Справа № 127/28414/25
Провадження № 3/127/6059/25
22.09.2025м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Іванченко Я.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 та ч. 5 ст. 126 КУпАП, -
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло три справи, а саме: справа №127/28414/25, справа №127/28458/25 та справа №127/28462/25 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 130 та ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Згідно ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Суд вважає, що справи про адміністративні правопорушення слід об'єднати в одне провадження, оскільки вони розглядаються судом одночасно, присвоївши номер справи 127/28414/25.
06.09.2025 о 21:10 год. в м. Вінниці, по вул. Сабарівське шосе, 13, ОСОБА_1 керував транспортним засобом керував транспортним засобом ВАЗ 2101 номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку проводився на місці зупинки транспортного засобу, за допомогою приладу «Драгер», результат огляду 2,32 ‰., чим порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху України.
Крім того, 06.09.2025 о 22:10 год. в м. Вінниці, по вул. Сабарівське шосе, 16, ОСОБА_1 керував транспортним ВАЗ 2101 номерний знак НОМЕР_1 засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: порушення мови, почервоніння обличчя, запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння водій у встановленому законом порядку відмовився, на місці зупинки транспортного засобу, на безперервну відеозйомку, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.
Також, 06.09.2025 о 22:10 год. в м. Вінниці, по вул. Сабарівське шосе, 16, ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 2101 номерний знак НОМЕР_1 не маючи посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, повторно протягом року, чим порушив п. 2.1.а ПДР України.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, хоч про дату, час та місце розгляду відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення повідомлявся судом належним чином шляхом направлення судової повістки за номером мобільного телефону, зазначеним ним у протоколі про адміністративне правопорушення. Тому, враховуючи скорочені строки розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 277 КУпАП, судом постановлено розглядати протокол про адміністративне правопорушення у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Вказане узгоджується також з практикою Європейського суду з прав людини. Так, в рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України» зазначено, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.
Крім того, в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ч. 1 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 визначено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з п.2.9 (а) Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідно до розділу І п. 6 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджену наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Згідно з п. 9 наказу МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 охоплюються складом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за фактом керування транспортного засобу у стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується протоколом серії ЕПР1 №445735 від 06.09.2025, даними квитанції тестування приладом Drager 7510 відповідно до якого результат тесту - алкогольне сп'яніння ОСОБА_1 - 2,32 проміле, даними акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів «Драгер» та іншими матеріалами справи.
Також, дані обставини підтверджуються дослідженим судом відеозаписом на якому зафіксовано факт проходження ОСОБА_1 огляду на встановлення стану сп'яніння, який виявився позитивним.
Таким чином, оскільки ОСОБА_1 пройшов огляд у встановленому законом порядку, в ході якого було встановлено перебування останнього у стані алкогольного сп'яніння, доказів з метою спростування даного висновку суду не надано, в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 , також, охоплюються складом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за ознаками відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Зокрема, як вбачається з протоколу про адміністративного правопорушення серії ЕПР1 №445789 від 06.09.2025, ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу з метою встановлення стану сп'яніння.
Дані обставини, також, підтверджуються дослідженим відеозаписом з нагрудних камер патрульних поліцейських, з яких вбачається, як ОСОБА_1 спілкується з працівниками поліції, які пропонують пройти йому огляд на встановлення стану сп'яніння у лікаря-нарколога, однак він відмовився від проходження огляду. Далі на відео відображено, як працівники поліції складають відповідні процесуальні документи.
Зі змісту норм слідує, що відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, передбачена також за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан сп'яніння.
Таким чином, відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного чи іншого сп'яніння, є порушенням вимог п. 2.5 ПДР та утворює самостійний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Отже, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується протоколом серії ЕПР1 №445789 від 06.09.2025, направленням на огляд від 06.09.2025, відеозаписом на якому зафіксовано події та іншими матеріалами адміністративної справи.
Також, в діях ОСОБА_1 наявні порушення вимог ч. 5 ст. 126 КУпАП, що підтверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №445817 від 06.09.2025, постановою про накладення адміністративного стягнення, довідкою старшого інспектора ВАП та іншими матеріалами справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 126 КУпАП настає відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Згідно ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Зважаючи на те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом не маючи права керувати транспортним засобом відповідної категорії, вчинив дані дії повторно протягом року, доказів щодо спростування даних обставин суду не надано, в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази в сукупності, суд визнає їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.
Згідно ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень правопорушником.
Суд, звертає увагу, що адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 130 КУпАП та ч. 5 ст. 126 КУпАП відносяться до тих правопорушень, які за своїм характером є грубим суспільно небезпечним проступком в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та є небезпечним, як для самого правопорушника так і для інших учасників дорожнього руху.
Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, враховуючи характер вчинених порушень, особу правопорушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, суд дійшов висновку про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 та ч. 5 ст. 126 КУпАП повністю доведена матеріалами справ, а тому його слід визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 та ч. 5 ст. 126 КУпАП, врахувавши ч. 2 ст. 36 КУпАП, застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі, передбаченому санкцією ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Відповідно до довідки, яка долучена до матеріалів справи ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував, що вказує на те, що права керування транспортними засобами він не має взагалі.
Згідно положень ст. 15 ЗУ «Про дорожній рух» право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. Забороняється керування транспортними засобами особами, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Відповідно до п. 20 Порядком видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 травня 1993 року №340, позбавлення водіїв права на керування транспортними засобами здійснюється відповідно до законодавства.
Виходячи із системного аналізу зазначених норм, правова природа додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами не зводиться виключно до вилучення посвідчення водія та не вичерпується такою дією, а застосовується на певний період, тривалість якого визначається судом відповідно до санкції відповідної статті і полягає у забороні керувати транспортними засобами.
Позбавлення права керувати транспортними засобами має відповідати загальній меті будь-якого покарання, передбаченій ст. 23 КУпАП. У контексті питання, яке розглядається, особливої уваги набуває досягнення мети покарання щодо запобігання вчиненню нових правопорушень як особами, які вчинили адміністративні правопорушення, так і іншими особами, з дотриманням засади справедливості та принципу рівності всіх перед законом.
При цьому, слід звернути увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши у передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність настання дорожньо-транспортної пригоди у такому випаду є значно вищою, а тому попереджувальна мета додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами у такому випадку набуває особливого значення.
Підхід щодо неможливості призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами особі, яка не отримувала посвідчення водія на право керування транспортними засобами, не відповідає засаді справедливості та принципу рівності всіх перед законом, а також нівелює попереджувальну мету покарання.
Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку про доцільність застосувати до ОСОБА_1 додаткового покарання, передбаченого санкцією ч. 5 ст. 126 КУпАП, у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.
Зокрема, в даному випадку адміністративне стягнення у виді штрафу, разом з позбавленням права керування транспортним засобом, мають каральний і стримуючий характер для особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Крім того, відповідно до наданих суду матеріалів зазначено, що транспортний засіб ВАЗ 2101 номерний знак НОМЕР_1 належить ОСОБА_1 .
Зважаючи на обставини вчинених правопорушень, їх наслідки, систематичне порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху та керування транспортним засобом без отримання посвідчення водія, байдуже ставлення до вчинених правопорушень, суд приходить до висновку про необхідність здійснити оплатне вилучення транспортного засобу.
Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 на користь держави Україна підлягає стягненню судовий збір в сумі 605 грн. 60 коп., сплата якого передбачена п. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
Враховуючи викладене та керуючись ст. 23, 36, 40-1, 126, 130, 245, 247, 266, 283, 284 КУпАП, суд -
Судові справи №127/28414/25, №127/28458/25 та №127/28462/25 - об'єднати в одне провадження, присвоївши номер №127/28414/25.
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 та ч. 5 ст. 126 КУпАП, врахувавши ч. 2 ст. 36 КУпАП застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк шість років, з оплатним вилученням транспортного засобу ВАЗ 2101 номерний знак НОМЕР_1 .
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,60 грн. на користь держави.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: