Апеляційне провадження Справа № 357/9530/25
№ 33/824/4660/2025
22 вересня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Саліхова В.В., за участю секретаря судового засідання Алієвої Д.У.
розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Кузьменка Євгенія Анатолійовича на постанову судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Вознюк О.Л. від 04 серпня 2025 року у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 346894, 31 травня 2025 року о 02 год. 40 хв. у с. Мала Сквирка по вул. Городиська, 25, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом BMW 320D, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мовлення. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки або в найближчому медичному закладі у встановленому законом порядку, водій категорично відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, згідно іншого протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 346884, 31 травня 2025 року о 02 год 40 хв у с. Мала Сквирка по вул. Городиська, 25, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом BMW 320D, д.н.з. НОМЕР_1 , не виконав вимогу про зупинку, яку поліцейський зробив шляхом увімкнення проблискового маячка, синього та червоного кольору та звукової сирени, чим порушив п. 8.9.а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.
Постановою судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 04 серпня 2025 року визнано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 та ч. 1 ст. 122-2 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення з урахуванням ст. 36 КУпАП у межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
18 серпня 2025 року захисник ОСОБА_1 адвокат Кузьменко Є.А. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову від 04 серпня 2025 року, якою було притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та прийняти нову постанову, якою закрити провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Апеляційна скарга обгрунтована тим, що постанова суду винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що як вбачається з відеозапису з нагрудної камери поліцейського водію пропонувалося пройти огляд у медичному закладі смт. Володарка, тоді як направлення виписано на КП БМР «Білоцерківська міська лікарня № 4», що є порушенням порядку освідування водіїв на стан алкогольного сп'яніння.
Вказує, що суд має обгрунтовувати свої висновки лише доказами, які є достатньо переконливими, чітко сформульованими, тобто такими, які не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом», оскільки таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Посилається на те, що відеозапис з нагрудної камери поліцейського не містить факту керування транспортним засобом, проте суд проігнорував цей факт та послався на ті обставини, що ніби то один ОСОБА_1 був на вулиці і той факт, що автомобіль належить ОСОБА_1 , однак такі висновки суду не підтверджують інкримінованого йому адміністративного правопорушення.
Також вказує на те, що судом не надано правової оцінки тому факту, що ОСОБА_1 не було роз'яснено його прав на юридичну допомогу та не надано можливості скористатися правової допомогою фахівця в галузі права.
В судове засідання ОСОБА_1 та його захисник не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належно, про причини неявки не повідомили, тому апеляційний суд вважав можливим провести розгляд справи у їх відсутності.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст. 245, 280 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення має забезпечувати повне, всебічне й об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, що сприяє постановленню законного та обґрунтованого рішення, яке виключало б його двозначне тлумачення і сумніви щодо доведеності вини певної особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
З'ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст. 251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд з урахуванням вимог ст.252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Пунктами 1.3 та 1.9 ПДР встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Європейський суд з прав людини у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (рішення від 29 червня 2007 року) зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Приймаючи постанову про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи про адміністративні правопорушення містять достатньо фактичних даних, які свідчать про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, а саме у невиконанні вимоги поліцейського про зупинку транспортного засобу та відмові особи, яка керувала транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
На розгляд суду першої інстанції були надані протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 346894 від 31 травня 2025 року та протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 346884 від 31 травня 2025 року.
За змістом пункту 2.4. Правил дорожнього руху на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил.
Частиною 1 статті 122-2 КУпАП передбачена відповідальність за невиконання водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі дев'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 346884, 31 травня 2025 року о 02 год 40 хв у с. Мала Сквирка по вул. Городиська, 25, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом BMW 320D, д.н.з. НОМЕР_1 , не виконав вимогу про зупинку, яку поліцейський зробив шляхом увімкнення проблискового маячка, синього та червоного кольору та звукової сирени, чим порушив п. 8.9.а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.
До вказаного протоколу про адміністративне правопорушення долучено диск з відеозаписом з нагрудних камер поліцейських, з якого вбачається, що працівники поліції 31 травня 2025 о 02 год. 40 хв. 36 сек. шляхом увімкнення проблискового маячка синього та червоного кольору та увімкненого спеціального звукового сигналу намагались зупинити транспортний засіб BMW 320D д.н.з. НОМЕР_1 , однак водій не виконував законні вимоги поліції. При цьому, у водія було достатньо часу для того, щоб зреагувати та зупинитися на вимогу поліції, однак він цього не зробив. Автомобіль зупинився о 02 год. 42 хв. 20 сек.
Заперечуючи проти притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, захисник вказаних обставин не спростовує та постанову суду в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП не оскаржує, тому підстави для перегляду постанови у вказаній частині відсутні.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 346894, 31 травня 2025 року о 02 год. 40 хв. у с. Мала Сквирка по вул. Городиська, 25, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом BMW 320D, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мовлення. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки або в найближчому медичному закладі у встановленому законом порядку, водій категорично відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, тягне за собою адміністративну відповідальність.
Виходячи з вказаних норм законодавства, сама по собі відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння є складом адміністративного правопорушення та тягне за собою адміністративну відповідальність передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Судом апеляційної інстанції досліджено відеозаписи з нагрудної камери працівника поліції, з яких вбачається, що автомобіль зупинився о 02 год 42 хв 20 сек. Після зупинки ОСОБА_1 вибігає з автомобіля та починає тікати, однак поліцейські його наздогнали. На запитання хто був за кермом, він одразу почав заперечувати факт керування, водночас о 2 год 43 хв на бодикамеру зафіксовано, що в автомобілі перебувало ще три особи, однак вільним було лише водійське місце. О 2 год 45 хв ОСОБА_1 підходить до автомобіля з боку місця водія та бере свій телефон. На запитання поліцейського чий автомобіль, ОСОБА_1 підтвердив що його. Крім того, ОСОБА_1 під час спілкування з працівниками поліції, не зміг надати відповідь хто, якщо не він керував автомобілем. Наведені факти на переконання суду спростовують доводи захисника стосовно непідтвердженого факту керування саме ОСОБА_1 транспортним засобом.
В подальшому поліцейські кілька разів пропонували пройти огляд та пояснили, що в разі відмови на ОСОБА_1 буде складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП. ОСОБА_1 о 2 год 50 хв відповів, що не буде проходити огляд. Поліцейський запропонував пройти огляд в медичному закладі, на що ОСОБА_1 о 02 год 51 хв відмовився.Як наслідок, обов'язок, встановлений п. 2.5 Правил дорожнього руху водій, не виконав.
Наявними у справі доказами не спростовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та факт відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, апеляційний суд зауважує, що стороною захисту не оскаржується постанова судді про визнання винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, тоді як відповідальність за вказане правопорушення передбачається для водія, що вкотре підтверджує факт керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 .
Відтак, апеляційний суд вважає безпідставними та необгрунтованими доводи апеляційної скарги про те, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження факту керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 .
Доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_1. про те, що направлення на проходження медичного огляду виписане на інший медичний заклад, ніж той що пропонувався працівниками поліції, апеляційний суду відхиляє, оскільки вони не спростовують факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на місці зупинки та у медичному закладі.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що працівники поліції не забезпечили виконання ст. 268 КУпАП в частині надання можливості ОСОБА_1 користуватися юридичною допомогою також не спростовують висновків суду щодо наявності підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Враховуючи викладене, апеляційна скарга захисника ОСОБА_1 адвоката Кузьменка Є.А. підлягає залишенню без задоволення, а постанова Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 04 серпня 2025 року в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишенню без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Кузьменка Євгенія Анатолійовича- залишити без задоволення.
Постанову судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 04 серпня 2025 року, в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду В.В. Саліхов