Провадження № 11-кп/803/2590/25 Справа № 201/16341/24 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
16 вересня 2025 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_5 на ухвалу Соборного районного суду м. Дніпра від 01 липня 2025 року про повернення прокурору обвинувального акту у кримінальному провадженні №120240416500000871 за обвинуваченням ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_8
прокурора ОСОБА_5
обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7
захисників ОСОБА_9 , ОСОБА_10
За ухвалою Соборного районного суду м. Дніпра від 01 липня 2025 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні №120240416500000871 за обвинуваченням ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України, повернуто прокурору для усунення виявлених недоліків.
Суд першої інстанції, мотивуючи своє рішення зазначив, що виклад фактичних обставин події кримінального правопорушення залежить від встановлених прокурором обставин, кваліфікації дій обвинуваченого, адже виходячи з формули обвинувачення, прокурор формує перелік тих обставин, які підлягають доказуванню і які мають бути обов?язково викладені в обвинувальному акті.
Судом зауважено, що у вказаному обвинувальному акті викладено перелік дій які призвели до тілесних ушкоджень, однак в кінці опису виявлених у потерпілого тілесних ушкоджень міститься вираз: «Прямі переломи ребер, без ушкодження пристінкової плеври, із крововиливами у навколишні м?які тканини: 4-го ребра праворуч по середньо-ключичній лінії; переломи 2, 4, 5-го ребер ліворуч на межі хряшової та кісткової частин по пердньоключичній лінії, від яких 03.06.2024 року наступила смерть ОСОБА_11 ».
Вказане формулювання свідчить про те, що смерть ОСОБА_11 настала в результаті описаних на початку речення тілесних ушкоджень, тобто від прямих переломів ребер.
В той же час, обвинувальний акт далі містить відомості про те, що смерть настала від травм голови, а перелом ребер відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості.
Вказані протиріччя в обвинувальному акті унеможливлюють розуміння обвинуваченими суті обвинувачення, що свідчить про неконкретизованість висунутого обвинувачення.
В апеляції:
- прокурор просить оскаржувану ухвалу суду скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначає про невідповідність висновків суду та істотні порушення вимог кримінального процесуального закону.
Вказує, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України та містить формулювання обвинувачення та кваліфікацію дій, місце, дату та час вчинення інкримінованого злочину, а наведені в обвинувальному акті фактичні дані у своїй сукупності дають повне уявлення стосовно кожного елемента складу кримінального правопорушення.
Прокурор зауважує на тому, що суд в підготовчому судовому засіданні не вправі перевіряти правильність кваліфікації та наявність усіх елементів складу кримінального правопорушення.
Прокурор стверджує, що вказані судом недоліки не перешкоджають розгляду обвинувального акту по суті, та у разі необхідності можуть бути усунуті шляхом зміни чи відмови від пред'явленого обвинувачення.
Також зазначає, що судом не було роз'яснено учасникам процесу їхні права у зв'язку зі зміною прокурора, не з'ясовано думку щодо розгляду кримінального провадження судом присяжних, а розпочато судове засідання виключно по розгляду клопотання захисту.
Заслухавши думку прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив ухвалу суду скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції; обвинувачених та їх захисників, які кожен окремо заперечували проти задоволення апеляційної скарги; перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Так, відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Згідно ст. 409 КПК України підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи у суді першої інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Частиною 1 ст. 412 КПК України передбачено, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили або могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, при вирішенні питання про повернення прокурору обвинувального акту вказані вимоги кримінального процесуального закону судом дотримані не були.
Так, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України суд має право зі стадії підготовчого судового засідання повернути обвинувальний акт у тому випадку, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
Згідно із п. 5 ч. 1 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Як вбачається з обвинувального акту щодо ОСОБА_6 , ОСОБА_7 при його складанні вказані вимоги процесуального закону були дотримані, зокрема у ньому зазначені фактичні обставини, які прокурор вважає встановленими, та правова кваліфікація вчиненого кримінального правопорушення за відповідними статтями, частинами статтей закону України про кримінальну відповідальність, з викладенням їх диспозицій.
Не можна погодитись з висновком суду першої інстанції про відсутність у даному обвинувальному акті формулювання обвинувачення зважаючи на правову позицію, висловлену Верховним Судом України у його Постанові від 24.11.2016 р. № 5-328кс16, відповідно до якої в доктрині кримінального процесу під формулюванням обвинувачення розуміється короткий виклад тексту диспозиції кримінально-правової норми, порушення якої інкримінується особі, при цьому фабула обвинувачення виступає фактичною моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) - це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому.
Одночасно суд апеляційної інстанції вважає за необхідне акцентувати увагу на тому, що підставою для повернення обвинувального акту прокурору є не будь-яка формальна невідповідність його вимогам закону, а лише ті недоліки, що унеможливлюють призначення справи до розгляду, чого у даному випадку не вбачається.
Так, при складанні обвинувального акту у кримінальному провадженні №12024041650000871 від 04 червня 2024 року щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_7 обвинувачених за п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України, не було допущено істотного порушення вимог процесуального закону щодо викладеного обсягу пред'явленого обвинувачення чи його не конкретизації, в результаті яких саме тілесних ушкоджень настала смерть потерпілого, оскільки при викладенні обвинувачення, як щодо ОСОБА_6 так і ОСОБА_7 вказано місце, дату, час, спосіб, механізм нанесення потерпілому тілесних ушкоджень, з чіткою вказівкою на висновки експертиз щодо тяжкості та детального опису нанесених тілесних ушкоджень. При цьому, на аркуші 8 обвинувального акту після детального опису нанесених тілесних ушкоджень, зазначено, що ушкодження у ділянці голови у своїй скупності, перебувають у причинному зв'язку з настанням смерті ОСОБА_11 та відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя, після чого вказано, що тілесні ушкодження у вигляді переломів ребер із крововиливами у навколишні м'які тканини відносяться до середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалості розладу здоров'я, а всі інші тілесні ушкодження є легкими, які не супроводжуються розладом здоров'я.
З зазначеного слідує, що в обвинувальному акті чітко вказано, що тілесні ушкодження у ділянці голови у своїй сукупності перебувають в причинному зв'язку з настанням смерті ОСОБА_11 , а тому доводи суду, які слугували підставою для повернення обвинувального акту не є слушними.
Крім того, звертається увага, що саме під час судового провадження після дослідження доказів у їх сукупності, допиту свідків, у разі суперечливих вихідних даних чи висновків експертиз, саме судом може бути призначена додаткова експертиза, задля встановлення причинно-наслідкового зв'язку настання смерті та нанесених тілесних ушкоджень.
У зв'язку із вищенаведеним апеляційний суд вважає обґрунтованими доводи прокурора про передчасність рішення про повернення обвинувального акту.
Обговорюючи питання про остаточне рішення за наслідками апеляційного розгляду, колегія суддів зважає на те, що відповідно до вимог ч. 6 ст. 9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 КПК України.
З огляду на викладене апеляційний суд приходить до висновку, що ухвала суду підлягає скасуванню, з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.
Призначаючи новий розгляд в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції застосовує на підставі ч. 6 ст. 9 КПК України загальні засади кримінального провадження, а саме вимоги п. 2 ч. 1 ст. 7 КПК України щодо забезпечення принципу законності кримінального провадження, оскільки допущені судом істотні порушення кримінального процесуального закону не входять до переліку підстав для призначення нового розгляду в суді першої інстанції, передбачених ст. 415 КПК України.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 415 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_5 , - задовольнити.
Ухвалу Соборного районного суду м. Дніпра від 01 липня 2025 року про повернення прокурору обвинувального акту у кримінальному провадженні №120240416500000871 за обвинуваченням ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України, - скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Ухвалу суду набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4