Справа №760/24903/25 Провадження №2-о/760/600/25
про залишення позовної заяви без руху
«22» вересня 2025 року м. Київ
Суддя Солом'янського районного суду міста Києва Тесленко І. О., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: Солом'янська районна в місті Києві державна адміністрація, про визнання особи обмежено дієздатною та встановлення піклування,
У вересні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до Солом'янського районного суду міста Києва з заявою про визнання особи обмежено дієздатною та встановлення піклування.
10 вересня 2025 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали цивільної справи передані судді Тесленко І.О.
Дослідивши матеріали заяви і додані до неї документи на предмет дотримання вимог цивільного процесуального законодавства, суддя дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно вимог ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Згідно із ч. 1 ст. 187 ЦПК України, суд відкриває провадження у справі за позовною заявою за відсутності підстав для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 296 ЦПК України, заяву про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи може бути подано членами її сім'ї, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги.
Як вбачається з ч. 1 ст. 299 ЦПК України справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання фізичної особи недієздатною суд розглядає за участю заявника, особи, стосовно якої розглядається справа про визнання її недієздатною, її адвоката та представника органу опіки та піклування. З урахуванням стану здоров'я особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, її участь у розгляді справи може відбуватися у режимі відеоконференції з психіатричного чи іншого лікувального закладу, в якому перебуває така особа, про що суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі.
За змістом ч. 5 ст. 293 ЦПК України розгляд справ проводиться судом за обов'язковою участю адвоката особи, стосовно якої розглядається справа. У разі якщо особа не залучила адвоката, суд залучає його через орган (установу), уповноважений законом на надання безоплатної правничої допомоги. Рішення суду про доручення призначити адвоката негайно, але не пізніше двох робочих днів, надсилається відповідному органу (установі), уповноваженому законом на надання безоплатної правничої допомоги, для виконання.
У поданій заяві не зазначено про наявність чи відсутність у особи, стосовно якої розглядається справа, адвоката або про необхідність призначення такого адвоката судом.
З огляду на викладене, заявнику необхідно зазначити про наявність чи відсутність адвоката у особи, стосовно якої розглядається справа (у разі відсутності заявити клопотання про залучення адвоката через орган (установу), уповноважений законом на надання безоплатної правничої допомоги).
Крім того заявнику необхідно залучити в якості заінтересованої особи відповідний орган опіки та піклування.
У пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», роз'яснено, що вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, так і вимогам щодо її змісту.
Таким чином, при прийнятті до провадження заяви, поданої в порядку окремого провадження, суддя вирішує питання відповідності її вимогам розділу IV «Окреме провадження» ЦПК України, а також загальним вимогам до заяви, передбаченим статтями 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно з чинним законодавством зазначення доказів, на підтвердження кожної обставини позову є обов'язковими для особи, яка пред'являє позов, оскільки без зазначення, що підтверджують вимоги, суд не може здійснити підготовку справи до розгляду та належним чином провести судове засідання.
Так, ч. 2 ст. 95 ЦПК України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Згідно з ч. ч. 4, 5 ст. 95 ЦПК України, копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Відмітка про засвідчення копії документа складається: зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису.
Однак, надані позивачем копії документів засвідчені неналежним чином.
Згідно ч. 1 ст. 297 ЦПК України у заяві про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи мають бути викладені обставини, що свідчать про психічний розлад, істотно впливають на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, чи обставини, що підтверджують дії, внаслідок яких фізична особа, яка зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами, азартними іграми тощо, поставила себе чи свою сім'ю, а також інших осіб, яких вона за законом зобов'язана утримувати, у скрутне матеріальне становище.
Усі доводи і докази щодо предмету доказування мають бути чітко і детально викладені заявником у поданій заяві.
У постанові Пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про визнання громадянина обмежено дієздатним чи недієздатним» № 3 від 25.05.1998 зазначено, що даними про психічну хворобу можуть бути довідки про стан здоров'я, виписка з історії хвороби й інші документи, видані лікувально - профілактичними закладами.
Згідно ч. 5 ст. 175 ЦПК України, позовна заява серед іншого повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Натоміть заявником не наведено жодних даних про проведення обстеження особи, її стаціонарне лікування, тривалість перебігу психічної хвороби тощо, відповідних доказів до заяви не долучено. Тобто, жодних документів, що свідчать, що ОСОБА_2 має хронічний, стійкий психічний розлад суду не надано. Також не надано будь-яких даних про перебування ОСОБА_2 на стаціонарному лікуванні в КНП «Клінічна лікарня «ПСИХІАТРІЯ» як зазначено в позові.
Суду не надано доказів наявності у вказаної особи психічних захворювань, які діагностовано лікарями та існують станом на дату звернення до суду з даною заявою, а саме: виписки із історії хвороби психіатричних закладів (амбулаторної картки хворого), довідки про знаходження, перебування на обліку особи у психіатричних лікувальних закладах тощо, що є необхідним для призначення судової психіатричної експертизи.
Лише за наявності таких доказів та достатніх даних про розлад саме психічного здоров'я фізичної особи суд призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу, а відсутність зазначених даних позбавляє суд в подальшому можливості вирішити питання щодо призначення судово - психіатричної експертизи - одної з найважливіших процесуальних дій, яка має бути проведена в ході підготовки до судового розгляду справ про визнання фізичної особи недієздатною.
Проведення такої експертизи тільки на підставі заяви про визнання особи недієздатною без достатньо обґрунтованих припущень про наявність у ОСОБА_2 стійкої психічної хвороби станом на день звернення та під час розгляду справи, буде порушенням прав, гарантованих їй ч. 2 ст. 28 та ч. 1 ст. 64 Конституції України.
Зазначені відомості повинні бути вказані в заяві та суду повинні бути надані докази на їх підтвердження, оскільки відповідно ст. 298 ЦПК України, суд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров'я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу. Відтак, суд позбавлений можливості в майбутньому призначити судово-психіатричну експертизу.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 60 Цивільного кодексу України суд встановлює піклування над фізичною особою у разі обмеження її цивільної дієздатності і призначає піклувальника за поданням органу опіки та піклування.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 63 Цивільного кодексу України опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою.
Згідно з ч. 1 ст. 300 ЦПК України, суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.
Тобто, нормами законодавства передбачено чіткий порядок призначення над обмежено дієздатними особами піклування, а саме - за поданням відповідного органу, а не за заявою фізичної особи.
Отже, призначення піклувальника у разі визнання особи обмежено дієздатною є обов'язком суду за умови наявності відповідного подання органу опіки та піклування, оскільки в такому випадку у повному обсязі досягається мета цивільного судочинства: захист порушених, невизнаних, або оспорюваних прав особи, а в цьому конкретному випадку - забезпечення повноцінного здійснення своїх прав обмежено дієздатною особою.
Крім того, особа, яка виявила бажання виконувати обов'язки опікуна (піклувальника), подає до органу заяву про клопотання перед судом про призначення її опікуном (піклувальником). Спеціалісти органу опіки і піклування обстежують матеріально - побутові умови проживання майбутнього опікуна (піклувальника), складають відповідний акт і готують до суду подання щодо кандидатури опікуна (піклувальника).
Згідно ст. 55 ЦК України та пункту 1.2 Правил, опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки.
Однак, до заяви не долучено оригіналу подання органу опіки та піклування про можливість призначення ОСОБА_1 піклувальником над обмежено дієздатною особою, у разі ухвалення судом рішення, або доказів того, що заявник звертався з приводу цього питання до органу опіки та піклування.
Також, пунктом 3.4 частини 3 Правил опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім'ї та молоді, затверджених Наказом Державного комітету України у справах сім'ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26.05.99 № 34/166/131/88, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 17 червня 1999 р. за № 387/3680, визначений перелік документів, за наявності яких органи опіки і піклування призначають піклувальника: повідомлення державних, громадських організацій або заява громадянина (громадян); копія свідоцтва про народження неповнолітньої особи, що потребує піклування, або рішення суду про визнання особи обмежено дієздатною; медичний висновок про стан здоров'я особи, що потребує піклування; довідка про місце проживання особи, що потребує піклування; заява майбутнього піклувальника про прийняття на себе обов'язків щодо піклування; довідки про стан здоров'я майбутнього піклувальника і про місце його проживання (лише при встановленні опіки над неповнолітнім); акт обстеження житлових умов майбутнього піклувальника (лише при встановленні піклування над неповнолітнім). Опікун над повнолітніми дієздатними особами, які за станом здоров'я самостійно не можуть захищати свої права і виконувати свої обов'язки, може бути призначений тільки на прохання цих осіб.
Тобто, нормами законодавства передбачено чіткий перелік документів та порядок призначення над обмежено дієздатними особами піклування. Однак, заява не містить у собі відповідних встановлених чинним законодавством України даних та доказів на їх підтвердження.
Всупереч вищезазначеним вимогам закону заявником до суду подано заяву, яка не відповідає вимогам ЦПК України.
Заява не містить достатнього викладу обставин (із зазначенням відповідних доказів) про відсутність обмежень у призначенні заявника опікуном, встановлених ст. 64 ЦК України.
Також, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави для звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» 8 липня 2011 року № 3674-VI, передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно із п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» 8 липня 2011 року № 3674-VI, розмір судового збору за заявою у справах окремого провадження, поданою фізичною особою становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на день подачі заяви складає 605, 60 гривень.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» 8 липня 2011 року № 3674-VI, від сплати судового збору під час розгляду справив усіх судових інстанціях звільняються особи, які страждають на психічні розлади, та їх представники - у справах щодо спорів, пов'язаних з розглядом питань стосовно захисту прав і законних інтересів особи під час надання психіатричної допомоги.
Отже, за вимоги про визнання фізичної особи обмежено дієздатної заявник звільнений від сплати судового збору.
Що стосується вимог про встановлення піклування, то положеннями Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI, не передбачено пільг щодо їх сплати, за таких обставин заявнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі 605, 60 грн. за вимогу про встановлення піклування на рахунок №UA388999980313181206000026010, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, код банку отримувача (МФО): 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030101, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Солом'ян.р-н/22030101, або надати докази на підтвердження звільнення від сплати судового збору.
Вищенаведені недоліки заяви унеможливлюють відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З врахуванням вищевикладеного, суддя вважає за необхідне залишити заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Солом'янська районна в місті Києві державна адміністрація, про визнання особи обмежено дієздатною та встановлення піклування, без руху та надати заявнику час на усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з моменту отримання цієї ухвали.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 95, 175, 177, 185, 187, 293, 294, 296, 297, 299, 300 ЦПК України, суддя, -
заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Солом'янська районна в місті Києві державна адміністрація, про визнання особи обмежено дієздатною та встановлення піклування, - залишити без руху.
Встановити заявнику строк для усунення недоліків заяви - протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали.
Роз'яснити заявнику, що у випадку якщо заявник відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 ЦПК України, заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо заявник не усуне недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.
Суддя І. О. Тесленко