Справа № 461/6877/25
Провадження № 1-кс/461/5798/25
18.09.2025 року м. Львів
Слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові клопотання старшого слідчого ВРЗСТ СУ ГУ Національної поліції у Львівській області капітана поліції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно підозрюваного:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Чернігів, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, працюючого водієм ТОВ «АВТОЕКСПРЕС», зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025140000000867 від 09.07.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -
Старший слідчий ВРЗСТ СУ ГУ Національної поліції у Львівській області капітан поліції ОСОБА_6 , звернувся до слідчого судді з клопотанням, в якому просить застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та проживає за адресою АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з покладенням на нього наступних обов'язків:
-не залишати місце свого постійного проживання, а саме АДРЕСА_1 у період часу з 23 год. 00 хв. по 05 год. 00 хв.;
-прибувати до слідчого, прокурора чи суду із встановленою періодичністю;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання чи місця роботи;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.
В обґрунтування поданого клопотання покликається на те, що водій ОСОБА_4 , 09 липня 2025 року, приблизно о 20 годині 11 хвилин, керуючи автобусом марки «VDL FUTURA FDD-2», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та рухаючись ним по автодорозі сполученням «Львів-Шегині» 40 км., неподалік с. Родатичі, Львівського району, Львівської області в напрямку с. Шегині, грубо порушив вимоги п. 1.5 (дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків) Розділу 1; п. 2.3 б) (для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі), д) (не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху) Розділу 2; п. 10.1 (перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху) Розділу 10; п. 14.2 в) (перед початком обгону водій повинен переконатися в тому, що, смуга зустрічного руху, на яку він буде виїжджати, вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані) Розділу 14 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ № 1306 від 10.10.2001, які виразились в тому, що він був не уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не відреагував на її зміну і такими своїми діями створив загрозу безпеці дорожнього руху, здійснюючи маневр обгону попутного транспортного засобу, не переконався, що смуга зустрічного руху, на яку він буде виїжджати, вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані, в наслідок чого здійснив зіткнення із автомобілем марки «Audi A4», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_7 , який в цей час рухався у зустрічному напрямку в межах своєї смуги для руху. В результаті зіткнення автобус марки «VDL FUTURA FDD-2», реєстраційний номер НОМЕР_1 , виїхав на ліве по напрямку свого руху узбіччя та перекинувся на лівий бік.
Внаслідок порушення водієм ОСОБА_4 Правил дорожнього руху, наступні пасажири автобуса «VDL FUTURA FDD-2», реєстраційний номер НОМЕР_1 , отримали тілесні ушкодження різних ступенів тяжкості, зокрема:
- ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження у вигляді: забою легень, перелому 6-го ребра зліва по парастернальній лінії без зміщення фрагментів, травматичного гемопневмотораксу зліва, заднього вивиху плечової кістки справа. Дані тілесні ушкодження утворились внаслідок контакту з тупими предметами, за механізмом удару, могли утворитись внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 09.07.2025. Травматичний гемопневмоторакс зліва з колабуванням легені на 1/3, ділянками забою легень та як наслідок зниження показників дихальної функції, відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, за критерієм небезпеки для життя в момент спричинення, згідно п.п. 2.1.3 «Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень». Перелом 6-го ребра зліва по парастернальній лінії без зміщення фрагментів, задній звих правої плечової кістки, відносяться до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень за критерієм тривалого розладу здоро'я;
- ОСОБА_9 отримала тілесні ушкодження у вигляді: закритого перелому верхньої третини лівої ліктьової кістки з зміщенням відламків, закритого перелому середньої третини лівої ліктьової кістки без зміщення відламків. Дані тілесні ушкодження утворились внаслідок контакту з тупими предметами, за механізмом удару, могли утворитись внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 09.07.2025 та відносяться до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, за критерієм тривалого розладу здоров?я;
- ОСОБА_10 отримала тілесні ушкодження у вигляді: закритої хребетної травми, переломів поперечних відростків LI та L2 хребців зліва, забою поперекового відділу хребта, забою м?яких тканин лобної ділянки зліва. Дані тілесні ушкодження утворились внаслідок контакту з тупими предметами, за механізмом удару, могли утворитись внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 09.07.2025. Переломи поперечних відростків L1 та L2 хребців відносяться до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, за критерієм тривалого розладу здоров?я.
- ОСОБА_11 отримав тілесні ушкодження у вигляді: відкритого перелому тіла правої ліктьової кістки зі зміщенням кісткових фрагментів, садна виличної ділянки праворуч, садна в ділянці брови праворуч, садна на волосистій частини голови ліворуч. Вказані ушкодження могли утворитись 09.07.2025 від контакту з виступаючими частинами салону автобуса при зіткненні його з іншим транспортним засобом пересування та відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості по ознаці довготривалого розладу здоров'я;
- ОСОБА_12 , отримала тілесні ушкодження у вигляді: закритого перелому на рівні передньої колони лівої кульшової западини без зміщення, закритого уламкового перелому на рівні лівої латеральної маси крижової кістки без зміщення кісткових фрагментів. Вказані ушкодження могли утворитись 09.07.2025 від контакту з виступаючими частинами салону автобуса при зіткненні його з іншим транспортним засобом пересування та відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості по ознаці довготривалого розладу здоров'я;
- ОСОБА_13 отримала тілесні ушкодження у вигляді: закритого перелому лонної та сідничної кісток тазу праворуч із задовільним положенням фрагментів. Вказані ушкодження могли утворитись 09.07.2025 від контакту з виступаючими частинами салону автобуса при зіткненні його з іншим транспортним засобом пересування та відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості по ознаці довготривалого розладу здоров?я;
- ОСОБА_14 отримала тілесні ушкодження у вигляді: закритого перелому лівої ключиці зі зміщенням кісткових фрагментів. Вказане ушкодження могло утворитись 09.07.2025 від контакту з виступаючими частинами салону автобуса при зіткненні його з іншим транспортним засобом пересування та відноситься до тілесного ушкодження середнього ступеня тяжкості по ознаці довготривалого розладу здоров'я;
- ОСОБА_15 отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритих переломів 2,3-го ребр праворуч з правобічним пневмотораксом, забою передньої черевної стінки, забою лівого стегна, забою виличної ділянки праворуч. Вказані ушкодження могли утворитись 09.07.2025 від контакту з виступаючими частинами салону автобуса при зіткненні його з іншим транспортним засобом пересування та відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості по ознаці довготривалого розладу здоров'я;
- ОСОБА_16 отримав тілесні ушкодження у вигляді: вивиху акроміально-ключичного суглобу із розривом ключично-акроміального зчленування ліворуч. Вказане ушкодження могло утворитись 09.07.2025 від контакту з виступаючими частинами салону автобуса при зіткненні його з іншим транспортним засобом пересування та відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості по ознаці довготривалого розладу здоров?я;
- ОСОБА_17 отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритого уламкового перелому правої лопатки та закритих переломів 2-8-го правих ребр. Вказані ушкодження виникли від дії якогось предмета, що мав властивості твердого тупого предмета, можливо 09.07.2025 в результаті травми у салоні автобуса та за ознакою тривалого розладу здоров?я відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості;
- ОСОБА_18 отримала тілесні ушкодження у вигляді: закритого перелому великого горба та хірургічної шийки лівої плечової кістки із зміщенням кісткових фрагментів. Вказані ушкодження виникли від дії якогось предмета, що мав властивості твердого тупого предмета, можливо 09.07.2025 в результаті травми у салоні автобуса та за ознакою тривалого розладу здоров?я відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості;
- ОСОБА_19 отримала тілесні ушкодження у вигляді: переломів 5-6-7-8-го лівих ребр, які виникли від дії якогось предмета, що мав властивості твердого тупого предмета, можливо 09.07.2025 в результаті травми у салоні автобуса та за ознакою тривалого розладу здоров?я відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості;
- ОСОБА_20 отримала тілесні ушкодження у вигляді: перелому 6 і 7 лівих ребр. Вказані ушкодження виникли від дії якогось предмета, що мав властивості твердого тупого предмета, можливо 09.07.2025 в результаті травми в салоні автобуса та за ознакою тривалого розладу здоров?я відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.
28.08.2025 року ОСОБА_4 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
Слідчий зазначає, що обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема: протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди та схемою до нього, показаннями свідка ОСОБА_7 , потерпілого ОСОБА_11 , показаннями свідка ОСОБА_4 , висновком судової інженерно-транспортної експертизи із транспортно-трасологічних досліджень визначення місця зіткнення №3270-Е від 01.08.2025, слідчими експериментами за участі свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , висновком судової інженерно-транспортної експертизи дослідження обставин та механізму розвитку у ДТП №СЕ-19/114-25/16922-ІТ від 21.08.2025 та іншими матеріалами кримінального провадження.
Оцінюючи особу підозрюваного ОСОБА_4 та вчиненого ним кримінального правопорушення, досудове слідство приходить до переконання в наявності передбачених ст. 177 КПК України ризиків невиконанням останнім процесуальних обов'язків, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків, експертів у цьому ж кримінальному провадженні шляхом.
З метою забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов'язків як підозрюваного, щодо нього необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на строк два місяці
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав з підстав, викладених у такому та просив клопотання задоволити.
Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні клопотання слідчого заперечив. В обгрунтування своєї позиції зазначив, що відсутні ризики, передбачені ст. 177 КПК України. Підозрюваний не вчиняв жодних дій, спрямованих на переховування від органів досудового розслідування чи суду, не впливав на свідків, не перешкоджав слідству. Зазначив, що підозрюваний постійно тривалий час проживає за конкретною адресою, має сім'ю, яка складається із дружини та двох неповнолітніх дітей, офіційно працює водієм автотранспортних засобів, здійснюючи перевезення пасажирів по автобусним маршрутам загального користування, як в Україні так і за кордоном. Також, вказав, що за наслідками ДТП 09 липня 2025 року Страховою компанією «ВУСО» відкрита страхова справа. За сприяння перевізника ТОВ «АВТОЕКСПРЕС» та особисто водія ОСОБА_4 ПРАТ СК «ВУСО», навіть до завершення досудового слідства почала проводити відшкодування шкоди завданої пасажирам. Так, відповідно до листа ПРАТ ВС «ВУСО» №5657/2025 від 09.09.2025р станом на 09 вересня 2025 року проводяться активні заходи направлені на відшкодування в повному обсязі шкоди завданої пасажирам. Повністю відшкодовано матеріальну шкоду шістьом громадянам, решта збирає документи для отримання відшкодування. В разі застосування до гр. ОСОБА_4 домашнього арешту, не дасть змоги виконувати автобусні перевезення на міжміських рейсах в нічний час. Виконання міжміських автобусних пасажирських рейсів пов'язане із виконанням замовлення на перевезення в нічний час. Отже, неможливість залучення гр. ОСОБА_4 для перевезення пасажирів в нічний час змусить керівництво його роботодавця-ТОВ «АВТОЕКСПРЕС» відмовитись від його послуг для виконання пасажирських перевезень та відсторонити він перевезення пасажирів. Враховуючи викладене, вважає, що достатнім та належним запобіжним заходом буде застосування до підозрюваного особистого зобов'язання із покладенням обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України.
Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав позицію свого захисника.
Слідчий суддя, заслухавши доводи прокурора, захисника та підозрюваного, дослідивши надані матеріали, приходить до наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що 28.08.2025 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення клопотання, а також здійснюючи судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, слідчий суддя виходить із наступного.
За приписами ст. 7 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на засадах, в тому числі, верховенства права, згідно якої людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, законності, згідно якої під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, а також забезпечення права на свободу та особисту недоторканність, згідно якої ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Не вдаючись до детальної оцінки дій та винуватості особи, на цій стадії кримінального провадження, слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є обґрунтованою, тобто такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об'єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення у якому її підозрюють.
При цьому, за усталеною практикою Європейського суду з прав людини, ці докази не повинні бути до такої міри переконливими та очевидними, щоб свідчити про винуватість особи, однак створювати у слідчого судді реальне бачення причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, яке їй інкримінується.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди та схемою до нього, показаннями свідка ОСОБА_7 , потерпілого ОСОБА_11 , показаннями свідка ОСОБА_4 , висновком судової інженерно-транспортної експертизи із транспортно-трасологічних досліджень визначення місця зіткнення №3270-Е від 01.08.2025, слідчими експериментами за участі свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , висновком судової інженерно-транспортної експертизи дослідження обставин та механізму розвитку у ДТП №СЕ-19/114-25/16922-ІТ від 21.08.2025 та іншими матеріалами кримінального провадження.
З врахуванням письмових доказів, що були надані органом досудового розслідування, та досліджені в судовому засіданні, здійснюючи їх оцінку за своїм внутрішнім переконанням, слідчий суддя, приходить до висновку, що повідомлена ОСОБА_4 підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, не може вважатись не обґрунтованою, а докази надані органом досудового розслідування є на даний час досить вагомими, щоб свідчити про причетність ОСОБА_4 до кримінального правопорушення, що йому інкримінується.
Щодо застосування заявленого запобіжного заходу саме у виді домашнього арешту, та вирішуючи питання про існування передбачених ст.177 КПК України, ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя, зазначає таке.
Слідчий суддя бере до уваги, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватись від органу досудового розслідування і суду, оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на термін від 3 до 8 років , що вже само по собі може бути підставою та мотивом підозрюваного до втечі.
Неможливість запобігання ризику, передбаченому п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на свідків, експертів у цьому кримінальному провадженні шляхом їх переконання, залякування чи схиляння їх до зміни наданих ними показань, узгодження своїх показань з показаннями вказаних осіб. Про неможливість запобігти такому ризику свідчить той факт, що з урахуванням принципу безпосередності дослідження показань, речей і документів (ст. 23 КПК України) такі ще судом не допитані та надані ними під час досудового розслідування показання не можуть лягти в основу обвинувального вироку відносно нього.
Згідно з положеннями ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до положень ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи.
Згідно з положеннями ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч.3 ст.176 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Слідчим суддею встановлено наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення. Ризики, передбачені статтею 177 КПК України, прокурором доведені. Проте, слідчий суддя враховує, що підозрюваний ОСОБА_4 не переховувався від органу досудового розслідування, належним чином виконує покладені на нього обов'язки, має міцні соціальні зв'язки, раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем роботи. Тому прокурор не довів, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
З врахуванням вищезазначеного, суд вважає необхідним на підставі ч. 4 ст. 194 КПК України застосувати до підозрюваного інший, більш м'який запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Таке рішення на думку суду узгоджується зі сталою практикою Європейського суду з прав людини, оскільки небезпека ухилення від правосуддя не може вимірюватися тільки залежно від суворості можливого покарання; вона повинна визначатися з урахуванням ряду інших релевантних факторів, які можуть або підтвердити існування небезпеки ухилення від правосуддя, або зробити її настільки незначною, що це не може служити виправданням утримання під вартою (рішення ЄСПЛ від 28 січня 1993 року у справі W. проти Швейцарії).
На переконання слідчого судді, запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Керуючись ст.ст.2, 7-9, 176-178, 181, 193, 194, 196, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання та покласти на нього, відповідно до ст. 194 КПК України, наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора чи суду на їх першу вимогу;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання чи місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Строк дії ухвали до 18 листопада 2025 року, включно.
Контроль за виконанням ухвали покласти на уповноваженого прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складено та підписано 22.09.2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_21