23.09.2025 Справа № 331/4794/25
Провадження № 3/331/1700/2025
23 вересня 2025 року місто Запоріжжя
Суддя Олександрівського районного суду міста Запоріжжя Стратій Є.В.,
за участі захисника - адвоката Мульченка Є.В.., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов із управління патрульної поліції в Запорізькій області ДПП про притягнення:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку
України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
до адміністративної відповідальності, передбаченої ст.173-2 ч.3, ст.173-2 ч.2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Відповідно до протоколу АА № 342259 від 09.08.2025 р. «09 серпня 2025 року, в 00 год. 45 хв., в АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 , будучи притягненою до адміністративної відповідальності за ст.173-2 ч.1 КУпАП постановою Олександрівського районного суду міста Запоріжжя від 06.01.2025 р., вчинила домашнє насильство психологічного характеру відносно чоловіка ОСОБА_2 , а саме: ображала, обзивала, чим завдала шкоду психологічному здоров'ю потерпілого, та порушила пп.7 п.2 ст.3 ЗУ «Про запобігання та протидії домашньому насильству», чим вчинила правопорушення, передбачене ч.3 ст.173-2 КУпАП».
Відповідно до протоколу АА № 342260 від 09.08.2025 р. «09 серпня 2025 року, в 00 год. 45 хв., в АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 , будучи притягненою до адміністративної відповідальності за ст.173-2 ч.1 КУпАП постановою Олександрівського районного суду міста Запоріжжя від 06.01.2025 р., під час сварки з чоловіком ОСОБА_2 вчинила домашнє насильство психологічного характеру відносно доньки ОСОБА_3 , 2012 р.н., чим завдала шкоду психологічному здоров'ю дитини, та порушила пп.7 п.2 ст.3 ЗУ «Про запобігання та протидії домашньому насильству», чим вчинила правопорушення, передбачене ч.2 ст.173-2 КУпАП».
Відповідно до протоколу АА № 342261 від 09.08.2025 р. «09 серпня 2025 року, в 00 год. 45 хв., в АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 , будучи притягненою до адміністративної відповідальності за ст.173-2 ч.1 КУпАП постановою Олександрівського районного суду міста Запоріжжя від 06.01.2025 р., під час сварки з чоловіком ОСОБА_2 вчинила домашнє насильство психологічного характеру відносно падчерки ОСОБА_4 , 2011 р.н., чим завдала шкоду психологічному здоров'ю дитини, та порушила пп.7 п.2 ст.3 ЗУ «Про запобігання та протидії домашньому насильству», чим вчинила правопорушення, передбачене ч.2 ст.173-2 КУпАП».
Під час розгляду справи ОСОБА_1 свою провину у вчиненні домашнього насильства не визнала.
Потерпілий ОСОБА_2 пояснив, що фактично домашнього насильства не було, між ними виник конфлікт, для вирішення якого він викликав працівників поліції, під час конфлікту неповнолітні діти не були присутніми, знаходились в іншій кімнаті, на теперішній час вони вирішили конфліктні питання, звернулись до психолога. Також пояснив, що ОСОБА_1 приділяє увагу вихованню дітей, турбується про них.
Від ОСОБА_1 також надійшло клопотання про закриття відносно неї справи про адміністративне правопорушення в зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ст.173-2 ч.3, ст.173-2 ч.2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 суддя дійшла наступного висновку.
Статтею 173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Частиною 2 ст.173-2 КУпАП передбачена відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.
Частиною 3 ст.173-2 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Згідно з ч. 2 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини кожен обвинувачений у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Відповідно до вимог ст.245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, одним із завдань провадження у адміністративних справах є забезпечення судами своєчасного, всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин, передбачених ст.ст. 247 і 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, звертаючи особливу увагу на з'ясування таких питань: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягується до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого Кодексу України про адміністративні правопорушення; чи є особа винною у його вчиненні; чи належить вона до суб'єктів цього правопорушення; чи не містить правопорушення ознак злочину; чи не закінчилися на момент розгляду справи строки, передбачені ст.38 Кодексу України про адміністративні правопорушення; чи немає інших обставин, що виключають провадження у справі.
Стаття 280 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, тощо, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
В обґрунтування доведеності провини ОСОБА_1 працівниками поліції надані: протоколи про адміністративне правопорушення АА № 342261 від 09.08.2025 р., АА № 342260 від 09.08.2025 р., АА № 342259 від 09.08.2025 р.; письмові пояснення учасників конфлікту, терміновий заборонний припис АА № 272427 від 09.08.2025 р., постанова Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 06.01.2025 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.173-2 ч.1 КУпАП та накладення штрафу в розмірі 170 грн., інші матеріали справи.
Відповідно до статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з ч. 2 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини кожен обвинувачений у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Обов'язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка його складає та не може бути перекладено на суд.
Враховуючи, що провадження в справі про адміністративне правопорушення здійснюється посадовою особою в рамках пред'явленого обвинувачення, в даному випадку в межах фактичних обставин, викладених у відповідному протоколі, а також виходячи з матеріалів наданих для розгляду, які були попередньо зібрані та належним чином процесуально закріплені уповноваженою на те посадовою особою, суд позбавлений можливості самостійно усунути недоліки, що виникли у зв'язку з відсутністю відповідних матеріалів адміністративної справи, оскільки до повноважень суду не входить збирання доказів, їх вилучення або долучення іншим чином з інших матеріалів справ про адміністративні правопорушення, при цьому перекладання на себе повноважень посадової особи уповноваженої на складання протоколу про адміністративне правопорушення, в противному випадку, призведе до порушення судом принципу рівності сторін процесу.
У справі «Карелін проти Росії» є недопустимим з боку суду, який розглядає справу про адміністративне правопорушення, уточнення у судовому засіданні фабули правопорушення, усунення розбіжностей та неточностей, що мали місце у протоколі про адміністративне правопорушення, оскільки такі дії є порушенням ч. 1 ст. 6 «Про захист прав людини і основоположних свобод», тобто порушено принцип рівності сторін і змагальності судового процесу. За таких умов, особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти неї обвинувачення перед незалежним судом.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Малофєєва проти Росії», серед іншого зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принцип рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
У пункті 21 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» від 15 травня 2008 року зазначено, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно приписів ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. При цьому, всі викладені в Протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.
Суд наголошує, що він не вправі самостійно змінювати, на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя вважає, що обставини, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не відображають всіх істотних ознак складу правопорушень, передбачених ст.173-2 ч.3, ст.173-2 ч.2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не доведені належними та допустимими доказами поза розумним сумнівом, у тому числі й матеріалами відеофіксації, а тому вважає за необхідне провадження у справі закрити в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.173-2 ч.3, 173-8 ч.2, 221, 247, 283-285, 294 КУпАП,
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за скоєння адміністративних правопорушень, передбачених ст.173-2 ч.3, ст.173-2 ч.2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, в зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена учасниками процесу до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі через Олександрівський районний суд міста Запоріжжя апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення, а також прокурором у порядку, передбаченому частиною 5 статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Суддя Є.В. Стратій