.; копія довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ № 745314 на 1 арк.; копія заключення лікарсько-консультативної комісії ОСОБА_8 на 1 арк.; біологічний аналіз крові №9 від 29.12.2023 року на 1 арк.; аналіз гемоглобін 25 від 02.01.2024 року на 1 арк.
Звертаючись до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на вказане майно з метою забезпечення збереження речових доказів, слідчим належним чином не обґрунтовано, яке має доказове значення у вказаному кримінальному провадженні майно, а саме: особистий мобільний телефон ОСОБА_7 марки iPhone 8 в чохлі рожевого кольору, з сім-карткою з абонентським номером НОМЕР_1 , з ІМЕІ НОМЕР_2 , копії довідок про перебування ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_4 на стаціонарному лікуванні на 6 арк.; протокол ультразвукового обстеження ОСОБА_8 №259 на 1 арк.; оригінали заключень лікарсько-консультативної комісії ОСОБА_8 на 2 арк.; оригінал повідомлення акт №770 лікаря ОСОБА_9 на 1 арк.; результати дослідження № 271128 від 22.12.2021 р.н. на 1 арк.; копія висновку лікарської комісії №19 від 11.02.2025 ОСОБА_8 на 1 арк.; копія довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ № 745314 на 1 арк.; копія заключення лікарсько-консультативної комісії ОСОБА_8 на 1 арк.; біологічний аналіз крові №9 від 29.12.2023 року на 1 арк.; аналіз гемоглобін 25 від 02.01.2024 року на 1 арк., та не доведено необхідності накладення арешту на зазначене майно.
Враховуючи те, що слідчим не наведено достатніх підстав вважати, що наведене вище вилучене майно мають доказове значення у кримінальному провадженні, слідчий суддя не вбачає правових підстав для накладення арешту на вказане майно.
На переконання слідчого судді, вимоги клопотання на цьому етапі досудового розслідування, виправдовують втручання у права і інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження.
Вилучене майно, а саме: оригінал свідоцтва про шлюб Серія НОМЕР_3 , повинне бути досліджене під час досудового розслідування і може бути доказом по справі, зокрема для встановлення всіх фактичних обставин кримінального правопорушення.
Клопотання слідчого про арешт майна, відповідає вимогам ст. 171 КПК України.
Слідчий довів, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні прокурора.
Завдання, для виконання якого слідчий звертається із клопотанням може бути виконане. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Метою накладення арешту на майно є забезпечення збереження речових доказів.
Підставами накладення арешту є необхідність проведення експертиз, тому необхідно забезпечити зберігання даних речових доказів шляхом накладання арешту.
Оцінюючи надані стороною обвинувачення докази слідчий суддя вважає їх належними та допустимими, їх сукупність та взаємозв'язок між ними достатній для прийняття процесуального рішення про арешт майна.
Незастосування арешту майна може привести до настання наслідків, що перешкоджатимуть збереженню речових доказів.
Враховуючи вищевикладене, а також правову підставу для арешту майна, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наявність об'єктивної необхідності та виправданість такого втручання у права і свободи особи, а також з метою збереження речових доказів, вважаю, що клопотання підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 131, 132, 167, 170, 172, 173 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого - задоволити частково.
Накласти арешт, шляхом тимчасового, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення права відчужувати, користуватись та розпоряджатись, на майно, що було вилучено за результатами проведення обшуку 30.07.2025 за адресою проживання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зокрема накласти арешт на:
- оригінал свідоцтва про шлюб Серія НОМЕР_3 .
У іншій частині клопотання - відмовити.
Контроль за виконанням ухвали покласти на старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особами, які не викликались до суду - протягом п'яти днів з дня її отримання.
Слідчий суддя ОСОБА_1