Провадження № 22-ц/803/6634/25 Справа № 173/1396/22 Суддя у 1-й інстанції - Ілюшик І. А. Суддя у 2-й інстанції - Новікова Г. В.
16 вересня 2025 року
Дніпровський апеляційний суд в складі колегії:
головуючого судді: Новікової Г.В.
суддів: Гапонова А.В., Никифоряка Л.П.
за участю секретаря: Кругман А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу представника Дніпровського державного аграрно-економічного університету на рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 08 квітня 2025 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Дніпровського державного аграрно-економічного університету про поновлення на роботі та стягнення моральної шкоди,-
11.10.2022 року ОСОБА_1 через свого представника звернулася до суду з зазначеним позовом. В обґрунтування посилалася на те, що 25.08.2022 року її притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани наказом № 23-К. З тексту наказу не вбачається суть скоєного дисциплінарного проступку та коли він відбувся, тобто є незрозумілим за що саме притягнуто позивача до дисциплінарної відповідальності. Перелік додатків до наказу позивачу, як підстав для наказу не доведено та не ознайомлено. З переліку підстав до наказу зазначені листи, акти, які датовані травнем 2022 року в період з 10 до 27, тобто відповідач вже був обізнаним, що позивач, нібито скоїла дисциплінарний проступок, який вже було виявлено та відомо про нього відповідачу.Тобто відповідачем порушено строк притягнення до дисциплінарної відповідальності. Оскільки назва закладу змінилась, посадову інструкцію оновлено не було.
06.09.2022 року її притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани наказом № 28-К. Вказаний наказ є незаконним і підлягає скасуванню з підстав перелічених вище щодо наказу від 28.05.2022 року.
14.09.2022 року її притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення наказом № 30-К на підставі п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України. Позивач вважає, що звільнення позивача відбулось незаконно, а позивач має бути поновлена на роботі.
Також, вважає, що у зв'язку з незаконним притягнення до дисциплінарної відповідальності та незаконним звільненням, відповідач повинен відшкодувати їй спричинену моральну шкоду в розмірі 100 000 грн.
Просила визнати незаконним накази в.о. директора ВСП «ВФК ДДАЕУ» № 23-К від 25.08.2022 року, № 28-К від 06.09.2022 року про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарного стягнення у вигляді догани та скасувати їх. Визнати незаконним наказ в.о. директора ВСП «ВФК ДДАЕУ» Визнати незаконним наказ в.о. директора ВСП «ВФК ДДАЕУ» № 30-К від 14.09.2022 року про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення та скасувати його. Поновити ОСОБА_1 на роботі, а саме в займаній посаді викладача, ВСП «ВФК ДДАЕУ» та прийняти рішення про виплату їй середнього заробітку за час вимушеного прогулу із розрахунку 1409,58 грн. середньоденної заробітній плати за період часу: з дня звільнення, тобто з 14.09.2022 року до моменту звернення до суду, тобто до 11.10.2022 року (включно) в сумі 26 782,02 грн., з дня звернення до суду, тобто з 11.10.2022 року по день ухвалення рішення суду про поновлення її на роботі. Стягнути з ВСП «ВФК ДДАЕУ» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 100 000 грн.
Рішенням Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 08 квітня 2025 року
позовні вимоги задоволено частково. Визнано незаконними та скасувано накази в.о. директора Відокремленого структурного підрозділу «Верхньодніпровський фаховий коледж Дніпровського державного аграрно-економічного університету (ВСП «ВФК ДДАЕУ») № 23-К від 25.08.2022 року про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарного стягнення у вигляді догани, наказ № 28-К від 06.09.2022 року про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарного стягнення у вигляді догани; наказ № 30-К від 14.09.2022 року про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення.
Поновлено ОСОБА_2 на роботі, а саме в займаній посаді викладача Відокремленого структурного підрозділу «Верхньодніпровський фаховий коледж Дніпровського державного аграрно-економічного університету (ВСП «ВФК ДДАЕУ»).
Стягнуто з Дніпровського державного аграрно-економічного університету на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з дня звільнення, тобто з 14.09.2022 року до 08.04.2025 року в сумі 940 189,86 гривень без утримання податку і інших обов'язкових платежів.
Стягнуто з Дніпровського державного аграрно-економічного університету на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 1 000 грн., судовий збір в сумі 2 984,80 грн.
У задоволенні позову в іншій частині відмовлено.
Стягнуто з Дніпровського державного аграрно-економічного університету на користь держави судовий збір в розмірі 1 002,72 грн.
Рішення суду в частині поновлення на роботі допущено до негайного виконання.
В апеляційній скарзі представник Відокремленого структурного підрозділу «Верхньодніпровський фаховий коледж Дніпровського державного аграрно-економічного університету» просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог. Вважає, що судом першої інстанції помилково не прйнято до уваги, що притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача за кожним наказом було обгрунтовано наданими доказами. При накладенні дисциплінарного стягнення було враховано особу позивача та її попередню працю.
Вважає,що розрахунок строку для винесення наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності не пропущено, оскільки з моменту виявлення дисциплінарного проступку і до притягнення до дисциплінарної відповідальності позивач перебувала на лікарняних та відпустках.
Судом не повністю з'ясовано факт чинності посадової інструкції позивача та помилково розраховано середній заробіток за час вимушеного прогулу.
У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача просив рішення суд у першої інстанції залишити без змін як законне та обгрунтоване, а апеляцйну скаргу залишити без задоволення.
Про дату, час та місце розгляду справи сторони повідомлені належним чином, про що свідчить довідка про отримання судової повістки в системі Електронний суд представником відповідача та рекомендоване повідомлення про вручення повістки позивачеві.В судове засідання з'явилися представники відповідача - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , та представник ОСОБА_1 -адвокат Поздняков В.Г..
Відповідно до частин 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України за наявними в ній доказами в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що накази в.о директора коледжу від 25.08.2022 року № 23-К та від 06.09.2022 року № 28-К не відповідають вимогам трудового законодавства, зокрема в них не зазначено, коли мали місце і в чому конкретно полягали порушення позивачем трудових обов'язків. Оскільки в наказах не зазначено коли мали місце порушення конкретно по кожному випадку, суд позбавлений можливості перевірити чи накладене дисциплінарне стягнення в межах місячного строку, який визначений ч. 1 ст. 148 КЗпП України. Граничний строк притягнення до відповідальності обрахувати неможливо.
Наказ № 30-К від 14.09.2022 року не відповідає вимогам трудового законодавства, так як у ньому не зазначено всіх обставин вчинення працівником дисциплінарного проступку, коли саме він мав місце.
Проте такий висновок не відповідає встановленим обставинам та нормам матерального і процессуального права.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до положень статті 139 КЗпП України працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
У трудових правовідносинах як працівник, так і роботодавець мають діяти добросовісно, реалізуючи свої права, як це передбачено частиною третьою статті 13 ЦК України, не допускаючи дій, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
Принцип добросовісності в трудовому праві характеризується прагненням суб'єктів належним чином, сумлінно здійснювати трудові права й виконувати обов'язки, передбачені трудовим законодавством та трудовим договором.
Реалізуючи права і виконуючи обов'язки, суб'єкти трудових правовідносин зобов'язані утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди працівнику, роботодавцю, довкіллю або державі. Не допускаються дії працівника чи роботодавця, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні трудових прав працівник і роботодавець повинні додержуватися моральних засад суспільства. Не допускається використання наданих трудових прав та виконання обов'язків на підставі зловживання. Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16 червня 2022 року у справі № 211/6466/19.
Статтею 147 КЗпП України передбачено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана, звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.
Згідно пункту 3 частини 1 статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий договір до закінчення строку його чинності, можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного та громадського стягнення.
Відповідно до роз'яснень, викладених у пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» (зі змінами та доповненнями), за передбаченими пунктом 3 статті 40 КЗпП України підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку. У таких випадках враховуються ті заходи дисциплінарного стягнення, які встановлені чинним законодавством і не втратили юридичної сили за давністю або не зняті достроково (стаття 151 КЗпП України).
Для правомірного розірвання роботодавцем трудового договору на підставі пункту 3 статті 40 КЗпП України необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов'язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку; невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов'язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності; невиконання або неналежне виконання трудових обов'язків повинно бути систематичним; враховуються тільки дисциплінарні й громадські стягнення, які накладаються трудовими колективами і громадськими організаціями відповідно до їх статутів; з моменту виявлення порушення до звільнення може минути не більше місяця.
У справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором, судам необхідно з'ясувати, у чому конкретно проявилося порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за п. 3 ст. 40 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи не застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника. Така правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 17 квітня 2019 року у справі № 766/8638/16-ц.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебувала в трудових відносинах з відповідачем. Наказом № 93-0 від 01.10.2021 року Верхньодніпровський коледж аграрно-економічного університету перейменовано на ВСП «ВФК ДДАЕУ». Зміна назви закладу не є обов'язковою підставою для оновлення посадової інструкції працівників.
01.09.2020 року ОСОБА_1 було переведено з посади методиста на посаду викладача, що підтверджується записами в трудовій книжці.
13.07.2022 року ОСОБА_1 було виключено зі складу профспілкового комітету у зв'язку з тривалою непрацездатністю.
Згідно посадової інструкції викладача вищого навчального закладу, затвердженої у 2015 році, відповідно до п. 7 розділу І при виконанні своїх обов'язків викладач керується постановами і розпорядженнями керівних органів з питань освіти, наказами, інструкціями і розпорядженнями директора навчального закладу, даною посадовою інструкцією. Викладач несе персональну відповідальність за реалізацію в повному обсязі освітніх програм відповідно до навчального плану і графіку навчального процесу, недотримання правил внутрішнього трудового розпорядку, невиконання або неналежне виконання вимог внутрішніх нормативних документів коледжу та законних розпоряджень керівництва (п. 1, 3, 4 розд. ІІІ), викладач проводить навчання студентів у відповідності з вимогами державних освітніх стандартів, навчальних планів і програм, дотримується навчальної та трудової дисципліни, контролює режим відвідування занять, знає та дотримується Положення про організацію навчального процесу у ВК ДДАЕУ, Положення про облік успішності у ВК ДДАЕУ та інших положень, що регламентують навчально-виховний процес у коледжі, дотримується норм педагогічної етики, моралі, за викликом секретаря директора своєчасно ознайомлюється під підпис із наказами, що стосуються його діяльності і у встановлені терміни звітує про їх виконання (п. 1, 7, 17, 18, 21 розд. ІV). З зазначеною інструкцією ОСОБА_1 ознайомлена, про що свідчить її підпис.
Наказом № 23-К від 25.08.2022 року ОСОБА_1 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани у зв'язку з невиконанням останньою своїх посадових обов'язків, передбачених у пункті 7 Розділу І Посадової інструкції викладача, у формі систематичного невиконання законних розпоряджень керівництва. З наказом позивач ознайомлена 25.08.2022 року.
Підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності, про що зазначено в наказі, були акт від 25.05.2022 року про ненадання ОСОБА_1 станом на 25.05.2022 року доступу до веб-ресурсів заступнику директора з НВР ОСОБА_5 ; листом від 10.05.2022 року про надання пояснень щодо призначення консультацій в очній формі під час воєнного стану та дистанційного режиму організації освітнього процессу; акт від 25.05.2022 року про ненадання доступу до веб-ресурсів GoogleClassroom станом на 25.05.2022 року заступнику директора з НВР ОСОБА_5 ; лист про надання згоди щодо запропонованого адміністарцією режиму роботи.
Так, згідно наказу в.о. директора навчального закладу «Про надання доступу до веб-ресурсів» від 27.04.2022 року № 43-О викладачі мали надати доступ до власних веб-ресурсів заступнику директора з НВР ОСОБА_5 , надсилання діючих кодів класів в додатку GoogleClassroom, надсилання заступнику директора з НВР ОСОБА_5 запрошення для приєднання до кожного з класів дисциплін в додатку GoogleClassroom з доказом відправлення викладачу на звороті. Згідно скріншоту з наказом від 27.04.2022 року № 43 позивач ознайомлена 04.05.2022 року.
Згідно службової записки за вхід. № 206 від 13.05.2022 року станом на 13.05.2022 року всупереч п. 1 Наказу директора № 43-О від 27.04.2022 року «Про надання доступу до веб-ресурсів» викладачем ОСОБА_1 не надано доступ заступнику директора з НВР ОСОБА_5 да веб-ресурсів з дисципліни «Фінанси» у групі ПТ-2020-35, з дисципліни «Фінанси» у групах Ф-2021-26, Фс-2021-26, з дисципліни «Гроші і кредит» у групі Фс-2021-26.
Згідно копії акту від 25.05.2022 року станом на 25.05.2022 року викладач коледжу ОСОБА_1 не надала заступнику директора з НВР ОСОБА_5 доступ до класів в додатку GoogleClassroom з дисциплін, які викладала ОСОБА_1 в 2021-2022 навчальному
році згідно наказу в.о. директора коледжу від 27.04.2022 року № 43-О «Про надання доступу до веб-ресурсів».
Складено акт від 23.05.2022 року про ненадання пояснень, невиконання станом на 23.05.2022 року ОСОБА_1 законного розпорядження в.о. директора коледжу ОСОБА_3 від 20.05.2022 року.
Згідно акту від 20.05.2022 року, 20.05.2022 року о 08:15 год. в кабінеті № 10 учбового корпусу коледжу в.о. директора коледжу Зелений В.М. у присутності інших осіб, звернувся до викладача коледжу ОСОБА_1 з проханням до кінця робочого дня 20.05.2022 року надати письмові пояснення з приводу, зокрема, неналежного виконання ОСОБА_1 наказу від 27.04.2022 року № 43-О «Про надання доступу до веб-ресурсів» у формі ненадання заступнику директора з НВР ОСОБА_5 доступу до класів в додатку GoogleClassroom з дисциплін, які викладає ОСОБА_1 .
Викладач ОСОБА_1 призначила для студентів проведення консультації до виробничої практики на 11.05.2022 року в приміщенні колледжу, в той час як з 24.02.2022 року у зв'язку із запровадженням воєнного стану в коледжі запроваджено дистанційний режим організації освітнього процессу, що підтверджується службовою запискою заступника директора з НВР ОСОБА_5 . Зазначена обставина підтверджується скріншотами із електронної пошти.
Згідно копії листа коледжу від 24.05.2022 року за вих. № 228 ОСОБА_1 просили до кінця робочого дня 25.05.2022 року повідомити адміністрацію коледжу про її згоду щодо запропонованого режиму роботи на офіційну електронну пошту коледжу, чого вона не зробила.
Таким чином встановлено, що підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани було систематичне невиконання розпоряджень керівництва учбового закладу в період з 10 по 25 травня 2022 року. З оскаржуваним наказом ОСОБА_1 ознайомлена 25.08.2022 року, про що свідчить її підпис з заперечннями.
ОСОБА_1 перебувала на лікарняних з 27.05.2022 по 31.05.2022 року, з 01.06.2022 року по 03.06.2022 року, 06.06.2022 року по 20.06.2022 року, з 21.06.2022 року по 14.07.2022 року (т. 1 а.с. 125-128).
Позивач перебувала у відпустці починаючи з 15.07.2022 року до 02.08.2022 року, що підтверджується копією наказу № 42-В від 11.07.2022 року. Також ОСОБА_1 перебувала у відпустці з 02.08.2022 року до 26.08.2022 року відповідно до наказу від 29.07.2022 року № 49-В (т. 1 а.с. 129, 130).
Таким чином наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності прийнято в установлені трудовим законодавством строки. Позивач не надала пояснень щодо проступків, що підтверджується відповідними актами.
Наказом № 28-К від 06.09.2022 року ОСОБА_1 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани у зв'язку з неналежним виконанням останньою своїх посадових обов'язків, передбачених абз. 5, 6, 7, 12 ч. 2 ст. 54 Закону України «Про освіту», п.п. 4), 5), 6), 12) ч. 1 ст. 62 Закону України «Про фахову передвищу освіту», абз. 3 п. 4.4., абз. 8 п. 4.4.1., абз. 2, 5 п. 4.5 Положення про ВСП «ВФК ДДАЕУ», п.п. 3.1.7., 3.2.5 Правил внутрішнього трудового розпорядку коледжу, п.п. 2.31., 2.35. Колективного договору коледжу, п. 7 Розділу І, п. 18 Розділу ІІІ Посадової інструкції викладача, п. 6.2.2 Положення про ВСП «ВФК ДДАЕУ». З наказом позивач ознайомлена 07.09.2022 року, що підтверджується її особистим підписом на тексті наказу.
Підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності, про що зазначено в наказі, були акт від 26.08.2022 року про протиправну та аморальну поведінку ОСОБА_1 в кабінеті адміністративного корпусу; повідомлення коледжу про адмінітсартивне правопорушення; протокол засідання педагогуічної ради від 30.08.2022 року №1; акт від 06.09.2022 року про ненадання ОСОБА_1 на вимогу директора робочих програм,отриманих нею від викладачів в 2021-2022 роках.
Так, згідно акту від 26.08.2022 року, 26.08.2022 року о 08:15 годині в кабінеті № 39 адміністративного корпусу коледжу викладач коледжу ОСОБА_1 під час ознайомлення її в.о. директора коледжу Зеленим В.М. з наказом про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани, у присутності свідків, сильно відштовхнула обома руками в груди в.о. директора коледжу ОСОБА_3 та вибігла з кабінету № 39, також грубо відштовхнувши при цьому ОСОБА_6 , який стояв навпроти виходу з кабінету (т. 1 а.с. 131).
30.08.2022 року відбулося засідання педагогічної ради, на якому в.о. директора звернувся до ОСОБА_1 з проханням передати матеріали роботи методиста коледжу та надати доступ до робочих програм викладачів, які були надіслані викладачами коледжу методисту в минулому навчальному році. Згідно акту від 06.09.2022 року станом на вказану дату викладач ОСОБА_1 не надала робочі програми навчальних дисциплін викладачів коледжу за 2021-2022 н.р. та пояснення причин їх ненадання.
Таким чином встановлено, що підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани була аморальна поведінка ОСОБА_1 в кабінеті адміністративного корпусу 26.08.2022 року та невиконання розпорядження керівництва від 30.08.2022 року щодо передачі матеріалів роботи методиста коледжу та надання доступу до робочих програм викладачів, які були надіслані викладачами коледжу методисту в минулому навчальному році.
Наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності прийнято в установлені трудовим законодавством строки, з наказом позивач ознайомлна під підпис. Підстави для визнання зазначеного наказу незаконним відсутні.
Наказом № 30-К від 14.09.2022 року ОСОБА_1 звільнено з роботи з 14.09.2022 року у зв'язку з систематичним невиконанням без поважних причин обов'язків, покладених на неї трудовим договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку, до якої раніше застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення, згідно п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.
З наказом позивач ознайомлена 14.09.2022 року, що підтверджується її особистим підписом на тексті наказу.
Підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності, про що зазначено в наказі, були акти від 02.09.2022 року та від 05.09.2022 року про відсутність викладача ОСОБА_1 на занятті у групі О-2021-22 з дисципліни «Бухгалтерський облік»; доповідна записка про відсутність на заняттях в групі.
Згідно актів від 02.09.2022 року та від 05.09.2022 року у період тривання заняття в навчальній групі О-2021-22 з дисципліни «Бухгалтерський облік» з 11:50 години до 13:10 години, викладач ОСОБА_1 на занятті була відсутня. У період тривання заняття 05.09.2022 року з 10:00 години до 11:20 години, викладач ОСОБА_1 на занятті була відсутня.
Доповідна записка містить аналогічну інформацію. (т. 1 а.с. 149 - 151).
Таким чином встановлено, що підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани була відсутність викладача 02.09.2022 року та 05.09.2022 року на занятті у групі О-2021-22 з дисципліни «Бухгалтерський облік», не проведення заняття.
Наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності прийнято в установлені трудовим законодавством строки. Про те, що позивач відмовилася від надання пояснень свідчать акти від 02.09, 05.09 та 07.09.2022 року.
Обгрунтовуючи не проведення занять, ОСОБА_1 посилалася на те, що вона не пройшла підвищення кваліфікації із дисципліни «Бухгалтерський облік». Проте згідно трудової книжки ОСОБА_1 має вищу освіту по професії бухгалтерський облік, фінанси та кредит. Згідно диплому НОМЕР_1 , виданого 30.04.1993 року, позивач закінчила Український державний аграрний університет за спеціальністю «бухгалтерський облік» з присвоєнням кваліфікації «бухгалтер-педагог», що спростовує її посилання на неможливість проводити заняття з бухгалтерського обліку. (т. 2, а.с. 25).
Таким чином встановлено, що накази № 23-К від 25.08.2022 року та № 30-К від 14.09.2022 року містять обставини в чому конкретно проявилося порушення. І саме на суд покладено обов'язок, з'ясувати, у чому конкретно проявилося порушення, що стало приводом до звільнення.
Судом встановлено, що після притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани наказом № 23-К від 25.08.2022 року ОСОБА_1 02.09.2022 року та 05.09.2022 року знову вчинила дисциплінарний проступок, не прийшовши на заняття в навчальній групі О-2021-22, чим допустила систематичне невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на неї трудовим договором, правилами внутрішнього трудового розпорядку, що стало піставою для звільнення.
При звільненні відповідачем додержані передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, строк притягнення до дисциплінарної відповідальності не закінчився, за останній проступок дисциплінарне стягнення не застосовувалось. При звільненні враховано ступінь тяжкості вчиненого проступку, обставини, за яких вчинено проступок, а саме безпідставна відмова викладача проводити заняття в групі відповідно до встановленого графіку, чим порушено розділ 4 посадової інструкції викладача та п.п.3.1.3,3.2.2,3.2.5 Правил внутрішнього трудового розпорядку.
Допущені позивачем порушення стосуються обов'язків, які є складовими трудової функції викладача, випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання та неналежне виконання позивачем трудових обов'язків скоєно без поважних причин та невиконання трудових обов'язків скоєно повторно, що складає систематичне невиконання посадових обов'язків.
Позивачу до притягнення до дисциплінарної відповідальності було запропоновано надати пояснення щодо скоєння проступків, проте від надання пояснень позивач відмовилась, про що роботодавцем складено акт.
За таких обставин позивачем двічі протягом року скоєно дисциплінарні проступки, які підтверджені письмовими доказами, порядок застосування дисциплінарного стягнення додержано, стягнення у вигляді догани застосовані протягом строків, встановлених законом, звільнення позивача проведено з дотриманням норм трудового законодавства.
Встановлені обставини притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності спростовують її посилання на те, що з тексту наказу не вбачається суть скоєного проступку та коли він відбувався.
У справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором, судам необхідно з'ясувати, у чому конкретно проявилося порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктом 3 статті 40 КЗпП України.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про те, що накази про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності не відповідають нормам трудового законодавства та неможливо встановити обставини скоєння проступку.
В наказі №30-К від 14.09.202 року відповідачем зазначено посилання крім проступку, скоєного 02 та 05.09.2022 року, на накази № 23-К від 25.08.2022 року та № 28-К від 06.09.2022 року, які в своїй сукупності підтверджують систему. Проте наказ № 28-К від 06.09.2022 року про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності в данному випадку не впливає на наявність системи, оскільки позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності за невиконання трудових обов'язків наказом № 23-К від 25.08.2022 року, після чого вона допустила повторне невиконання своїх посадових обов'язків 02 та 05.09.2022 року, що само по собі є підставою для звільнення за систематичне невиконання посадових обов'язків.
Стосовно доводів про те, що з наказу про звільнення є нерозумілим, які саме дисциплінарні стягнення були накладені на позивача. В даному випадку не є необхідним зазначати деталі кожного дисциплінарного стягнення, що було застосовано до особи. В розумінні статті 40 КЗпП України має значення сам факт того, що дані дисциплінарні стягнення неодноразово застосовувалися до працівника.
Оскільки на позивача посадовою інструкцією покладені певні обов'язки, їх порушення підтверджується доказами по справі, то відповідач мав підстави для застосування видів дисциплінарного стягнення у вигляді догани й звільнення та розірвання трудового договору за п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.
Таким чином колегія суддів дійшла висновку, що дії відповідача щодо винесення наказу №30-К про звільнення від 14.09.202 року є послідовними та законними.
Відшкождування моральної шкоди є похідною вимогою аід поновлення на роботі.оскільки вимоги про поновлення на роботі не підлягають задоволенню, то підстав для відшкодування моральної шкоди н емає.
Відповідно до статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Оскільки апеляційним судом встановлено неправильне застосування судом першої інстанції при розгляді цієї справи норм матеріального та процесуального права, то є підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування судового рішення з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних имог.
Відповідно до частини 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно
змінює розподіл судових витрат.
Оскільки апеляційний суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції ,то є підстави для зміни розподілу судових витрат.
З огляду на те, що апеляційний суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги, позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ст. 3 Закону України «Про судовий збір», витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги компенсуються відповідачеві за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Керуючись ст. ст.368, 376, 381,382 ЦПК України, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу представника Дніпровського державного аграрно-економічного університету задовольнити.
Рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 08 квітня 2025 року скасувати.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Дніпровського державного аграрно-економічного університету про визнання незаконними та скасування наказів в.о. директора Відокремленого структурного підрозділу «Верхньодніпровський фаховий коледж Дніпровського державного аграрно-економічного університету № 23-К від 25.08.2022 року, № 28-К від 06.09.2022 року та № 30-К від 14.09.2022 року про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарного стягнення, про поновлення на роботі та стягнення моральної шкоди відмовити.
Сплачений судовий збір при подачі апеляційної скарги в розмірі 5980,50 грн. компенсувати Дніпровському державному аграрно-економічному університету( код платника 26371969, рахунок UA 898201720343161004200010605) за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 16 вересня 2025 року.
Судді: