Справа № 939/553/24
Іменем України
22 вересня 2025 рокуБородянський районний суд
Київської області в складі: головуючої - судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 , у режимі відеоконференції з приміщення ДУ «Київський слідчий ізолятор»,
захисника - адвоката ОСОБА_5 , дистанційно в режимі відеоконференцзв'язку,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Бородянського районного суду в селищі Бородянка Бучанського району Київської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023111050004317 від 21 жовтня 2023 року, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024116420000001 від 02 січня 2024 року та кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024111420000069 від 17 червня 2024 року, про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Луб'янка Бородянського району Київської області, громадянина України, який зареєстрований і проживає у АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 194, ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 122 і ч. 2 ст. 289 КК України,
Відповідно до обвинувальних актів, ОСОБА_4 обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень за таких обставин.
20 жовтня 2023 року, приблизно о 20 годині 40 хвилин (точний час не встановлено), ОСОБА_4 на ґрунті раніше виниклих неприязних відносин із ОСОБА_6 , у користуванні якого перебував автомобіль «Volkswagen Passat», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з метою умисного пошкодження вказаного автомобіля шляхом підпалу, прибув до будинку по вул. Харківській, 25 у с. Луб'янка Бучанського району Київської області, біля якого стояв зазначений автомобіль.
Реалізуючи свій умисел, спрямований на умисне пошкодження автомобіля марки «Volkswagen Passat», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який перебував у користування ОСОБА_6 , шляхом підпалу, ОСОБА_4 , перебуваючи в тому ж місці, в той же час, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді заподіяння потерпілому майнової шкоди та бажаючи їх настання, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає та він залишиться непоміченим, підійшов до автомобіля «Volkswagen Passat», реєстраційний номер НОМЕР_1 , кинув на поверхню автомобільного капоту футболку з сумішшю нафтопродуктів для пришвидшення процесу загорання, після чого підпалив суміш за допомогою невстановленого малокалорійного джерела запалювання (сірники або запальничка), внаслідок чого відбулося загорання моторного відсіку автомобіля «Volkswagen Passat», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що призвело до його загорання, внаслідок чого пошкоджено лобове скло, капот, моторний відсік, радіатор, акумулятор та проводку вказаного автомобіля, чим заподіяв матеріальну шкоду ОСОБА_6 на загальну суму 148 113 гривень 04 копійки.
Також, 01 січня 2024 року, приблизно о 18 годині 00 хвилин (точний час не встановлений), ОСОБА_4 , перебуваючи неподалік магазину «Хозяюшка» за адресою: Київська область, Бучанський район, с. Луб'янка, вул. Шевченка, 102, реалізуючи свій умисел, направлений на заподіяння невизначеної шкоди здоров'ю ОСОБА_7 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання наслідків у вигляді шкоди здоров'ю потерпілого та бажаючи їх настання, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, з метою нанесення тілесних ушкоджень підійшов ззаду до ОСОБА_7 і за допомогою скляної пляшки наніс один удар в область потилиці останнього, від чого ОСОБА_7 втратив рівновагу та впав на землю.
Продовжуючи свої протиправні дії, ОСОБА_4 підійшов до лежачого на землі ОСОБА_7 і розуміючи те, що останній не може здійснювати опір, з достатньою силою наніс кулаком лівої руки два удари по голові в область лівої щоки.
Своїми умисними діями ОСОБА_4 заподіяв потерпілому ОСОБА_7 тілесні ушкодження у вигляді забійної рани волосистої частини голови, яке за своїм характером відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я на термін більше 6-ти, але менше 21-го дня; саден верхньої і нижньої губи зліва; перелому тіла нижньої щелепи в ділянці кута ліворуч з невеликим зміщенням уламків та уламковим переломом у ділянці 41, 42 зубів із зміщенням уламків, які за своїм характером відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості за критерієм тривалості розладу здоров'я на термін більше 21-го дня.
Крім того, 01 січня 2024 року, приблизно о 18 годині 00 хвилин (точний час не встановлений), ОСОБА_4 , перебуваючи неподалік магазину «Хозяюшка» за адресою: Київська область, Бучанський район, с. Луб'янка, вул. Шевченка, 102, підійшов до ОСОБА_8 , де, на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків, стався словесний конфлікт, у ході якого в ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на заподіяння невизначеної шкоди здоров'ю ОСОБА_8 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя потерпілого ОСОБА_8 в момент їх заподіяння і бажаючи їх настання, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, з метою нанесення тілесних ушкоджень підійшов до потерпілого ОСОБА_8 та наніс останньому кулаком правої руки один удар в область обличчя, чим спричинив йому тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми у вигляді: садна спинки носу; параорбітальної гематоми правого ока; перелому передньої та латеральної стінок правої верхнє-щелепної пазухи; перелому латеральної стінки правої орбіти; перелому кісток носу; вогнища забою головного мозку в правій скроневій частці, які за своїм характером відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння.
Також, 17 червня 2024 року, приблизно об 11 годині 30 хвилин (точний час не встановлено), ОСОБА_4 , перебуваючи неподалік Луб'янської селищної ради за адресою: Київська область, Бучанський район, с. Луб'янка, вул. Шевченка, 100, реалізуючи свій умисел, спрямований на знищення шляхом підпалу припаркованого неподалік автомобіля марки «ВАЗ-2108», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_9 та яким користується ОСОБА_10 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді заподіяння потерпілому майнової шкоди та бажаючи їх настання, з метою знищення чужого майна, діючи повторно, підійшов до автомобіля марки «ВАЗ-2108», реєстраційний номер НОМЕР_2 , відчинив водійські двері, дістав із салону автомобіля пластикову пляшку із паливно-мастильними матеріалами, після чого облив салон автомобіля сумішшю із нафтопродуктів для пришвидшення процесу загоряння, після чого підпалив суміш за допомогою невстановленого малокалорійного джерела запалювання (сірники або запальничка), внаслідок чого відбулося загорання салону вищевказаного автомобіля.
Внаслідок підпалу автомобіль марки «ВАЗ-2108», реєстраційний номер НОМЕР_2 , був повністю знищений вогнем, чим завдано ОСОБА_9 матеріальну шкоду на суму 46 340 гривень.
Крім того, 17 червня 2024 року, приблизно о 12 годині 10 хвилин (точний час не встановлено), ОСОБА_4 , перебуваючи біля м'ясного цеху за адресою: Київська область, Бучанський район, с. Луб'янка, вул. Антонова (колишня Чкалова), 39-А, на передньому пасажирському сидінні автомобіля марки «Kia Rio», білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_11 , за кермом якого знаходився ОСОБА_12 , реалізуючи свій умисел, спрямований на незаконне заволодіння вказаним транспортним засобом, поєднане з насильством, що не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою заволодіння вказаним автомобілем, діючи всупереч волі власника та користувача транспортного засобу, наніс один удар кулаком правої руки в обличчя ОСОБА_12 , чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді синця нижньої повіки правого ока та садна правої виличної ділянки, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, після чого ОСОБА_4 виштовхнув ОСОБА_12 з автомобіля, а сам пересів за кермо.
Продовжуючи реалізовувати свій умисел, ОСОБА_4 , перебуваючи на водійському сидінні автомобіля марки «Kia Rio», реєстраційний номер НОМЕР_3 , за допомогою наявного ключа привів у дію його двигун і розпочав рух на вищевказаному транспортному засобі в бік вулиці Антонова (колишня Чкалова) в с. Луб'янка Бучанського району Київської області, тим самим незаконно заволодів транспортним засобом, на якому зник у невідомому напрямку, чим спричинив ОСОБА_11 матеріальну шкоду на суму 303 685 гривень 24 копійки.
За ухвалою слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області від 21 червня 2024 року відносно обвинуваченого ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 18 серпня 2024 року (включно).
За ухвалою слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області від 16 серпня 2024 року відносно обвинуваченого ОСОБА_4 було продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 20 вересня 2024 року (включно).
За ухвалою підготовчого судового засідання Бородянського районного суду Київської області від 19 вересня 2024 року відносно обвинуваченого ОСОБА_4 була продовжена дія запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 17 листопада 2024 року.
За ухвалою Бородянського районного суду Київської області від 13 листопада 2024 року відносно обвинуваченого ОСОБА_4 була продовжена дія запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 12 січня 2025 року.
За ухвалою Бородянського районного суду Київської області від 26 грудня 2024 року відносно обвинуваченого ОСОБА_4 була продовжена дія запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 25 лютого 2025 року.
За ухвалою Бородянського районного суду Київської області від 13 лютого 2025 року відносно обвинуваченого ОСОБА_4 була продовжена дія запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 12 квітня 2025 року.
За ухвалою Бородянського районного суду Київської області від 02 квітня 2025 року відносно обвинуваченого ОСОБА_4 була продовжена дія запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 01 червня 2025 року.
За ухвалою Бородянського районного суду Київської області від 22 травня 2025 року відносно обвинуваченого ОСОБА_4 була продовжена дія запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 21 липня 2025 року.
За ухвалою Бородянського районного суду Київської області від 04 липня 2025 року відносно обвинуваченого ОСОБА_4 була продовжена дія запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 03 вересня 2025 року.
За ухвалою Бородянського районного суду Київської області від 01 серпня 2025 року відносно обвинуваченого ОСОБА_4 була продовжена дія запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 30 вересня 2025 року.
До суду надійшло клопотання прокурора Бородянського відділу Бучанської окружної прокуратури Київської області про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою терміном на два місяці, яке обґрунтоване тим, що ризики, які були наявні як при обранні запобіжного заходу під час досудового розслідування, так і при продовженні запобіжного заходу при судовому розгляді, на даний час не зменшилися. ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України є тяжкими злочинами, а тому знаючи про тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його судом винуватим, обвинувачений, перебуваючи на волі, може переховуватися від суду з метою уникнення покарання. Крім того, обвинувачений може незаконно впливати на потерпілих і свідків, шляхом прохань, залякування, примусу, погроз або застосування насильства з метою надання ними неправдивих показань щодо обставин вчинення кримінального правопорушення. Також, окрім даного кримінального провадження, на розгляді в суді перебувають кримінальні провадження про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 345, ч. 2 ст. 121 і ч. 4 ст. 296 КК України, що беззаперечно свідчить про те, що в разі не продовження відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, останній може вчиняти інші кримінальні правопорушення. Тому, враховуючи вказані обставини, на думку прокурора, застосування менш суворого запобіжного заходу, не зможе запобігти вказаним ризикам і забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків, у зв'язку з чим є достатні підстави для продовження дії обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримала і просила його задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_4 заперечував проти клопотання прокурора.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 також заперечував проти клопотання прокурора та просив застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період часу.
Вислухавши думки сторін, оглянувши матеріали кримінального провадження, суд приходить до такого висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1)переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2)знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5)вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;
12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Відповідно до вимог пунктів 1, 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
У справі "Ілійков проти Болгарії" від 26 липня 2001 року Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Тримання під вартою завжди є законним, якщо є достатні підстави вважати, що існує необхідність у запобіганні вчиненню особою правопорушення чи ухиленню від правосуддя після вчинення злочину з тією метою, щоб особа, яка обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, постала перед компетентними органами.
На даному етапі судового розгляду обвинувачений ОСОБА_4 показань суду не давав і судом ще не досліджувалися докази, що не виключає мотивацію для незаконного впливу обвинуваченого ОСОБА_4 на потерпілих та свідків, які ще не допитані судом, а тому продовження обвинуваченому строку тримання під вартою у повній мірі відповідатиме меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, в тому числі, зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, правовій позиції, викладеній у рішенні ЄСПЛ у справах "Летельє проти Франції".
Оцінюючи викладене, суд вважає, що тяжкість та обставини кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_4 , тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим, враховуючи дані про особу обвинуваченого, відносно якого на даний час у провадженні суду перебувають інші кримінальні провадження, який не має тісних соціальних зв'язків, не одружений, офіційно не працевлаштований, свідчать про наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений, перебуваючи на волі, з метою уникнути кримінальної відповідальності, може переховуватися від суду та незаконно впливати на потерпілих та свідків і застосування більш м'яких запобіжних заходів є недостатнім, а тому суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора та продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у межах двох місяців.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Водночас, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема, щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Задовольняючи клопотання про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає за необхідне, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, не визначати обвинуваченому ОСОБА_4 розмір застави, оскільки він обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, у тому числі, вчиненого із застосуванням насильства.
Керуючись ст. 176, 177, 178, 183, 197, 199, 331 КПК України, суд
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити дію обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Державній установі "Київський слідчий ізолятор" до 21 листопада 2025 року.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Копії ухвали негайно після її проголошення вручити сторонам.
СуддяОСОБА_13