Справа № 939/2691/25
Іменем України
19 вересня 2025 рокуселище Бородянка
Бородянський районний суд Київської області в складі: головуючого - судді Герасименко М.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,
Позивачка звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, третя особа: Громадська організація «Садівницький масив «Жайворонок», про визнання незаконним та скасування наказу, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку. Вказаний позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , після смерті якого відкрито спадкову справу № 1158/15. ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 відмовилися від спадщини на користь позивача. 10 листопада 2016 року державним нотаріусом було видано позивачу свідоцтво про право на спадщину за законом після померлого ОСОБА_3 на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . У кінці 2024 року позивач звернулася до державного нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення садівництва, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , та яка за життя ОСОБА_3 була передана йому у власність на підставі рішення Виконавчого комітету Качалівської сільської ради народних депутатів Бородянського району Київської області № 40 від 08 липня 1997 року. На зазначеній земельній ділянці також розміщений садовий будинок, який за життя побудував ОСОБА_3 , будучи членом СМ «Жайворонок», але право власності на нього оформити не встиг у зв'язку зі смертю. Постановою державного нотаріуса від 05 лютого 2025 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину через відсутність документів, що посвідчують право власності на вказане нерухоме майно. У лютому 2025 року позивач звернулася до суду із позовом про визнання в порядку спадкування за законом права власності на вказану земельну ділянку, однак під час розгляду справи з'ясувалося, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, власником зазначеної земельної ділянки площею 0,0474 га з кадастровим номером 32210830005:02:001:1172 є ОСОБА_2 . Право власності на спірну земельну ділянку зареєстровано державним реєстратором Бишівської сільської ради Заріцькою В.В. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 56535520 від 09.02.2021 року та відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 15 січня 2021 року № 10-230/15-21-СГ. Оскільки ОСОБА_3 за життя розпочав приватизацію спірної земельної ділянки, то позивач, яка прийняла спадщину у встановленому законом порядку, має право на продовження приватизації та реєстрацію права власності в порядку спадкування. Однак, відповідач ОСОБА_2 , достовірно знаючи, що земельна ділянка рахується за померлим членом садового товариства, який має спадкоємців, одержав у власність земельну ділянку разом із розташованим на ній садовим будинком, при цьому не був пов'язаний з померлим родинними зв'язками та не є спадкоємцем після його смерті. Вважає, що за таких обставин право власності на земельну ділянку оформлено всупереч інтересам спадкоємиці померлого ОСОБА_3 , оскільки позивач успадкувала право користування земельною ділянкою вибулого у зв'язку зі смертю члена садівничого товариства.
Враховуючи наведені обставини, позивач просить визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 15 січня 2021 року № 10-230/15-21-сг про затвердження документації із землеустрою та надання ОСОБА_2 у власність земельної ділянки площею 0,0474 га, кадастровий номер 3221083005:02:001:1172, із земель сільськогосподарського призначення державної власності для колективного садівництва, розташовану на території СМ «Жайворонок» СТ «Світанок», АДРЕСА_2 ; скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,0474 га, кадастровий номер 3221083005:02:001:1172, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2287174732210, зареєстровану за ОСОБА_2 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 05 лютого 2021 року згідно з рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 56535520 від 09.02.2021 року державного реєстратора Бишівської сільської ради Київської області Заріцької В.В. та припинити право власності ОСОБА_2 на зазначену земельну ділянку.
Одночасно позивачкою було подано заяву про забезпечення позову, яка, окрім обставин зазначених у позовній заяві, мотивована тим, що позивач може продовжити процес приватизації спірної земельної ділянки, яка перебувала у користуванні ОСОБА_3 , лише за умови відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення її прав як спадкоємиці, тобто припинивши незаконне право власності відповідача ОСОБА_2 на вказану земельну ділянку. Враховуючи положення ст. 149, 150 ЦК України, просила накласти арешт на спірну земельну ділянку, посилаючись на те, що саме такий вид забезпечення позову буде гарантувати виконання рішення суду, у випадку задоволення позовних вимог, і в той же час відповідач ОСОБА_2 не буде позбавлений можливості володіти і користуватися спірним нерухомим майном.
Згідно до ч.1 ст.153 ЦПК України, розгляд заяви про забезпечення позову здійснюється без повідомлення учасників справи.
Розглянувши заяву, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій зі сторони відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Згідно з п.1 ч. 1 ст. 150 ЦПК позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем заявлено вимоги провизнання незаконним та скасування наказу, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку площею 0,0474 га, кадастровий номер 3221083005:02:001:1172, яка розташована на території СМ «Жайворонок» СТ «Світанок», АДРЕСА_2 .
Належність спірної земельної ділянки відповідачу ОСОБА_2 підтверджується наявними в матеріалах справи відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна.
Враховуючи, те що між сторонами виник спір щодо правомірності набуття та реєстрації права власності спірної земельної ділянки за відповідачем ОСОБА_2 , застосування заходу забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірну земельну ділянку є саме тим заходом, який унеможливить ускладнення чи не виконання рішення суду, у разі задоволення позову, та забезпечить можливість ефективного захисту прав або інтересів позивача, за захистом яких вона звернулася до суду, у разі визнання судом прав та інтересів позивача дійсно порушеними.
Обраний позивачем вид забезпечення позову є співмірним до заявлених позовних вимог.
За таких обставин, оскільки невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких вона звернулася до суду, суд вважає за необхідне заяву задовольнити.
Керуючись ст.149-153 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.
В порядку забезпечення позову накласти арешт на земельну ділянку площею 0,0474 га, кадастровий номер 3221083005:02:001:1172, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , та належить на праві власності ОСОБА_2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2287174732210).
Стягувач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 ).
Боржник: ОСОБА_2 , рік народження: невідомий, РНОКПП: не відомий ( АДРЕСА_4 ).
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
На ухвалу суду може бути подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду через Бородянський районний суд Київської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали складений 19 вересня 2025 року.
СуддяМарина ГЕРАСИМЕНКО