Справа № 758/1602/25
Категорія 67
08 вересня 2025 року Подільський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Блащука А.М.,
за участю секретаря судового засідання Пащелопи Д.Р.;
представника позивача ОСОБА_1 ;
позивача ОСОБА_2 ;
представника третьої особи ОСОБА_3 ;
третьої особи ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5 , треті особи: ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , служба у справах дітей та сім'ї Подільської в м. Києві РДА, про встановлення факту утримання та виховання трьох неповнолітніх дітей,-
В січні 2025 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_5 , треті особи: ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , служба у справах дітей та сім'ї Подільської в м. Києві РДА, про встановлення факту утримання та виховання трьох неповнолітніх дітей в якій просить суд:
- встановити факт утримання та виховання трьох неповнолітніх дітей - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання АДРЕСА_2 .
Позовну заяву мотивовано тим, що 03.10.2009 позивач уклав шлюб з ОСОБА_6 .
ІНФОРМАЦІЯ_3 від шлюбу у подружжя народилася донька ОСОБА_9 .
22 вересня 2015 року рішенням Липовецького районного суду Вінницької області шлюб був розірваний. Місце проживання дочки між позивачем та ОСОБА_6 було встановлено за обопільною згодою, дочка залишилась проживати з дружиною, однак, позивач по цей час виконує свої обов'язки батька по утриманню та вихованню доньки ОСОБА_9 , добровільно надає кошти колишній дружині ОСОБА_6 на утримання їх спільної малолітньої доньки, спілкуються з донькою, приймає участь у її вихованні, часто відвідує її та забираю до себе в гості на досить тривалий час.
Зазначає, що у серпні 2020 року позивач створив нову сім'ю, почавши проживати з ОСОБА_4 , яка має двох синів від першого шлюбу: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (копія свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 від 03.06.2011 року додається) та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (копія свідоцтва про народження серія НОМЕР_3 від 19.05.2015 року додається) за адресою АДРЕСА_3 .
У 2023 році позивач та ОСОБА_4 одружилися, що підтверджується Свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_4 під 07.06.2023 року.
Таким чином, починаючи з серпня 2020 року на утриманні позивача також перебувають ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Встановлення даного факту потрібно позивачу з метою захисту та реалізації законних прав та інтересів як малолітніх дітей, так і прав самого заявника як батька, та уникнення суперечностей при визначенні даного факту зі сторони органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших фізичних та юридичних осіб.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 14.04.2025 у справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду в підготовчому засіданні.
В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали та просили задовольнити.
Представник третьої особи ОСОБА_3. вирішення даного питання залишила на розсуд суду.
Третя особа ОСОБА_4 вимоги позивача підтримала та просила задовольнити.
Суд, дослідивши матеріали справи та надані докази дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч. 2 ст. 315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до приписів пункту 2 ч.1 ст. 315 ЦПК України суд, зокрема, розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.
У відповідності до ст.ст. 315 - 318 ЦПК України суди розглядають справи про встановлення фактів перебування на утриманні, якщо вони мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення особистих немайнових чи майнових прав.
Правовідносини щодо «утримання дітей» є предметом регулювання Сімейного кодексу України.
Відповідно до ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я утворюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Частиною 1 статті 121 СК України передбачено, що права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою
статті 157 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 14 та ч. 1 ст. 15 СК України сімейні права та обов'язки є такими, що тісно пов'язані з особою, а тому не можуть бути передані іншій особі.
Права та обов'язки батьків щодо виховання дитини передбачені ст.ст. 150-151 СК України.
За приписами ч. 2 ст. 150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Відповідно до ч. ч. 2, 5 ст. 157 СК України той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Відповідно до ст. ст. 180, 181 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
З цього слідує, що підставою встановлення факту самостійного виховання та утримання неповнолітньої дитини особою, яка не має з нею кровного споріднення (як заявник у цій справі), є доведеність існування обставин, в силу яких обсяг прав матері або біологічного батька дитини обмежується або припиняється.
Судом встановлено, що 03.10.2009 ОСОБА_2 уклав шлюб з ОСОБА_6 .
ІНФОРМАЦІЯ_3 від шлюбу у подружжя народилася донька ОСОБА_9 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_5 від 27.05.2010.
22 вересня 2015 року рішенням Липовецького районного суду Вінницької області шлюб був розірваний.
Місце проживання дочки між позивачем та ОСОБА_6 було встановлено за обопільною згодою, дочка залишилась проживати з дружиною, однак, позивач по цей час виконує свої обов'язки батька по утриманню та вихованню доньки ОСОБА_9 , добровільно надає кошти колишній дружині ОСОБА_6 на утримання їх спільної малолітньої доньки, спілкуюся з донькою, приймає участь у її вихованні, часто відвідує її та забираю до себе в гості на досить тривалий час.
Факт утримання та виховання доньки ОСОБА_9 позивачем як батьком підтверджується Договором про участь у вихованні та утриманні дитини від 23.05.2023 року, зареєстрованим за № 227, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чекідою О.А., та укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , відповідно до якого ОСОБА_2 має право спілкуватися з донькою ОСОБА_10 за її бажанням, а також з урахуванням стану здоров'я дитини та навчального процесу у встановлені дні, а саме у суботу та неділю кожного тижня, у період літніх канікул ( строком на 45 днів), кожного другого Різдва та кожного другого Великодня (Пасха), у будь-який інший час за бажанням дитини. Позивач як батько повинен оплачувати витрати на утримання дитини та на розвиток її здібностей шляхом перерахування грошових коштів у сумі 3000 гривень щомісяця до 10 числа на картковий рахунок матері або шляхом безпосередньої оплати таких витрат щомісячно до досягнення дитиною 18 років.
У 2020 році позивач створив нову сім'ю, почавши проживати з ОСОБА_4 , яка має двох синів від попереднього шлюбу: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (свідоцтво про народження серія
НОМЕР_2 від 03.06.2011) та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження серія НОМЕР_3 від 19.05.2015) за адресою
АДРЕСА_2 .
07.06.2023 між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 укладено шлюб, що підтверджується Свідоцтвом про шлюб серії
НОМЕР_4 від 07.06.2023.
Таким чином, починаючи з серпня 2020 року на утриманні позивача також перебувають діти ОСОБА_4 від попереднього шлюбу, а саме ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , біологічним батьком яких є відповідач ОСОБА_5 .
На підтвердження фактів утримання позивачем ОСОБА_7 та ОСОБА_8 надано до суду:
- акт обстеження умов проживання від 04.08.2023, складений Представниками служби у справах дітей та сім'ї Подільської у місті Києві державної адміністрації, відповідно до якого діти ОСОБА_8 та ОСОБА_7 проживають разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_2 , мають окрему кімнату, їм створені всі умови для проживання, квартира обладнана всім необхідним; стосунки в сім'ї добрі, загальноприйнятні. 06.09.2024 працівниками служби у справах дітей та сім'ї Подільської у місті Києві державної адміністрації було повторно складено Акт обстеження умов проживання, що додатково підтверджує вищезазначене;
- відповідь Служби у справах дітей та сім'ї Подільської районної в місті Києві державної адміністрації від 21 серпня 2023 року на звернення ОСОБА_4 до Служби у справах дітей та сім'ї Подільської районної в місті Києві державної адміністрації із заявою від 07.08.2023 про видачу довідки про утримання її дітей ОСОБА_8 та ОСОБА_7 позивачем, ОСОБА_2 ;
- довідка з Ліцею № 6 Подільського району міста Києва від 05.09.2024, видана ОСОБА_4 , матері ОСОБА_7 , учня 8 - а класу Ліцею № 6, відповідно до якої батько, ОСОБА_5 , контакту зі школою не підтримує, успішністю дитини не цікавиться, з вчителями не спілкується, батьківські збори не відвідує. Активну участь у житті дитини приймає мати, ОСОБА_4 , та вітчим, ОСОБА_2 ;
- характеристика учасника Баскетбольного клубу «Хижаки» від 10.09.2024, зі змісту якої вбачається, що ОСОБА_7 є здібним, активним, уміє приймати швидкі рішення, за допомогою вітчима ОСОБА_2 без допомоги батька, забезпечений комплектом одягу для занять баскетболом, присутній як на тренувальному процесі, так і на змаганнях. Батько ОСОБА_11 не приймає участі у захопленні сина баскетболом, не був присутній на батьківських зборах, а також на жодних змаганнях свого сина;
- довідка Молодіжної громадської організації Спортивний клуб «Сен-Бін» від 10.09.2024 року, відповідно до якої ОСОБА_8 займається в спортивній секції. Батько ОСОБА_5 контакту з клубом не підтримує, успішністю дитини не цікавиться, з тренером не спілкується., батьківські збори не відвідує. Дитину на тренування приводить і забирає мати або вітчим ОСОБА_2 ;
- характеристика учня 4-А класу ліцею № 6 м. Києва ОСОБА_12 , відповідно до якої батько ОСОБА_13 не бере участі в житті та навчанні сина, не спілкується з ним, не забезпечує сім'ю матеріально. Функції батька виконує ОСОБА_2 , який приділяє багато уваги вихованню та навчанню хлопчика, створює йому умови для життя та навчання.
Мати дітей ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , ОСОБА_4 не працює, оскільки займається розвитком та вихованням синів.
З вищезазначеного вбачається, що всі троє дітей, яким не виповнилося 18 років, а саме ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , знаходяться на утриманні та вихованні ОСОБА_2 .
Відповідно до довідки ТОВ «Спец Постач Маркет» вих. № 14/08 від 14.08.2025 про підтвердження місця роботи позивача та довідки про доходи від 24.01.2025 ОСОБА_2 , працює на посаді механіка з ремонту транспорту та будівельної техніки у ТОВ «Спец Постач Маркет».
За твердженням позивача вбачається, що з моменту перебування у фактичних шлюбних відносин з ОСОБА_4 її неповнолітні діти від попереднього шлюбу проживають разом з ними та знаходяться на його одноособовому утриманні.
Статтею 268 СК України закріплений обов'язок вітчима утримувати малолітніх, неповнолітніх падчерку, пасинка, які з ними проживають, якщо у них немає матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів, сестер, або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання, за умови, що мачуха, вітчим можуть надавати матеріальну допомогу.
Вітчим - це чоловік (нерідний батько) рідної матері дитини, з яким мати й дитина постійно проживають однією сім'єю.
Вітчим має особливий правовий статус, що істотно відрізняється від статусу батька, усиновлювача, опікуна та піклувальника, характеризується мінімально необхідним набором прав та обов'язків щодо пасинка, падчерки.
Як було зазначено вище, сімейне законодавство, а саме ст. 268 СК України передбачає права та обов'язки щодо утримання вітчимом падчерки, пасинка.
Відносини, які виникають між дитиною та особами, у сім'ї яких вона виховувалась, є подібними до стосунків між рідними батьками та дітьми. Але наявність у дитини родичів за походженням при визначенні кола осіб, які мають обов'язки щодо її утримання, відповідно до законодавства підлягає врахуванню.
Тому обов'язок осіб, у сім'ї яких виховувалась дитина, щодо її утримання виникає за умови відсутності у неї батьків, баби, діда, повнолітніх братів і сестер.
Батько дитини не позбавлений батьківських прав, не звільнений від обов'язку надання коштів на утримання дитини.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 який є відповідачем у справі, є рідним батьком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджено свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 від 03.06.2011 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджено свідоцтвом про народження серія НОМЕР_3 від 19.05.2015.
8 січня 2025 року Подільським районним судом міста Києва ухвалено рішення у справі №758/12162/24, яким позбавлено ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , батьківських прав відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до Довідки - розрахунку заборгованості по аліментах від 19.08.2024, виданої головним державним виконавцем Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві ЦМУ MIO (м. Київ) Полінським Борисом, станом на 31.07.2024, заборгованість по аліментах ОСОБА_5 складає 344 273, 09 гривень. Підстава: судовий наказ про стягнення аліментів № 286/1578/20 від 13.07.2020, виданий Овруцьким районним судом Житомирської області. Постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №71847732 від 22.05.2023.
Як встановлено судом, відповідачем у справі визначено ОСОБА_5 , який є батьком ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , тому суд має розглядати вимоги стосовно визначеного позивачем відповідача у справі.
Починаючи з серпня 2020 року на утриманні позивача перебувають ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
Таким чином, позовні вимоги в частині встановлення факту утримання та виховання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 ,
ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання АДРЕСА_2 - підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що вимоги позовної заяви стосуються встановлення факту утримання та виховання трьох неповнолітніх дітей:ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 .
Частина перша ст. 319 ЦПК України зобов'язує суд у рішенні про встановлення факту, що має юридичне значення, серед іншого зазначити мету встановлення факту.
Факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету його встановлення.
В позовній заяві зазначено, що встановлення факту утримання дітей потрібно позивачу для захисту та реалізації законних прав та інтересів, як малолітніх дітей так і прав самого заявника як батька, та уникнення суперечностей при визначенні даного факту зі сторони органів влади, органів місцевого самоврядування, інших фізичних та юридичних осіб.
В свою чергу, суд критично відноситься до обґрунтування мети, з якою заявник просить встановити зазначений факт.
У поданій позовній заяві позивач зазначає, що малолітня донька позивача ОСОБА_14 проживає окремо від нього разом зі своєю матір'ю, проте він їх утримує.
Факт утримання та виховання доньки ОСОБА_9 позивачем як батьком підтверджується Договором про участь у вихованні та утриманні дитини від 23.05.2023 року, зареєстрованим за № 227, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чекідою О.А., та укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , відповідно до якого ОСОБА_2 має право спілкуватися з донькою ОСОБА_10 за її бажанням.
Законом не заборонено добровільно утримувати неповнолітніх дітей своєї дружини від першого шлюбу, дбати про їх всебічний розвиток, забезпечувати повсякденні побутові потреби, навчання, піклуватися про духовний та фізичний стан, проте таке право позивача не породжує юридичного значення за наслідками встановлення факту, про який просить позивач .
Жодних доказів обставин існування перешкод, виникнення, зміни особистих прав заявника як батька без встановлення цього факту - позивачем суду не додано.
Отже, слід дійти висновку, що заявник звернувся до суду з метою закріплення факту, який ніким не оспорюються та не ставиться під сумнів.
На думку суду, встановлення факту утримання заявником трьох неповнолітніх дітей не породжує ті юридичні наслідки, про які зазначено у заяві, та від встановлення судом таких фактів не залежить виникнення, зміна особистих прав заявника як батька, про які він зазначив у заяві.
Велика Палата Верховного Суду вже неодноразово звертала увагу на те, що право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16).
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі
№ 523/9076/16-ц вказала, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи (аналогічні висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц; від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц; від 12 грудня
2018 року у справі № 570/3439/16-ц; від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц,
від 15 травня 2019 року у справах № № 552/91/18, 554/9144/17).
Частиною першою статті 48 ЦПК України визначено, що сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.
Відповідач - це особа, яка має безпосередній зв'язок зі спірними матеріальними правовідносинами, та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред'явленими вимогами.
За результатами розгляду справи суд приймає рішення, в якому, серед іншого, робить висновок про задоволення позову чи відмову в задоволенні позову вирішуючи питання про права та обов'язки сторін (позивача та відповідача).
Відповідно до частин першої - четвертої статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.
Визначення у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов'язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб'єктний склад (правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 28 жовтня
2020 року у справі № 761/23904/19, від 20 січня 2021 року у справі № 203/2/19).
Якщо заявлені позивачем вимоги безпосередньо стосуються прав та обов'язків іншої особи, яка не залучена до участі у справі в якості відповідача, не можуть бути розглянуті судом, оскільки лише за наявності належного складу відповідачів у справі суд у змозі вирішувати питання про обґрунтованість позовних вимог та вирішити питання про їх задоволення, без залучення таких належних відповідачів позовні вимоги вирішені бути не можуть.
Порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду та ухвалення нового судового рішення, якщо суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі (пункт 4 частини третьої статті 376 ЦПК України).
Якщо предмет позову стосується іншої особи, окрім визначеного стороною відповідача, то незалучення останнього та/або розгляд справи та прийняття судового рішення, яке зачіпає права та інтереси іншої зацікавленої особи є процесуальною підставою для відмови в позові та/або скасуванні судового рішення без дослідження правильності та аргументованості його прийняття.
Як вже було зазначено вище, позивач звернувся до суду з метою встановлення факту утримання та виховання трьох неповнолітніх дітей, в той самий час, якутримання ОСОБА_9 ніким не оспорюються та не ставиться під сумнів.
Відповідачем у справі визначено ОСОБА_5 , який є батькомОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 тому, суд вирішує питання, що стосуються вимог визначеного позивачем відповідача у справі.
На підставі викладеного суд вважає, що позовні вимоги в цій частині позову задоволенню не підлягають.
З урахуванням викладеного вище, керуючись ст. ст. 89, 247, 258-259, 293-294, 315 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_5 , треті особи: ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , служба у справах дітей та сім'ї Подільської в м. Києві РДА, про встановлення факту утримання та виховання трьох неповнолітніх дітей - задовольнити частково.
Встановити факт утримання та виховання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання АДРЕСА_2 .
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Строк апеляційного оскарження може бути поновлено у відповідності до ч. 2 ст. 354 Цивільного процесуального кодексу України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Повний текст рішення складено 12.09.2025.
Суддя А.М.Блащук