Справа № 752/1893/25
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/10197/2025
22 вересня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів
судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Болотова Є.В.,
суддів: Музичко С.Г., Сушко Л.П.
розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ; третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Синиця Тетяна Василівна, про встановлення факту родинних відносин,
за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 на ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 20 березня 2025 року, постановлену під головуванням судді Ключника А.С.,-
встановив:
У січні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовною заявою про встановлення факту родинних відносин.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 30 січня 2025 року справу передано на розгляд до Святошинського районного суду міста Києва на підставі п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України.
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 20 березня 2025 року справу передано на розгляд до Голосіївського районного суду міста Києва на підставі п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду від 20 березня 2025 року та направити справу для продовження розгляду до Святошинського районного суду міста Києва.
Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України дана справарозглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Постановляючи ухвалу про передачу справи на розгляд до Голосіївського районного суду міста Києва, Святошинський районний суд міста Києва виходив із того, що позови, які виникають щодо нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Враховуючи, що ОСОБА_3 звернулась до Голосіївського районного суду м. Києва із позовною заявою з метою оформлення своїх спадкових прав наквартиру АДРЕСА_1 , яка знаходиться в Голосіївському районі м. Києва.
Колегія суддів не погоджується із такими висновками суду.
Встановлено, що ОСОБА_1 звернулась до суду із позовною заявою про встановлення факту родинних відносин.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 30 січня 2025 року справу передано на розгляд до Святошинського районного суду міста Києва, оскільки місце проживання ОСОБА_2 зареєстровано у Святошинському районі міста Києва.
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 20 березня 2025 року справу передано на розгляд до Голосіївського районного суду міста Києва, оскількиОСОБА_3 звернулась із позовом з метою оформлення своїх спадкових прав на квартиру АДРЕСА_1 , яка знаходиться в Голосіївському районі м. Києва.
Так, за загальним правилом територіальної підсудності, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом (ч. 1 ст. 27 ЦПК України).
Згідно п. 1 ч.1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому ст.31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Враховуючи вищевикладене, повернення справи, яка передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому ст. 31 ЦПК України, не передбачено процесуальним законом, оскільки така справа повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17 лютого 2021 року у справі №164/2138/19 та від 23 лютого 2022 року у справі № 281/128/21.
Так, повернення справи до Голосіївськогорайонного суду міста Києва у даному випадку є спором про підсудність, що прямо заборонено положеннями ст. 32 ЦПК України і є неприпустимим.
Разом із тим, ухвала Голосіївськогорайонного суду міста Києва від 30 січня2025 року, згідно якої справа вперше передана за підсудністю до іншого суду, ніким не оскаржувалась та набрала законної сили.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом (ч.2 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Передаючи матеріали справи на розгляд до іншого суду, Святошинський районний суд міста Києва на вказане уваги не звернув, помилково направив справу до Голосіївського районного суду міста Києва, по суті повторно здійснив перегляд справи на предмет територіальної підсудності та допустив порушення принципу правової визначеності.
Крім того, при новому розгляді суду першої інстанції необхідно звернути чи підлягає розгляду заява ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин у позовному провадженні.
Враховуючи вищенаведене, висновоксуду першої інстанції про направлення матеріалів справи за підсудністю до Святошинського районногосуду міста Києва є помилковим.
Згідно ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;
3) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Пунктом 6 частини 1 статті 374 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що ухвала суду 20 березня 2025 року вирішена з порушенням норм процесуального права, яке призвело до постановлення помилкової ухвали, відтак підлягає скасуванню, а справа - направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. 367, ст. 374, ст. 379, ст. 382 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 20 березня 2025 року скасувати.
Направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного судового рішення.
Повний текст постанови виготовлено 22 вересня 2025 року.
Суддя-доповідач Є.В. Болотов
Судді: С.Г. Музичко
Л.П. Сушко