Апеляційне провадження Справа № 759/10695/25
№ 33/824/3952/2025
22 вересня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Саліхова В.В., за участю секретаря судового засідання Алієвої Д.У.
розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Мартиненка Юрія Володимировича на постанову судді Святошинського районного суду міста Києва Жмудь В.О. від 26 червня 2025 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 315647, 30 квітня 2025 року о 00 год. 15 хв. в м. Києві, по Гостомельському шосе, 1, ОСОБА_1 керувала транспортним засобом «Audi A3», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: мала запах алкоголю з порожнини рота, поведінка що не відповідає дійсності, нестійка хода. Огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовилася пройти, що зафіксовано на безперервну відеофіксацію БК № 472690. Своїми діями ОСОБА_1 порушила п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою судді Святошинського районного суду міста Києва від 26 червня 2025 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано до неї адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Не погоджуючись з постановою суду, захисник ОСОБА_1 адвокат Мартиненко Ю.В. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову судді та закрити провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, посилаючись на те, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, у справі відсутні докази, які підтверджують винуватість ОСОБА_1 у вчиненні діяння, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В обгрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що судом не взято до уваги пояснення ОСОБА_1 , яка давала правдиві та послідовні покази, була впевнена в тому, що вона не скоювала ніякого адміністративного правопорушення, оскільки в той вечір не вживала алкоголю взагалі. Поза увагою суду також залишилося клопотання ОСОБА_1 про допит свідка, її чоловіка ОСОБА_2 , який був пасажиром авто.
ОСОБА_1 не захотіла проходити огляд на місці зупинки транспортного засобу, оскільки не довіряла поліцейським, і неодноразово та категорично наполягала на проведенні огляду у медичному закладі. Працівники поліції грубо порушили права водія, безпідставно відмовили їй, посилаючись, що у них немає змоги доставити її до закладу охорони здоров'я.
Про складення стосовно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення не повідомили, зробили це таємно.
Копія протоколу всупереч припису ч. 2 ст. 252 КУпАП не була вручена ОСОБА_1 , також в порушення вимог ст. 266 КУпАП водія не було відсторонено від керування автомобілем. Також, в порушення ст. 265-1 КУпАП у водія не було вилучено посвідчення, як передбачено законом.
Зауважував, що з відеозаписів, які залишилися судом не дослідженими, вбачається, що ОСОБА_1 в розмові з поліцейськими поводить себе адекватно, стримано, реагує на діалог чемно та об'єктивно. Ознак сп'яніння, які вказані в протоколі про адміністративне правопорушення, на відеозапису не вбачається взагалі.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та її захисник Мартиненко Ю.В. підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити.
Заслухавши доповідь судді Саліхова В.В., пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальної та її захисника, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст. 245, 280 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення має забезпечувати повне, всебічне й об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, що сприяє постановленню законного та обґрунтованого рішення, яке виключало б його двозначне тлумачення і сумніви щодо доведеності вини певної особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
З'ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст. 251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд з урахуванням вимог ст.252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Пунктами 1.3 та 1.9 ПДР встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Європейський суд з прав людини у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (рішення від 29 червня 2007 року) зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Згідно з п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Отже, проходження в установленому порядку медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за наявності до того підстав, є обов'язком водія, а не його правом.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП до адміністративної відповідальності притягуються особи за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортними засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а також відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
З об'єктивної сторони адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, може проявлятись у відмові особи, яка керує транспортним засобом, на вимогу працівника поліції від проходження в установленому порядку огляду на місці за допомогою спеціальних технічних засобів та/або в закладі охорони здоров'я для визначення стану алкогольного сп'яніння, а суб'єктивна сторона передбачає умисну форму вини.
Проведення огляду на стан сп'яніння здійснюється в порядку, встановленому ст. 266 КУпАП, відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року №1452/735 та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17 грудня 2008 року №1103.
За правилами ч.ч.2, 3 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Згідно з п. п. 2, 6, 7 Інструкції №1452/735 огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 315647, 30 квітня 2025 року о 00 год. 15 хв. в м. Києві, по Гостомельському шосе, 1, ОСОБА_1 керувала транспортним засобом «Audi A3», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: мала запах алкоголю з порожнини рота, поведінка що не відповідає дійсності, нестійка хода. Огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовилася пройти, що зафіксовано на безперервну відеофіксацію БК № 472690. Своїми діями ОСОБА_1 порушила п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушень, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується наявними у справі доказами, а саме:
відомостями, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 315647 від 30 квітня 2025 року;
направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 30 квітня 2025 року;
відеозаписом з бодікамери № 475815.
Відмова водія від проходження огляду на стан, зокрема, алкогольного сп'яніння є підставою для притягнення особи до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
З відеозапису вбачається, що поліцейський пропонує пройти водію ОСОБА_1 огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки (час запису 00:15:24), на що ОСОБА_1 погодилася (час запису 00:15:38). В подальшому, чоловік ОСОБА_1 запитав поліцейського, а якщо не на місці проходити, то де, на що поліцейський відповів, що тоді проїхати у медичний заклад, що знаходиться на вул. Відпочинку, 18 в «Соціотерапію» (час запису 00:15:52). Потім, поліцейський запитав у водія ОСОБА_1 чи буде вона проходити огляд на стан сп'яніння на місці зупинки чи у медичному закладі (час запису 00:16:14), на що вона погодилася проїхати в медичний заклад (00:17:15). Однак, в подальшому ОСОБА_1 відмовилася проходити огляд на стан сп'яніння, як на місці зупинки транспортного засобу, так і у медичному закладі (час запису 00:19:35). При цьому, перед тим, як ОСОБА_1 відмовилася від проходження огляду огляду, поліцейський повідомив, що за відмову від проходження огляду буде складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП, за відмову від проходження огляду.
Наявні у справі докази відповідають критеріям належності та допустимості, та в своїй сукупності підтверджують факт порушення ОСОБА_1 п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
Відтак, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апеляційної скарги про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки вони спростовуються доказами, які містяться в матеріалах даної справи.
Доводи апеляційної скарги, що судом не взято до уваги пояснення ОСОБА_1 , яка давала правдиві та послідовні покази, була впевнена в тому, що вона не скоювала ніякого адміністративного правопорушення, оскільки в той вечір не вживала алкоголю взагалі, апеляційний суд відхиляє, оскільки вони не спростовують висновків суду про порушення нею п. 2.5 Правил дорожнього руху у звязку з відмовою від проходження огляду на стан сп'яніння.
Твердження про те, що ОСОБА_1 не захотіла проходити огляд на місці зупинки транспортного засобу, оскільки не довіряла поліцейським, і неодноразово та категорично наполягала на проведенні огляду у медичному закладі, а працівники поліції грубо порушили права водія, безпідставно відмовили їй, посилаючись, що у них немає змоги доставити її до закладу охорони здоров'я, апеляційний суд вважає таким, що не відповідає дійсним обставинам, оскільки ОСОБА_1 відмовилася від проходження огляду як на місці зупинки, так і у медичному закладі та працівники поліції не відмовлялися доставити її до медичного закладу для проведення огляду, що підтверджується відеозаписом.
Доводи апеляційної скарги про неповідомлення поліцейським, що відносно ОСОБА_1 буде складено протокол про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки спростовуються відеозаписом, на якому зафіксовано, що поліцейський повідомив водія про те. що за відмову від проходження огляду буде складено протокол, і коли ОСОБА_1 відмовилася від проходження огляду, поліцейський повідомив, що будуть складатися адміністративні матеріали, а вона нехай очікує.
Посилання в апеляційній скарзі на відсутність ознак сп'яніння у ОСОБА_1 , апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки ознаки сп'яніння у водія встановлює поліцейський на місці зупинки транспортного засобу, а не суд з відеозапису.
Враховуючи сукупність наведених обставин, апеляційний суд вважає, що вина ОСОБА_1 у порушенні нею п. 2.5 ПДРУкраїни та вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАПдоведена, підстав для скасування постанови суду першої інстанції апеляційним судом не встановлено.
Зважаючи на вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції є законною, вмотивованою, підстав для її скасування апеляційним судом не встановлено, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Мартиненка Юрія Володимировича- залишити без задоволення.
Постанову судді Святошинського районного суду міста Києва від 26 червня 2025 року, якою визнано ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду В.В. Саліхов