Рішення від 22.09.2025 по справі 298/547/25

Справа № 298/547/25

Номер провадження 2/298/109/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

22 вересня 2025 року с-ще Великий Березний

Великоберезнянський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді - Ротмістренко О.В.,

за участю секретаря Хомин Л.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» звернулось до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просив стягнути з відповідачки заборгованість за Кредитним договором №573273225 від 24.04.2021 у розмірі 22 960, 00 грн., а також судові витрати, пов'язані з розглядом справи у розмірі сплати судового збору 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу 7 000,00 грн.

Позивач мотивує позовні вимоги тим, що 23.06.2020 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» ( надалі також - первісний кредитор) та відповідач уклали Кредитний договір № 573273225 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. З наведеною метою відповідач, за допомогою мережі Інтернет, перейшов на офіційний сайт Товариства - www.moneyveo.ua, ознайомився з Правилами надання грошових коштів у позику, які є невід'ємною частиною кредитного договору. Після чого добровільно без примусу чи тиску Відповідач заявив про бажання отримання коштів, подавши відповідну Заявку, в якій вказав свої персональні дані, а саме: прізвище, ім'я, по-батькові, паспортні дані, номер телефону, ідентифікаційний номер, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації/проживання. ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перед тим як погоджувати заявку на кредитування, не лише перевірило особисті дані Відповідача, а й платіжну картку з метою ідентифікації, тобто перевірило чи дійсно платіжна картка належить Позичальнику. Відповідач підписав Кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора 989NKP9X. Зокрема, 23.06.2020 15:38:11 год. відповідач ввів ідентифікатор у відповідне поле інформаційно-телекомунікаційної системи та натиснув кнопку «Так», що є підтвердженням підписання договору. Заповненням анкети-заяви Позичальник підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений Кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України. Відповідно до п.1.1 Кредитного договору, Кредитодавець зобов'язався надати Позичальникові Кредит без конкретної споживчої мети, на суму 8000 грн. 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язався повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику.

23.06.2020 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало, шляхом ініціювання через банк провайдер, грошові кошти в сумі 8 000,00 грн. на його банківську карту № НОМЕР_1 що, в свою чергу, свідчить доказом того, що відповідач прийняв пропозицію кредитодавця - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

Як стверджує позивач, первісний кредитор свої зобов'язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі, що підтверджується копіями платіжних Доручень.

Щодо переходу права вимоги за кредитним договором до позивача у позовній заяві зазначено, що 28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (Клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» (Фактор) уклали Договір факторингу № 28/1118-01 строк дії якого закінчується 28 листопада 2019 року, та дія якого в подальшому продовжувалась відповідними договорами . Як ідеться в позовній заяві, предметом Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 є відступлення прав вимоги до боржників, зазначених у відповідних Реєстрах прав вимоги. 01.09.2020 відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №96 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (з урахуванням додаткових угод до нього), до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 17 520,00 гри. ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило дійсне право вимоги до ТОВ «Таліон Плюс», оскільки з урахуванням визначених строків дії цього договору, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії.

Крім того, як указує позивач, 27.05.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 27/0524-01. Предметом даного Договору факторингу є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги. Право вимоги від Клієнта до Фактора переходить в момент підписання сторонами відповідного Реєстру прав вимог, встановленому в відповідному Додатку договору (п.4.1. ). Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 1 від 27.05.2024 до Договору факторингу № 27/0524-01 від 27.05.2024 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до Відповідача на. загальну суму 22960,00 грн.

06.03.2025 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач уклали Договір факторингу № 060325-У, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором (Додаток № 21). Відповідно до Реєстру Боржників за Договором факторингу № 060325-У від 06.03.2025 від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 22 960,00 грн. (Додаток № 24).

За наведених обставин позивач указує про наявність підстав для звернення до суду з вказаним позовом.

Ухвалою Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 28.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Призначено справу до судового розгляду. Клопотання представника позивача про витребування доказів задовольнити.

Витребувано від АТ КБ «ПРИВАТБАНК»: інформацію, зокрема, чи емітувалась на ім'я ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) платіжну картку, маска картки № НОМЕР_1 чи будь-яка інша платіжна картка; інформацію про переказ коштів із транзитних рахунків - ДЕБЕТ рах. № НОМЕР_3 Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (Код ЄДРПОУ: 38569246) та зарахування на картковий рахунок - маска карти № НОМЕР_1 за період з 23.06.2020 по 28.06.2020 у сумі 8000,00 грн; (безготівкове зарахування Moneyveo SFD Visa Transfer згідно з платіжним дорученням №38В98Е10- E1BD-4DFB-9891-32F4DE34AF65 від 23.06.2020); чи є/був номер телефону НОМЕР_4 фінансовим номером телефону за картковим рахунком - маска картки № НОМЕР_1 та чи знаходиться/знаходився номер телефону НОМЕР_4 в анкетних даних ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ); у разі підтвердження переказу коштів із транзитних рахунків - ДЕБЕТ рах. № НОМЕР_3 Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (Код ЄДРПОУ: 38569246) на картковий рахунок - маска карти № НОМЕР_1 за період 23.06.2020 - 28.06.2020 у сумі 8000, 00 грн. (безготівкове зарахування Moneyveo SFD Visa Transfer згідно з платіжним дорученням № 38В98Е10- E1BD-4DFB-9891-32F4DE34AF65 від 23.06.2020) надати первинні документи бухгалтерського обліку (банківські виписки/платіжні інструкції/доручення), що підтвердять дану інформацію.

26.05.2025 на адресу суду з АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надійшла витребувана судом інформація.

У судове засідання, призначене до розгляду на 18.09.2025, представник позивача не з'явився. Водночас подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності. Проти заочного розгляду справи не заперечив.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання, призначене до розгляду на 18.09.2025, повторно не з'явилась, про дату та час судового засідання повідомлялась належним чином, зокрема, шляхом розміщення відповідного повідомлення на веб-порталі Судова влада України. Відзив на позов до суду не надала.

Враховуючи те, що відзиву відповідачкою до суду не подано, повідомлення від останньої про причини неявки до суду не надходили, за наявності письмової згоди представника позивача, на підставі наявних у справі доказів, суд вважає за можливе ухвалити рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За наслідком розгляду даної справи, суд перейшовши до стадії ухвалення судового рішення та у відповідності до положень ч. 1 ст. 244 ЦПК України відклав судове засідання до 22.09.2025 до 16 год. 00 хв. для ухвалення та проголошення судового рішення.

Вивчивши та дослідивши зібрані по справі докази, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд встановив таке.

Матеріалами справи підтверджено, що 23.06.2020 ОСОБА_2 звернулась до ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» з заявкою на отримання грошових коштів в сумі 8 000 грн. в кредит строком на 30 днів шляхом перерахунку на номер карточки НОМЕР_1.

Цього ж дня між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_2 підписано Договір № 573273225 від 23.06.2025 (надалі - Кредитний договір), графік розрахунків (Додаток № 1 до Договору), за умовами якого кредитодавець зобов'язується надати позичальникові кредит на суму 8 000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно з п. 1.3, 1.4 або п. 1.5 цього Договору.

Згідно з п 1.3. Кредитного договору на період строку, визначеного п. 1.2 Договору, нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 0,01 відсотків від суми Кредиту за кожний день користування Кредитом. Відповідно до п. 1.4. Кредитного договору у випадку користування Кредитом понад строк, встановлений п. 1.2 Договору, умови щодо нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою скасовуються і до взаємовідносин між Сторонами застосовується Базова процентна ставка в розмірі 1,70 (одна ціла сім десятих) відсотків від суми Кредиту за кожний день користування Кредитом, відповідно до чого Позичальник зобов'язується сплатити Товариству різницю між фактично сплаченими процентами за Дисконтною та нарахованою Базовою процентними ставками за весь строк користування Кредитом (від дати отримання Кредиту до фактичної дати його повернення). Згідно з п 1.5. Договору базова процентна ставка за користування Кредитом не застосовується протягом строку користування Кредитом вказаного в п. 1.2. Договору, виключно за умови якщо розмір Базової процентної ставки більший ніж 1,70 відсотків від суми Кредиту за кожен день користування Кредитом. В усіх інших випадках нарахування процентів за Базовою процентною ставкою здійснюється відповідно до п. 1.4. цього Договору.

Матеріалами справи підтверджено, що вказаний договір та додаток підписані відповідачко за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора 989NKR9Х, який їй відправлено на номер телефону, вказаний у заявці, - НОМЕР_5.

Так, згідно з Довідкою щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» акцепт оферти позичальником - підписання договору - здійснювався одноразовим ідентифікатором: 989NKP9X, який відправлено позичальнику 23.06.2020 на номер телефону НОМЕР_5 . Ідентифікатор введено позичальником/відправлено Товариству 23.06.2020 о 15:38:11.

Також згідно з вказаною довідкою 23.06.2020 о 15:38:20 здійснено перерахування грошових коштів на рахунок позичальника.

З отриманої судом на виконання ухвали відповіді АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 07.05.2025 № 20.1.0.0.0/7-250506/42185-БТ убачається, на ім'я ОСОБА_2 в банку емітовано карту № НОМЕР_6 , номером телефону, який знаходиться в анкетних даних ОСОБА_2 та на який відправляється інформація про підтвердження операцій за кредитною карткою за період з 23.06.2020 по 28.06.2020 є: + НОМЕР_5.

З виписки за договором б/н за період 23.06.2020 - 28.06.2020 убачається, що 23.06.2020 на картку № НОМЕР_6 , емітовану на ім'я відповідачки, зараховано грошовий переказ в сумі 8 000 грн.

Вказана обставина підтверджується також даними платіжного доручення № 38b98e10-e1bd-4dfb-9891-32f4de34af65 від 23.06.2020, з якого вбачається, що ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» переказало отримувачу - ОСОБА_2 , грошові кошти в сумі 8 000 грн. згідно договору № 573273225 від 23.06.2020 шляхом зарахування на платіжну картку № НОМЕР_1 .

28.11.2018 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» (надалі - Фактор») та ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» укладено Договір факторингу № 28/1118-01 (надалі - Договір факторингу), згідно з яким клієнт відступив Фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов'язався їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором.

Згідно з пунктом 1.2. Договору факторингу визначено, що Перелік Кредитних договорів наводиться у відповідних Додатках до Договору, а саме Реєстрах прав вимоги.

Відповідно до п. 1.3. Договору факторингу «право вимоги» означає всі права Клієнта за Кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до Боржників по сплаті суми Боргу за Кредитними Договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

Відповідно до п.5.3.3 договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 (в редакції з урахуванням додаткових угод до нього) визначено, що Фактор (ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС») має право розпоряджатися Правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати Право вимоги на користь третіх осіб.

В подальшому сторонами цього договору укладено додаткові угоди - Додаткову угоду №19 від 28.11.2019 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, де зазначено, що строк дії цього Договору починає перебіг у момент, визначений у п. 8.1. цього Договору та закінчується 31.12.2020 року, але в будь-якому разі до моменту належного та повного виконання Сторонами взятих на себе зобов'язань за цим Договором; Додаткова угода №26 від 31.12.2020 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, в якій сторони дійшли згоди викласти текст Договору у новій редакції Договір факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, де в п.8.2 вказано строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п.8.1. цього Договору та закінчується 31.12.2021, але у будь-якому разі до моменту належного та повного виконання Сторонами взятих на себе зобов'язань за цим Договором. Додатковими угодами №27, №31, №32 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, продовжувались строки дії Договору зокрема до 31.12.2024.

До позовної заяви додано Реєстр прав вимоги №96 від 01.09.2020, де жодного запису щодо ПІБ боржника, РНОКПП, номера кредитного договору та інших даних не зазначено.

Також до позовної заяви додано інформацію, подану в таблиці, де значаться наступні дані: 5451; ОСОБА_2 ; 3358414508; 573273225; 23.06.2020; 8 000; 9 520, 00; 17 520, 00; 2000, 00. Суд констатує, що вказана інформація не містить жодних додаткових даних, що, в свою чергу, не дає можливості встановити, які саме обставини, на думку позивача, вказана інформація може підтвердити чи спростувати.

27.05.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу №27/0524-01. Згідно з п.8.2 строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 8.1 цього Договору, та закінчується 31.12.2024, але у будь-якому разі до моменту належного та повного виконання Сторнами взятих на себе зобов'язань за цим Договором.

До позовної заяви додано Реєстр прав вимоги №1 від 27.05.2024, де жодного запису щодо ПІБ боржника, РНОКПП, номера кредитного договору та інших даних не зазначено.

Також до позовної заяви додано інформацію, подану в таблиці, де значаться наступні дані: 12 190; ОСОБА_2 ; 3358414508; 573273225; 23.06.2020; 8 000, 00; 14 960, 00; 22 960,00. Суд констатує, що вказана інформація не містить жодних додаткових даних, що, в свою чергу, не дає можливості встановити, які саме обставини, на думку позивача, вказана інформація може підтвердити чи спростувати.

06.03.2025 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» уклали договір факторингу № 060325-У. За цим договором Фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов'язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту. Перелік Боржників, підстави виникнення Права грошової Вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі Боржників, який формується згідно з Додатком № 1 є невід'ємною частиною Договору. Перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акта прийому-передачі Реєстру Боржників згідно з Додатком № 2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід'ємною частиною цього Договору. Клієнт зобов'язується протягом 10 (десяти) робочих днів з дати відступлення права вимоги за Договором позики Фактору, повідомити Боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних Фактору, надати інформацію передбачену чинним законодавством про Фактора, у спосіб, передбачений договором про споживчий кредит та вимогами чинного законодавства. Клієнт гарантує та відповідає перед Фактором за дійсність грошових вимог, право за якими відступається Факторові за цим Договором. Права вимоги вважаються прийнятими Фактором для здійснення факторингу шляхом підписання ним Акта прийому-передачі Реєстру Боржників відповідно до Додатку № 2. Фактор має право розпоряджатися Правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати Право вимоги на користь третіх осіб (п.п. 1.1 - 1.5).

Відповідно до реєстру боржників за договором факторингу № 060325-У від 06.03.2025 від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги на загальну суму 20 621 957, 23 грн., що підтверджується актом прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу № 060325-У від 06.03.2025.

До позовної заяви додано платіжну інструкцію від 10.03.2025 № 5703, відповідно до якої ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» сплатило ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» грошові кошти в сумі 237 368, 20 грн. за право грошової вимоги згідно Договору факторингу 060325-У від 06.03.2025.

До позовної заяви додано документ під назвою «Реєстр боржників до Договору факторингу №060325-У від 06 березня 2025 року (Додаток № 1 до Договору факторингу №060325-У від 06 березня 2025 року)» від 01.09.2020, де жодного запису щодо ПІБ боржника, РНОКПП, номера кредитного договору та інших даних не зазначено.

До позовної заяви додано інформацію, подану в таблиці, де значаться наступні дані: 618; ОСОБА_2 ; 3358414508; 573273225; 23.06.2020; 22960, 00; 8 000; 14 960, 00; 0, 00; 0, 00; 0, 00. Водночас вказана інформація не містить жодних даних, на підставі яких можна достовірно встановити, чого саме така інформація стосується, що, в свою чергу, позбавляє суд встановити на основі такої інформації наявність або відсутність тих чи інших обставин, на які посилається позивач у позовній заяві.

До позовної заяви додано розрахунок заборгованості за кредитним договором №573273225 від 23.06.2020, виданий ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», де зазначено, що станом на 01.09.2020 у ОСОБА_2 існує заборгованість перед ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» в розмірі 9 250, 00 грн., з яких 8 000 грн. складає заборгованість за тілом кредиту.

Згідно з розрахунком заборгованості, виданим ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за кредитним договором №847858054 від 24.04.2021, ОСОБА_2 за станом на 27.05.2024 перед ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» має заборгованість на загальну суму 14 960 грн., з яких тіло кредиту - становить 8 000 грн.

Згідно з Повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб 05.08.2022 ОСОБА_2 уклала шлюб, про що 05.08.2022 складено актовий запис за № 00143889529, та у зв'язку з реєстрацією шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_3 .

До позовної заяви додано платіжну інструкцію від 26.02.2024 № 5703, відповідно до якої ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» сплатило ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» грошові кошти в сумі 6 238 410, 72 грн. за відступлення права вимоги згідно Реєстру прав вимоги № 1 від 23.02.2024 та Договору факторингу № 23/0224-01 від 23.02.2024.

Відповідно до ст. ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва;виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою.

Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У частині 2 ст. 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

З правової позиції висловленої Верховним Судом України в постанові від 23.09.2015 у справі №6-979цс15 вбачається, що за змістом вказаних вище положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина 4 статті 203 ЦК України).

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (ч. 1 ст. 205 ЦК України). Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін,спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.

За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі статтями 526, 530, 610 ЦК України та частиною 1 статті 612 ЦК України зобов'язання повинне виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Одним з видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.

Судом встановлено, що між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_2 укладено Кредитний договір, за умовами якого останній видано кредит у сумі 8 000 грн., що також підтверджено належними та допустимими доказами у справі.

Звертаючись до суду з вказаним позовом, ТОВ «Юніт Капітал» стверджує, що до нього перейшло право вимоги до відповідачки за кредитним договором на підставі Договору факторингу № 28/1118-01, строк дії якого спливав 28.11.2019 та в подальшому продовжувався рядом додаткових угод до 31.12.2024.

З цього приводу слід зазначити таке.

Відповідно до положень ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.

Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду від 4 грудня 2018 року у справі № 31/160 (29/170(6/77-5/100) викладено правову позицію, згідно з якою, оцінюючи обсяг переданих прав, суд враховує загальновизнаний принцип приватного права «nemo plus iuris ad alium transferre potest, quam ipse haberet», який означає, що ніхто не може передати більше прав, ніж має сам.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2022 року у справі №910/12525/20зроблено висновок, що «відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. За змістом зазначених норм, права кредитора у зобов'язанні переходять до іншої особи (набувача, нового кредитора), якщо договір відступлення права вимоги з такою особою укладений саме кредитором. Отже, якщо такий договір був укладений особою, яка не володіє правом вимоги з будь-яких причин (наприклад, якщо право вимоги було раніше відступлене третій особі або якщо права вимоги не існує взагалі, зокрема у зв'язку з припиненням зобов'язання виконанням), тобто якщо ця особа не є кредитором, то права кредитора в зобов'язанні не переходять до набувача. Разом з тим положення частини першої статті 203 ЦК України прямо встановлюють, що застосовуються саме до змісту правочину (сукупності його умов), а не до його суб'єктного складу. В тому випадку, коли особа відступає право вимоги, яке їй не належить, у правовідносинах відсутній управнений на таке відступлення суб'єкт. За загальним правилом пункту 1 частини першої статті 512, статті 514 ЦК України у цьому разі заміна кредитора у зобов'язанні не відбувається».

Відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов'язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України) (постанова Верховного Суду від 07 листопада 2018 року в справі №243/11704/15.

Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (частина третя статті 512 ЦК України).

При цьому відповідно до правової позиції, яка викладена у постанові Верховного Суду від 04 червня 2020 року у справі №910/1755/19, у зв'язку із заміною кредитора в зобов'язанні саме зобов'язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб'єктний склад у частині кредитора.

Передати можливо лише дійсне право вимоги, тобто таке, що виникає із зобов'язання, яке не припинилось на момент передачі прав новому кредитору, та умов правочину, які не є нікчемними та не визнані судом недійними.

Отже, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору (постанова Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі №752/8842/14-ц, від 21 січня 2019 року у справі №909/1411/13, від 13 жовтня 2021 року у справі №910/11177/20).

Аналіз вказаних норм свідчить, що частина перша статті 514 ЦК України регулює відносини між первісним кредитором та новим кредитором. Дійсність вимоги (суб'єктивного права) означає належність первісному кредитору того чи іншого суб'єктивного права та відсутності законодавчих або договірних заборон (обмежень) на його відступлення. У разі, зокрема, коли право вимоги не виникло (наприклад у разі нікчемності чи недійсності договору) або яке припинене до моменту відступлення (зокрема, внаслідок платежу чи зарахування) чи існують законодавчі заборони (або обмеження), то така вимога не переходить від первісного до нового кредитора. Тобто, відступлення права вимоги (цесія) в такому випадку не має розпорядчого ефекту. Проте це не зумовлює недійсність договору між первісним кредитором та новим кредитором, тому що правовим наслідком відсутності критеріїв дійсності права вимоги є цивільно-правова відповідальність первісного кредитора перед новим кредитором.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 березня 2021 року у справі №906/1174/18зроблено правовий висновок, що правова природа договору відступлення права вимоги полягає у тому, що у конкретному договірному зобов'язанні первісний кредитор замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов'язання. Указані норми права визначають такі ознаки договору відступлення права вимоги: 1) предметом договору є відступлення права вимоги виконання обов'язку у конкретному зобов'язанні; 2) зобов'язання, у якому відступлене право вимоги, може бути як грошовим, так і не грошовим (передача товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним, а може бути безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, у якому виникло відповідне зобов'язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов'язанні.

Згідно з частиною третьою статті 12, частиною першою статті 81 ЦК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 4.1. Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, укладеним між ТОВ «Таліон Плюс» з ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога», право вимоги від клієнта до Фактора переходить в день підписання Сторонами реєстру прав вимог, по формі, встановленій у відповідному Додатку.

Тобто виникнення права вимоги та його перехід від клієнта до Фактора відбувається в день підписання Сторонами реєстру прав вимоги, що був підписаний 28.11.2018.

Верховний Суд у постанові від 02 листопада 2021 року у справі №905/306/17 зробив правовий висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.

За змістом вказаної норми ч. 1ст. 1078 ЦК України можливо передати за договором факторингу право грошової вимоги, строк платежу за якою ще не настав, тобто право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога), але на день передачі такого майбутнього права (укладення договору факторингу) саме зобов'язання вже має існувати.

Враховуючи, що Кредитний договір укладено 23.06.2020, тобто набагато пізніше, ніж укладений Договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога», суд вважає, що право вимоги саме до ОСОБА_2 , яка на момент укладення такого договору не укладала кредитного договору та не отримувала кредит, було відсутнє.

Оскільки право вимоги було відсутнє у ТОВ «Таліон Плюс», то таке право вимоги не могло бути передане до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та в подальшому до позивача ТОВ «Юніт Капітал».

Крім того, суд звертає увагу на те, що відступлення право вимоги може відбуватися виключно за плату, а у договорі факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 не зазначена ціна, за яку відбулося відступлення право вимоги, а позивачем не надано доказів на підтвердження оплати за договором про відступлення права вимоги № 28/1118-01 від 28.11.2018.

Додатково суд звертає увагу на те, що у справі відсутні документи, які підтверджують перехід права вимоги до ОСОБА_2 ..

Так до позову не додано Витягів з реєстрів прав вимог, оформлених з дотриманням вимог ДСТУ 2732:2023 «Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять», що застосовують у роботі державних органів, органів місцевого самоврядування, установ, підприємств, організацій, будь-яких інших юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, а також технічних комітетів зі стандартизації.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що у позовних вимога позивача - ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» слід відмовити в повному обсязі.

Суд вирішує питання про розподіл судових витрат на підставі частини першої статті 141 ЦПК України.

Враховуючи, що в позові відмовлено, то не підлягають відшкодуванню судові витрати, витрачені на сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 7000,00 грн., відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 137 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 4, 76, 80, 81, 89, 141, 258-259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

У позові Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Великоберезнянським районним судом Закарпатської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржене, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду як суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», місцезнаходження: 01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, буд. 4-А, офіс 10, код ЄДРПОУ 43541163.

Відповідач : ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса:

АДРЕСА_1 .

Суддя Ротмістренко О.В.

Попередній документ
130396804
Наступний документ
130396806
Інформація про рішення:
№ рішення: 130396805
№ справи: 298/547/25
Дата рішення: 22.09.2025
Дата публікації: 24.09.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Великоберезнянський районний суд Закарпатської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відкрито провадження (07.11.2025)
Дата надходження: 29.09.2025
Предмет позову: про стягнення заборгованості за кредитним договором
Розклад засідань:
14.05.2025 09:20 Великоберезнянський районний суд Закарпатської області
28.05.2025 10:20 Великоберезнянський районний суд Закарпатської області
12.06.2025 14:20 Великоберезнянський районний суд Закарпатської області
23.07.2025 09:20 Великоберезнянський районний суд Закарпатської області
02.09.2025 10:20 Великоберезнянський районний суд Закарпатської області
18.09.2025 14:00 Великоберезнянський районний суд Закарпатської області