ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/19589/25
провадження № 1-кс/753/2744/25
"17" вересня 2025 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
слідчого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
підозрюваного ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого слідчого відділу Дарницького УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Київ, українець, громадянин України, з вищою освітою, не працюючий, пенсіонер, одружений, на обліку лікаря нарколога та психіатра не перебуває, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше несудимий, підозрюваний у кримінальному провадженні № 12024100020004561 від 11.11.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
17 вересня 2025 року слідчий слідчого відділу Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 за погодженням з прокурором Дарницької окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 звернувся з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у кримінальному провадженні № № № 12024100020004561 від 11.11.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З клопотання та доданих до нього матеріалів вбачається, ОСОБА_4 , 10 листопада 2024 року приблизно о 21 год. 00 год. керуючи технічно справним автомобілем «Mitsubishi lancer» реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись крайньою лівою смугою для руху з наявних трьох по пр. Григоренка, 27 від вул. Драгоманова в напрямку до вул. А. Ахматової у м. Києві, допустив порушення вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України.
п. 12.3 - у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.
Порушення вищевказаних вимог Правил дорожнього руху України з боку водія ОСОБА_4 , виразилось в тому, що останній, керуючи технічно справним транспортним засобом марки «Mitsubishi lancer» реєстраційний номер НОМЕР_1 , під час руху крайньою лівою смугою по пр. Григоренка, 27 від вул. Драгоманова в напрямку до вул. А. Ахматової у м. Києві, рухаючись дорогою із одностороннім рухом, яка має три смуги для руху що поділяються лініями дорожньої розмітки 1.5 Правил дорожнього руху України, під час проїзду нерегульованого пішохідного переходу визначеного дорожньою розміткою 1.14.2 Правил дорожнього руху України та дорожніми знаками 5.38.1, 5.38.2 Правил дорожнього руху України, при виникненні небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, не вжив негайно заходів для зменшення швидкості, аж до зупинки транспортного засобу, або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди, внаслідок чого відбувся наїзд на водія електросамоката «Bolt» неповнолітнього ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проїзжав проїзну частину справа наліво по дорожній розмітці нерегульованого пішохідного переходу, та внаслідок якого останній отримав тяжке тілесне ушкодження.
Відповідно до висновку судової інженерно-транспортної експертизи встановлено, що в даній дорожній ситуації, з технічної точки зору, водій транспортного засобу «Mitsubishi lancer» реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_4 , повинен був керуватися вимогами пункту 12.3 Правил дорожнього руху України.
Таким чином у водія ОСОБА_4 , була технічна можливість уникнути дорожньо-транспортної пригоди шляхом виконання вимог вказаного пункту.
Тобто причиною виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди, з технічної точки зору, невідповідності дій водія ТЗ «Mitsubishi lancer» реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_4 , вимогам пункту 12.3 Правил дорожнього руху України, які знаходяться в причинному зв'язку з виникненням досліджуваної дорожньо-транспортної пригоди.
Порушення вказаного пункту Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_4 , знаходяться в причинно-наслідковому зв'язку з наслідками дорожньо-транспортної пригоди, а саме заподіяння ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тяжкого тілесного ушкодження, яке виразилось у вигляді закритої черепно-мозкова травми: уламкові переломи верхньої стінки та верхнє-медіального відділу лівої очниці і передньої та задньої стінок лобної пазухи ліворуч із явищами пневмоцефалії на рівні переломів.
У вчиненні даного кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Києва, українець, громадянин України, з вищою освітою, одружений, зареєстрований та проживаючий адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий.
Клопотання обґрунтоване посиланням на існування ризиків переховування від органу досудового розслідування та/або суду, вчинення інших кримінальних правопорушень.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав пославшись на викладені у ньому обставини та просив обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби за місцем проживання строком на 60 днів.
Захисник проти задоволення клопотання заперечував, просив обрати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, повідомив, що це ненавмисний злочин, прокурором не доведені ризики щодо впливу на свідків чи переховування від досудового слідства.
Підозрюваний у судовому засіданні підтримав свого захисника, просив обрати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, оскільки він постійно виїзжає за межі м. Києва на приватний сектор, де сім'я вирощує овочі для власного вжитку.
Дослідивши матеріали, заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у розгляді клопотання, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого, погоджене прокурором, підлягає задоволенню, з наступних підстав.
10.09.2025 в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100020004561 від 11.11.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Як вбачається із ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою і підставою застосування запобіжних заходів є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;
12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
У той же час, згідно ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 10.11.2024 за адресою: м. Київ, вул. пр. Григоренка, 27; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 від 04.02.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 20.02.2025; висновком експерта судово-медичної експертизи № 042-216-2025; протоколом проведення слідчого експерименту від 23.07.2025; висновком експерта судової інженерно-транспортної експертизи № СЕ-19/111-25/47366-ІТ від 14.08.2025; протоколом допиту неповнолітнього свідка ОСОБА_9 від 24.07.2025; протоколом допиту неповнолітнього свідка ОСОБА_10 від 24.07.2025; протоколом допиту неповнолітнього свідка ОСОБА_11 від 24.07.2025.
Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Слідчий суддя враховує особу підозрюваного, що на час вирішення даного питання, за своїм віком і станом здоров'я, має типові соціальні зв'язки для особи його віку та статусу.
Вирішуючи питання про вид заходу забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя враховує дані про особу підозрюваного, а саме те, що останній раніше не судимий, одружений, з вищою освітою, на обліках у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, проживає у місті Києві, обставини вчинення злочину, свідчать про існування з боку підозрюваного ризиків: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні;.
При цьому, на думку слідчого судді, більш м'які запобіжні заходи не призведуть до запобігання наведеним вище ризикам, які передбачені ст. 177 КПК України.
Статтею 176 КПК України передбачено, що одним із запобіжних заходів є домашній арешт.
Згідно ч. ч. 1,2, ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Домашній арешт, відповідно до ч. 2 та 6 ст. 181 КПК України може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі та не може перевищувати двох місяців.
Метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і встановлених в судовому засіданні, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність, що передбачає недопущення ув'язнення особи до засудження її компетентним судом, тобто постановлення обвинувального вироку (пп. «а» п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Слідчий суддя вважає, що застосування запобіжного заходу у вигляді поміщення під домашній арешт в нічний час для підозрюваного буде достатнім, необхідним для забезпечення належної поведінки підозрюваного і таким, що зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, оскільки підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу під час розгляду клопотання слідчим суддею не встановлено.
Згідно ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
Керуючись ст.ст. 32, 110, 131-132, 176-178, 181, 193-196, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання - задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічній час з 21 години 00 хвилин по 06 годину 00 хвилин заборонивши йому залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на підставі ч. 5 ст.194 КПК України обов'язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, який здійснює досудове розслідування, прокурора, суду; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця проживання, утримуватись від спілкування з потерпілим, свідками у кримінальному провадженні.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що в разі невиконання ним покладених на нього обов'язків, йому може бути застосований більш суворий запобіжний захід.
Визначити строк дії ухвали до 15 листопада 2025 року.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Слідчий суддя: