Справа №760/4308/25 4-с/760/67/25
13 серпня 2025 року м. Київ
Солом'янський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Верещінської І.В., за участю секретаря судового засідання Наливайко В.В., представника заявника Дементьєва В.Ф., представника заінтересованої особи Цапенко С.М., розглянувши скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Солом'янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ),
У лютому 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаною скаргою, в якій просить: зобов'язати посадових осіб Солом'янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) зняти арешт з всього майна що належить боржнику ОСОБА_1 та заборону на його відчуження, накладений на підставі постанови від 22 березня 2013 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, винесеною державним виконавцем Цапенко С.М. в межах виконавчого провадження № НОМЕР_2; зняти арешт з всього майна що належить боржнику ОСОБА_1 та заборону на його відчуження, накладений на підставі постанови від 30 квітня 2015 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, винесеною головним державним виконавцем Подпоріним Р. О. в межах виконавчого провадження № НОМЕР_3; зобов'язати посадових осіб Солом'янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) зняти арешт з коштів боржника, що належить боржнику ОСОБА_1 накладений на підставі постанови від 15 квітня 2021 року про арешт коштів боржника, винесеною державним виконавцем Марків Я. Є. в межах виконавчого провадження № НОМЕР_3.
Свої вимоги мотивує тим, що між ним, ОСОБА_2 та Закритим акціонерним товариством «Міжнародний іпотечний банк» 18 серпня 2006 року був укладений договір про іпотечний кредит № 3.06080585.
17 березня 2009 року було укладено договір про відступлення права вимоги № 196м між Закритим акціонерним товариством «Міжнародний іпотечний банк» та Публічним акціонерним товариством «Платинум Банк».
Заочним рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 18 лютого 2010 року позов Відкритого акціонерного товариства «Платинум Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа - Відділ паспортної реєстрації та міграційної роботи Солом'янського РУГУ МВС України в м. Києві про звернення стягнення на предмет іпотеки, стягнення заборгованості, виселення з квартири та скасування реєстрації задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Відкритого акціонерного товариства «Платинум Банк» 716 298,48 грн. Звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 в сумі 716 298,48 грн. на користь Відкритого акціонерного товариства «Платинум Банк». Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Відкритого акціонерного товариства «Платинум Банк» витрати по оплаті судового збору в розмірі 1 700 грн та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ в розмірі 30 грн, а всього 1 730 грн.
На виконання вказаного рішення 14 липня 2010 року Солом'янським районним судом міста Києва видано виконавчий лист № 2-787/10.
12 травня 2010 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сергеєвим О. О. вчинено виконавчий напис № 638 про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1 .
14 липня 2010 року Солом'янський районний суд м. Києва видав Виконавчий лист № 2-787/10 в якому зазначив про стягнення з ОСОБА_1 на користь Відкритого акціонерного товариства «Платинум Банк» 716 298,48 грн., яка складається із 666 261,44 грн. сума заборгованості за кредитом, 45 333,75 грн. сума заборгованості за відсотками, 4 703,29 грн. пеня за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків.
22.03.2013 року відділ державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві виніс Постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_2 (з ідентифікатором).
22.03.2013 року відділ державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві виніс Постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від по виконавчому провадженню № НОМЕР_2.
29.04.2015 року відділ державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві виніс Постанову про повернення виконавчого документа стягувачу по виконавчому провадженню № НОМЕР_2.
28 квітня 2015 року Публічне акціонерне товариство «Платинум Банк» звернулося до відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві із заявою про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа № 2-787/10 від 14 липня 2010 року.
30.04.2015 року відділ державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві виніс Постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_3.
30.04.2015 року відділ державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві виніс Постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження по виконавчому провадженню № НОМЕР_3.
15.04.2021 року Солом'янський ВДВС у м. Києві Центрального МУ Міністерства юстиції (м. Київ) виніс Постанову про арешт коштів боржника по виконавчому провадженню № НОМЕР_3.
19 липня 2022 року Солом'янським ВДВС у м. Києві Центрального МУ Міністерства юстиції (м. Київ) винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».
За інформацією розміщеною в АСВП жодних проваджень стосовно ОСОБА_1 не зареєстровано, а виконавче провадження № НОМЕР_3 має статус «Завершено».
Враховуючи викладене, заявник вважає, що державним виконавцями допущено протиправну бездіяльність, оскільки наклавши арешт на рахунок боржника залишила останнього без засобів існування, та після повернення виконавчого листа не скасувала такий арешт.
Крім того, вважає, що державним виконавцем також було перевищено повноваження у зв'язку із зверненням стягнення на майно боржника, оскільки арешт майна боржника та заборона його відчуження є заходом стягнення на майно, та має стосуватись майна, зазначеного у виконавчому листі, однак у виконавчому листі на підставі якого було відкрито виконавче провадження зазначено суму заборгованості, що свідчить про відсутність зв'язку між арештом майна і предметом вимог виконавчого листа.
У зв'язку із зазначеними неправомірними діями державних виконавців Подпоріна Р. О. та Марків Я. Є. заявник 06 березня 2023 року звернувся до відділу державної виконавчої служби із заявою про зняття арешту з коштів та майна боржника, однак відповіді на вказану заяву не отримав.
У червні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
13.12.2024 року Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва виконавчий лист, виданий Солом'янським районним судом м. Києва 14 липня 2010 року у справі № 2-787/10 визнано таким, що не підлягає виконанню. Ухвала суду набрала законної сили 30.12.2024 року.
30.01.2025 року ОСОБА_1 звернувся до Солом'янського ВДВС у місті Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) із заявою про зняття арешту з коштів та з майна боржника по виконавчому провадженню № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3.
Відповіді від відділу ДВС не отримані, арешти не зняті.
Враховуючи викладене, заявник вважає, що головним державним виконавцем Подпоріним Р. О. та державним виконавцем Марків Я. Є., Цапенко С.М. Солом'янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) вчинено протиправну бездіяльність по виконавчому провадженню № НОМЕР_3 та № НОМЕР_2, оскільки вони залишили чинними арешт коштів боржника, арешт майна боржника та заборону на його відчуження, тому зазначені заходи примусового виконання підлягають скасуванню, у зв'язку з чим, вернувся до суду з указаною скаргою, для захисту та відновлення його порушених прав.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 лютого 2025 року вказану справу передано судді Верещінській І.В.
Представник заявника у судовому засіданні скаргу підтримав, просив її задовольнити.
Представник заінтересованої особи у судовому засіданні заперечувала щодо існування протиправної бездіяльності виконавця. Повідомила, що на виконанні перебували виконавчі провадження, проте на сьогоднішній день не надходила ухвала про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. Щодо задоволення скарги, то просила розглянути на розсуд суду.
Суд, заслухавши учасників справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується скарга, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.
За загальним правилом статей 15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Згідно зі статтею 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Суд встановив, що заочним рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 18 лютого 2010 року позов Відкритого акціонерного товариства «Платинум Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа - Відділ паспортної реєстрації та міграційної роботи Солом'янського РУГУ МВС України в м. Києві про звернення стягнення на предмет іпотеки, стягнення заборгованості, виселення з квартири та скасування реєстрації задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Відкритого акціонерного товариства «Платинум Банк» 716 298,48 грн. Звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 в сумі 716 298,48 грн на користь Відкритого акціонерного товариства «Платинум Банк». Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Відкритого акціонерного товариства «Платинум Банк» витрати по оплаті судового збору в розмірі 1 700 грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ в розмірі 30 грн., а всього 1 730 грн.
На виконання вказаного рішення 14 липня 2010 року Солом'янським районним судом міста Києва видано виконавчий лист № 2-787/10.
22 березня 2013 року державним виконавцем Цапенко С. М. на підставі виконавчого листа № 2-787/10, виданого Солом'янським районним судом міста Києва відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2 щодо солідарного стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ВАТ «Платинум Банк» боргу в сумі 716 298,48 грн.
Цього ж дня в межах вказаного виконавчого провадження державним виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на майно боржника.
Разом з тим, 29 квітня 2014 року старшим державним виконавцем Цапенко С. М. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з відсутністю у боржника майна, на яке можливо звернути стягнення, а здійснені заходи щодо розшуку такого майна виявились безрезультатними.
У подальшому, 28 квітня 2015 року Публічне акціонерне товариство «Платинум Банк» звернулося до відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції м. Києва із заявою про відкриття виконавчого провадження та проведення всіх необхідних, передбачених законом дій по примусовому виконанню виконавчого листа № 2-787/10, виданого 14 липня 2010 року Солом'янським районним судом міста Києва.
30 квітня 2015 року головним державним виконавцем Подпоріним Р. О. на підставі вказаної заяви та зазначеного виконавчого листа було відкрито виконавче провадження № НОМЕР_3 щодо солідарного стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ВАТ «Платинум Банк» боргу в розмірі 716 298,48 грн.
Цього ж дня державним виконавцем Подпоріним Р. О. в межах вказаного виконавчого провадження винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.
15 квітня 2021 року державним виконавцем Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Марків Я. Є. в межах зазначеного виконавчого провадження винесено постанову про арешт коштів боржника.
19 липня 2022 року державним виконавцем Марків Я. Є. винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки у результаті вжитих державним виконавцем заходів з'ясовано, що майно на яке можливо звернути стягнення у боржника відсутнє.
У червні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
13.12.2024 року Солом'янський районний суд м. Києва заяву про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, задовольнив. Визнав таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист, виданий Солом'янським районним судом м. Києва 14 липня 2010 року у справі № 2-787/10.
30.01.2025 року ОСОБА_1 звернувся до Солом'янського ВДВС у місті Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) із заявою про зняття арешту з коштів та з майна боржника по виконавчому провадженню № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3.
Враховуючи вищенаведене, ОСОБА_1 звернувся до Солом'янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) із заявою про знаття арешту з коштів та майна боржника, однак відповіді від органу виконавчої служби не отримав.
Тож, звертаючись до суду з указаною скаргою ОСОБА_1 посилається на те, що перебування майна заявника під арештом за відсутності на те правових підстав, порушує його права та інтереси.
Відповідно до ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси.
Згідно ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.
На сьогодні заявник має намір розпорядитися належним йому майном, проте через наявність арештів позбавлений можливості це зробити. Таким чином, арешт накладений на майно порушує право власності заявника.
Відповідно до ч. 2ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу, який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника. З майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.
Згідно ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Згідно ч. 2 ст. 451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення.
Виходячи з вищевикладеного, на час звернення з заявою до суду за наявності арешту (обтяжень) накладених на майно, порушується права скаржника, внаслідок чого він позбавлений змоги в повному обсязі користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд, підстав для продовження обтяження на майно суд не вбачає, а тому скарга підлягає задоволенню..
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 447, 449 ЦПК України, ЗУ «Про виконавче провадження», суд,
Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця та зобов'язання вчинити дії, Солом'янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) - задовольнити.
Зобов'язати посадових осіб Солом'янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) зняти арешт з всього майна що належить боржнику ОСОБА_1 (ідентифікаційний код № НОМЕР_1 ) та заборону на його відчуження, накладений на підставі постанови від 22.03.2013 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, винесеною державним виконавцем Цапенко Світланою Миколаївною в межах виконавчого провадження № НОМЕР_2.
Зобов'язати посадових осіб Солом'янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) зняти арешт з всього майна що належить боржнику ОСОБА_1 (ідентифікаційний код № НОМЕР_1 ) та заборону на його відчуження, накладений на підставі постанови від 30.04.2015 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, винесеною головним державним виконавцем Подпоріним Романом Олександровичем в межах виконавчого провадження № НОМЕР_3.
Зобов'язати посадових осіб Солом'янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) зняти арешт з коштів боржника, що належать боржнику ОСОБА_1 (ідентифікаційний код № НОМЕР_1 ) накладений на підставі постанови від 15.04.2021 року про арешт коштів боржника, винесеною державним виконавцем Марків Яною Євгенівною в межах виконавчого провадження № НОМЕР_3.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали.
Суддя І.В. Верещінська