22.09.2025
Справа № 497/1318/25
Провадження № 2-о/497/101/25
22 вересня 2025 року м. Болград
Болградський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Кодінцевої С.В.,
за участю секретаря - Мунтянової В.Р.,
представника заявника - ОСОБА_1 ,
розглянувши, у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Болград, цивільну справу за заявою ОСОБА_2 , заінтересована особа Болградська міська рада Болградського району Одеської області про встановлення факту родинних відносин та факту прийняття спадщини, -
Заявник звернувся до суду з вказаною заявою, якою просить встановити юридичний факт, що:
- заявник ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є рідним сином ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ,
- заявник ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 прийняв спадщину після смерті батька ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 шляхом вступу у володіння та управління спадковим майном.
Свої вимоги мотивує тим, що він заявник є спадкоємцем за заповітом після смерті свого батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 і прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав. Його, заявника мати ОСОБА_5 також померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Батько заявника все своє життя проживав за адресою: АДРЕСА_1 , який відносився до суспільної групи «робочий двір».
В квітні 2025 року заявник звернувся до приватного нотаріуса з метою оформлення спадкового майна, однак отримав відмову про вчинення нотаріальної дії.
Окрім цього нотаріусом було встановлено розбіжність в написанні прізвища заявника " ОСОБА_6 та його померлого батька ОСОБА_7 , що також унеможливлює видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом.
Зазначене стало підставою звернення до суду.
Ухвалою від 10.06.2025 року було відкрито провадження по справі та призначено судовий розгляд на 15.07.2025 року о 09:00 годині (а.с.27), про що було повідомлено сторін по справі (а.с.28).
Цією ж ухвалою витребувано у приватного нотаріуса Болградського районного нотаріального округу Одеської області Агбун М.І. копію спадкової справи, щодо майна ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .
25.06.2025 до суду від приватного нотаріусу Болградського районного нотаріального округу Одеської області Агбун М.І. надійшла інформація, що спадкова справа щодо майна ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 - не заводилася (а.с.34-35).
14.07.2025 на підставі заяви представника заявника до матеріалів справи долучені документи на підтвердження обставин справи (а.с.36-39).
В судове засідання 15.07.2025 року
- заявник не з'явився будь-яких заяв та клопотань до суду не надав,
- представник заявника в судовому засідання просила задовольнити заяву у повному обсязі,
- представник заінтересованої особи Болградської міської ради Одеської області надіслав до суду 20.06.2025 року заяву про розгляд справи у його відсутність та не заперечував проти задоволення заяви (а.с.30-31).
Протокольною ухвалою суду від 15.07.2025 року було відкладено розгляд даної справи до 13:00 години 22.09.2025 року (а.с.42) та у зв'язку з необхідністю перевірки доводів заявника та прийняття по справі законного, обґрунтованого рішення, суд витребував ряд доказів.
В судове засідання 22.09.2025 року:
- заявник не з'явився, надіслав на електронну пошту суду заяву, якою підтримав свої вимоги, наполягав на їх задоволенні, судовий розгляд просив провести у його відсутність (а.с.54);
- представник заявника підтримала доводи свого довірителя, просила задовольнити заяву у повному обсязі, надала пояснення з підстав зазначених в заяві. Пояснила, що заявник після смерті батька ОСОБА_8 вступив в управління та володіння спадковим майном, вважав, що спадщину прийняв та розпоряджався спадковим майном на власний розсуд. Оскільки заявник постійно проживає в Республіці Молдова, він доручив сусідам сім'ї ОСОБА_9 доглядати за будинком, надав дозвіл обробляти земельну ділянку. В подальшому заявник уклав усний договір купівлі-продажу житлового будинку, який він вважав, що успадкував, з ОСОБА_10 та отримав за будинок грошових коштів. Оскільки заявник втратив заповіт батька, він не міг звернутися до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, та лише після його виявлення, звернувся до нотаріуса з наміром оформити свої спадкові права;
- представник заінтересованої особи Болградської міської ради Одеської області раніше 20.06.2025 року надсилав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність та не заперечував проти задоволення заяви (а.с.30-31).
Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяви ОСОБА_2 по суті, заяви сторін по справі, суд прийшов до висновку про задоволення вимог заявника за наступних підстав.
Конституція України гарантує право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Юридичні факти - це обставини чи життєві факти, з якими норми права пов'язують виникнення, зміну або припинення правовідносин.
З точки зору права всі життєві факти, які так чи інакше зачіпають суспільні відносини поділяються на юридично значимі та юридично байдужі, з якими право не зв'язує будь-яких юридичних наслідків.
Таким чином, не всі життєві обставини є юридичними фактами. Життєві факти (обставини) стають юридичними фактами не самі по собі чи в силу будь-яких особливих властивостей, а в результаті визнання їх такими державою та закріплення у законі.
Так, ст.293 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України в порядку окремого провадження розглядаються цивільні справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно положень ч.3 ст.294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Главою 6 ЦПК України врегульовано порядок розгляду судом справ про встановлення юридичних фактів.
Статтею 315 ч.1 п.1 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Таким чином, дані відносини є цивільними правовідносинами і регулюються нормами: ст.293-294, 315-319 ЦПК України, п. 10, 12 Постанови пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зі змінами від 25.05.1998 року.
Під час розгляду цієї справи судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 народився заявник ОСОБА_3 , про що 25.02.1947 року складено актовий запис про народження № 13 Залізничненською сільською радою Болградського району Одеської області (а.с.50), на підставі якого видано повторно свідоцтво про народження серія НОМЕР_1 від 21.06.1963 року (заповнене російською мовою), в якому відомості про батьків дитини, тобто заявника вказано « ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ». Прізвище дитини, тобто заявника також зазначено « ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_6 » (а.с11).
Відповідно до копії свідоцтва про укладення шлюбу НОМЕР_2 від 15.05.1951 року, вбачаэться, що шлюб уклали: « ОСОБА_11 и ОСОБА_14 », прізвища подружжя після укладення шлюбу значиться « ОСОБА_15 (а)» (а.с.39).
Згідно довідки про зареєстрованих у житловому приміщені будинку, виданої старостою с.Залізничне Болградського району Одеської області від 10.12.2024 року слідує, що згідно записів по господарської книги с.Залізничне за період з 1991 по 1995 роки зареєстроване домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , та станом на 14.04.1991 року домогосподарство за особовим рахунком № НОМЕР_3 відносилось до суспільної групи «робочий тип двору» та в ньому зареєстровані та проживали:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 - голова двору;
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 - дружина.
ІНФОРМАЦІЯ_9 померла мати заявника ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 25.09.1997 року виданого Залізничненською сільською Болградського району Одеської області (а.с.38), на підставі актового запису про смерть № 42 від 25.09.1997 року (а.с.52), де прізвище померлої значиться « ОСОБА_16 ».
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько заявника ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 від 18.07.1998 року виданого Залізничненською сільською Болградського району Одеської області (а.с.37), на підставі актового запису про смерть №32 від 18.07.1998 року (а.с.51), де прізвище померлого значиться « ОСОБА_17 ».
З витребуваних судом копій актових записів вбачається наступне:
- з актового запису про народження № 17 від 25.02.1997 року, складеного виконавчим комітетом Залізничненської сільської ради Болградського району Одеської області на ім'я заявника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , батьками записані на російській мові « ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_11 » та « ОСОБА_12 , 21 год», тобто ім'я батьків та заявника зазначено російською мовою « ОСОБА_15 (а)» (а.с.50);
- в актовому записі про укладення шлюбу №40 від 15.05.1951 року, складеного виконавчим комітетом Залізничненської сільської ради Болградського району Одеської області, мовою оригіналу значиться, що шлюб зареєстрували: « ОСОБА_11 , 1924 года рождения» та « ОСОБА_18 , 1926 года рождения» (а.с49);
- з актового запису про смерть батька заявника № 32 від 18.07.1998 року, складеного виконавчим комітетом Залізничненської сільської ради Болградського району Одеської області слідує, що прізвище померлого вказано ОСОБА_4 , 1924 року народження, помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Тараклія Молдова. Заявником при реєстрації смерті був ОСОБА_3 : АДРЕСА_2 (а.с.51).
- з актового запису про смерть матері заявника №42 від 27.09.1998 року, складеного виконавчим комітетом Залізничненської сільської ради Болградського району Одеської області прізвище померлої вказано ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , померла ІНФОРМАЦІЯ_4 в м.Одеса (а.с.52).
В досліджених документах, судом виявлені розбіжності в написанні імені померлої особи - батька заявника, а саме:
- в актовому записі та свідоцтві про шлюб батьків вказане прізвище батька російською мовою « ОСОБА_15 »;
- в актових записах та в свідоцтвах про смерть, прізвище батька та матері українською мовою ОСОБА_20 (а), тоді як прізвище заявника та батьків в актовому записі про народження заявника російською мовою значаться « ОСОБА_15 (а)».
Тобто прізвище родини російською мовою значиться однаково « ОСОБА_15 (а)», тоді як українською мовою переклад здійснено по різному: батьки мали прізвище « ОСОБА_20 (а)» а їх син « ОСОБА_15 ».
Окрім цього, судом була досліджена Форми 1 (Заява про видачу паспорту) на ім'я батька заявника « ОСОБА_11 » російською мовою згідно якої його батьками є: « ОСОБА_21 и ОСОБА_22 », які є рідними дідом та бабою заявника, адреса місця проживання: АДРЕСА_1 (а.с.47).
Відповідно до висновку про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 25.04.2025 року слідує, що свідоцтво про право на спадщину після смерті не може бути видано за відсутністю документів, що підтверджують родинні відносини зі спадкоємцем - ОСОБА_23 та померлим ОСОБА_4 , а саме перешкодою є розбіжності в написанні прізвищ вказаних осіб.
Разом із цим, дослідивши надані заявником письмові докази, суд переконався, щодо наявності родинних відносин між заявником ОСОБА_24 та померлим ОСОБА_4 , який є його батьком, а наявні розбіжності в написанні їх прізвищ зумовлені особливостями перекладу прізвища з російської на українську мову.
Встановлення даного факту родинних відносин заявнику необхідно для прийняття та оформлення спадщини.
На підставі вище зазначеного, суд дійшов до висновку, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є рідним сином ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , а тому є всі підстави вважати встановленим факт родинних відносин між батьком та сином.
Щодо встановлення факту прийняття спадщини:
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько заявника ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 від 18.07.1998 року виданого Залізничненською сільською Болградського району Одеської області (а.с.37), на підставі актового запису про смерть № 32від 218.07.1998року (а.с.51)
Після смерті спадкодавця відкрилась спадщина, до складу якої входить житловий будинок з господарськими будівлями та дворовими спорудами при ньому, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Станом на 14 квітня 1991 року житловий будинок з господарськими будівлями та дворовими спорудами при ньому за адресою: АДРЕСА_1 , належав до суспільної групи «робочий двір», до складу якого входили: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 - голова двору, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 - дружина (а.с.38).
Згідно довідки №126 від 24.03.2025 виданої старостою Залізничненської сільської ради Болградського району Одеської області спадкодавець ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 постійно проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , з 1946 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.15).
Відповідно до довідки про склад сім'ї №1267 від 24.03.2025 виданої старостою Залізничненської сільської Болградського району Одеської області спадкодавець ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 проживав один за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.17).
За час свого життя спадкодавець ОСОБА_4 розпорядився усім належним йому майном, де б вона не знаходилось і з чого б воно не складалось, і взагалі все, що буде йому належати на день смерті і на що він за законом буде мати право, заповів сину ОСОБА_23 , склавши заповіт від 01.10.1997 року, посвідчений секретарем виконавчого комітету Залізничненської сільської ради Болградського району Одеської області, зареєстрований в реєстрі за №116 (а.с.12).
З наданої інформації Приватним нотаріусом Болградського районного нотаріального округу Агбун М.І. після померлого ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.22-37) спадкова справа не заводилась, що підтверджується Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (а.с.34-35).
На день смерті батько проживав разом з сином, тобто заявником в м. Тараклія Республіка Молдова, де і помер, був похований в с.Залізничне, та реєстрація смерті проведена в Залізничненській сільській раді Болградського району Одеської області, що вбачається з інформації зазначеної в актовому записі про смерть спадкодавця (а.с.51).
Заявник вступив в управління та володіння спадковим майном, а саме розпоряджався Ощадними книжками своїх батьків (а.с.21, 22), житловим будинком належним батьку ОСОБА_4 , що підтверджується технічним паспортом на вказане домоволодіння, яке було виготовлено за замовленням саме заявника (а.с.19-20).
В судовому засіданні було допитано свідків, так:
ОСОБА_25 (а.с.56-57) пояснила, що вона зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Сім'ю ОСОБА_15 вона дуже добре знала, так як проживали по сусідству. Мати заявника ОСОБА_26 , яку вони звали т. ОСОБА_27 , важко хворіла, мала онкологічне захворювання, померла в 1997 році в м. Одеса в Онкологічному центрі. Після поховання матері, син ОСОБА_28 забрав батька ОСОБА_4 до себе в м.Тараклію Республіка Молдова, де його доглядав до дня смерті. ЇЇ, свідка заявник просив доглядати за будинком батьків.
ОСОБА_4 помер в ОСОБА_29 , поховання організовував син, і поховав його в с.Залізничне Болградського району Одеської області. Після поховання батька, заявник попросив її, свідка доглядати за будинком, для чого дозволив їй з сім'єю проживати в цьому будинку, дозволив робити косметичний ремонт, обробляти город. З часом вона, свідок зі своєю сім'єю вирішили придбати будинок у заявника, та 2001 році уклали усну угоду купівлі-продажу домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 за одну тисячу доларів США та частинами виплачували кошти.
На підтвердження свідок надала суду розписки про сплату коштів за житловий будинок, яким розпоряджався заявник ОСОБА_3 після смерті батька ОСОБА_4 (а.с.58-59).
Свідок ОСОБА_30 (а.с.60-61), надав аналогічні свідчення як і свідок ОСОБА_31 , яка є його матір'ю та з якою він доглядав за будинком, яким розпоряджався ОСОБА_3 після смерті свого батька ОСОБА_4 , який помер в 1998 році. Саме на прохання ОСОБА_2 вони перейшли проживати в цей будинок на умовах, що будуть доглядати за будинком, обробляти город, робити мілкі побутові ремонтні роботи, аби зберегти будинок в належному стані. Згодом вони вирішили придбати цей будинок та усно домовились з ОСОБА_24 , якому частинами виплачували кошти за будинок. До тепер заявник не оформив своїх спадкових прав після смерті батька, оскільки не міг віднайти заповіт, але наразі запевнив їх, що найближчим часом завершить оформлення спадщини.
Суд визнає покази свідків достовірними і приймає їх в якості доказів, оскільки свідки були сусідами померлого ОСОБА_4 і добре знали його і його сім'ю.
З урахуванням наведеного, у суду немає підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів, повідомлених свідками. Дані про їхню заінтересованість в результаті розгляду справи - відсутні, їх показання об'єктивно підтверджуються і не суперечать іншим зібраним у справі доказам.
Таким чином, після смерті ОСОБА_4 відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України (1963 року), відкрилась спадщина на все належне йому майно.
Згідно ч.1 ст.548 ЦК України (1963 року) виникнення цивільних правовідносин для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв.
Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини, відповідно до ч.ч.1, 2 ст.549 ЦК України (1963 року).
З матеріалів справи вбачається що заявник не був зареєстрований з батьками за адресою АДРЕСА_1 , однак після смерті батька вступив в управління і володіння спадковим майном, яким розпоряджався на власний розсуд. Окрім цього саме на замовлення заявника було виготовлено технічний паспорт на домоволодіння (а.с.19-20), який перебуває у його розпорядженні, а також ощадна книжка серії З № 2825534 на ім'я ОСОБА_4 (а.с.22).
До правовідносин, які виникли в даній справі, підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу Української РСР (1963 року), Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та Цивільний процесуальний кодекс України (далі ЦПК України).
Так, частиною 1 статті 315 ЦПК України визначено перелік справ про встановлення факту.
Водночас, нормою частини 2 цієї статті ЦПК України передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Норми статей 293 та 294 ЦПК України, визначають зміст окремого провадження та встановлюють порядок розгляду справ даної категорії.
Застосовані судом вищенаведені норми права регулюють правовідносини щодо встановлення фактів, які мають юридичне значення, зокрема, встановлення факту родинних відносин, факту прийняття спадщини та визначають обсяг суб'єктивних прав і юридичних обов'язків, якими наділені сторони у цих правовідносинах.
Окрім застосування до вказаних правовідносин вищезазначених норм процесуального закону, суд зважає на роз'яснення, викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» №5 від 31.03.1995 (далі - Постанова Пленуму ВСУ).
Так, у пункті 1 Постанови Пленуму ВСУ звернуто увагу на те, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
У пункті 16 постанови звернуто увагу на те, що заява про встановлення факту прийняття спадщини та місця її відкриття може бути розглянута судом у порядку окремого провадження, якщо орган, який вчиняє нотаріальні дії, не вправі видати заявникові свідоцтво про право на спадщину через відсутність або недостатність документів, що необхідні для підтвердження в нотаріальному порядку факту вступу в управління або володіння спадковим майном. У тому ж разі, коли всі необхідні документи були, але у видачі свідоцтва про право на спадщину відмовлено, заінтересована особа може звернутись до суду не з заявою про встановлення факту прийняття спадщини, а зі скаргою на відмову вчинити нотаріальну дію.
Так, згідно з пунктами 4, 5 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України цей Кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності ЦК України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Правила книги шостої ЦК України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.
Так, відповідно до статті 525 ЦК України, 1963 року часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.
Нормою статті 527 ЦК України, 1963 року передбачено, що спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народженні після його смерті.
Спадкоємцями за законом є особи, які входять у першу та другу черги спадкоємців за законом (статті 529, 530 ЦК України 1963 року), утриманці (стаття 531 ЦК України 1963 року), усиновлені та усиновителі (стаття 532 ЦК України 1963 року).
Згідно з приписами частини 1 статті 529 ЦК України 1963 року при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.
Для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини (стаття 548 ЦК України 1963 року).
Відповідно до частин першої та другої статті 549 ЦК України 1963 року визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Таким чином ОСОБА_3 успадкував усе майно після смерті батька ОСОБА_4 шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном відповідно до вимог відповідно до ч.ч.1, 2 ст.549 ЦК України (1963 року).
Наявності спору про право під час розгляду даної справи в порядку окремого провадження судом не встановлено.
Таким чином, беручи до уваги вищевказані норми права та зважаючи на те, що встановлення факту родинних відносин та факту прийняття спадщини, має для заявника юридичне значення, яке дозволить реалізувати право на отримання спадщини, і зазначені факти судом визнано доведеним, тому заява про встановлення факту родинних відносин та факту прийняття спадщини підлягає задоволенню.
Встановлення зазначених фактів породжує для заявника юридичні наслідки, оскільки усуне перешкоди в одержанні ним у нотаріуса свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті батька - ОСОБА_4 .
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.525, 529, 548, 549 Цивільного кодексу України 1963 року, пунктів 4, 5 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України, ст.ст.10, 19, 89, 259, 264, 265, 293, 294, 315, 319, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Заяву ОСОБА_2 , заінтересована особа Болградська міська рада Болградського району Одеської області про встановлення факту родинних відносин та факту прийняття спадщини - задовольнити.
Встановити юридичний факт, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є рідним сином ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Встановити юридичний факт, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном прийняв спадщину після смерті батька ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 як спадкоємець за заповітом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення виготовлено 23.09.2025 року.
Суддя С.В.Кодінцева