апеляційне провадження №22-ц/824/2454/2025
справа №757/42183/21-ц
22 вересня 2025 року м.Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Поліщук Н.В.
суддів Желепи О.В., Соколової В.В.,
розглянувши у письмовому провадженні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , підписаною адвокатом Сікорською Іриною Станіславівною, на рішення Печерського районного суду міста Києва від 23 травня 2024 року, ухвалене під головуванням судді Новака Р.В.,
у справі за позовом Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
встановив:
1. Короткий виклад доводів пред'явленого позову.
У серпні 2021 року до суду звернулось АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" із позовом про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за договором у розмірі 31 304,22 грн.
Позивач вказує, що в жовтні 2017 року АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" запущено новий проєкт monobank, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. Особливістю проєкту monobank є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Після перевірки кредитної історії на платіжних картках monobank за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та РНОКПП в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Умови обслуговування рахунків опубліковані на офіційному сайті Банку та постійно доступні для ознайомлення.
Вимоги позову обґрунтовує тим, що відповідачем підписано Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг 08 серпня 2018 року.
Згідно із цим договором відповідачу надано кредит у вигляді встановленого ліміту на платіжну картку в розмірі до 100 000,00 грн.
Проте позичальник допустив порушення у строках здійснення платежів, у зв'язку із чим банк відповідно до умов договору визнав кредит за формою "на вимогу".
Вказує, що станом на 08 липня 2021 року заборгованість складається із:
- 31 304,22 грн - заборгованості за наданим кредитом.
Мотивуючи наведеним, просить стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" заборгованість за договором про надання банківських послуг у розмірі 31 304,22 грн та судові витрати.
2. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 23 травня 2024 року позовні вимоги задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» у розмірі 31 304,00 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» судовий збір у розмірі 2270,00 грн.
Задовольнивши позов повністю, суд першої інстанції зробив висновок, що оскільки відповідачем порушено зобов'язання з повернення кредитних коштів, відтак станом на 08 липня 2021 року за ним обліковується заборгованість на загальну суму 31 304,22 грн, яка складається із заборгованості по тілу кредиту та підлягає стягненню на користь позивача.
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погодившись з ухваленим рішенням, адвокатом Сікорською І.С., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , подано апеляційну скаргу.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на неповне та неправильне дослідження матеріалів справи, неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права.
Вказує, що позивачем не надано доказів на підтвердження відкриття відповідачу банківського рахунку, видачі йому кредитної картки із зазначенням її реквізитів, доказів зарахування кредитних коштів, а також розміру заборгованості за тілом кредиту у заявленому до стягненні розмірі. Позивачем не надано до суду першої інстанції виписки по рахунку, або будь-яких інших доказів перерахування кредитних коштів на картку чи на рахунок відповідача.
Зазначає, що позивачем не доведено розмір заборгованості належними та допустимими доказами в розумінні чинного законодавства, а саме первинними документами.
Уважає, що розрахунок заборгованості, долучений до позовної заяви, не дає підстав для задоволення позовних вимог, оскільки такий документ є внутрішнім документом банку та не містить відомостей, які дозволили б суду перевірити обставини щодо видачі платіжного інструменту, строку, умов та правильність нарахування відсотків за користування кредитними коштами, а відтак зробити висновок про те, що заявлена заборгованість виникла саме внаслідок порушення відповідачем умов кредитного договору.
Вказує, що матеріали справи не містять підтверджень, що відповідач розумів, ознайомився і погодився з тими Умовами і правилами обслуговування в AT «УНІВЕРСАЛ БАНК» при наданні банківських послуг, Тарифи з користування Чорною карткою monobank, що надано позивачем до позовної заяви, під час підписання відповідачем анкети-заяви від 08 серпня 2018 року.
Зазначає, що сума заборгованості за кредитом, визначена банком, становить 31304,22 грн, а сума сплачених відповідачем коштів, які банк неправомірно зарахував в рахунок погашення заборгованості, складає 35621,93 грн. Таким чином, на твердження скаржника, у відповідача не тільки не існує боргу, а є переплата по кредиту в сумі 4317,49 грн.
Посилається на правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 21.01.2021 у справі №524/5556/19, від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 07.10.2020 у справі №127/33824/19, від 16.09.2020 у справі №200/5647/18, від 28.10.2020 у справі №760/7792/14-ц, від 29.01.2020 у справі №755/18920/18, від 18.05.2022 у справі №697/302/20, від 03.07.2018 у справі №342/180/17.
Мотивуючи наведеним, просить суд апеляційної інстанції рішення Печерського районного суду міста Києва від 23 травня 2024 року скасувати, ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
Стягнути з позивача на користь відповідача судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги.
4. Доводи особи, яка подала відзив на апеляційну скаргу.
12 листопада 2024 року на адресу Київського апеляційного суду від АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" надійшов відзив на апеляційну скаргу.
Стверджує, що довід скаржника щодо відсутні доказів про ознайомлення відповідача саме із тими Умовами та Правилами надання банківських послуг в УніверсалБанку, що подано разом із позовною заявою, є безпідставним та спростовуються відомостями із сайту AT «УНІВЕРСАЛ БАНК», з якого убачається, що редакція Умов та правил обслуговування подана із позовом була чинною з 21 червня 2018 року по 15 серпня 2018 року, тобто дійсними станом на дату підписання анкети-заяви. У відзиві на апеляційну скаргу наявний знімок екрану із сайту банку за посиланням https://www.monobank.ua/terms на підтвердження наведеного періоду.
Вказує, що Умови та правила є цілодобово доступними на сайті банку та в мобільному додатку відповідача, тобто в останнього є можливість в режимі реального часу ознайомлюватись з ними. В анкеті-заяві відповідачем зазначено мобільний номер, який є фінансовим номером та засобом ідентифікації для доступу до мобільного додатку. Таким чином відповідач має змогу ознайомлюватись із тарифами банку.
Із посиланням на зміст умов пунктів 2, 3 анкети-заяви зазначає, що 08 серпня 2018 року між сторонам укладено договір, за умовами якого позивач надає відповідачу кредит у гривні у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку в розмірі до 100 000,00 грн з можливістю його коригування, із сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 3,2% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом (38,4% річних), із сплатою збільшених відсотків за користування кредитом у розмірі 6,4% на місяць на суму простроченої заборгованості за кредитом (76,8% річних).
Вказує, що сума заборгованості підтверджена розрахунком заборгованості та узгоджується із випискою по рахунку відповідача, долученою до відзиву на апеляційну скаргу.
Звертає увагу, що згідно умов кредитного договору відповідачу встановлено кредитний ліміт у розмірі до 100 000 грн, а не чітко вказану суму, та його розмір може збільшуватись або зменшуватись в межах до 100 000,00 грн.
Вказує, що розрахунок заборгованості узгоджується із змістом кредитного договору. У зв'язку із тим, що поданий розрахунок заборгованості є належним доказом, відтак у сукупності із анкетою-заявою підтверджує розмір заборгованості за кредитним договором, оскільки містить детальну інформацію про порядок виникнення та нарахування заборгованості. При цьому, відповідачем не надано інших розрахунків або доказів на спростування факту видачі кредиту, користування кредитними коштами, погашення заборгованості.
Вказує, що виникнення та обсяг кредитної заборгованості підтверджується, зокрема, випискою по рахунку та довідкою про встановлений кредитний ліміт. Щодо неподання із позовом цих документів вказує, що заявлена до стягнення сума заборгованості відображена та підтверджена розрахунком заборгованості.
Уважає помилковим посилання апеляційної скарги на постанову Верховного Суду від 03 липня 2018 року у справі №342/180/17, оскільки обставини спірних правовідносин у наведеній справі та справі, що переглядається апеляційним судом, не є тотожними чи подібними.
Посилається на висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 16.09.2020 у справі №200/5647/18, від 08.07.2020 у справі №464/4985/15-ц, від 02.07.2020 у справі №753/16745/15, від 03.07.2019 у справі №342/180/17.
Мотивуючи наведеним, просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення Печерського районного суду міста Києва від 23 травня 2024 року - без змін.
5. Позиція учасників справи.
Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України справа розглядається без повідомлення учасників справи.
6. Позиція суду апеляційної інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі рішення, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Апеляційний суд, вирішуючи питання щодо документів, наданих АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" одночасно із відзивом на апеляційну скаргу, вказує на таке.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (частина 3 статті 367 ЦПК України).
Відповідно до частини 1 статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до частини 3 статті 12 ЦПК України, частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви (частина 2 статті 83 ЦПК України).
До відзиву на апеляційну скаргу долучено документи:
- виписку по руху коштів, сформовану 05 листопада 2024 року, по картці НОМЕР_1 ОСОБА_1 за період з 08 серпня 2018 року по 08 липня 2021 року;
- довідку від 05 листопада 2024 року про розмір вставленого кредитного ліміту клієнту ОСОБА_1 за договором про надання банківських послуг monobank від 08 серпня 2018 року за карткою НОМЕР_2 станом на 05 листопада 2024 року;
- довідку від 05 листопада 2024 року про наявність у ОСОБА_1 рахунку НОМЕР_2 .
Одночасно з наданням цих доказів позивач вказує про доцільність долучення їх до матеріалів справи. Обґрунтовує причини неподання таких доказів до суду першої інстанції разом із позовною заявою відсутністю заперечень відповідача проти доводів позову та відображенням спірної заборгованості у розрахунку заборгованості.
В постанові Верховного Суду від 12 жовтня 2023 року у справі №499/895/19 роз'яснено, що сторони мають усвідомлювати, що інститути апеляційного та касаційного перегляду впроваджені для усунення можливих помилоксудового розгляду справ у першій інстанції, а не для усунення помилок сторони, допущених нею під час розгляду справи судом першої інстанції, у формулюванні стороною своїх позовних вимог, аргументів та формуванні їх доказової бази. Це відповідає і практиці ЄСПЛ, яка є джерелом права відповідно до Закону України від 23 лютого 2006 року 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини». Наприклад, ЄСПЛ у своєму рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine, заява № 3236/03, пункт 40) зазначив, що повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду.
Відтак, оскільки позивач не долучив вказаних доказів до позовної заяви та, розпоряджаючись своїми правами на власний розсуд, протягом всього часу розгляду справи у суді першої інстанції не скористався своїм правом на подання клопотань про долучення доказів, а також не надав доказів неможливості подання таких клопотань до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього, ураховуючи положення частини 3 статті 367 ЦПК України, апеляційний суд не приймає докази, долучені до апеляційної скарги.
7. Фактичні обставини справи, установлені судом.
З матеріалів справи убачається, що 08 серпня 2018 року ОСОБА_1 та ПАТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» підписано анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг (monobank), відповідно до якої відповідач просить відкрити рахунок № НОМЕР_3 у гривні на власне ім'я та встановити кредитний ліміт на суму, вказану у додатку, відповідно до умов Договору (а.с.10).
Проставлянням власноруч свого підпису під цією анкетою-заявою ОСОБА_1 :
- погоджується із тим, що ця анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг, укладення якого він підтверджує і зобов'язується виконувати його умови (пункт 2);
- підписанням цього договору підтверджує, що він ознайомлений з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту (згідно вимог діючого законодавства) та отримав їх примірники у мобільному додатку, вони йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення. Окрім цього, він беззастережно погоджується з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту. Погоджується, з тим, що про зміни доступного розміру дозволеного кредитного ліміту банк повідомляє її шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток (пункт 3);
- просить вважати наведений зразок його власноручного підпису або його аналогу (в тому числі його електронний/електронний цифровий підпис) обов'язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті йому в банку. Засвідчує генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем НОМЕР_4, яка буде використовуватися для накладання електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення його дій згідно з договором. Також визнає, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. Підтверджує, що всі наступні правочини (у тому числі підписання договорів, угод, листів, повідомлень) можуть вчинятися ним та/або банком з використанням електронного/електронного цифрового підпису (пункт 6);
- підтверджує, що ця анкета-заява є також заявою на відкриття рахунку і карткою із зразком його підпису (пункт 9).
Позивачем до позовної заяви долучено копії паспорту відповідача та картки фізичної особи - платника податків, які також розміщено в анкеті-заяві (а.с.13-17).
Згідно даних розрахунку заборгованості за договором №б/н від 08 серпня 2018 року, укладеного між Універсал Банк та клієнтом ОСОБА_1 , станом на 08 липня 2021 року заборгованість клієнта складає: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) - 31 304,22 грн (а.с11-12). Розрахунок містить інформацію за період з 14 серпня 2018 року по 08 липня 2021 року.
До позовної заяви долучено: Умови і правила обслуговування фізичних осіб в ПАТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів, загальні умови випуску та обслуговування карток (Monobank) в редакції, затвердженій Рішенням Правління ПАТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» Протоколом №23 від 21 червня 2018 року (а.с.18-26) із додатками до цієї редакції Умов і правил, а саме Тарифи (а.с.26 та зворот), Паспорт споживчого кредиту (а.с.26 звороти-27), Таблиця обчислення загальної вартості кредиту (а.с.27 зворот), тарифи картки monobank від 21 травня 2021 року (а.с.28).
ПАТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» 10 жовтня 2011 року видано банківську ліцензію №92 про направо надання банківських послуг, визначених частиною 3 статті 47 Закону України «Про банківську діяльність», відомості до Державного реєстру банків внесено 20 січня 1994 року за номером 226 (а.с.29).
8. Мотиви, якими керується колегія суддів апеляційного суду, та застосовані норми права.
Статтями 526, 530 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11, частини 2 статті 509 ЦК України підставами виникнення зобов'язань є договори та інші правочини.
Згідно з частиною 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 2 статті 6 ЦК України передбачено, що сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).
Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір (оферту), відповіді про прийняття цієї пропозиції (акцепту), яка має бути повною і безумовною (статті 640-642 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Положеннями статті 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (постанова Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі №191/5077/16-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010).
На підтвердження факту укладення кредитного договору позивачем надано суду копію анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг від 08 серпня 2018 року, яка містить власноручні підписи представника банку та позичальника зі світлокопіями паспорту та РНОКПП ОСОБА_1 , а також відтиск печатки Monobank ПАТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», що свідчить про дотримання сторонами письмової форми кредитного договору.
Згідно частини 2 статті 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, він вважається укладеним в письмовій формі.
Організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні регламентовані Законом України «Про електронну комерцію», який визначає порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем, а також права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Згідно статті 3 цього Закону електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частин 3-6,8 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Із наведеного позивачем алгоритму укладення кредитного договору встановлено, що без ознайомлення з Умовами обслуговування рахунків особи в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» та Тарифами за карткою Monobank подальше укладення електронного договору кредиту на сайті є неможливим. Отже, кредитний договір від 08 серпня 2018 року укладено сторонами у змішаній формі.
У цій справі позивачем доведено факт укладення кредитного договору із ОСОБА_1 шляхом підписання позичальником анкети-заяви до договору про надання банківських послуг від 08 серпня 2018 року, що не спростовується відповідачем.
Із змісту анкети-заяви убачається, що відповідач просить установити кредитний ліміт на суму, вказану у мобільному додатку, проте відомостей про те, що АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" за заявою, викладеною в анкеті-заяві, здійснено переказ ОСОБА_1 грошових коштів, матеріали справи не містять.
Разом з тим, само по собі укладення кредитного договору не є безпосереднім підтвердженням виникненням та наявності заборгованості за договором.
Апеляційний суд зазначає, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Разом з тим, відповідно до пунктів 62, 63 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України №75 від 04 липня 2018 року виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Виписка з клієнтського рахунку може слугувати первинним документом, що підтверджує факт списання/зарахування коштів з/на цього/цей рахунку/рахунок клієнта, якщо вона містить такі реквізити: 1) назву документа (форми); 2) дату складання; 3) найменування клієнта/банку, прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності) фізичної особи; 4) зміст та обсяг операції (підстави для її здійснення) та одиницю її виміру за кожною операцією, відображеній у виписці з рахунку клієнта; 5) особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у складанні виписки з рахунку клієнта/печатку банку.
Отже, виписка за картковим рахунком може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту, яка повинна досліджуватися судом у сукупності з іншими доказами.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 16 вересня 2020 року у справі №200/5647/18, від 25 травня 2021 року у справі №554/4300/16-ц, від 26 травня 2021 року у справі №204/2972/20.
Розрахунок заборгованості, на який посилається банк, не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані банком в позовній заяві, а отже не є належним доказом існування боргу. Розрахунок заборгованості може бути взято до увагу судом разом із первинними документами.
З огляду на наведене, апеляційний суд відхиляє доводи відзиву позивача в тій частині, що розмір заборгованості підтверджується розрахунком, зробленим безпосередньо позивачем і такий є достатнім доказом.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що із наданих позивачем до суду першої інстанції документів (анкета-заява, витяг з Умов та правил надання банківських послуг) не є можливим установити факт передачі відповідачу кредитних коштів за кредитним договором, а також вказані документи у їх сукупності також не підтверджують факт отримання відповідачем коштів на підставі анкети-заяви та факт виникнення у нього заборгованості перед позивачем.
Таким чином, матеріали справи не містять підтвердження належними та допустимими доказами виникнення у ОСОБА_1 кредитної заборгованості за договором від 08 серпня 2018 року.
Щодо посилань позивача у відзиві на апеляційну скаргу на правові висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 16.09.2020 у справі №200/5647/18, від 08.07.2020 у справі №464/4985/15-ц, від 02.07.2020 у справі №753/16745/15, від 03.07.2019 у справі №342/180/17, колегія суддів зазначає, що такі з урахуванням обставин цієї справи не містять протилежних висновків, аніж наведено вище апеляційним судом.
З урахуванням наведеного, колегія суддів уважає, що суд першої інстанції при ухваленні судового рішення та задоволенні позову на наведене вище уваги не звернув, допустив неповне з'ясування обставин та зробив помилковий висновок про задоволення позовних вимог.
Відтак, колегія суддів уважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги та робить висновок про наявність підстав для її задоволення.
Відповідно до статті 376 ЦПК України неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення.
Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до частини 2 статті 141 ЦПК України у разі відмови в позові інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на позивача.
Згідно даних квитанції №215316463 від 20 вересня 2024 року ОСОБА_1 за подачу апеляційної скарги сплачено судовий збір у розмірі 3405,00 грн.
За результатами розгляду апеляційної скарги, таку задоволено повністю, відтак у відповідності до частини 1 статті 141 ЦПК України з АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" на користь ОСОБА_1 на відшкодування судових витрат, пов'язаних із сплатою судового збору в суді апеляційної інстанції, підлягає стягненню сума 3405,00 грн.
Керуючись статтями 259, 268, 367, 374, 376, 381-384, 390 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , підписану адвокатом Сікорською Іриною Станіславівною, задовольнити.
Рішення Печерського районного суду міста Києва від 23 травня 2024 року скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Стягнути з АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" на користь ОСОБА_1 на відшкодування судових витрат, пов'язаних із сплатою судового збору в суді апеляційної інстанції, 3405,00 грн.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, установлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Суддя-доповідач Н.В. Поліщук
Судді О.В. Желепа
В.В. Соколова